Вплив народознавчого матеріалу на емоційно-чуттєву сферу дошкільника. Реферат. Педагогика.
⚡ 👉🏻👉🏻👉🏻 ИНФОРМАЦИЯ ДОСТУПНА ЗДЕСЬ ЖМИТЕ 👈🏻👈🏻👈🏻
Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.
Помощь в написании работы, которую точно примут!
Похожие работы на - Вплив народознавчого матеріалу на емоційно-чуттєву сферу дошкільника
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Нужна качественная работа без плагиата?
Не нашел материал для своей работы?
Поможем написать качественную работу Без плагиата!
Вплив
народознавчого матеріалу на емоційно-чуттєву сферу дошкільника
Виховання
–
вічна проблема. Відколи існує людство на землі, відтоді й змушено воно невпинно
дбати про виховання нащадків і продовження свого роду. «Найбільший скарб у
кожного народу – його діти» - так давно, а ніби сьогодні, ці слова сказала
відо-мий педагог Софія Федорівна Русова.
Відродження
нації починається з дитячої колиски, родини, з дитячого садка. Душа дитини в
період дошкільного віку найчутливіша й найвразливіша; і в цей час найбіль-ше
треба плекати її, пильнувати, щоб серце, воля і розум розвивалися нормально.
Провідну
роль у психічному розвитку дошкільника відіграє емоційна сфера. Емоції
«зв'язують» вищі форми психіки людини та її внутрішнє «середовище». Будь-яка
діяльність супроводжується емоціями, які визначають ефективність цієї
діяльності.
Проблема
розвитку емоцій, їх роль у виникненні мотивів, як регулятор діяльності та
поведінки дитини, - одна з найважливіших проблем психології та педагогіки, яка
розкриває особливості становлення особистості дошкільника. Емоції визначають
ефек-тивність навчання та виховання, беруть участь у будь-якій творчій
діяльності дитини.
Ознайомлення
дітей з національною культурою, традиціями немодливе без урахування принципу
емоційності навчання. С. Русова була глибоко переконана, що вихова-ння дітей
має бути позначене мистецтвом, естетичним сприйманням і емоціями. Саме від
питомої ваги емоційного фактору залежить міцність засвоєння народознавчого
ма-теріалу. «Щоб якийсь образ глибоко заліг у пам'яті, почуття має збудуватись
самим цим образом, або запом'ятовуваний образ повинен бути в тісному зв'язку з
тим, який пройнятий почуттям, і до того ж однаково, якого б роду це почуття не
було: страх, лю-юов, гнів, сором чи здивування».
Це й
не випадково. У дитини-дошкільника емоції є пусковим механізмом мимові-льної
уваги та пам'ятування. Джерелом розвитку та насичення емоційної сфери
висту-пають дорослі (батьки, вихователі). Від них дитина отримує перші еталони
емоційних реакцій, які властиві певній національно-культурній спільності людей.
Про це слід па-м'ятати вихователям дошкільних закладів під час залучення дітей
до національно-духо-вного життя народу. Адже саме вихователь є першим
передавачем емоційних моделей, реакцій, носієм емоційно-національної мови. Якщо
дорослий подає матеріал в емоцій-но-насиченій гамі у дітей виникає бажання
наслідувати такі емоційні ситуації. Так формується фундамент національної
духовності, свідомості.
Народознавчий
матеріал емоційно насичений і своїм змістом впливає на дитячу емоційну сферу.
Дитина не може залишитись байдужою до зачарованої мелодії україн-ської
колисанки чи пісні. Її прибавляють ігри-забавлянки («Ладусі-ладусі»,
«Сорока-ворона» тощо), народні хороводні ігри зі співом та діалогом.
У
повсякденному житті на заняттях повинна панувати атмосфера емоційного під-несення.
Виховання без радості пізнання, розкриття природи, народних звичаїв, тради-цій,
без святковості є сухим, сірим. За словами К.Д. Ушинського, в дитячій душі «з
ло-гічною думкою зростається прекрасний поетичний образ, розвиток розуму йде в
гармо-нії з розвитком фантазії та почуття».
Заняття
з народознавства в дошкільному віці мають не стільки пізнавальний хара-ктер,
скільки виховний. Вони мають на меті виховати у дитини почуття національної
гідності, викликати інтерес до національної культури, прищепити дітям любов та
пова-гу до українських державних і народних символів, оберегів, звичаїв. Цього
можна до-сягти лише наблизивши дітей до реалій життя. Доцільно обладнати у
дошк. закладі ук-раїнську світлицю, яка стане постійним місцем проведення
занять з народознавства. Вже саме перебування дітей в атмосфері народних
звичаїв галаштовує їх на мажорний лад, викликає позитивні почуття, бажання
дізнатись про цікаві речі у бабусиній оселі. Доречним буде й зовнішній вигляд
вихователя та дітей, які, з нагоди подорожі до бабу-синої світлиці, надягли
своє святкове українське національне вбрання – вишиванки, вінки, намисто тощо.
Саме
цього домагалась й С. Русова. Вона писала, що хати мають бути чисто приб-ранні,
діти охайно вдягнені, їхня увага повинна бути звернена на красу навколишнього.
Прилучення
дітей до народної творчості, мистецтва, беспосередня участь у націо-нальних
святах виховують у них естетичні почуття, розвивають художнє світобачення,
наповнюють емоційну сферу дитини радощами, піднімають настрій, формують есте-тичний
смак.
А
скільки радощів викликають у дітей українські національні народні свята:
Коля-да, Великдень, Івана Купала, Миколая та інші. Все тут дивує і зачаровує
душу дитини: і вбрання, і співи, і звичаї, і подарунки. З цієї нагоди С. Русова
наголошувала на особ-ливій підготовці та організації народних свят.
Емоційність,
природність народних свят активізує діяльність дітей.
Завдання
вихователя не повинно зводитись тільки до ознайомлення дітей з укр.
національними традиціями. Слід обов'язково домагатись, щоб цей національний
скарб став надбанням дитячого розуму та душі. Цього можна досягти, дотримуючись
прин-ципу організації активно-пізнавальної діяльності дітей. Прагнення до
діяльності К.Д. Ушинський назвав основним законом дитячої природи. За його словами,
дитина пос-тійно вимагає діяльності і стомлюється не від діяльності, а від її
одномонітності. «Зму-сьте дитину сидіти, - пише він, - і вона дуже швидко
втомиться, - так само йти вона до-вго не може, не може довго ні говорити, ні
співати... І, найменше, довго думати». А в діяльності дитина живе, пізнає,
розвивається, відбувається становлення її ососбистості.
Засвоїти
народознавчі знання дітям допоможуть «мандрівки» до українського села,
краєзнавчого музею, частування їх національними стравами під час «святкового
обіду» у бабусі Параски, посильна участь дітей у приготуванні національних
страв (ва-реників, галушок, жайворонків, гречаників); розписування писанок,
вишивання рушни-ків, серветок; виготовлення витинанок тощо. Багато радощів
принесуть дитині справж-ні колядки, щедрівки, посівання. Запам'ятається дітям
участь у святково прикрашеній груповій кімнаті. К.Д. Ушинський писав: «Хто
спостерігав дітей, той знає, що дитина щаслива тоді, коли вона цілком
займається ділом, яке її захопило... Яку іграшку воліє дитина: ту, яка тішить
її блиском, дзвоном та яскравими барвами, чи ту, яка дає поси-льну, але
самостійну діяльність її душі?...Після веселощів діти неодмінно нудьгують, а за
сильним сміхом майже завжди слідом йдуть сльози, тоді як самостійна діяльність
за-лишає душу в нормальному, здоровому стані».
Ніби
перегукуючись з Ушинським, Русова продовжує думку щодо організації са-мостійної
діяльності дітей. Творчі сили дітей у дит. садку, за її словами, продовжують-ся
і розвиваються за допомогою засобів національного матеріалу, найпоширинішого в
тій чи іншій місцевості. Це виготовлення дітьми виробів з глини, дерева,
вишивка тощо. У словеснхи творах самих дітей має лунати гарна українська пісня,
плекатися рідна мова.
Завдяки
ознайомленню з образотворчим мистецтвом, творами народних умільців
декоративно-прикладного мистецтва, народною піснею, укр. класичною та сучасною
музикою, дошкільнята пізнають особливості нац. побуту та культури, прилучаються
до духовних надбань попередніх поколінь і своїх сучасників. Мистецтво готує
дітей до сприймання прекрасного у житті, формує відчуття ритму, гармоніїї,
позитивні, мораль-ні якості і почуття.
Вихователям,
ознайомлюючи дітей з місцевістю, де вони живуть, необхідно дбати про глибоке й
плідне вкорінення в душі малечі живих вражень, перевірених власним дит.
досвідом, зігрітих почуттями. Це сприяє розвиткові інтелектуальної й емоційної
сфери, позитивно впливає на гармонійний розвиток і формування високогуманної
особистості.
Той,
хто відчув на собі життєдайний вплив народних, духовних скарбів, прагните-ме з
честю дотримуватись заповітів батьків, утверджувати добрими справами свій родовід,
будувати в собі храм Добра, Правди і Краси.
Похожие работы на - Вплив народознавчого матеріалу на емоційно-чуттєву сферу дошкільника Реферат. Педагогика.
Реферат: Оподаткування сільського господарства в Україні
Проект Реферат Доклад Революция 1917 Года
Землеустроительное Проектирование Курсовая Работа
Сочинение По Картине Лебедь
Первый Аргумент По Сочинению На Тему Осень
Реферат: Политика “просвященного абсолютизма” в эпоху Екатерины II. Золотой век российского дворянства. Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат: Анализ с использованием матриц в стратегическом менеджменте
Реферат 5 Популярных Браузеров
Курсовая Работа На Тему История Развития Технологии Лекарственных Форм
Дымковская Игрушка Сочинение 6 Класс Кратко
Роль Искусства В Жизни Сочинение
Реферат по теме Физико-химическая модель генерации и эмиссии метана на донных осадков озера Байкал
Реферат по теме Nike: Некоторые делают это с nike
Сочинение По Пословице Сделал Дело Гуляй Смело
Комплексное формирование среды выставочного павильона Современного дизайна
Эссе Мой Любимый Вид Спорта
Реферат По Фитнесу Скачать
Как найти информацию в интернете?
Современные Накопители Информации Реферат
Реферат: НЛО 2 2
Реферат: Теория самоорганизации
Реферат: Шеходанова Наталья Геннадьевна
Реферат: работа сдается в виде пояснительной записки и cd-диска, содержащем исходный код программы и откомпилированный исполняемый код программы.