Вирощування раків

Раки - це не просто чудова закуска, але й перспективний бізнес, який в Україні поки що не набув особливої популярності. Однак у світі, зокрема в США (болотистий штат Луїзіана), виробництво раків є досить поширеним і приносить значні наповнення до бюджетів. Більш того, раків розводять на спеціальних фермах за особливою технологією. Слід зазначити, що окупність такого виду аграрного бізнесу займає всього 3-5 років, при цьому його можна поєднувати з іншим виробництвом, наприклад, рису, а також не вимагає особливого технічного обладнання. Крім цього, аквакультура раків не завдає шкоди навколишньому середовищу і по праву може називатися органічним виробництвом.

Звідки мода на раків?

Річкових раків у їжу почали розводити досить давно: ще в середньовічній Європі їх готували для бенкетів аристократії, з часом цей продукт почали вживати всі верстви населення завдяки збільшенню популяції раків. Чим більше продукту, тим він дешевший і доступніший. Єдине, що на початку минулого століття річкових широколапих європейських (Astacus astacus) раків поступово почали витісняти більш стійкі до хвороб американські види (Pacifastacus leniusculus), а природний вилов скоротився порівняно з промисловим виробництвом.

Трохи про ринок

Сезон продажів раків стартує ближче до березня, оскільки вирощувати їх починають з кінця березня і до початку листопада. Зазвичай продукцію постачають на ринки в живому вигляді прямо з так званих ракових ферм, невелику частину - безпосередньо в супермаркети, ресторани і точково споживачам через ритейл. Більше цінуються саме живі раки, адже їх можна довше зберігати, тому вони й користуються значним попитом. Однак це «довше», як правило, не займає більше пари днів, саме тому ритейлери намагаються закуповувати раків перед вихідними, коли збути продукцію легше і швидше.

У разі якщо раків не вдасться розпродати, їх заморожують і відправляють на переробні рибні підприємства, які подрібнюють м'ясо і випускають у вигляді субпродуктів. Зазвичай така продукція не коштує надто дорого, але ціни можуть підніматися в зимовий період, коли свіжих раків на ринку немає.

Де торгують, куди продають?

Світова карта експорту раків не відрізняється різноманітністю. Лідерами поставок є Іспанія та Португалія, а також Китай і США. До слова, південні американські штати, зокрема Луїзіана, виробляють 70% внутрішнього споживання країни і дають приблизно 90% поставок на світові ринки. Все інше - це по суті китайські продукти заморозки. Прорахувати точні показники на ринку складно, адже навіть у ФАО ООН не складають спеціальні звіти, зважаючи на невелику поширеність продукту (це ж не зерном торгувати). Більш-менш точний звід даних дає USDA, але знову ж таки, з розрахунком американського ринку аквакультури, де китайські поставки (а вони значні) не враховуються. Одним із світових лідерів виробництва раків заслужено можна вважати США. Варто відзначити, що виробництво раків приносить Америці прибуток на $150 млн щорічно. Цей ринок подвоївся за рахунок розвитку логістики та обладнання для заморозки, яке дозволило зберігати продукцію довше, а поставляти на ринки швидше.

З чого почати бізнес?

Отже, як же почати власне виробництво раків? Це дійсно практично унікальна бізнес-ідея, яка приречена на успіх за правильної побудови бізнес-плану і при точних розрахунках. Примітно, що вирощування раків на фермах дозволяє збільшити їхню продуктивність на 10-20%. Також можна планувати розведення раків як сезонне виробництво або просто додатковий заробіток.

По-перше, для розведення раків знадобиться земельна ділянка біля річки, де безпосередньо будуть розводитися раки, або ставок доведеться викопувати самостійно, правда, обійдеться така процедура дорожче. Крім цього, ставок повинен бути помірної площі, щоб раки могли вести здоровий спосіб життя, так би мовити, не в тісноті і образі. Крім того, дно ставків має бути вистелено камінням, щоб тварини могли розводити потомство. Варто відзначити, що раки живуть при температурі води нижче +20 градусів.

По-друге, для «clarkii farm» знадобляться самі раки або їхні личинки. Взяти їх можна у спеціальних торговців (зазвичай поставки йдуть із США) або ж виловивши з дикої природи (варіант дешевше). Переселяти раків у ставок слід на початку весни, поки вода ще досить прохолодна, для того щоб тварини звикли до нового місця проживання. Раки їдять практично все: рослини, рибу та інші субпродукти.

Це дуже важливо, оскільки ближче до літа вода починає прогріватися, а при підвищеній температурі раки починають ховатися в глибокі ями, де більше прохолоди. Вирощування рису було згадано неспроста, оскільки обробіток цієї культури допоможе на деякий час збалансувати температуру води, залишаючи її гранично холодною.

По-третє, потрібно зібрати стиглий рис. Після дозрівання врожаю рису ставки висушують, тим часом раки розмножаться. Середня плодючість самок раку - 300-400 ікринок. Далі «clarkii farm» знову наповнюють водою (а це вже якраз буде осінній сезон), після чого нова популяція тварин підніметься на поверхню. Час виловлювати і продавати. Для того щоб виманити раків з глибини, використовують спеціальну приманку, на яку ставлять сіті. Раки мають розмір тіла 12-13 см, масу 60-70 г. Найбільша довжина може бути до 20 см, максимальна маса самців - 320 г, самок - 250 г. Самці досягають повної зрілості 3-4 роки, самки - 4-6 років . Щоб експортувати свою продукцію, виробнику знадобляться спеціальні сертифікати. Незважаючи на високу прибутковість, бізнес з розведення раків все ж є сезонним. Цим можна займатися в період з травня по жовтень, поки на озерах і ставках не став з'являтися лід.

Вітчизняний досвід

Українська статистика не дає чіткої відповіді на питання про те, скільки раків виробляється в промислових масштабах. Як правило, цей промисел підтримують невеликі приватні підприємці, які займаються іншими видами аквакультури, або ж просто рибалки-одноосібники. Однак таким ентузіастам дозволяється виловлювати не більше 30 шт. в одні руки.

Решта продукції, яку можна побачити в невеликих магазинчиках і супермаркетах, - імпортна. Крім того, левова частка вилову припадає на місцевих браконьєрів, діяльність яких практично неможливо виявити навіть рибним патрулям. На законодавчому рівні питання ракового бізнесу і його регулювання залишається відкритим. Крім того, існують деякі складності з сертифікацією якості такої продукції.

Однак, незважаючи на всі недоліки в галузі, раковий промисел може стати одним з найбільш перспективних напрямків в українській аквакультурі. Схожий приклад - устричний промисел, який кілька років тому в Україні не існував як такий, а вже через пару років кілька фермерів-ентузіастів стали основними постачальниками вишуканих ресторанів. За аналогічним принципом майбутнє є і у ракового бізнесу, тим більше що сприятливі кліматичні умови країни дозволяють побудувати ефективний бізнес. Причому значні кошти можуть приносити як живі раки, так і приготовані, які будуть давати додану вартість. Конкуренція в цьому бізнесі слабка. Великим рибним підприємствам невигідно займатися ракоподібними впритул, оскільки на початковому етапі окупність не дає бажаного прибутку при великих обсягах інвестицій. Реалізувати великі партії в короткі терміни досить складно: ракове м'ясо - недешевий продукт, який можна запропонувати обмеженому колу клієнтів. А ось на рівні малого і середнього бізнесу - ця ніша цікава і рентабельна. Більш того, Україна має всі шанси стати світовим постачальником раків. Перспективними напрямками можуть стати країни Євросоюзу, а також Азія і Близький Схід.