Вплив гірничодобувного комплексу на параметри навколишнього середовища на прикладі Бондарівського родовища кристалічних порід Житомирської області с. Бондарівка - Геология, гидрология и геодезия дипломная работа

Главная

Геология, гидрология и геодезия
Вплив гірничодобувного комплексу на параметри навколишнього середовища на прикладі Бондарівського родовища кристалічних порід Житомирської області с. Бондарівка

Характеристика сировини та готової продукції гірничодобувного комплексу. Вплив геологорозвідувальних робіт гірничих розробок на повітряний та водний басейн, рослинний та тваринний світ. Охорона використання земель при видобутку корисних копалин.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
« Вплив гірничодобувного комплексу на параметри навколишнього середовища на прикладі Бондарівського родовища кристалічних порід Житомирської області с. Бондарівка »
Розділ 1 Характеристика об'єкта дослідження
1.1 Характеристика сировини та готової продукції
1.2 Характеристика гірничого виробництва - Бондарівське родовище кристалічних порі
Розділ 2 Вплив підприємств гірничодобувного комплексу на природне навколишнє середовище
2.1 Вплив геологорозвідувальних робіт на природне навколишнє середовище
2.2 Вплив гірничих розробок на повітряний басейн
2.2.2 Джерела забруднення атмосфери
2.2.4 Методи і засоби контролю якості атмосферного повітря
2.3 Вплив гірничих розробок на водний басейн
2.3.1 Гідросфера, її склад та функції
2.3.3 Склад стічних вод гірських підприємств
2.4 Вплив гірничих розробок наземну поверхню і ландшафт
2.4.2 Порушення земної поверхні при розробці родовищ корисних копалин..
2.4.3 Ефективність використання земель
2.4.4 Охорона і підвищення ефективності використання земель при видобутку корисних копалин
2.5 Раціональне і комплексне використання корисних копалин, розкривних і вміщуючих порід. Охорона та раціональне використання надр
2.5.1 Вплив відкритих гірничих робіт на надра
2.5.2 Забруднення надр їх раціональне та комплексне використання
2.6 Радіаційний вплив гірських порід на природне навколишнє середовище
2.6.1 Загальні відомості по радіоактивності будівельних гірських і вміщуючих порід
2.6.2 Акцесорні мінерали і їх вплив на радіоактивність порід
2.6.3 Класифікація родовищ будівельних гірських порід по природній радіоактивності корисної копалини
2.7 Електромагнітний, шумовий і вібраційний вплив технологічного, транспортного та енергетичного обладнання на природне середовище
2.7.1 Шум: поняття і характеристики
2.7.3 Заходи по зменшенню рівня шуму
2.7.5 Методи та засоби захисту від вібрації
2.7.6 Природа виникнення електромагнітних полів
2.7.7 Вплив електромагнітних полів на стан здоров'я людини та об'єкти довкілля
2.8 Вплив гірничих розробок на рослинний та тваринний світ
3.1 Розрахунки основних викидів в атмосферу при ведені відкритих гірничих розробок
3.2 Визначення розмірів зон негативного впливу гірничого підприємства на природне навколишнє середовище
Проблема охорони і раціонального використання земель у наш час надзвичайно актуальна, як у нашій країні, так і в усьому світі. При видобуванні корисних копалин, особливо відкритим способом, неминуче руйнується поверхня землі. Природний ґрунтовий покрив змінюється або навіть знищується, а едафічний фактор - ґрунт - замінюється на мінеральний субстрат. В наслідок цього зникає природна і культурна рослинність, безплідні ділянки змінюють ліси і поля. Знижується дебіт наземних та підземних вод і, в цілому, погіршується водний режим територій. Незакріплені рослинністю і висушені площі, складені глибинними, розпушеними в процесі розкривних робіт породами, стають вогнищами водної та вітрової ерозії. Зміна екологічних умов на нові, техногенні, зумовлюється також міграцією хімічних елементів розкривних порід, що містять велику кількість водорозчинних солей і сірковмісних мінералів. Дослідження промислового порушення земель показало, що їх географічне положення і фактори, які викликають ці порушення, надзвичайно різноманітні. В результаті порушень поверхні утворюються відвали, кар'єри відкритих розробок родовищ, шламонагромаджувачі і хвостосховища тощо. До відвальних комплексів належать також терикони, що виникають при добуванні корисних копалин підземним способом.
Гірничопромисловий комплекс, як один із видів економічної діяльності, виступає серйозним забруднювачем навколишнього природного середовища, що проявляється в трьох основних напрямках; порушення земної поверхні, викиди в атмосферне повітря газових та пилових шкідливих речовин, забруднення водних ресурсів рідкими відходами гірничих підприємств.
Найбільшим фактором негативного впливу на довкілля є порушення земної поверхні при розробці родовищ корисних копалин, що призводить до зміни структури i погіршення якості, або взагалі зникнення родючого шару, до зміни форм рельєфу, ландшафтних порушень. Це викликає, в свою чергу, загибель або деградацію рослинного та тваринного світу
Значні порушення земної поверхні відбуваються при проведенні відкритих гірничих та розкривних робіт i видобуванні корисних копалин в кар'єрах.
Випереджуючим процесом при цьому є селективне (роздільне, розмежоване) зняття ґрунтового шару, перед яким проводяться підготовчі роботи: вирубка лісу, корчування пнів, збирання i видалення валунів, вирізання чагарників тощо. Вiдкритi розробки родовищ корисних копалин характеризуються значними ландшафтними порушеннями, форми яких мають декілька класифiкацiй.
Окрім перерахованих порушень земної поверхні, зумовлених відкритими гірничими роботами, значні земельні ділянки займаються відвалами i сухих хвостів збагачення i хвостосховищами. Результатом таких розробок є появи западин та виїмок на земній поверхні, що призводить до зміни водного режиму i, як наслідок, заболочування мiсцевостi, а залишенi без рослинного покриву порушені відслонення породи - до iнтенсивної водної та вітрової ерозії. Досить відзначити, що на Житомирщині відходи підприємств гiрничовидобувної промисловості -- породи розкривні та супутні - займають 1066 га, де їх заскладовано майже 100 млн. тонн Значні площі земельних вiдводiв під розробку родовищ порушуються в'їзними та розрізними траншеями, характеристика яких визначається геометричними параметрами виробок. Крім того, кожна ділянка землі, порушена при вiдкритiй розробці родовищ, спричиняє шкідливий вплив на ділянку приблизно такої ж площі прилеглої території.
Відводи земель під гірниче виробництво пов'язані з вилученням більшої чи меншої земельної ділянки у землекористувачів на певний період часу, i, вiдповiдно, скороченням земельних ресурсів країни. Характерно те, що вилучені у інших землекористувачів i порушені землі стають малопридатними для продуктивного використання в сільському i лісовому господарстві, та для інших цілей. При цьому процеси природного відновлення рослинних покривів, ґрунтів i рельєфів порушених земель протікають повільно або взагалі не відбуваються. Самі ж порушення земної поверхні, як правило, не зникають i стають сталими техногенними формуваннями, тому такі землі підлягають штучному відновленню. Для вирішення проблеми техногенних порушень ландшафтів використовують різні способи і методи рекультивації земель. Головна мета рекультивації - повернути до активного народногосподарського використання землі, порушені внаслідок гірничих і деяких інших специфічних робіт, створити на них сільськогосподарські, лісові та інші угіддя, поліпшити умови навколишнього середовища.
Вітчизняний і зарубіжний досвід показав, що успішна рекультивація з гармонічним поєднанням господарської діяльності і природних закономірностей можлива тільки при комплексному підході до її проведення рекультивація земель як галузь діяльності людини в нашій країні належить до порівняно молодих. На сучасному етапі існують усі можливості й передумови всебічного розширення і поглиблення рекультиваційних робіт.
Метою даного курсового проекту є оцінка екологічного стану кар'єрів Житомирської області і обґрунтування рекомендацій щодо підвищення їх ефективності з екологічної та економічної точки зору.
В даній роботі міститься малюнків - 2, схем - 3, таблиць - 16. Всього сторін
1.1 Характеристика сировини та готової продукції
Природне каміння складає важливу частину мінерально-сировинної бази сучасної будівельної індустрії. У якості будівельного матеріалу використовується велика кількість різноманітних магматичних, метаморфічних, ефузивних і осадових гірських порід.
Будівельний камінь масового виробництва має неправильну форму і включає в себе рваний камінь чи бут і дроблений камінь (щебінь, крошка, пісок).
Найбільш вживаний для будівельних потреб є щебінь, який отримують шляхом подрібнення добутої гірської породи з послідуючим розділенням на фракції більшість у межах від 3 до 70 мм. Щебінь широко використовується у якості природного заповнювача у звичайний і гідротехнічний бітони, для облаштування баластного слою залізничних доріг, будівництва і ремонту автомобільних доріг і т.п.
Бутове каміння отримують у результаті підривання гірських порід, яке у послідуючому не обробляється (розпилці, обтесуванні, шліфуванні), добувають із порід переважно тих, які не піддавалися вивітрюванню, з об'ємною насипною масою не нижче 1800 кг/м 3 .
Вимоги промисловості до якості сировини і готової продукції. Сировиною для виробництва із природного каміння для будівельних і дорожньо-шляхових робіт є скеляні породи з об'ємною масою 1.8 - 2.8 г/см 3 . Допускається використання порід з об'ємною масою вище 2.8 г/см 3 при відповідному техніко - економічному обґрунтуванні.
Оцінка гірських порід, призначених для отримання щебеню, проводиться у відповідності з вимогами ГОСТ 23845 - 86 «Породи гірські скеляні для виробництва щебеню для будівельних робіт. Технічні вимоги і методи використання». Ці вимоги поширюються на породи із середньою щільністю вище 2.0 г/см 3 , призначені для виробництва щебеню будівельного по ГОСТ 8267 - 82, щебінь для баластного шару залізничних доріг по ГОСТ 7392 - 85 і щебеню для основи покриття автомобільних доріг по ГОСТ 25607 - 83. Гірські породи оцінюють петрографічною характеристикою і показниками фізико - технічних властивостей.
Петрографічна характеристика повинна включати найменування порід і її генетичну групу, зміст включень порід і мінералів, які відносять до шкідливих добавок, оцінку структурних і текстурних особливостей, дані по наявність чи відсутність слідів вивітрювання, вторинних змін, зон подрібнення, розсланцювання, вміст прошарків глинистих чи інших засмічуючих порід.
Фізико-технічні властивості порід оцінюють наступними показниками: міцність, морозостійкістю, водопоглинанням, істинною і середньою міцністю, пористістю, електроізоляційними властивостями (тільки для порід призначених на щебінь для баластного шару залізничних доріг), тріщинуватістю, радіаційно-гігієнічними показниками.
Міцність порід оцінюють межею міцності зразків при стисканні у сухому і в насиченому вологою стані, маркою по міцності при стисканні у насиченому водою стані (табл.1.1.), маркою по міцності, яка визначається по тому, як дробиться щебінь у циліндрі при стисканні (розчавленні) щебню в циліндрі (табл.1.2.), маркою по морозостійкості (табл 1.5.). Крім того, породи призначені для виробництва щебеню у будівництві автомобільних доріг, характеризується стиранністю в поличному барабані, а для баластного шару залізничних доріг - стиранність у поличному барабані (табл.1.3.) і опору удару по кормі ПМ (табл.1.8.).
Марка вивержених порід по міцності при стисканні у насиченому водою стані (ГОСТ 23845 - 86)
Середня границя міцності породи у інтервалі, який відповідає висоті уступу, кгс/см2
Якщо породи з інтервалом, який відповідає висоті уступу, мають середню границю міцності при стисканні вище 2500 кгс/см 2 , то доцільність використання порід цих інтервалів для виробництва щебеню на основі технологічних випробувань породи при відповідному техніко - економічному обґрунтуванні.
Марки породи по міцності, які визначаються по дробленню в циліндрі щебеню (ГОСТ 23845 - 86)
Подрібненість при стисканні (розчавленні) в циліндрі щебеню
із порід інтервалу, який відповідає висоті уступу
(втрата ваги після випробування), %
Марка породи по міщцості, яка визначається по подрібненності щебню
Породи з інтервалом, який відповідає висоті уступу, можуть призначатись для виробництва щебеню тих марок, які встановлені для цих порід по подрібненості у циліндрі отриманого із них щебеню. Можливість виробництва із цих порід щебеню більш високих марок встановлюється на основі технічних випродувань.
Якщо в породах, інтервалом, який відповідає висоті уступу, вміст слабих різностей перевищує значення, вказані в таблиці 1.4., то використання цих порід для виробництва щебеню допускається після встановлення на основі технологічних випробувань можливе отримання із них щебеню, який відповідає по вмісту слабких різностей вимогам ГОСТ 8267 - 82.
Марки порід по сточуваності у поличному барабані (ГОСТ 23845 - 86)
Втрата ваги, %, після випробування у поличному барабані щебеню із породи, інтервалом, який відповідає висоті уступу
Межі вмісту слабих різностей у вивержених породах (ГОСТ 23845 - 86)
Нормований вміст слабих зерен у щебені, %, не більше
Вміст слабих різностей у породі інтервалу, який відповідає висоті уступу, %, не більше
Морозостійкість порід визначається маркою, яка відповідає числу циклів поперемінного заморожування і відтаювання у воді, витриманих щебенем, отриманим із цієї породи. Допускається оцінювати морозостійкість породи по числу циклів насичування в розчині сіркокислого натрію і висушування, витриманих щебенем, отриманим із цієї породи. При негативних результатах цього випробування кінцеву оцінку дають на основі випробувань заморожуванням і відтаюванням у воді (табл 1.5.).
Використання порід, які мають після 15 циклів поперемінного заморожування і відтаювання у воді втрата в масі більше 10%, для виробництва щебеню допускається тільки після встановлення спеціальними дослідами можливої області його використання.
Породи, які використовуються для виробництва щебеню для баластного шару залізничних доріг, повинна мати марку по морозостійкості не нижче Мрз 25. Визначення морозостійкості породи є необхідним до марки Мрз 50.
Породи із середньою щільністю вище 2,8 г/см 3 використовують для виробництва щебеню у якості великого заповнювача усіх видів бетонів тільки після встановлення спеціальними дослідженнями можливої області його використання.
Радіаційно - гігієнічна оцінка гірських порід повинна враховувати при виробництва будівельних матеріалів (бетону) з врахуванням використання цих матеріалів у конструкціях і виробах. При цьому активність природних радіонуклідів у конструкціях і виробах повинна відповідати вимогам НРБ - 76 (не застосовується до гірських порід у надрах).
Якість щебеню визначається вимогами ГОСТ 8267 - 82 «Щебінь із природного каменю для будівельних робіт. Технічні умови».
Марки порід по морозостійкості (ГОСТ 23845 - 86)
Число циклів і втрати ваги після випробування на морозостійкість
Хімічний склад кристалічних порід, які використовуються для буто-щебеневого виробництва, %
Кіровоградсько- житоми-рського комплексу
Фізико - механічні властивості кристалічних порід, які використовуються для виробництва щебеню
Найменування показ ників, одиниці виміру
Кіровоградсько- житоми-рського комплексу
Границя міцності при стисканні у насиченому водою стані, кгс/см3
-по розтираємості у поличному барабані
1.2 Характеристика гірничого виробництва - Бондарівське родовище кристалічних порід
Знаходиться в 2 км на північ від с. Бондарівка, в 3 км від залізо дорожньої станції Ушица, в 30 км на південний захід від м. Коростень.
Ділянка площею 20 га являє пологий купол із плоскою вершиною, що підвищена над місцевістю на 5-10 м, відмітки поверхності до 201 м. займає малопродуктивні землі колхозу ім.. Леніна. Детально розвідана в 1953 році трестом «Укргеолнеруд».
Валуни кварцу і кремнію (перевідкладені крейдові відклади)
Кристалічні породи коростенського комплексу: лабрадорити, габро-анортоити, габро, монцонити, граніти, біотитові, біотито-роговообманкові
Корисна копалина - незмінні різновиди кристалічних порід, середньою розвідною потужністю 35,7 м. потужність вскришних порід 0,0-22,1 м, середня 6,8 м. підземні води зустрінуті у четвертинних відкладах порід на глибині 1,5-4,6 м. притік води на 1 м периметра кар'єра складає 12,6 м 3 /добу.
Незмінні різновиди граніту, лабрадорита і габбро відповідають вимогам до сировини для отримання щебеню як заповнювача бетону. Марка щебеню по міцності 800-1400, бутового каменю 800-1000.
Запаси затверджені ВКЗ (протокол № 8385 від 08.09.1953 р.) по категоріям (тис.м 3 ): А+В - 6418.
Родовище розроблюється Бондоревським кар'єром Госагропрома Білоруської ССР. Підприємство виготовляє щебінь для будівельних організацій Госагропрома Білоруської ССР.
Залишок запасів на 01.01.1986р. складає по категоріям (тис.м 3 )м: А - 2285, В - 2836. Подальший приріст запасів можливий на глибині.
Вплив підприємств гірничодобувного комплексу на природне навколишнє середовище
2.1 Вплив геологорозвідувальних робіт на природне навколишнє середовище
Для всіх способів розробки родовищ характерним є вплив на біосферу, що стосується практично всіх її елементів: водний і повітряний басейни, землі, надр, рослинного і тваринного світу. Цей вплив може бути як безпосереднім (прямим), так і опосередкованим, що є наслідком першого. Розміри зони поширення непрямого впливу значно перевищують розміри зони локалізації прямого впливу.
За даними ООН, сьогодні у світі з надр щорічно видобувається близько 20 млрд. Тон корисних копалин. При цьому лише 1-5% речовини, що добувається, використовується у вигляді продукції, решта йде у відвали і відходи.
Статистика державного управління екології та природних ресурсів в Житомирській області свідчить, що на 1січня 2001р. Під відкритими розробками, кар'єрами, шахтами було зайнято 8504га земель, найбільше у Корестенському районі - 2182га, Володар-Волинському районі - 1440га, Олевському - 1375га.5
Відходи підприємств гірничо видобувної промисловості - породи розкривні та супутні - займають 1066га, де їх за складовано майже 100млн. т.
Таким чином, в процесі гірничого виробництва утворюються і швидко зростають простори, порушені гірничими виробками, відвалами порід і відходів переробки і є безплідними поверхнями, що негативно впливають і на навколишні території.
Необхідно розрізняти кількісний і якісний облік несприятливих екологічних факторів при використанні земель для видобування корисних копалин. При кількісному обліку фіксується загальна площа вилучення земель і площа порушених ділянок у зв'язку з веденням гірничих робіт. При якісному обліку визначається зміна стану порушених земель. При кількісному і якісному обліку слід визначити зміну стану земель в результаті непрямого впливу на них гірських робіт, що характеризується площею земель, що непрямим впливом, і показниками кількісного стану цих земель.
У зв'язку з осушенням родовищ і складом дренажних і стічних вод (відходів переробки корисних копалин) в поверхневі водойми і водогони різко змінюються гідрогеологічні і гідрологічні умови в районі родовища, погіршується якість підземних і поверхневих вод.
У багатьох випадках суттєво порушується гідрологічний режим місцевості, знижується рівень ґрунтових вод, порушується водопостачання населення, водопідживлення лісів, пасовищ, посівних площ, що призводить до відмирання багатьох видів рослин, збіднення тваринного світу, погіршення умов діяльності і проживання людей.
Атмосфера забруднюється пилогазовими організованими і неорганізованими викидами і виділеннями різних джерел, в тому числі гірничих виробок, відвалів, цехів з переробки і фабрик. Вийняті пусті породи, відходи від переробки корисних копалин складують у відвали, що створює додаткові джерела пилевиділення, а інколи (при самозапаленні) і газовиділення.
Основні джерела забруднення атмосфери в районі роботи гірничодобувних чи переробних підприємств є джерела техногенного походження: масові вибухи на кар'єрах, робота виймально-навантажувальних, транспортних, переробних машин та пристроїв, які забруднюють атмосферу викидами пилу, оксидів вуглецю, азоту та інших газів.
В результаті комплексного впливу на вказані елементи біосфери суттєво погіршуються умови зростання рослин, проживання тварин, життя людини.
Надра, будучи об'єктом і операційним базисом гірничого виробництва, підлягають найбільшому впливу. Так як надра відносяться до елементів біосфери, що не мають властивостей до природного відновлення в скорому майбутньому, охорона їх повинна передбачати забезпечення науково обґрунтованої і економічно доцільної повноти і комплексності використання.
Вплив гірничого виробництва на біосферу проявляється в різних галузях народного господарства і має велике соціальне і економічне значення. Так, непрямий вплив на землі, пов'язаний зі зміною стану і режиму ґрунтових вод, осадженням пилу і хімічних сполук з викидів в атмосферу, а також продуктів вітрової і водної ерозії, призводить до погіршення якості земель в зоні впливу гірничого виробництва. Це проявляється в пригніченні і знищенні природної рослинності, міграції і скорочення чисельності диких тварин, зниження продуктивності сільського і лісового господарства.
Гірничі розробки порушують гідро екологію ґрунту, призводять до збільшення стоку рудникових та шахтних вод, які несуть значну кількість забруднювачів: хлористі сполуки, сірчану кислоту, розчинні солі заліза, марганцю, міді, цинку, нікелю та інших.
Значним джерелом забруднення навколишнього середовища є шкідливі гази, а також мінералізовані води, що відкачуються з шахт, кар'єрів та скидаються в поверхневі водотоки. Всі поверхневі нагромадження гірських порід стають активним джерелом тонко дисперсного пилу. Шахтні породи в териконах, схильні до само загоряння, забруднюють повітря та ґрунти продуктами горіння, і перш за все сірчаними сполуками. 6
З інтенсивним відкачуванням підземних вод, нафти, газу пов'язані значні осідання земної поверхні, що нерідко супроводжується деформацією споруд, заболочуванням місцевості, затопленням прибережних територій. Відкачування підземних вод викликає зниження їх рівня на всій прилеглій території, що призводить до загибелі лісів, зниження родючості ґрунтів.
Деякими авторами зроблена спроба класифікувати вплив гірничого виробництва на навколишнє середовище. Японський вчений М. Накао розділяє негативний вплив гірничого виробництва на навколишнє середовище на наступні групи:
?- осаджування земної поверхні внаслідок утворення земної поверхні внаслідок утворення підземних пустот і порожнини, які виникають при вилученні корисних копалин і відкачки шахтних вод;
?- збиток сільському господарству і рибоводству від впливу відкачиних шахтних вод;
?- збиток сільському господарству і лісоводстві від виділення газів, що містять сірчані оксиди;
? - збиток живим істотам, будівлям і земельним угіддям внаслідок утворення териконів, відстійників шахтних вод і складування відходів.
Але ця класифікація є дуже вузькою і не відображає всіх особливостей впливу гірничого виробництва на навколишнє середовище.
Польські спеціалісти Е.Малара, Т.Скавина і З.Боярський вважають, що цей вплив викликає геомеханічні, гідрологічні, хімічні, фізико-механічні і термічні зміни в навколишньому середовищі.
1. Будівництвом кар'єрів, відвалів, відстійних водоймищ, різних насипів і траншей.
2. Деформацією поверхні в результаті ведення гірничих робіт.
3. Зберіганням відходів збагачувальних фабрик та інших відходів.
4. Монтажними роботами, роботою тяжкого обладнання та ін.
В результаті цього впливу відбуваються зміни рельєфу місцевості, геологічної структури масиву гірських порід, ґрунту і будівельного полотна; механічні пошкодження ґрунту, ліквідація ґрунту і створення безгрунтових місцевостей; пошкодження будівельних об'єктів та інженерних споруд.
1. Дренажним впливом підземних і відкритих гірничих виробок.
2. Деформацією поверхні в результаті ведення гірничих робіт.
3. Будівництвом кар'єрів, відвалів, водоймищ, різних насипів і траншей.
4. Зменшенням русел рік, будівництвом водойм, перепадів та інших гідротехнічних споруд.
6. Використанням підземних вод з різною метою.
В результаті цього впливу відбуваються зміни розташування і руху рівня підземних вод і гідрографічної мережі; погіршення якості вод дрібно залягаючи водоносних горизонтів, геолого-інженерних умов будівельного полотна, водного режиму ґрунтового шару; зменшення ресурсів підземних вод; збільшення суфозії і механічного ущільнення ґрунтів; зміни морфодинамічного режиму рік, створення поїм.
1. Емісією газів і хімічно активного пилу.
2. Скидом засолених і забруднених вод.
3. Впливом токсичних компонентів, що містяться в породних відвалах і хвостосховищах.
В результаті цього впливу відбуваються зміни складу і властивостей атмосферного повітря, вод і ґрунтів.
2. Скидами вод, забруднених суспензій і гідро золями. В результаті цього впливу відбуваються зміни складу і властивостей атмосферного повітря, води і ґрунту; зміни русел і водостоків.
3. Нагнітанням підігрітих вод і масив гірничих порід. В результаті цього впливу відбуваються зміни якості атмосферного впливу і водного басейну.
Основні види і результати впливу гірничого виробництва на біосферу наведені в табл. 1.1.
На сучасному етапі розвитку вітчизняної і закордонної науки та техніки родовищ твердих корисних копалин розробляються в основному трьома способами - відкритим, підземним і геотехнологічним. У майбутньому значні перспективи має підводне добування корисних копалин з дна морів і океанів.
Нині для розвідки корисних копалин застосовуються різні способи: геологорозвідка з використанням бурових верстатів; проходки шурфів, дудок або канав; розвідка з використанням геофізичних методів; розвідка за допомогою будівництва спеціальних шахт або кар'єрів.
Осушення родовищ корисних копалин, скидання виробничих стічних і дренажних вод.
Осушення і перенос поверхневих водойм і водостоків, скидання виробничих стічних і дренажних вод.
Зменшення запасів підземних, ґрунтових та артезіанських вод, поверхневих вод. Порушення гідрогеологічного і гідрологічного режимів.
Скорочення запасів поверхневих вод, зміна динаміки руху поверхневих вод: осушення або заболочування земель, погіршення якості води із-за змін гідрохімічного та біологічного режимів, забруднення води
Організовані і неорганізовані викиди в атмосферу пилу і газів при проведені масових вибухів, бурових роботах, при подрібнені гірської маси, при навантажувально-розвантажувальних роботах, при вітровій ерозії відвалів та пожежах
Зміна динамічних характеристик повітряних потоків, створення нових мікрокліматичних умов в зоні дії гірничого підприємства, забруднення атмосфери у вигляді загазованості і запиленості повітря
Будівництво кар'єрів та шахт, проведення гірничих виробок, формування відвалів, будівництва різного виду комунікацій, доріг, будівель та споруд
Вилучення земель із с/г або лісового користування, деформація земної поверхні, порушення ґрунтового покриву, погіршення якості ґрунтів, зміна ландшафту із природного на гірничопромисловий, осадження на ґрунти пилу та хімічних з'єднань, ерозія ґрунтів.
Проведення гірських вироблень. Вилучення корисних копалин, що вміщуючих і розкривних порід. Осушення родовища. Обводнювання ділянок родовища. Загоряння корисних копалин і порожніх порід. Поховання шкідливих речовин і відходів виробництва. Скидання стічних вод.
Зміна напружено-деформованого стану масиву гірських порід. Зниження якості корисних копалин і промислової цінності родовище. Забруднення надр. Розвиток карстових процесів. Втрати корисних копалин.
Викиди в амто-, гідро- та літосфери шкідливих речовин, пилу і газів під час геологорозвідувальних видобувних робіт та первинної обробки корисних копалин.
Вирубка лісів. Порушення ґрунтового покриву. Зміна стану ґрунтових і поверхневих вод. Запилення та загазовування атмосфери. Виробничі і побутові шуми.
Погіршення умов проживання популяції рослин, тварин і мікроорганізмів, лісової, степової та водної флори і фауни. Міграція і скорочення чисельності диких тварин, гноблення і скорочення видів дикоростучих рослин, зниження врожайності сільськогосподарських культур, зниження продуктивності тваринництва, рибного і лісового господарства.
Вплив гірничого виробництва на НПС починається з геологорозвідувальних робіт. Тут можна відмітити такі види порушень навколишнього середовища:
- геомеханічні (зміни природної структури гірського масиву, рельєфу місцевості, поверхневого шару землі, ґрунтів, у тому числі вирубування лісів, деформація поверхні);
- гідрогеологічні (зміна запасів, режиму руху, якості та рівня ґрунтових вод, водного режиму ґрунтів, винесення у ріки та водойми шкідливих речовин з надр землі);
- хімічні (зміна складу і властивостей атмосфери та гідросфери, в тому числі й підкислення, засолення, забруднення вод, збільшення фітотоксичних елементів у воді та повітрі);
- фізико-механічні (забруднення повітря, його підігрів, зміна властивостей ґрунтового покриву та інше);
- шумове забруднення, вібрація ґрунту та гірського масиву, викиди породи при вибухах; погіршення прозорості атмосфери та інші можливі явища, які супроводжують гірничі розробки, негативно впливаючи на навколишнє середовище. 7
При розвідці родовищ корисних копалин найбільші порушення отримують земельні ділянки. Основні порушення землі зводяться до таких:
- складування відвалів при розвідці родовищ корисних копалин шахтним і кар'єрним способами;
- при розвідці покладів корисних копалин з використанням верстатів для буріння свердловин землю порушують транспортуванням бурових вишок та будівництвом зумпфів в місцях буріння свердловин і покриття прилеглих площ буровим шламом;
- при сейсморозвідці, яка виконується з використанням вибуху зарядів вибухівки, мають місце локальні порушення грунтово-рослинного шару з утворенням деформованої свердловини і воронки на викид. Порожнина і сама свердловина являють небезпеку для людей і тварин, що потребує їх ліквідації;
- лінійні засмічення земель гірськими породами при проведенні геологорозвідувальних канав механізованим або ручним способами;
- прокладання до місць розвідки та нестаціонарних промплощадок геологорозвідувальних робіт транспортних і енергетичних комунікацій.
В гірничопромислових ландшафтах змінюється:
s гідрогеологічний режим і рівень підземних вод;
s відбувається заболочування, підтоплення і засолення ґрунтів;
s виникає штучний сірчанокислий ландшафт;
s місцями майже повністю знищується рослинність;
s у великих розмірах відбувається розсіювання геохімічних елементів земної кори і забруднення ними атмосф
Вплив гірничодобувного комплексу на параметри навколишнього середовища на прикладі Бондарівського родовища кристалічних порід Житомирської області с. Бондарівка дипломная работа. Геология, гидрология и геодезия.
Сочинение Моя Мечта 11 Класс
Дипломная работа по теме Совершенствование организационной культуры предприятия на примере ИП Решетников Н.Ф.
Реферат по теме Массаж и самомассаж
Топик: Способы передачи американских реалий на материале романов Т. Капоте
Требования К Курсовой Работе Гост 2022
Эссе На Тему Қазақ Киносының Қазіргі Келбеті
Реферат: Villanelle Essay Research Paper The art of
Контрольная Работа По Матем 6
Реферат по теме Внутренний рынок и торговый быт Советской России
Курсовая работа по теме Выбор технологии разрабатываемого шахтного поля
Липецк Учебно Курсовой Комбинат Осипенко
Эссе По Фильму Человек Который Изменил Все
Нейтронная активность
Реферат: Инфляция, её виды
Курсовая работа по теме Управление страховыми компаниями посредством бенчмаркинга
Реферат: Виникнення міжнародного права 2
Темы Контрольных Работ По Английскому Языку
Проверка Итогового Сочинения Онлайн Бесплатно
Реферат На Тему Мир Исламской Культуры
План Эссе По Англ
Учение о ноосфере В.И. Вернадского - Биология и естествознание реферат
Организация бухгалтерского учета и аудита на предприятии - Бухгалтерский учет и аудит отчет по практике
Аудиторская проверка кассовых операций - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа