Воловець - урочище Гаджина

Roman Gubin

Весь наступний текст, написаний з власних вражень та відчуттів, які скоріше за все будуть відрізнятись від ваших.

В останньому пості, от тут ми розглядали короткий, та в принципі простий маршрут протяжністю до 100 км. Сьогодні ж, пропоную вам у двічі довший, та відповідно трохи серйозніший, довжиною = 199.5 км.

Однією із відмінностей буде те, що маршрут не кільцевий, і приїхати на місце старту власним авто, та потім повернутись назад скоріше за все не вийде, можливо звичайно, але все ж не так просто, як з Ділового у Кваси.

Як і в попередній раз, розпочнемо зі складнішої версії маршруту. Трек - тут

День номер один.

Розпочинається маршрут із Воловця, до якого дістатись не складно, є варіанти із Франківська, є бла бла кар, та є потяг (на цей момент правда, не знаю як з тими потягами), логістична складова доїзду на старт маршруту, проста.

По прибутті на вокзал, ми відразу бачимо першу вершину на яку нам треба буде піднятись, г. Цицька (Воскресенський верх). Ця ділянка маршруту дуже проста, маркована та відносно не складна.

На цей день, у нас заплановано рівно 24 км ходу.

Після підйому на першу вершину, далі скажемо так справа техніки, просто йдемо по хребту до місця кемпінгу, любуємось шикарними краєвидами які відкривається на цьому хребті, під назвою - Боржава!
Планування ночівлі зазвичай складається з декількох факторів, для мене найважливішим це є вода, наступний, це власне саме місце. На мою думку, вечір біля Кичери найкраще місце для ночівлі на цьому хребті. Тут гарно видно пройдений шлях за день, є багато місця для наметів, та поряд вода, що ще хотіти? Спускатись в низ з якоїсь вершини, чи взагалі ночувати на хребті, ідея не з найкращих, тому вибір впав на цей варіант.

День номер два

Цей день приготував нам 18 км маршруту, які суттєво відрізняються по складності від першого дня, оскільки висоту ми вже набрали, і далі йдемо просто по хребту, до Міжгір'я.

Трек тут не складний, часто йдете дорогою яка чередується із вирубкою. Після проходження половини маршруту на цей день, люблю стати на обід на полонині Куків та відпочити там, поспілкуватись із пастухами і туристами, якщо звичайно вони там є. Власне після полонини далі, ви йдете практично по фінішній прямій до Міжгір'я. Порада, ставати на ночівлю за 3 км до міста, там хороше місце для намету, є вода. Хоча, якщо у вас є бажання та можливість, то можете заночувати в місті, в якомусь хостелі чи колибі, то власне вирішувати вам.

Майте на увазі, спуск до Міжгір'я може здатись складним, особливо в лісі, і особливо в дощову погоду. (трекінгові палиці зайвими не будуть)

День номер три

21 км шляху, заготовлений на цей день.

Перше село, перша цивілізація яку ми зустрічаємо на маршруті. Якщо ви йдете із легкохідним спорядженням, тут можна докупити якихось продуктів, щоб не нести все з собою, та піти далі.

Цей день відносно легкий, ви швиденько проходите ранішнє місто, та з кожним кроком підіймаєтесь вверх над ним. Відрізок має невеликі, але часті підйоми, майже постійно йде дорогою. Після проходження більшої частини маршруту на день, радив би йти до кемпу дорогою, а на обід стати тут:

там можна перепочити в тіні, якщо сонце сильно жарить, та поряд є ресторан де можна втамувати спрагу смачним пивом. Далі власне, вже все просто, ви по дорозі йдете в низ, до повороту, ВІД Синевиру.

Йдете повз річку Теребля, і в останніх хатах які будуть поряд дороги, є чудові колиби де можна смачно поїсти. (після довгого ходового дня, приємний бонус)

Після того, коли ви поїли, (якщо все ж вирішили це зробити) йдете далі, там вас чекає охоронець на мості, якому ви заплатите 30 грн за вхід на територію національного парку (ціна може змінюватись, не знаю від чого). І вже після нього, наш кемпінг за 2 км.

Майте на увазі, біля мосту дуже багато місць для наметів, але на жаль там не дозволяють поставити намет, навіть за гроші. На місці кемпу, яке позначено на карті, місць для наметів не багато, але є стіл та дуже хороше джерело.

День номер чотири

27 кілометрів на це день. На перший погляд, може здатись, що йти багато, але хребет проходиться легко і швидко, тим більше велику кількість шляху ви йдете через село.

Майте на увазі, спуск з Барвінка доволі крутий, нагадує вам про коліна, тому знову ж таки, палиці будуть дуже не зайві, я б взагалі сказав, необхідні. Чому ми не зупиняємось в селі? Звичайно, вам такого заборонити не можу, але раджу постаратись, і все-таки вийти з села, та трошки піднятись на верх. На місці, яке позначено як кемпінг на четвертий день, відкривається просто максимально шикарний вид на Колочаву, є хороше місце для намету, та поряд декілька джерел з водою, і власне найголовніший плюс, в ранці ви відразу на хребті, і вчорашні старання ви оціните.

День номер п'ять

Вже скажемо так, стандарті для нас 22 км.

Оскільки вчора, ми вийшли практично на хребет, сьогодні з повними силами та мінімальним набором йдемо, та насолоджуємось процесом зміни лівої ноги на праву. Звичайно що милуємось краєвидами, та фотографуємо на заздрість друзям.

Хребет, не найвищий в Карпатах, але це не заважає йому, бути по своєму крутим. Вечір нас чекає біля Гавайсгавору, де є все що нам необхідно, і можливо навіть більше.

На горі Климова, є можливість трохи зрізати жовтим маршрутом. Майте на увазі, останній кілометр настільки крутий, що вибиває з вас всі сили, тому чесно кажучи навіть не знаю, чи варте воно. (я робив то для експерименту)

Знову ж таки, вам ніхто не забороняє зупинятись в Усть-Чорній, але, як на мене, в горах краще, тим більше там не особливо багато хороших місць для кемпінгу, ну або я просто про них не знаю. Якщо щось потрібно із їжі, це завжди можна купити в ранці.

День номер шість

30 км, коротко і ясно.

Найдовший день за весь маршрут, але не треба боятись, на шостий день ви вже звикнете до темпу, та навантажень, і відстань не здається такою не реальною.

Ранком, швидкий спуск в Усть-Чорну, там докупаємо їжу якщо це необхідно, і вперед до Кохання, так, це перша вершина на сьогодні)

Цей відрізок ми будемо проходити Свидовецьким хребтом, одним із моїх найулюбленіших в Карпатах. Зелені краєвиди зачаровують, а ноги самі несуть вас в перед, незабутні відчуття. Які правда, у вихідні дні дуже сильно псують джипи і т.д.

Ночівля в нас запланована на оз. Догяска. Відразу скажу, якщо бачите що там багато людей, і тд, можете йти на оз. Ворожеска, воно відразу поряд. Основна відмінність і плюс Ворожески в тому, що тут не можна заїхати на машині.

Ставимо намет в променях вечірнього сонця, та готуємось до сну.

Примітка: на Свидовці є вода, але часто до неї треба спускатись, що інколи не дуже зручно.

День номер сім

Приготував нам 21 км ходового дня, та чудові краєвиди.

Не дивлячись на 21 кілометр на сьогодні, основна частина маршруту легка, основну її масу ви йдете дорогою, до Драгобрату, де можна зробити зупинку на обід, і далі відправитись на відвідини до Близниці.

Порада, приготуйтесь до затяжного та нудного спуску у Кваси з Близниці. Не знаю як кому, я його не люблю, коліна під кінець починають добряче нити, але можливо то вже просто вікове :D

Чи треба пояснювати що нас чекає у Квасах? Крафтова пивоварня, поряд з нею смачна піца на дровах, шикарне місце для намету, в принципі максимальний рівень відпочину, і так, ночівлю в колибі/будинку і тд, ніхто не відміняв, все залежить від ваших можливостей та бажань.

День номер вісім

Цей відрізок легкий, і вже добре нам відомий, не складні 20 км.

День трохи нудний, тому, що ви постійно йдете в верх, але картинка змінюється доволі швидко, тому око не встигає втомитись, а якщо ви давно не були в горах, то воно тільки насолоджується.

Відразу після довгобуду, якщо там хтось буде, вам треба заплатити за “вхід”, якщо там зачинено, то така ж оплата вас чекає на КБЗ Перемичка.

І так, платимо і йдемо собі далі дорогою на Петрос. Приблизно після 7 км після села, біля Стаціонару можна набрати води, та зробити відпочинок. На карті, яку прикріплю нижче, позначу тільки ті джерела які є практично весь рік, багато на підйомі на Петрос пересихають в осінній період. (і не тільки там) Тому, нас цікавлять тільки 100% варіанти.

Відпочивши біля стаціонару продовжуємо підйом який плавно йде вверх, до полонини Шумнєска, звідки при хорошій погоді відкривається просто чудовий краєвид на Чорногору. Тут відразу є два варіанти, якщо погода чудова, із часом все окей, йдете на Петрос, якщо перелічені моменти такі собі, йдете траверсом Петроса. Не забувайте, безпека на першому місці. Далі власне, вже все просто, йдемо на перемичку де нас чекає можливо винагорода у вигляді пива та теплої хати із пічкою.

От власне день один.

Навіть в осінню пору року, на цьому відрізку все добре з водою, є можливість траверсу, що добре для форс-мажорних випадків.

З порад, добре йти маршрут в будні дні, щоб було менше людей, і ви могли зайняти хату з пічкою, щоб комфортніше заночувати.

День номер дев'ять

Останній день, фінал! 16 км сумного відрізку, оскільки похід завершується і треба їхати додому(

Відрізок на сьогодні простий, можна сказати прогуляємось частинкою Чорногірського хребта, і на вечір нас чекає шикарне місце ур.Гаджина і будиночок який там побудували, як на мене, це просто ідеальне, просто шикарне місце для завершення маршруту.

То вже звичайно на ваш розсуд, але думаю після такого походу, залишитись просто на один день там, відпочити, привести себе в порядок, ще насолодитись і закріпити в пам'яті пройдені кілометри, то є чудово.

Далі, дістатись потрібно Верховини, яка поряд села в яке ви спуститесь (2 км)(Бистрець), ну і вже з Верховини до Франківська, теж труднощів ніяких.

От власне і все, 9 днів пролетять аж занадто швидко, і 30 км на день, які ви проходили раніше, будуть здаватись чимось не значущим та дрібним на фоні всього іншого.

І так, трохи складніший варіант маршруту закінчений, далі розглянемо простіший варіант. трек - тут

День номер один.

Тому, що маршрут легший, початок відповідно теж, 9 км на день, не мало і не багато, для розминки так би мовити.

Хороший варіант для ночівлі, є вода, та багато місця для наметів. Тако ж з плюсів, що ви відстань з села невелика, і її можна легко пройти навіть якщо у Воловець ви приїхали не з самого ранку, ну і власне момент, що ранок наступного дня ви розпочинаєте практично з вершини хребта, що теж круто.

День номер два

Приготував нам на сьогодні, хороші та легкі 15 кілометрів.

З приємного бонусу, з собою можна нести не особливо багато води (залежно звичайно, хто як п'є), тому що відстань в 15 км, не зобовязує нести багато. Ділянка йдеться чудово, як завжди при хорошій погоді відкриваються гарні краєвиди. Вечір знову ж таки, обіцяє бути хорошим, бо місце для намету в нас одне з найкращих.

День номер три

Йдемо до першого міста, яке нам трапляється на маршруті, Міжгір'я, - 19 км.

Як опція, можете зупинитись в міста на ночівлю, (на 3 км йти більше), але знову ж таки все залежить від ваших бажань та можливостей. Якщо два дні буде дуже погана погода, то відпочити, підсушитись в кімнаті із ліжком, дуже і дуже приємно. Ну, і знову ж таки, якщо ви не несете всю їжу із собою, в місті можна докупити трошки продуктів і йти далі, до наступного села. Відрізок маршруту багатий на воду, особливих труднощів теж немає, з розміткою теж нічого страшного, тому йдемо далі.

День номер чотири

Цей відрізок підготував нам 21 км. Не бачу сенсу, ділити цей відрізок на менші шматки, так як він дуже простий, я називаю такі частини, "прохідними".

День максимально простий. Ви шдвико проходите місто, або ж стартуєте з нього самого. Основний відрізок теж йдеться не складно, загальні висоти досить низькі, частинка після Синевирського перевалу, взагалі йде дорогою до місця кемпу, в принципі нічого складного.

День номер п'ять

Часто, сам маршрут диктує нам умови, де ставати на ночівлю, і так далі. Цей момент не виключення. 22 кілометри на день.

З важливого, хотілось би відмітити доволі крутий спуск з г. Барвінок вже в саму Колочаву. У випадку поганої погоди, ви можете після г.Горб, піти на траверс Барвінка і так спуститись в село. На карті, поставив дві точки, як варіанти на п'яту ночівлю. Якщо у вас будуть сили, та натхнення, можете піти трошки далі, щоб на наступний день було простіше, але то знову ж таки, дивитесь по ситуації.

Води можна набрати вже перед сами підйомом на хребет, біля г.Пішконя, ну і на місці стоянки.

День номер шість

Починаючи з села, на сьогодні треба пройти 18 км.

Маркування тут хороше, не заблудитесь. Води можна набрати на місці кемпу в селі, і вже трохи вище теж. Середня висота на сьогодні не велика, набір висоти тільки з ранку, хороший відрізок на день.

З важливого, скоріше за все, в осінній період, води на цій точці може не бути, тому майте на увазі.

День номер сім

День відпочинку, якщо так його можна назвати, 17 км)

Власне, сьогодні весь день йде в низ, до села, де вже по класиці можна добрати їжі, якщо ви не несете всю із собою, випити пива і тд, цивілізація як не як!

Ніч сьогодні запланована на горі Кохання. Назва романтична, але ситуація не дуже, так як там немає води. Які є опції? Проходимо трошки далі по селу, і стаємо тут:

Це хороше, оглядове місце біля річки, вода відразу поруч через дорогу. Єдиним мінусом може бути шум машин, в ночі. Або, це мені так не пощастило, коли я там був.

Якщо ж у вас є варіант, взяти з собою більше води, тоді йдемо на Кохання, і ночуємо там.

День номер вісім

Сьомого дня, у нас був міні вихідний, сьогодні ж нас чекає 23 км. Чому так?
Свидовець, чекає нас сьогодні, і чесно кажучи я не знайшов, не побачив хороших місць на самому хребті, які б перевершили ночівлю біля оз.Геришаска або Ворожеска або Апшинець. Тому, сьогодні йдемо туди.

В ранці, виходимо на хребет, і далі робимо те що ми робили весь тиждень до цього, змінюємо ліву ногу на праву, та йдемо в перед. Один із хребтів в Карпатах, який сподобався мені найбільше, складно написати чому, якось запав в душу. Вечір біля озера, також буде дуже гарним та атмосферним. Єдине, що може його зіпсувати, в вихідні дні там може бути багато людей, що веде за собою гучну музику, до пізніх годин. (тому краще піти на Ворожеску, воно поряд)

З важливого, води краще взяти трохи з запасом, на хребті вона є, але до неї треба спускатись, майте на увазі.

День номер дев'ять

21 кілометр до Квасів. Ділити цю ділянку, теж не особливо є сенс, по перше не особливо є де, а по друге, як на мене найкращим варіантом є спуститись в село, і добряче там відпочити.

На ранок, після озера, відрізок маршруту до Драгобрату, дуже класний та легкий. Знову ж таки, на спуску до Квасів не забувайте, відстань 8 кілометрів в низ, трохи мучить ваші коліна, тому мати трекінгові палиці дуже і дуже бажано. Води можна набрати біля озера, та на траверсі гори Стіг, біля Драгобрату, і на супуску до села на полонині Браїлка.

День номер десять

Вже дуже знайомий відрізок для більшості туристів в Україні. Підйом на Петрос з Квасів, то вже як "добрий день".
Маршрут добре маркований ногами туристів, джерела в осінній період є не всі. Точно і завжди є вода біля Стаціонару, на треку буде позначка. Ночівля нас чекає на КБЗ Перемичка, де в літній період в лісників, може купити пива та якихось смаколиків, якщо ви не задовольнили свої апетити Квасах.

День номер одинадцять

Останній ходивий день, фінал, 16 км

Отже, що ми маємо?

Обидва маршрути, мають свої плюси та мінуси. Якщо ви відчуваєте в собі сили, йдіть його за 9 днів, якщо більше хочете насолодитись перебуванням в горах, і не любите ходити по 20 км + в день, ваш варіант простіший.

Через те, що нитка часто йде через села, ви можете поповнювати там провізію, що дозволить вам суттєво зменшити вагу наплічника. Також, якщо потрібно терміново поїхати додому, ви максимально швидко можете це зробити.

Практично на кожній ділянці, в будь яку пору року, є вода. Є деякі виключення, але все ж.

Як і завжди, трошки візуалізації, куди ми йдемо.