Вимагаємо зупинити повну безкарність за атаки на журналістів!

Рекомендації парламентських слухань «Безпека діяльності журналістів в Україні: стан, проблеми і шляхи їх вирішення»/6.11.2019

(проект; вноситься Національною спілкою журналістів України)

1. Парламентські слухання констатують:

• Високий рівень фізичної агресії в суспільстві до журналістів;
• Упродовж 2018 року слідчими Національної поліції України було розпочато досудове розслідування 258 кримінальних проваджень за злочинами, пов’язаними з перешкоджанням законній професійній журналістській діяльності. Але до суду було передано всього 26 справ. Ще 243 кримінальних провадження щодо тиску чи побиття працівників засобів масової інформації були закриті. Аналогічна ситуація спостерігається і в нинішньому році;
• Лише поодинокі розслідування злочинів проти журналістів потрапляють до суду. Однак, суди призначають кривдникам журналістів смішні покарання – мізерні штрафи, або взагалі звільняють від відповідальності.
• Кожні 4-5 днів в Україні щонайменше один журналіст зазнає нападу або фізичної агресії, а 9 з 10 зареєстрованих у поліції справ закриваються через відсутність належного розслідування;

• Неефективність державної політики із захисту прав журналістів, забезпечення їхньої безпеки під час виконання професійних обов’язків;

• Неефективність існуючих форм співпраці медіа-організацій зі слідством і владними органами;
• Тотальну безкарність за злочини проти журналістів. Навіть найрезонансніші злочини – вбивства журналістів – розслідуються довго та неефективно. Не покарані вбивці Павла Шеремета, В’ячеслава Веремія, Вадима Комарова. Не відомі замовники вбивства Георгія Гонгадзе;
• Відповідальність за неефективне розслідування та покарання злочинів проти журналістів несуть, насамперед, органи слідства – поліція та прокуратура, а також - судові органи.

• Через тотальну безкарність і масову агресію проти журналістів, робота в засобах масової інформації стає такою ж небезпечною, як робота поліцейського чи військовослужбовця, які щодня наражаються на небезпеку. Це неприйнятно для демократичної європейської країни.

Учасники парламентських слухань рекомендують

Верховній Раді України:

- Розробити та прийняти законопроект про Уповноваженого ВР України з питань свободи слова та безпеки журналістів з широкими повноваженнями контролю за слідством.

- Щорічно проводити публічні парламентські слухання з питань безпеки журналістів, на яких заслуховувати звіти слідства про розслідування злочинів проти журналістів.

Президенту України:

- Брати участь у щорічних парламентських слуханнях щодо безпеки журналістів.

 Кабінету міністрів України:

 - Запровадити у співпраці з журналістськими організаціями щорічну премію «Захисник журналіста», якою заохочувати найкращих слідчих, поліцейських, прокурорів чи інших працівників, які внесли вагомий внесок у розслідування злочинів проти журналістів чи запобігли цим злочинам.

Генеральній прокуратурі України:

- призначити в керівництві Генпрокуратури особу, відповідальну за нагляд щодо розслідування злочинів, скоєних проти журналістів. Публікувати і публічно представляти щоквартальні звіти за результатами розслідування цих злочинів.

Міністерству внутрішніх справ України:

- призначити у керівництві МВС особу, відповідальну за нагляд щодо розслідування злочинів, скоєних проти журналістів. Публікувати і публічно представляти щоквартальні звіти за результатами розслідування цих злочинів.

Судовій гілці влади:

- забезпечити відкритість судів з розгляду злочинів, скоєних проти журналістів;

- запровадити окремий облік відповідної категорії справ і щоквартальну публікацію звітів з розгляду цих справ.

Вищій раді правосуддя:

- запровадити звітність про притягнення до відповідальності суддів за порушення прав журналістів у судовому процесі, а також про неналежний розгляд цієї категорії справ зі щорічною публікацією звітів.