🌿 Випалювання "рожі" льоном на Поліссі

"Рожу" розпізнавали за зовнішніми ознаками. Це, здебільшого, почервоніння шкіри, свербіж, інколи з‘являлися пухирі: "Вона червона, свербить і пече, зробиться пухир і нариває, може рана велика зробиться". Проте трапляються випадки ірраціонального методу розпізнавання. Шептуха спалює льон і спостерігає, чи летять іскри до стелі, чи ні. Якщо летять, то вона впевнено діагнозувала, що у хворого рожа, якщо не полетять – то ні.

Відносно процесу лікування – "спалювання" рожі, то він відбувається традиційним способом і лишається незмінним. "Шептуха" бере три чи дев'ять лляних пасом та шматок червоної тканини. Тканину кладе на хворе місце, бере одно пасмо льону, підпалює і шепче замовляння. Наведемо для прикладу: "Чого ти, ружа, сходилася? Чи ти з вітру, чи ти з пристріту? чи болюча, чи колюча, чи приспана, чи наслана? Я тебе виговоряю, з білої кості, з червоної крові. Кості не ламати, крові не бунтувати. А над річкою дуб стоїть, у тім дубі орел сидить, а в тому орлі – качка, а в тій качці – яйце. Як те яйце без води не розварити, так ти, рожо, розойдись. Іди, рожо, на великії моха, на великії болота, там бувай, а (ім'я) здоров‘я вертай".

Процес повторює відповідно 3 чи 9 разів. Після спалювання попелом з льону засипає рану й обв‘язує її ганчіркою. Цей спосіб є стандартним і майже всі опитані знахарки розповідали переважно одне й те саме. Інколи радять "палити рожу" у трьох баб: "й одна об другой шоб не знала". Вважалося, що найуспішніше спалює рожу та баба, яка "або сама менша або сама старша (серед дітей), а середнім, кажуть, не так дається".

Використання тканини саме червоного кольору зумовлене, як вважала видатна дослідниця народної медицини українців З.Болтарович, тим, що базувалося на дії принципу імітативної магії (запальні процеси шкіри асоціювалися із червоним кольором, а схильність до аналогії – один з найпоширеніших методів лікування не тільки в українців, а й у багатьох народів). Підтверджували це і самі шептухи, відповідаючи на питання, чому при "спалюванні" треба використовувати тільки червону тканину: "От іменно через то, шо і рожа красна". Сам же процес паління шептухи пояснюють таким чином: "Шоб добре вигрівало, це ж льон палиться на людині, то воно ж вигрівається". Інша ж пояснила це так: поміч іде від того, що хворий нюхає палений льон, запах якого є корисним для хворого рожею.

При досить стандартних розповідях про лікування рожі зустрічаються й особливі. Зокрема, шептуха із західного Полісся розповіла про те, що є рожа рання, а є й вечірня, тому приходити треба зранку й увечері. Уранці читається одне, увечері – інше.

І. В. Колодюк. Магічне лікування раціонально пояснювальних хвороб на Поліссі (за експедиційними матеріалами)