Виконання завдань з надання впевненості аудиторам - Бухгалтерский учет и аудит контрольная работа

Главная

Бухгалтерский учет и аудит
Виконання завдань з надання впевненості аудиторам

Основні види аудиторських послуг в Україні. Особливості виконання завдань з надання впевненості, що не є аудитом чи оглядом історичної фінансової звітності. Користувачі звітності та їхні інформаційні потреби. Завдання внутрішнього і зовнішнього аудиту.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Кіровоградський національно технічний університет
з дисципліни теорія фінансового контролю і аудиту
"Виконання завдань з надання впевненості аудиторам"
1. Види аудиторських послуг в Україні
1.1 Аналіз ринку аудиторських послуг
2. Особливості виконання завдань з надання впевненості, що не є аудитом чи оглядом історичної фінансової звітності
2.1 Завдання внутрішнього аудиту, його взаємозв'язок із зовнішнім аудитом
2.2 Класифікація зовнішнього аудиту
Розвиток аудиторської діяльності в Україні відбувається в умовах становлення ринкового типу економіки, активного розширення зовнішньоекономічної діяльності, проходження інвестиційних процесів. Вітчизняні підприємства звертаються до аудиторських фірм з потребою провести аудит, отримати консультацію, забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємства, підготовки інформації про фінансово-господарський стан економічного суб'єкта та іншими роботами, які можна звести до єдиного поняття - за аудиторськими послугами.
Питання змісту аудиторських послуг залишається сьогодні найменш дослідженим. Аудиторська діяльність в Україні має перші п'ятнадцять років свого становлення. Більшістю вчених і дослідників розглядаються переважно проблеми проведення аудиту господарської діяльності підприємств, розвиток аудиторських послуг знаходиться на етапі спроб і помилок. Тільки починають з'являтись перші вітчизняні нормативні документи з питань регулювання послуг аудиторських фірм.
Результатом розвитку ринку аудиторських послуг є те, що сучасні аудиторські фірми мають дуже широкий спектр робіт, які вони виконують. Причому існує досить багато видів робіт, які не пов'язані з формуванням висновку та наданням замовникам впевненості щодо надійності інформації. У теорії аудиту існує багато різних класифікацій послуг, які виконуються аудиторами. Проте стандарти з аудиту (Міжнародна концептуальна основа завдань з надання впевненості) мають власне їх групування, яке дозволяє правильно визначати та використовувати стандарти у професійній діяльності аудиторів.
Всі види робіт, які виконуються аудиторами поділяються на дві великих групи:
· перша група - це роботи, пов 'язані з наданням впевненості користувачам,
· друга група - це роботи, внаслідок виконання яких впевненість користувачам не надається. Такі роботи отримали спеціальну назву "супутні послуги".
Завдання з надання впевненості -- це завдання, виконуючи які, аудитор робить висновок, призначений підвищити ступінь довіри майбутніх користувачів, які не є відповідальною стороною щодо результатів оцінки або порівняння предмета завдання з відповідними критеріями.
До супутніх послуг , зокрема, відносяться завдання, що підпадають під дію Міжнародних стандартів супутніх послуг, наприклад, завдання з погоджених процедур або складання фінансової та іншої інформації, складання податкових декларацій, що не передбачає висловлення думки стосовно впевненості, консалтингові (дорадчі) завдання, наприклад, консалтинг з менеджменту або питань оподаткування.
1. Вид и аудиторських послуг в Україні
В нинішній час українська економіка переживає наслідки економічної кризи, яка розпочалася ще в 2008 році і триває досі , це призвело до зменшення попиту на аудит, разом з тим спостерігається зростання попиту на супутні послуги консультування, аутсорсинг бухгалтерських послуг.
Зростання економіки, активне прагнення бізнесу до публічності і приплив іноземних інвестицій стали основними чинниками високого попиту на аудиторські послуги. Проте фінансова криза кардинально змінила ситуацію. Як відомо, до кризи успішний стан ряду галузей промисловості був забезпечений високими цінами на сировину і доступністю зарубіжних кредитів. Економічна криза загострила раніше не вирішені проблеми, в тому числі перед аудиторами постала необхідність зміни стратегії подальшого розвитку .
У вітчизняній літературі приділяється значна увага розвитку аудиту в Україні.
Проблемам розвитку ринку аудиторських послуг присвячено ряд праць вчених економістів, аудиторів. М. Т. Білуха, Ф. Ф. Бутинець, Г. М. Давидов, Н. І. Дорош, В. С. Рудницький, І. І. Пилипенко, О. А. Петрик, В. Я. Савченко присвячують свої дослідження питанням розвитку та організації. О. Ю. Редько в своїх працях аналізує показники діяльності на ринку аудиторських послуг в Україні .
Відповідно до ч. 2 ст. З Закону "Про аудиторську діяльність" аудиторські послуги можуть надаватись у формі:
· консультацій з питань бухгалтерського обліку, звітності,
· оподаткування, аналізу фінансово-господарської діяльності;
· інших видів економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності фізичних та юридичних осіб.
Аудиторська перевірка (аудит) -- це перевірка бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам (ч. 1 ст. 363 ГК).
З наведеного визначення випливають наступні ознаки аудиту. а) аудит - це перевірка, тобто обстеження і вивчення окремих ділянок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання або їх структурних підрозділів;
б) об'єктом аудиту є бухгалтерська звітність, облік, первинні документи та інша інформація щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання.
Бухгалтерська звітність -- це звітність, що складається на підставі даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб певних користувачів (наказ Міністерства фінансів України "Про затвердження Положень (стандартів) бухгалтерського обліку" від 31.03.1999 р. № 87).
Публічна бухгалтерська звітність складається із аудиторського висновку, балансу, звіту про прибутки і збитки, іншої звітності в межах відомостей, які не становлять комерційну таємницю і визначені законодавством для надання користувачам та публікації (ч. 1 ст. 8 Закону "Про аудиторську діяльність");
в) метою аудиту є визначення достовірності звітності, обліку суб'єктів господарювання, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам.
Достовірність публічної бухгалтерської звітності -- це такий ступінь точності відомостей бухгалтерської звітності, який дає змогу компетентному користувачу робити на її (звітності) підставі правильні висновки щодо результатів діяльності суб'єктів господарювання і приймати відповідні рішення.
Основою достовірності бухгалтерської звітності є відсутність суттєвих порушень встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку і складання звітності.
Аудиторські послуги у вигляді експертиз фінансово-господарської діяльності (в тому числі судово-бухгалтерська експертиза в редакції статей 7, 10 Закону України "Про судову експертизу") оформляються експертним висновком або актом (ч. 2 ст. 7 Закону).
Аудиторські послуги у вигляді консультацій можуть надаватись усно або письмово з оформленням довідки та інших офіційних документів (ч. 2 ст. 7 Закону).
Інші види економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності фізичних та юридичних осіб, тут мова йде, зокрема, про такі супутні аудиту послуги як:
Завданням оглядової перевірки фінансової звітності є надання аудиторові можливості встановити негативні факти, котрі приводять його до висновку, що інформація, отримана на підставі прийнятої облікової політики, неправдиво представляється (негативна думка).
При цьому він здійснює процедури перевірки, які не забезпечують оцінку подій, оскільки це робиться при аудиті. Все негативне, що потрапляє в коло зору аудитора, розцінюється ним як те, що фінансова звітність в усіх суттєвих аспектах, не складена у відповідності з встановленими правилами її підготовки. Таке саме завдання стоїть перед аудитором під час оглядової перевірки іншої інформації, підготовленої у відповідності з окремими правилами.
Аудитор намагається бути в курсі всіх суттєвих питань. Обмежені процедури оглядової перевірки і аналізу, пов'язаного з нею, дають меншу ймовірність досягнення поставленої аудитором мети порівняно з аудитом. Тобто під час оглядової перевірки використовується досвід і знання в галузі аудиту, знання техніки аудиту для отримання необхідних доказів. Але при оглядових перевірках не вивчається так детально, як при аудиті, система внутрішнього контролю і обліку підприємства, не перевіряється первинна бухгалтерська документація на достовірність, а докази отримуються більшою мірою шляхом інспектування, огляду, підтвердження і розрахунків, що також використовується під час проведення аудиту. Крім того, аудитор намагається переглянути всі важливі справи підприємства, процедура оглядової перевірки передбачає менше вивчення цих справ порівняно з аудитом, тому аудиторська гарантія, що надається в звіті оглядової перевірки, відповідно менша порівняно з аудитом.
Під час проведення операційної перевірки аудитор зобов'язаний провести процедури перевірки з окремих питань, про котрі він домовився з клієнтом. Узгоджені між аудитором і клієнтом процедури перевірки здійснюються з метою задоволення інтересів клієнта стосовно дослідження інформації з окремих питань. Одержувачі такого звіту повинні скласти власні висновки з окремих питань на підставі виконаних аудитором процедур перевірки. Такий звіт має обмежене коло користувачів. Він стосується лише тих сторін, котрі домовились про виконання процедур перевірки, тому що інші сторони, які не мають уявлення про причини замовлення таких процедур перевірки, можуть неправильно тлумачити результати операційної перевірки.
в) Компіляція (трансформація бухгалтерського обліку).
Під час здійснення процедур трансформації обліку за іншими обліковими стандартами бухгалтер залучається до проведення бухгалтерських послуг, що на відміну від аудиторських пов'язано з такими речами, як збереження, класифікація і підсумок фінансової інформації.
Як правило, така робота складається зі скороченого обсягу деталізації даних і закінчується створенням сприятливих у використанні зрозумілих таблиць та фінансової звітності.
У цьому випадку не вимагається отримання аудиторських доказів стосовно цієї інформації. Однак, користувачі трансформованої фінансової звітності отримують певну вигоду від участі фахівців-бухгалтерів, оскільки такі послуги виконуються з належними професійними навичками і старанністю.
Крім того, надання інших послуг аудиторами може мати місце у таких формах як:
-- представництво інтересів клієнта (замовника) перед іншими особами за його дорученням з питань економіко-правового забезпечення діяльності клієнта (замовника) відповідно до положень Цивільного кодексу України.
Представництво інтересів клієнта (замовника) : в суді здійснюється відповідно до положень Цивільного процесуального кодексу України та Господарського процесуального кодексу України; видавництво та розповсюдження (на договірній основі через третіх осіб) методичної (інформаційної) літератури з питань теорії та практики обліку, оподаткування, аудиту, аналізу, фінансів, правового забезпечення господарської діяльності в Україні (здійснюється після вивчення питання та отримання відповідного дозволу Аудиторської палати України).
— проведення навчальних семінарів та курсів з питань обліку, аудиту, оподаткування, аналізу та економіко-правового забезпечення господарської діяльності в Україні (здійснюється без видачі кваліфікаційних сертифікатів після узгодження з Аудиторською палатою України, затвердження програми);
— оцінка майна (за умови наявності відповідної кваліфікації оцінщика);
— розробка, впровадження, супровід бухгалтерських продуктів в електронних системах обробки даних;
— ведення за інших юридичних та фізичних осіб бухгалтерського та податкового обліку, складання фінансової (бухгалтерської) звітності та декларацій про доходи.
1.1 А наліз ринку аудиторських послуг
Згідно з п. 1.3 Положення про порядок подання звітності аудиторські фірми (аудитори) подають до АПУ звітність за формою № 1-аудит (річна) "Звіт аудиторської фірми (аудитора) про надані послуги" (далі - Звітність) в обсягах, порядку і в терміни, визначені АПУ.
Дані, наведені в табл.1. , інформують про стан подання звітності за 2012 рік у розрізі регіонів України.
Таблиця 1. Стан подання звітності до АПУ за 2012 р.
Кількість суб'єктів аудиторської діяльності, включених до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів станом на 31.12.2012.
Незважаючи на тенденцію до зменшення кількості суб'єктів аудиторської діяльності в Україні, обсяг наданих послуг суб'єктами аудиторської діяльності в цілому по країні зріс порівняно з 2011 р. Так, обсяг доходу від наданих послуг суб'єктами аудиторської діяльності у 2011 р. становив 1 258 307,0 тис. грн., а у 2012 р. - 1 266 826,50 тис. грн.
У табл. 2 відображено дані про обсяг наданих послуг суб'єктами аудиторської діяльності за 2008-2012 рр.
Таблиця 2 . Обсяг наданих послуг суб'єктами аудиторської діяльності за 2008 - 2012 рр.
Середній дохід на одного суб'єкта аудиторської діяльності без ПДВ, тис. грн.
Так, приріст середнього доходу на одного суб'єкта аудиторської діяльності у 2012 р. порівняно з 2011 р. склав 12,13%, а порівняно з 2008 - 62,79%.
Таким чином, незважаючи на постійне зменшення кількості суб'єктів підприємницької діяльності, які мають право на здійснення аудиторської діяльності, спостерігається стійка тенденція до збільшення їх доходу.
В Україні за 2012 рік надано аудиторських послуг на загальну суму 1 266 826,50 тис. грн. З них по місту Києву та Київській обл. - 954 340,30 тис. грн., що становить 75,33% від загальної суми наданих послуг у 2012 р. У Дніпропетровському регіоні за 2012 рік надано послуг на 79 103,4 тис. грн., у Харківському - на 40 814,7 тис. грн., у Донецькому регіоні на 36 086,2 тис. грн. Поряд із цим у Чернівецькій обл. за рік надано послуг на суму 2 312 тис. грн., у Волинській обл. - 2 380 тис. грн.
Найбільший середній дохід на одного суб'єкта аудиторської діяльності у 2012 р. спостерігається у м. Києві та Київській обл. - 1 440,84 тис. грн., а найменший у Сумській обл. - 125,57 тис. грн.
Середня вартість одного замовлення коливається від 3,0 тис. грн. у Рівненській обл. до 43,9 тис. грн. у м. Києві та Київській обл.
У більшості регіонів вагому частку займає обов'язковий аудит фінансової звітності.
Частка видів замовлень (обов'язкового аудиту фінансової звітності, ініціативного аудиту фінансової звітності, огляду історичної фінансової формації, завдань з надання впевненості, що не є аудитом чи оглядом історичної фінансової інформації) у загальному обсязі завдань з надання впевненості у 2012 р. подано в табл. 3.
Показник частки обов'язкового аудиту в загальному обсязі завдань з надання впевненості вище ніж 80% спостерігається у Вінницькій - 89,73%, Запорізькій - 84,87%, Кіровоградській - 91,98%, Сумській - 82,97%, Тернопільській - 89,89%, Чернігівській - 87,84% областях та м. Севастополі - 90,51%. Найнижчий показник частки обов'язкового аудиту в загальному обсязі завдань з надання впевненості спостерігається в м. Києві - 16,09%.
Замовленням з ініціативного аудиту фінансової звітності перевага надається у м. Києві та Київській обл. - 69,85%, та Дніпропетровській обл. - 58,56%. Досить високий показник частки ініціативного аудиту в загальному обсязі завдань з надання впевненості (вище як 40%) відмічається в Харківській, Херсонській, Чернівецькій областях.
Супутні послуги, що надали аудитори в 2012 р., в загальному обсязі наданих послуг становлять всього 10,10% порівняно із 2011 р. (8,23%). Кількість суб'єктів, що надавали супутні послуги протягом 2012 р., - 278, або 17,28% від загальної кількості суб'єктів, що подали звітність до АПУ.
У табл. 5 показано, як змінювалася структура загального обсягу наданих послуг аудиторськими фірмами та аудиторами за інтервалами вибірки у 2010 - 2012 рр.
Відзначимо, що упродовж 2011-2012 рр. значний вплив на розвиток професії аудитора в Україні мало внесення змін до податкового законодавства. Так, у зв'язку із прийняттям Податкового кодексу України значна кількість аудиторів-підприємців призупинили свою діяльність, оскільки згідно з підпунктом 291.5.2 п.291.5 ст. 291 Податкового кодексу України платниками єдиного податку не можуть бути фізичні особи - підприємці, які здійснюють діяльність у сфері аудиту. Отже, аудитор-підприємець на єдиному податку може надавати лише інші послуги, пов'язані із професійною діяльністю, визначені Законом України "Про аудиторську діяльність", а саме ведення бухгалтерського обліку, складання фінансових звітів тощо. Для аудитора-підприємця, обсяг послуг якого становить близько 100 тис. грн. на рік, діяльність на загальній системі оподаткування стала нерентабельною. Динаміка зменшення кількості аудиторів - суб'єктів підприємницької діяльності упродовж 2012 р. це підтверджує.
Кількість замовлень на аудиторські послуги та їх вартість в основному залежать від платоспроможності суб'єктів господарювання в регіонах України. Як бачимо середня вартість замовлення в цілому по Україні становить 25,39 тис. грн., а середня вартість замовлення в м. Києві та Київській області практично в 2 рази більша. Це зумовлено тим, що суб'єкти великого підприємництва, банки, холдинги, страхові компанії та ін. за аудиторськими послугами звертаються до міжнародних аудиторських та великих національних фірм, які працюють у м. Києві та найбільших адміністративних центрах України, де функціонують бізнес-структури і зосереджена основна кількість практикуючих аудиторів.
2. Особливості виконання завдань з надання впевненості, що не є аудитом чи оглядом історичної фінансової звітності
Завдання з надання впевненості -- це завдання, виконуючи які, аудитор робить висновок, призначений підвищити ступінь довіри майбутніх користувачів, які не є відповідальною стороною щодо результатів оцінки або порівняння предмета завдання з відповідними критеріями.
Впевненість - це ступінь довіри користувача до достовірності предмета перевірки аудитором.
Користувач, як правило, не виконує роботи, пов'язані з підготовкою інформації. Для нього процес підготовки інформації представляє собою "чорний ящик", на вході якого є дані про господарські операції, а на виході показники, що характеризують результат такої діяльності. Отже, цілком зрозуміло, що користувач інформації про результати діяльності хоче бути впевненим, що процедури систематизації та обробки в середині "чорного ящика" є надійними і на виході дають достовірний результат і що показникам фінансових звітів можна довіряти.
Разом з тим аудитор, який повинен надати користувачеві таку впевненість, не може говорити про те, що рівень її абсолютний. Абсолютна впевненість означала б, що можна на 100% гарантувати відсутність суттєвих перекручень та помилок в інформації, щодо якої аудитором зроблено висновок.
Абсолютна впевненість недосяжна внаслідок дії таких чинників:
- під час проведення процедур перевірки, як правило, використовується не суцільний, а вибірковий підхід,
- отримані аудитором докази за своїм характером є ймовірніше переконливими, ніж остаточними,
- завжди існують обмеження, які властиві будь-якій системі внутрішнього контролю.
Тому коли аудитор виконує завдання, пов'язані з наданням впевненості, така впевненість для користувача може бути у формі обґрунтованої впевненості та обмеженої впевненості.
Метою завдання з надання обґрунтованої впевненості є зменшення ризику завдання з надання впевненості до прийнятно низького рівня в обставинах завдання як основи для позитивної форми висновку практика. Тобто, аудитор висловлює високий, але не абсолютний рівень впевненості в тексті аудиторського висновку про те, що інформація, яка пройшла аудиторську перевірку не містить суттєвих викривлень, це так звана позитивна форма висновку.
Метою завдання з надання обмеженої впевненості є зменшення ризику завдання з надання впевненості до рівня, який є прийнятним в обставинах завдання (але цей ризик є більшим, ніж у завданні з надання обґрунтованої упевненості) як основи для негативної форми висновку практика. Тобто аудитор в тексті аудиторського висновку говорить про те, що під час проведення перевірки він не отримав свідчень, які робили б підстави вважати, що інформація, яка пройшла перевірку, містить суттєві викривлення, це так звана негативна форма висновку.
Кожне завдання з надання впевненості повинно мати такі елементи:
а) тристоронні відносини між аудитором, відповідальною стороною та користувачами;
б) предмет перевірки: фінансові звіти або інша інформація;
в) відповідні критерії, щодо виконання яких буде формуватися висновок: концептуальна основа фінансової звітності, концептуальні основи ефективності внутрішнього контролю;
д) письмовий висновок з надання впевненості^ форма якого відповідає завданню з надання обґрунтованої впевненості або завданню з надання обмеженої впевненості.
Отже, як було вже зазначено вище, тристоронні відносини завжди існують, коли мова йдеться про аудит фінансових звітів. Відносини аудиту передбачають наявність трьох окремих сторін: аудитора, відповідальної сторони та користувача. Це поняття також є визначальним і для того, щоб можна було говорити, що завдання, яке отримано, є завданням з надання впевненості. аудиторський послуга фінансовий звітність
Міжнародні стандарти аудиту застосовують термін "професійний бухгалтер практик". Цей термін також включає і термін "аудитор".
Відповідальна сторона - це особа або особи, які несуть відповідальність за предмет перевірки. Наприклад, управлінський персонал, який звітує за результати своєї діяльності і складає фінансову звітність.
Відповідальна сторона може бути (а може й не бути) стороною, що наймає аудитора (замовником).
Користувач - особа, особи або клас осіб, для яких аудитор готує висновок з завдання з надання впевненості. Бувають випадки, коли відповідальна сторона може виступати в ролі користувача. Відповідальна сторона та користувач часто належать до різних організацій, але це є не обов'язковою умовою.
Сучасний ринок аудиторських послуг має досить широкий спектр осіб, які мають статус користувачів. Так можна назвати таких основних користувачів фінансової звітності та іншої інформації про господарську діяльність підприємства: інвестори (власники підприємства - засновники та акціонери), органи управління підприємства, працівники підприємства, банки, постачальники та інші кредитори, державні регуляторні органи, клієнти (замовники), громадськість. Зрозуміло, що різні користувачі мають різні інформаційні потреби (див. табл. 1.1).
Наступним обов'язковим елементом завдання з надання впевненості є предмет.
Предмет та інформація з предмета завдання з надання впевненості може мати різну форму, наприклад:
* фінансові показники або умови (наприклад, історичний або прогнозний фінансовий стан, фінансові показники та ліквідність), для яких інформацією з предмета можуть бути визнання, оцінка, подання та розкриття, представлені у фінансовій звітності;
* нефінансові показники або умови (наприклад, показники підприємства), для яких інформацією з предмета можуть бути ключові показники продуктивності та ефективності;
* фізичні характеристики (наприклад, потужність обладнання), для яких інформацією з предмета може бути документ із специфікацією;
* системи та процеси (наприклад, система внутрішнього контролю підприємства або система інформаційних технологій), для яких інформацією з предмета може бути твердження з ефективності;
* поведінка (наприклад, корпоративне управління, відповідність законодавству, управління людськими ресурсами), для якої інформацією з предмета може бути звіт про відповідність або звіт про ефективність.
Користувачі фінансової звітності та їхні інформаційні потреби
Здатність підприємства сплачувати дивіденди. Прийняття рішень щодо придбання, утримання або продажу інвестицій.
Прийняття рішень щодо поточного та стратегічного управління
Стабільність і прибутковість підприємства. Збереження робочих місць, оплата праці та пенсійне забезпечення.
Своєчасне повернення позики та отримання відсотків
Гарантії отримання відповідних товарів та послуг вчасно, в повному обсязі та належної якості
Своєчасність і повнота сплати податків. Оцінка отриманого та прогноз майбутнього національного доходу і розподіл ресурсів.
Вплив діяльності підприємства на добробут суспільства (зайнятість, екологію, тощо)
Предмети мають різні характеристики. Так, наприклад, інформація, яка формує предмет перевірки, може бути:
- якісною, або кількісною, об'єктивною або суб'єктивною,
- історичною або прогнозною, відноситися до певного моменту часу (моментні показники), або покривати визначений період часу (інтервальні показники).
а) точність оцінки або вимірювання предмета щодо критеріїв;
Предмет перевірки має бути чітко визначений, послідовно оцінюваний або вимірюваний за відповідними критеріями та мати форму, яку можна перевірити за допомогою процедур із збирання доказів та для підтвердження цієї оцінки.
Критерії є важливим елементом при формуванні аудитором своєї думки у висновку, так як вони формують основу, стосовно якої був оцінений та вимірюваний предмет перевірки, та інформують про нього користувача. Без таких критеріїв будь-яка думка може піддаватися стороннім тлумаченням та неправильному розумінню.
Критерії -- це контрольні показники, що використовуються для оцінки або вимірювання предмета, включно з показниками, там де це прийнятно, подання та розкриття.
- для аудиторської перевірки фінансових звітів критерієм можуть виступати Положення (Стандарти) бухгалтерського обліку, які діють в Україні, або Міжнародні стандарти фінансової звітності,
- для підготовки висновку про систему внутрішнього контролю за критерій може бути вибрана концептуальна основа внутрішнього контролю, при підготовці висновку про відповідність декларацій з оподаткування законодавству критеріями можуть виступати законодавчі акти.
Критерії можуть бути встановленими (формальними), або спеціально розробленими (менш формальними). Установлені критерії визначаються законами, нормативними документами, положеннями. Спеціально розроблені критерії визначаються для конкретного завдання та узгоджуються з метою завдання. У цьому випадку доцільно професійному бухгалтеру обговорити розроблені критерії з відповідальною стороною або користувачем.
Відсутність чітко визначених критеріїв приводить до того, що будь-який висновок може піддаватися різним тлумаченням та неправильному розумінню. Тому дуже важливо, щоб кожне завдання з надання впевненості мало відповідні критерії залежно від контексту, тобто від обставин завдання.
Для окремих користувачів можуть розроблятися різні критерії при одному і тому ж предметі перевірки. Наприклад, необхідно зробити висновок щодо якості продукції, яка реалізується підприємством на ринку. З цією метою відповідальна сторона одного підприємства використовує в якості критерію кількість отриманих скарг від покупців, як предмет оцінки задоволення покупців, а відповідальна сторона іншого підприємства може визначати з цією метою кількість повторних покупок впродовж трьох місяців після першої покупки.
Отже, дуже важливо, щоб прийняті критерії для виконання завдань з надання впевненості мали певні характеристики:
а) значимість: значимі критерії дають змогу зробити висновки, що допоможуть користувачам у прийнятті рішень;
б) повнота: критерії будуть достатньо повними, коли не пропущені відповідні фактори, які можуть вплинути на висновки в контексті обставин завдання. Повні критерії включають, там, де це потрібно, показники подання та розкриття;
в) надійність: надійні критерії не дозволяють давати суперечливої оцінки або вимірювання предмета включно, якщо це необхідно, з поданням та розкриттям, якщо вони використовуються в подібних обставинах аудиторами з подібною кваліфікацією;
г) нейтральність: нейтральні критерії дають можливість дійти неупереджених висновків;
д) зрозумілість: зрозумілі критерії дають можливість дійти висновків, які будуть чіткими та повними та не будуть піддаватися різним тлумаченням.
В якості критеріїв для оцінки або вимірювання предмета завдання з надання впевненості не можуть використовуватись очікування, судження або власний досвід аудитора .
При виконанні будь-якого завдання з надання впевненості аудитор повинен мати доступ та отримати достатні та відповідні докази того, що інформація з предмета не має суттєвих перекручень. При плануванні та виконанні завдання, особливо при визначенні природи, порядку виконання завдання та об'єму процедур збору доказів, аудитор враховує суттєвість, ризик завдання з надання впевненості та кількість і якість наявних доказів.
І нарешті, результатом виконання будь-якого завдання з надання впевненості є письмовий висновок з надання впевненості, форма якого відповідає завданню з надання обґрунтованої впевненості або завданню з надання обмеженої впевненості.
Концепція обґрунтованої впевненості пов'язана з накопиченням аудиторських доказів, потрібних аудиторові для висновку про відсутність суттєвих викривлень у фінансових звітах, розглянутих в цілому. Обґрунтована впевненість стосується всього процесу аудиту.
Аудиторська перевірка не є гарантією того, що фінансові звіти не містять суттєвого викривлення, оскільки отримати абсолютну впевненість неможливо. Крім цього, аудиторський висновок не гарантує майбутньої життєздатності підприємства, ні ефективності, ані результативності діяльності управлінського персоналу.
Загальну сукупність завдань з надання впевненості можна поділити на дві великих категорії:
· перша категорія - це аудит та огляд історичної фінансової інформації,
· друга категорія - це завдання з надання впевненості, що не є аудитом або оглядом.
Головна характерна риса першої категорії завдань з надання впевненості є те, що такі завдання виконуються стосовно повного комплекту фінансових звітів, які за своїм характером і є історичною фінансовою інформацією. Виконання цієї категорії завдань завжди буде відповідати завданням з підтвердження. Друга категорія завдань з надання впевненості може виконуватись як завдання з підтвердження, або як завдання зі складання безпосереднього висновку.
Відмінність огляду від аудиту полягає в тому, що метою завдання з огляду є можливість надати аудиторові на основі процедур, які не дають усіх свідчень, що їх вимага
Виконання завдань з надання впевненості аудиторам контрольная работа. Бухгалтерский учет и аудит.
Темное Царство В Произведении Гроза Сочинение
Отчет О Прохождении Школьной Практики
Дипломная работа: Анализ коммуникационных процессов службы бронирования в гостинице "Москва"
Сочинение На Тему По Произведению Недоросль
Рефераты: Военное дело и гражданская оборона
Специфика Реферата
История Болезни На Тему Беременность 37-38 Недель
Пожары И Взрывы Реферат
Курсовая работа: Управление денежными средствами предприятия
Роль Образования В Жизни Человека Сочинение
Дипломная Работа На Тему Перспективы Развития Таксидермии В Шимановском Районе Амурской Области
Реферат На Тему Функции Философии В Научном Познании
Контрольная работа: Сучасні системи автоматизованого проектування графічних проектів
Психология Преступного Поведения Реферат
Государственное Управление Транспортным Комплексом Реферат
Реферат по теме Биография Мольера
Реферат Об Учреждении Культуре Музея
Реферат: Мексика економіко-географічна характеристика країни
Отчет по практике по теме Анализ деятельности юридического отдела Республиканского Государственного предприятия 'Центр обслуживания населения' города Актау
Статистика результатов эффективности экономической деятельности
Предметы и средства гигиены полости рта - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда презентация
Активные и пассивные счета - Бухгалтерский учет и аудит реферат
Дыхательная система человека - Биология и естествознание реферат