Внесок Юрія Столярова у розвиток документології як науки - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа
Главная
Бухгалтерский учет и аудит
Внесок Юрія Столярова у розвиток документології як науки
Перше застосування поняття і терміна "документологія". Трансформація документології як "документаційної науки" у XX ст., її новітні трактування в кінці XX-XXI ст.. Юрій Столяров - фундатор документології як науки. Створення загальної теорії документа.
посмотреть текст работы
скачать работу можно здесь
полная информация о работе
весь список подобных работ
Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Внесок Юрія Столярова у розвиток документології як науки
Бачення документології грунтується на широкому розумінні базового поняття "документ". Ця наукова дисципліна складається з теоретичної та історичної частин. У межах першої здійснюється комплексне дослідження документознавства, документа і документної інфраструктури суспільства. Ключовими теоретичними проблемами сучасної документології є формування і розвиток категоріально-понятійного апарату науки; обґрунтування її структури, функцій, місця в. системі наук; розробка теоретико-методологічного інструментарію; формування системи знань про документ, його функції, структуру, ознаки і властивості; класифікація документів і проведення документознавчого та інформаційного аналізу виділених видів і типів документів. Збагачення об'єкта науки за рахунок документної інфраструктури суспільства дозволяє включити до проблематики документознавчих досліджень: вивчення структури документних потреб суспільства і особистості; розробку і реалізацію систем і методів документного забезпечення основних категорій користувачів; особливості документної діяльності в різних соціальних сферах та інституціях, включаючи цикл документування, розповсюдження і використання документної інформації; розробку новітніх технологій реалізації документних процесів; аналіз закономірностей і сутнісних особливостей документної інфраструктури суспільства.
У межах історичної частини документології має здійснюватись комплексне дослідження історії документознавства і документа як центрального об'єкта цієї науки. Особливу увагу слід приділити проблемам періодизації та історико-документознавчій реконструкції виділених періодів та їхніх основних етапів. Важливим напрямом такої реконструкції є проведення моніторингу розвитку документознавчого знання в цілому і складових цієї науки зокрема. Перспективним є комплексне дослідження артефакту як джерела історико-культурної інформації, із залученням пізнавального потенціалу нагромадженого історичною наукою в цілому і спеціальними історичними дисциплінами зокрема.
Здобутки документології мають принципове значення для розвитку спеціальних документознавчих дисциплін. Сучасний етап розвитку документознавства характеризується становленням групи спеціальних наукових дисциплін - теорії документальних комунікацій; теорії документних потоків; документного фондознавства; електронного документознавства; управлінського документознавства; теорії та історії діловодства. Кожна з цих дисциплін ґрунтується на загальнодокументознавчій і власній системі знань; вивчає специфічні документоутворення, що входять до документної інфраструктури суспільства і (або) функціонально орієнтовані на задоволення конкретних інформаційних потреб суспільства та особистості. В цих наукових дисциплінах також є теоретична та історична частини. Вони узагальнюють досвід практичної діяльності з документного забезпечення реальних сфер життєдіяльності суспільства, та розробляють наукові рекомендації щодо її удосконалення. Відзначимо, що в процесі подальшої диференціації документознавчого знання виникає принципова можливість для розширення структури документознавства за рахунок формування нових спеціальних дисциплін. Одночасно окремі дисципліни в разі недостатнього впливу на них здобутків документології мають реальні можливості для виходу з документознавчого комплексу[18, c. 14-16].
Теорія документальних комунікацій розвивається під впливом широкого кола наук: теорії соціальних комунікацій, інформаціології, наукознавства тощо. її предметом є функціонування і розвиток системи документальних комунікацій. Теоретичні дослідження в межах даної дисципліни мають охоплювати таке коло основних проблем: обґрунтування сутності, змісту, структури, функцій і основних напрямів трансформації системи документальних комунікацій; дослідження категоріально-понятійного апарату дисципліни; класифікація і комплексний аналіз документальних комунікацій; визначення спільних і специфічних ознак і властивостей друкованих і неопублікованих каналів документальних комунікацій; комплексне дослідження комунікаційного процесу та побудова і реалізація його моделей; дослідження основних процесів документальних комунікацій і обґрунтування спільного та особливого у їхній реалізації в бібліотеках, архівах, органах НТІ тощо.
Історична частина даної наукової дисципліни охоплює широке коло проблем дослідження витоків і генезису системи та окремих каналів документальних комунікацій на різних етапах розвитку суспільства.
Для теорії документальних комунікацій принципове значення мають здобутки документології в царині дослідження комунікаційної функції документа. В свою чергу, документологія одержує можливість використати здобутки спеціальної наукової дисципліни при дослідженні документної інфраструктури суспільства та у процесі вивчення комунікаційних властивостей окремих видів і типів документів. Відзначимо, що у разі недостатньої ефективності вказаних взаємозв'язків; спеціальна документознавча дисципліна може зайнятись пошуком тєоретико-методологічної бази у межах іншої науки - теорії соціальних комунікацій, яка активно розвивається і претендує, на нашу думку, без достатніх підстав, на статус узагальнюючої для великої групи наук, що вивчають комунікаційні процеси[3, c. 54-55].
Теорія документних потоків розвивається під відчутним впливом інформаціології, наукознавства, бібліографознавства. Предмет цієї наукової дисципліни - формування і наукове освоєння документних потоків. Серед основних її теоретичних проблем: обґрунтування сутності, властивостей структури і функцій документних потоків; їхня класифікація і комплексний аналіз виділених видів; визначення і обґрунтування загальних та специфічних закономірностей функціонування документних потоків; розробка і вдосконалення категоріально-понятійного апарату; системне дослідження світового, національних, галузевих потоків і проблемно-тематичних мікропотоків документів; проведення моніторингу документних потоків; визначення специфіки потоків неопублікованих документів і розробка теоретико-методичного інструментарію їхнього багатоаспектного аналізу; розробка і реалізація моделей документних потоків тощо.
Історична частина цієї дисципліни охоплює широке коло проблем періодизації та історико-документознавчої реконструкції основних етапів розвитку документних потоків; аналізу історії їхнього вивчення; впливу соціально-політичних процесів на зміст і структуру документних потоків; сутнісні особливості потоку і масивів історико-культурних документів.
Дослідження документних потоків характеризуються яскраво вираженою практичною спрямованістю. Зокрема, їхні результати дозволяють: розробити стратегію задоволення документно-інформаційних потреб суспільства та особистості; забезпечити високу якість формування документних фондів і баз даних; встановити сучасний стан і перспективи розвитку науки і техніки; визначити інформаційну цінність універсальних і галузевих джерел інформації; сформувати якісну номенклатуру справ організації, та розробити ефективну стратегію діяльності й розвитку служб документаційного забезпечення управління.
Документологія і теорія документних потоків взаємовпливають і взаємодоповнюють одна одну. Наприклад, знання про сутність, властивості і функції документного потоку суттєво поповнюють базові знання про окремі види документів і навпаки.
Документе фондознавство розвивається під впливом бібліотекознавства, архівознавства, інформаціології. Предмет цієї дисципліни - документі фонди як складова документної інфраструктури суспільства. В її межах вивчається широке коло теоретичних проблем: соціальне призначення, структура і функції документних фондів, принципи і теоретико-методичні засади формування, збереження і використання документних фондів, специфіка документних фондів бібліотек, архівів, музеїв, органів НТІ; сутність і значення історико-культурних фондів та особливості їхньої організації в бібліотеках і архівах; принципи і технологія організації електронних фондів документної інфраструктури суспільства; формування фондів неопублікованих документів службового призначення в організаціях.
Історична частина документного фондознавства досліджує становлення і розвиток цієї дисципліни; генезис документних фондів на різних історичних етапах; історико-культурні фонди як документну пам'ять людства; роль унікальних фондів архівів і бібліотек у духовному прогресі суспільства; історію бібліотечних і архівних зібрань і колекцій.
Наукові здобутки у царині документного фондознавства реалізуються у практиці формування і збереження фондів бібліотек, архівів, органів НТІ; сприяють консолідації зусиль цих інституцій у роботі з історико-культурними фондами як документною пам'ятю України.
Документологія впливає на документне фондознавство шляхом надання базових фундаментальних знань про документи, що об'єднуються у фонди. В свою чергу спеціальна дисципліна надає документології нові знання необхідні для дослідження документної інфраструктури суспільства.
Електронне документознавство розвивається під впливом інформатики, бібліотекознавства, архівознавства. Предмет цієї дисципліни - електронний документ як складова документної інфраструктури суспільства. Теоретичні дослідження в межах даної дисципліни охоплюють таке коло основних проблем: обґрунтування закономірностей функціонування електронних документів як сучасних і перспективних інформаційних ресурсів суспільства, та їхньої ролі в системі комунікацій; класифікація електронних документів і комплексне вивчення визначених видів і типів; аналіз сутнісних відмінностей, структури, функцій, ознак і властивостей електронних документів; вивчення електронних публікацій - монографій, підручників, журналів, як документної основи електронної бібліотеки; дослідження баз даних як специфічного виду документів; теоретико-методичні засади формування системи електронної документації, її класифікації і структуризації; організація електронного документування та обігу електронної документації; уніфікація і стандартизація та регламентація процесів створення, реєстрації обігу і зберігання електронної документації; теоретичні і організаційно-технологічні засади формування електронних архівів; управління процесами створення, збереження, розповсюдження і захисту електронних документів; розробка і реалізація Новітніх технологій у документній інфраструктурі суспільства; можливості мережі Internet у забезпеченні доступності електронних документів; правові проблеми забезпечення функціонування систем електронних публікацій і документації.
Історична частина електронного документознавства покликана досліджувати генезис носіїв інформації; історію розвитку електронних публікацій і документації; розробку критеріїв формування електронних історико-культурних фондів; співвідношення електронних і традиційних архівів.
Здобутки в царині електронного документознавства мають широкі можливості для практичної реалізації у архівах, бібліотеках, органах НТІ, комп'ютеризації процесів діловодства тощо. Враховуючи ці обставини і звичайно прискорення процесу інформатизації як магістральний напрям розвитку суспільства, можна зробити припущення щодо високої ймовірності входження електронного документознавства до складу документології.
На управлінське документознавство суттєво впливають теорія менеджменту та інформаціологія. Її предмет - управлінський документ як база інформаційної підтримки теорії і практики менеджменту. Наукові розвідки у межах даної дисципліни мають охоплювати таке коло основних проблем: обґрунтування сутності, структури і функцій управлінського документа та визначення закономірностей його функціонування у документній інфраструктурі суспільства; класифікація управлінських документів та комплексний аналіз визначених видів і типів; дослідження потреб суспільства і особистості в управлінських документах; структуру і зміст документної бази менеджменту; неопубліковану документацію службового характеру як результат управлінської діяльності; моніторинг потоків управлінської документації; формування і забезпечення доступності управлінських баз даних, створення і обігу електронної управлінської документації; розробка уніфікованих форм і систем управлінської документації; розвиток теоретико-методичних засад управлінського документування.
Історична частина дисципліни охоплює: генезис основних видів управлінських документів та створення і функціонування у суспільстві управлінської документації; особливості функціонування управлінської документації на різних історичних етапах; особливості управлінських історико-культурних документів тощо.
Управлінське документознавство суттєво впливає на практику менеджменту, науково-інформаційної, бібліотечно-бібліографічної, архівно-діловодської діяльності. Здобутки цієї дисципліни значно конкретизують напрацювання документології, що сприяє посиленню її практичної спрямованості.
Теорія та історія діловодства найдавніша із спеціальних історичних дисциплін, яка має безумовне право на організаційне оформлення і подальший розвиток. її предметом є теоретичні засади, історія і практика створення, обігу, збереження і використання неопублікованої документації службового призначення. В межах цієї наукової дисципліни, крім загальних, доцільно виділити дві групи теоретичних проблем. Перша присвячена науково-методичному забезпеченню діловодства на державному рівні; друга - на рівні конкретної організації. До основних загальнотеоретичних проблем діловодства відносяться: визначення ролі і місця діловодства у суспільстві і системі наукового знання; розробка теоретико-методологічних засад розвитку діловодства; обґрунтування закономірностей функціонування неопублікованої документації службового призначення та її місця в структурі документних потоків і масивів; вдосконалення понятійного апарату діловодства.
На загальнодержавному рівні слід досліджувати проблеми: формування державної політики у сфері діловодства та її законодавче і науково-методичне забезпечення; стандартизації діловодства; розвитку державної класифікації документації та розробка типологічної схеми службової документації; уніфікації діловодних процесів і форм службової документації; обґрунтування принципів і науково-методичних засад розробки номенклатури справ і проведення експертизи службової документації; теоретико-методичне забезпечення розвитку систем електронного діловодства; формування науково обґрунтованої інструктивно-нормативної бази розвитку діловодства.
На рівні конкретних організацій досліджуються проблеми: аналізу мікропотоків службової документації; класифікація масивів службової документації організації та удосконалення на цій основі номенклатури справ; теорії і методики документування, організації документообігу, контролю виконання документів, підготовки документів до зберігання і використання, забезпечення збереження документів, формування і забезпечення диференційованого доступу до електронних баз службової документації.
Історія діловодства охоплює проблеми її періодизації та дослідження виділених етапів; генезис основних типів і видів документації службового призначення; аналіз стану діловодства в цілому і документування зокрема на різних етапах розвитку суспільства тощо.
Інфраструктурний характер діловодства зумовлює її безперечне практичне значення для основних сфер життєдіяльності суспільства. Це дозволяє документології узагальнювати знання щодо значних масивів недостатньо досліджених масивів документної інфраструктури суспільства. У свою чергу діловодство є своєрідним експериментальним полігоном для прискорення практичного освоєння здобутків документології.
Запропонована структура документознавства є відкритою і може розвиватись у відповідності із збагаченням документознавчого знання і реальними потребами практики. Магістральним напрямом такого розвитку є посилення інтеграційних зв'язків між окремими дисциплінами комплексу. Цей процес має завершитись трансформацією документознавства в цілісну інтегровану науку, яка має яскраво виражений метанауковий характер і широку сферу практичного застосування. Відповідно розглянуті нами дисципліни трансформуються у самостійні напрями науки [1, c. 37-40].
Питання щодо необхідності утворення узагальнюючої науки про документ, що синтезувала б "теоретичні досягнення всіх дисциплін документально-комунікаційного циклу - інформатики, документалістики, книгознавства, соціальних комунікацій", першим із сучасних фахівців порушив російський учений-енциклопедист Ю.М. Столяров. Він визначив два основних методологічних підходи до теоретичного вирішення завдання про місце документознавства в системі наук.
Перший полягає у визнанні документознавства як збірної науки про документ, але при цьому її теоретико-методологічну частину назвати документологією.
Другий підхід базується на альтернативному рішенні: "збірну" науку назвати документологією, а всередині неї виділити дисципліни часткового (галузевого) документознавства, залишивши при цьому провідне місце для "класичного" (управлінського) документознавства.
Предметом вивчення такої загальної науки проф. Ю.М.Столяров визначає "документ у єдності інформаційної та матеріальної складових, закономірностей його функціонування, історії та теорії" [83].
Пропозиція проф. Ю.М.Столярова щодо використання назви "документологія" має позитивні і негативні моменти, зазначені в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1. "За" і "проти" документології Ю. Столярова
1) запобігання полісемії в назві дисципліни, яка активно розвивається й осмислює свої предмет і структуру;
2) зміст нової наукової дисципліни значно відрізняється від традиційного документознавства;
3) орієнтує на широке розуміння поняття "документ" як основного об'єкта дослідження;
4) надає високий теоретичний рівень узагальнення всього, що стосується документа;
5) допомагає переходу зі статусу прикладної на рівень фундаментальної наукової дисципліни тощо
1) документознавство в широкому значенні поступово сприймається більшістю "традиційних" "новітніх" учених-документознавців;
2) документологію тривалий час вважали теорією документознавства;
3) уведення терміна з закінченням "-логія" дещо порушує прийнятий у науках документально - комунікаційного циклу термінологічний ряд із закінченням" знавство" (інформацієзнавство, книгознавство, патентознавство, архівознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство тощо)
Визначаючи місце документології у системі наук взагалі, проф. Ю. М. Столяров доводить, що вона за своєю суттю є наукою та дисципліною соціального (антропологічного) циклу. Ідеї відомого вченого знайшли відображення в розробленій ним програмі до курсу "Документологія", який викладається в Московському державному університеті культури та мистецтв і складається з двох основних розділів: "Теоретичні основи документології" і "Класифікації документа".
У своїх численних роботах проф. О.М. Столяров активно пропагує розвиток документології - як інтегральної науки про документ, що може стати метанаукою для документознавства, інформатики та інших споріднених галузей знань, "збагатити їх новими узагальненими ідеями, тим самим сприяти процвітанню".
Питання щодо необхідності утворення узагальнюючої науки про документ у всіх його проявах першим із сучасних фахівців порушив відомий російський учений-енциклопедист бібліотекознавець Ю.М. Столяров. Він визначив два основних методологічних підходи до теоретичного вирішення завдання про місце документознавства в системі наук.
Перший полягає у визнанні документознавства як збірної науки про документ, але при цьому її теоретико-методологічну частину назвати документологією.
Другий підхід базується на альтернативному рішенні: "збірну" науку назвати документологією, а в середині неї виділити дисципліни часткового (галузевого) документознавства, залишивши при цьому провідне місце для "класичного" (управлінського) документознавства.
Визначаючи місце документології у системі наук узагалі, проф. Ю. М. Столяров доводить, що вона за своєю суттю є наукою та дисципліною соціального циклу. Ідеї вченого знайшли відображення в розробленій ним програмі курсу "Документологія", який викладається в Московському державному університеті культури та мистецтв і складається з двох основних розділів: "Теоретичні основи документології" і "Класифікації документа".
В своїх численних роботах проф. Ю.М.Столяров активно пропонує розвиток документології -- як інтегральної науки про документ
14. Швецова-Водка Г. Н. Книга и документ: соотношение понятий // Книга: Исслед. и материалы /Рос.кн.палата. -- М.: Терра, 1994. -- Сб.68. -- С.19-37.
15. Швецова-Водка Г.Н. Функциональная сущность и свойства книги // Книга: Исслед. и материалы / Рос. кн.палата. -- М.: Терра, 1995. -- Сб.71. -- С.69-96.
16. Швецова-Водка Г.М. Документ і книга в системі соціальних комунікацій. -- Рівне, 2001. -- 438 с
17. Швецова-ВодкаГ. Перший підручник з документознавства: (Рец. на кн.: Кушнаренко Н.Н. Документоведение: Учеб. для студентов ин-тов культуры / Харьк. гос. ин-т культуры. -- Харьков, 1997. -- 384 с. // Вісн.Кн. палати. -- 1998. -- №2. -- С.24-25.
Зародження та основні етапи історії розвитку документознавства як наукової дисципліни. Теоретична і методологічна основа науки про документ. Поль Отле як основоположник документаційної науки. Структура традиційного та сучасного документознавства. курсовая работа [62,5 K], добавлен 25.05.2010
Внесок в розвиток теорії і практики бухгалтерської науки професійних інститутів та об'єднань бухгалтерів. Професійні бухгалтерські організації в зарубіжних країнах, Росії і колишньому СРСР. Їх стан в незалежній Україні. Міжнародні професійні організації. реферат [50,1 K], добавлен 06.07.2009
Розвиток бухгалтерського обліку як економічної науки в контексті проблем створення його ефективної національної системи в Україні. Результати та наслідки впливу глобалізації економіки на нього. Методологія та організація професійного аудиту в Україні. реферат [11,7 K], добавлен 17.05.2011
Етапи розвитку діловодства. Процес створення розпорядчих документів. Наказове, колегіальне та виконавче діловодство. Основні способи вживання шаблонів при оформленні документів. Історія створення Генерального регламенту. Поняття документа та його види. контрольная работа [27,0 K], добавлен 03.04.2010
Загальні принципи і засади першого застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ). Обов'язки компанії, яка вперше застосовує МСФЗ у початковому балансі. Використання МСФЗ з метою удосконалення системи бухгалтерського обліку в Україні. реферат [26,2 K], добавлен 14.02.2012
Історичний внесок у розвиток облікової культури. Зародження та розвиток обліку в Стародавньому Єгипті. Облікова культура та мистецтво в Стародавньому Єгипті. Реєстрація кошторисних призначень. Облік майна фараонів. Рахунки матеріальних цінностей. реферат [19,5 K], добавлен 18.05.2011
Документ як матеріальний об'єкт, що містить інформаційні дані, оформлений у визначеному порядку, має юридичну силу. Організація документування господарських операцій і документообороту. Трактування поняття "первинний документ" відповідно до законодавства. контрольная работа [22,0 K], добавлен 16.09.2010
Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д. PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах. Рекомендуем скачать работу .
© 2000 — 2021
Внесок Юрія Столярова у розвиток документології як науки курсовая работа. Бухгалтерский учет и аудит.
Максимум Слов В Итоговом Сочинении
Реферат Быт Студентов
Дипломная Работа Автоматизация Учета
Реферат: студента группы змр-1
Негативные Факторы Производственной Среды Реферат
Реферат: Виды международной миграции рабочей силы и ее причины
Отчет По Практике На Тему Управление Персоналом В Государственном Учреждении
Доклад по теме Экономическая эффективность производства молока
Сочинение На Тему Мой Герой Бабушка Тыловик
Реферат по теме Государственный строй Албании
Реферат по теме Центрально-Черноземный экономический район
Контрольная Работа По Алгебре 9 Класс Графики
Контрольная работа: Загрязнение атмосферы. Скачать бесплатно и без регистрации
Этика Медсестры Реферат
Политическая система общества
Эссе по теме Понятие и виды банковских рисков
Практическая Работа 4 По Русскому Языку
Сочинение по теме Отношения народа и государства в романе А.Н.Толстого "Петр Первый"
Курсовая работа по теме Расчет норм труда и заработной платы на погрузочно-разгрузочные работы
Проблемы Современных Зарубежных Сми Диссертация
Концептуальные предложения по составу и размещению БЦУНИСР на перспективных НИС для рыбохозяйственных исследований - Биология и естествознание курсовая работа
Фотосинтез водорослей - Биология и естествознание реферат
Вероятные функции белков, синтезирующихся при гипотермии - Биология и естествознание реферат