Викладач Інституту філології став єдиним автором не індійського походження, чиї вірші мовою гінді увійшли до конкурсної поетичної збірки

Протягом останніх півроку під егідою міжнародного Центру досліджень давньоіндійського епосу Рамаяна «Рам Чаріт Бгаван» (США), заснованого науковцями з індійської діаспори, регулярно проводились міжнародні науково-літературні вебінари, присвячені Рамаяні та головному герою епосу царевичу Рамі, який вважається послідовниками індуїзму уособленням довершеного правителя і поборника досконалого стану земного життя. У вебінарах брали участь дослідники давньоіндійської літератури з різних країн. Був також оголошений гіндімовний поетичний конкурс і найкращі поезії учасників слухань було зібрано в онлайн видання “राम काव्य पीयूष” («Поетичне підношення Рами»), онлайн презентація якого відбулась 25-го жовтня. У збірку ввійшли вірші мовою гінді 123 поетів з 13 країн світу, здебільшого індійців та представників індійської діаспори, для яких мова гінді є рідною, а тема Рамаяни відома з дитинства.

Серед 123 світових поетів був лише один автор не індійського походження, проте його твір також увійшов до збірки і був високо оцінений редколегією. Це викладач кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу Інституту філології Ботвінкін Ю.В. За словами Юрія, він не є релігійним вшановувачем Рами, але йому цікаво було взяти участь в цьому конкурсі, оскільки релігійна індійська література є сферою його досліджень. Він навіть був здивований, що світова спільнота індійських літературознавців і шанувальників релігійних ідеалів Рами охоче прийняла його релігійно нейтральний і дещо навіть скептичний твір до своєї збірки. Отже, викладач Інституту філології став єдиним неіндійцем з усього світу, чия спроба поетичної творчості нерідною для нього мовою гінді отримала міжнародне визнання і була надрукована у престижній літературно-релігієзнавчій збірці. Нижче наводимо вищезгаданий вірш Ботвінкіна Ю.В. :

Г-РАМатика...

Герою Раме! Не сумуй –

Не кожен учень вірний...

Ти краще міфом лиш існуй –

Занадто світ помірно

До раю йде... Чуттєвий зсув

Писання нам дає,

Та граматично – рай лиш «був»

Чи «буде»... А ми «є»...

Це добре, що веселий бог

Навчив сміятись в пеклі...

В Любові вже немає двох –

Одне лиш... Та запекле...

Вітаємо Юрія Ботвінкіна і зичимо творчого натхнення!