Виступ Омбудсмана України на Генеральній Асамблеї ENNHRI

Прес-секретар російського президента Пєсков прямо заявляє, що обстріли інфраструктури здійснюються задля того, щоб примусити Україну сісти за стіл перемовин і прийняти умови Росії. Ви знаєте, хто так ще робить? Терористи. Вбивають по одному заручнику поки не виконають їх умови.

Руйнування цивільної критичної інфраструктури - нашої енергетики - ставить на меті змусити страждати саме мирних громадян, залишаючи їх без доступу до тепла, води та водовідведення в зимовий період. Під ризиком опиняються найвразливіші - одинокі літні люди, сім’ї з маленькими дітьми, люди з низькими статками.

Залишаючи Херсон російські військові зруйнували мости, дамби, трансформаторні підстанції, лікарні і навіть вишки мобільного зв’язку. За задумкою російського військового і політичного керівництва такі дії повинні призвести до масової загибелі цивільного населення в Україні і звинувачування у цьому української влади, неспроможної відновлювати енергопостачання.

Я щойно відвідав звільнену Херсонщину. Після Бучі, Ірпеня, Ізюма, Балаклії кожен наступний звільнений населений пункт вражає все більшою жорстокістю, яку вчиняли росіяни по відношенню до українських громадян. Я хотів би поділитися з вами цим сьогодні.

Українського олімпійського чемпіона з греблі катували у підвалі російські військовослужбовці, металевою трубою. Вони тижнями били його і ламали кістки для того, щоб він більше не міг виступати за Україну з нашим синьо-жовтим прапором.

Найстрашніше, що він мені розказав - це те, що припинити катування не було можливо. Катували не тому, що хотіли дізнатись інформацію, а тому, що не могли пробачити херсонцям їх українську незламність.

 Серед п’яти камер у херсонській катівні, через яку пройшли тисячі людей, була і “дитяча”. Так її називали росіяни, бо утримували там неповнолітніх дітей.

Вам не почулось. Російські військові тримають в заручниках і катують дітей, щоб зламати український спротив, щоб тиснути на батьків, які підтримують Єдину Україну, щоб відбирати майно у українських бізнесменів в обмін на дітей.

Ми це знаємо і хочемо, щоб про це знав світ.

На сьогодні, за офіційною інформацією ювенальних прокурорів України 437 дітей загинуло. З них 84 – віком до 6 років.

Понад 839 дитини отримали поранення. Діти залишаються без кінцівок, їх дитячі мрії назавжди руйнуються Росією.

Наразі Україна володіє верифікованою інформацією про 10 570 дітей, депортованих до Росії. Нам вдалось повернути 103 дитини і ми щоденно працюємо над цією надскладною задачею.

Незалежна міжнародна комісія з розслідування порушень в Україні ООН підтвердила випадки сексуального насильства російськими військовослужбовцями.

Українські діти стають свідками гвалтування своїх батьків російським військовими. Такі дії також прирівнюються до катувань. Я назову вам тільки дві цифри – 4 і 85. Це 4 роки – наймолодша жертва сексуального насильства; 85 – найстарша. Це встановлені жертви російських військовослужбовців.

Обстрілами росіян зруйновано понад 140 тисяч осель, а понад 4,5 мільйони громадян України стали внутрішньо переміщеними особами, в два рази більше (11.7 мільйонів) покинули межу України.

Через бомбардування та обстріли збройними силами РФ пошкоджено 2719 закладів освіти. 332 з них зруйновано повністю.

Найголовніший виклик правам людини в Україні є те, що Російська Федерація обрала права людини основною мішенню у війні. Щоденно порушуючи всі норми міжнародного права і центральну цінність - цінність життя.

Нам потрібна гуманітарна підтримка для людей, щоб пережити зиму вдома, а не знову тікати до чужих країн, у тому числі – європейських.

Нам важливо звільнити всіх військовополонених та цивільних заручників, щоб припинити знущання і вбивства.

Нам потрібен трибунал по воєних злочинцях, щоб жахи, які відбуваються зараз в Україні не відбулись більше в інших країнах Європи.

Ми хочемо зупинити зло і можемо зробити це тільки разом з демократичним світом.

Я запрошую всіх вас відвідати Україну з візиту.

Бути поруч з Україною – це стояти на захисті прав людини.