Википедия Вагина
👉🏻👉🏻👉🏻 ВСЯ ИНФОРМАЦИЯ ДОСТУПНА ЗДЕСЬ ЖМИТЕ 👈🏻👈🏻👈🏻
Википедия Вагина
Существительное , неодушевлённое, женский род, 1-е склонение (тип склонения 1a по классификации А. А. Зализняка ).
Происходит от лат. vagina « ножны , чехол ; влагалище », далее из праиндоевр. *wag- « раскалывать , кусать ».
Существительное, женский род, склонение 41.
Происходит от лат. vagina « ножны , чехол ; влагалище », далее из праиндоевр. *wag- « раскалывать , кусать ».
Происходит от лат. vagina « ножны , чехол ; влагалище », далее из праиндоевр. *wag- « раскалывать , кусать ».
Происходит от лат. vagina « ножны , чехол ; влагалище », далее из праиндоевр. *wag- « раскалывать , кусать ».
В Википедии есть статья « вагина ».
уменьш.-ласк. формы: вагиська
пр. существительные: вагинизм , вагинит
прилагательные: вагинальный
Для улучшения этой статьи желательно :
Добавить примеры словоупотребления для всех значений с помощью {{ пример }}
Добавить хотя бы один перевод для каждого значения в секцию «Перевод»
Для улучшения этой статьи желательно :
Добавить транскрипцию в секцию «Произношение» с помощью {{ transcriptions }}
Добавить пример словоупотребления для значения с помощью {{ пример }}
Для улучшения этой статьи желательно :
Добавить транскрипцию в секцию «Произношение» с помощью {{ transcriptions }}
Добавить пример словоупотребления для значения с помощью {{ пример }}
Для улучшения этой статьи желательно :
Добавить транскрипцию в секцию «Произношение» с помощью {{ transcriptions }}
Добавить пример словоупотребления для значения с помощью {{ пример }}
Материал из Википедии — свободной энциклопедии
У этого термина существуют и другие значения, см. Вагина (значения) .
↑ Перейти обратно: 1 2 Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность населения и его размещение в Тюменской области (рус.) . Дата обращения: 10 мая 2014. Архивировано 10 мая 2014 года.
↑ Закон Тюменской области. Об установлении границ муниципальных образований Тюменской области (неопр.) . ТЕХЭКСПЕРТ . Дата обращения: 25 ноября 2018. Архивировано 12 мая 2018 года.
↑ Закон Тюменской области. Об административно-территориальном устройстве Тюменской области (неопр.) . ТЕХЭКСПЕРТ . Дата обращения: 25 ноября 2018. Архивировано 15 мая 2017 года.
↑ Всероссийская перепись населения 2010 года (неопр.) (недоступная ссылка) . Дата обращения: 25 ноября 2018. Архивировано 9 июня 2014 года.
Вагина — деревня в Аромашевском районе Тюменской области , входит в Юрминское сельское поселение [2] (согласно административно-территориальному делению входит в Юрминский сельский округ [3] ).
Расположена на реке Суэтяк вблизи левого берега Вагая в 1,5 км от южной окраины деревни Юрминка , в 13 км к югу от Аромашево и в 190 км к востоку от Тюмени . Состоит из двух разрозненных частей по разным берегам Суэтяка, соединённых одной дорогой.
Вблизи деревни проходит автодорога Голышманово ( Р402 ) — Аромашево — с. Вагай , от неё через деревню на восток (по мосту через р. Вагай) отходит дорога к соседней деревне Кармацкая (на Малоскаредное ). Имеется также дорога на север в Юрминку. Ближайшая ж.-д. станция находится в Голышманово (41 км к югу, на линии Тюмень — Омск ).
Национальный состав: русские — 90 %, казахи — 4 % [4] .
Википедия — ирекле энциклопедия мәғлүмәте
BNE : XX529613 · BNF : 119747664 · GND : 4078718-7 · LCCN : sh85141754 · NKC : ph320503
Вагина — инә һөтимәрҙәрҙә енес трактының аҙаҡҡы өлөшө (монохеасалдарҙы иҫәпләмәй) [1] [2] .
Вагина енси мөнәсәбәттәр өсөн хеҙмәт итә, һәм шулай уҡ бала тыуҙырыу уның аша үтә. [1] [2] .
Һөтимәрҙәрҙән тыш, вагина ҡайһы бер умыртҡаһыҙҙарҙа (яҫы ҡорт өлөштәре, ҡауырһындар һ.б.) бар. [1] .
Һөтимәрҙәрҙә вагина йомортҡаларҙың — аҫҡы өлөшө [1] . Күпселек марсупиаль хайуандарҙың инә заттарында ике вагина һәм ике аналыҡ (ата заттарҙың пенисы суҡмарлы була), шул уҡ ваҡытта парлы йомортҡаларҙың плаценталь осонда бергә ҡушыла һәм бер вагина барлыҡҡа килә. [1] .
Ҡайһы бер һөтимәрҙәрҙә (атап әйткәндә, кимереүселәр, марсупиалдар, ярым маймылдар һәм приматтарҙа) вагинаға инеү гимен менән ҡапланған. [1] .
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Піхва .
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вагіна .
↑ Перейти до: а б Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К . : Наукова думка , 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3 .
↑ The Alternative Ukrainian Dictionary . Архів оригіналу за 1 грудня 2017 . Процитовано 27 грудня 2017 .
↑ Перейти до: а б The Alternative Romanian Dictionary [ Архівовано 25 лютого 2017 у Wayback Machine .] (англ.)
↑
pidh // The Alternative Albanian Dictionary . Архів оригіналу за 14 листопада 2016 . Процитовано 24 березня 2017 .
↑ pizda // The Alternative Slovak Dictionary . Архів оригіналу за 14 листопада 2016 . Процитовано 24 березня 2017 .
↑ Mallory, J. P. ; Adams, D. Q. , editors (1997) Encyclopedia of Indo-European culture, London, Chicago: Fitzroy Dearborn Publishers, page 507
↑ Hamp, Eric P. 1968, Albanian pidh : Slavic peizd'ā́ , International Journal of Slavic Linguistics and Poetics 11, 25–26
↑ Kortlandt, Frederik (September 14-22 1988), Remarks on Winter's law [ Архівовано 18 липня 2011 у Wayback Machine .] (PDF), Studies in Slavic and General Linguistics: Dutch Contributions to the 10th International Congress of Slavists (Sofia) 11: 387—396
↑ Dybo, Vladimir (2002), Balto-Slavic Accentology And Winter's Law (PDF), Studia Linguarum (Moscow: RSUH Publishers) 3: 295—515
↑ cunnus // Charlton T. Lewis, Charles Short, A Latin Dictionary (англ.)
↑ Three Sexual Poems by Marcus Valerius Martialis .
↑ Большая Медицинская Энциклопедия .
↑ Большая Медицинская Энциклопедия .
↑ Pendergrass, P. B.; Reeves, C. A.; Belovicz, M. W.; Molter, D. J.; White, J. H. (1996). The shape and dimensions of the human vagina as seen in three-dimensional vinyl polysiloxane casts. Gynecologic and Obstetric Investigation 42 (3): 178–182. PMID 8938470 . doi : 10.1159/000291946 .
↑ Pendergrass, P. B.; Reeves, C. A.; Belovicz, M. W.; Molter, D. J.; White, J. H. (2000). Comparison of vaginal shapes in Afro-American, Caucasian and Hispanic women as seen with vinyl polysiloxane casting. Gynecologic and Obstetric Investigation 50 (1): 54–59. PMID 10895030 . doi : 10.1159/000010281 .
↑ Перейти до: а б Barnhart, K. T.; Izquierdo, A.; Pretorius, E. S.; Shera, D. M.; Shabbout, M.; Shaunik, A. (2006). Baseline dimensions of the human vagina . Human Reproduction 21 (6): 1618–1622. PMID 16478763 . doi : 10.1093/humrep/del022 .
↑ The Social - How much do you know about vaginas? . TheSocial.ca . Процитовано 1 січня 2018 .
↑ . Pendergrass, P. B.; Belovicz, M. W.; Reeves, C. A. (2003). Surface area of the human vagina as measured from vinyl polysiloxane casts. Gynecologic and Obstetric Investigation 55 (2): 110–113. PMID 12771458 . doi : 10.1159/000070184 .
↑ Перейти до: а б в Большая Медицинская Энциклопедия .
↑ Микрофлора влагалища .
↑ Нормальная микрофлора влагалища .
↑ Развитие мужских и женских внутренних половых органов .
↑ Менопауза .
↑ Менопауза меняет микрофлору влагалища .
↑ Влагалище после родов – мифы и действительность, особенности строения, функции, возможные патологии .
↑ Linda J. Heffner, Danny J. Schust. The Reproductive System at a Glance .
↑ Sara B. Oswalt. Exploring the Dimensions of Human Sexuality .
↑ G-Spot Does Not Exist, 'Without A Doubt,' Say Researchers .
↑ Опухоли влагалища .
↑ Запах из влагалища — признак болезни .
↑ Неприятный запах из влагалища .
↑ Деликатно о неприятном запахе из влагалища .
↑ Травмы половых органов .
↑ Опухоль влагалища .
↑ Камасутра. Энциклопедия любви .
↑ З. Фрейд. Введение в психоанализ. Лекция десятая (Символика сновидения) .
↑ Ensler, Eve. The Vagina Monologues: The V-Day Edition .
↑ THE ARTIFICIAL VAGINA .
↑ Перейти до: а б Познание женского тела: секреты влагалища .
Жіноча пі́хва, вагі́на ( лат. vagina , грец. κόλπος ) — внутрішній статевий орган жінки, який бере участь у процесі злягання , при пологах є частиною пологового каналу. Являє собою м'язову еластичну трубку 8–12 см завдовжки, діаметром 2–3 см (у дорослих жінок), яка верхнім кінцем охоплює шийку матки , а нижнім відкривається у вульву .
Термін «піхва» є калькою з лат. vagina , яке мало два значення: «піхви» , «футляр для меча» (первісне) і «жіночий статевий орган» (пізніше). Слово «піхва» («піхви» — в однині) стало українським науково-медичним терміном. Так само утворений і аналогічний термін у російській та болгарській мовах — «влагалище» (від староцерк.-слов. влагалище — «піхви», «місткість», «вмістище»), і словен. nóžnica (за тим же зразком). Схоже з українською звучать назви цього органа у білоруській ( похва ) і західнослов'янських мовах ( пол. pochwa , чеськ. pochva , словац. pošva ). Щодо походження цих слів існують різні версії. Згідно з одною з гіпотез, походять від прасл. *pošъva («оболонка», «обшивка»), зв'язаним з дієсловом «пошивати», яке змінилось під впливом «поховати» [1] . Пор. також «пішва» («особливий шов для зшивання двох шматків тканини») і «пошивка» ( «наволочка» ). Можливо, що звідси також походять слова «пахва» і «пах» .
Питомо українська назва піхви — «пизда» [2] — у сучасній мові вважається непристойною. Здавна воно означало не тільки піхву, але й вульву . Це слово відоме всім слов'янським мовам : біл. пізда , рос. пизда , пол. , чеськ. і словац. pizda , хорв. pízda , серб. пи́зда/pízda (пристойний відповідник для вульви — стидница/stidnica ), словен. pizda . Також запозичене у румунську та молдовську мови ( pizda/pizdă ) [3] . Загальнослов'янське «пизда» споріднене з латис. pīzda (також peža , пристойний відповідник — maksts ), лит. pyzda (значення аналогічні слов'янським), прусськ. peisda («сідниці»). Уживане зараз щодо жіночих статевих органів, колись це слово мало інше значення — «сідниці», «гузка» (пор. англійське сленгове fanny у британському варіанті означає «вульва», «піхва», а в американському — «сідниці»). Згідно з етимологією, запропонованою американським лінгвістом Еріком П. Гемпом у 1968 році, прасл. *pizda походить через пра-балт.-сл. *pīˀsdāˀ від пра-і.є. *písdeh₂ (утворене з коренів *h₁epi — «на», «чим» і *sed- — «сидіти»). Буквально: «на чому сидять», «чим сидять» [4] [5] [6] [7] [8] [9] .
Окрім слова «піхва», в українській мові останнім часом широко уживається і слово «вагіна» , запозичене з латини. Хоча воно буквально значить «піхва», ним часто неправильно називають також і вульву — зовнішні жіночі статеві органи. Незважаючи на те, що це слово — латинське за походженням, самі давні римляни уживали його тільки у значенні «футляр для меча», «піхви», у той час як для позначення жіночих статевих органів (як піхви, так і вульви) у них існували інші слова. Це могли бути як евфемізми : sinus (буквально — «пазуха» ) і fossa («яма»), так і їхнє пряме позначення — cunnus , яке, припускають, було питомою латинською назвою вульви і піхви [10] (слово cunnus — чоловічого роду, відома також форма жіночого роду — cunna ). Щодо походження цього слова висувалося кілька версій. Воно вважалось вельми непристойним, уживалося у непристойних написах ( графіті ) і «пріапеях» (соромітних віршиках) [11] . Похідними від нього є непристойні назви жіночого статевого органа у багатьох романських мовах : фр. con , кат. cony , ісп. coño , гал . cona , порт. cona , сард. cunnu , староіт . cunna (у калабрійських говірках слова cunnu and cunna означають «дурень» і «дурна» відповідно; у східнороманських мовах латинське слово не збереглося, будучи витісненим слов'янським pizda/pizdă [3] ). Від цього слова походить і термін «кунілінгус» .
Піхва являє собою трубку, яка лежить у середині малого таза , у стоячому стані розташована дотично до вертикальної лінії, прямуючи від низу і від переду догори і дозаду. Піхвова трубка майже пряма, з невеличким вигином, опуклість якого повернена дозаду, а увігнутість допереду, проходить через сечостатеву діафрагму . Вхід у піхву (introitus vaginae) починається в присінку піхви — частині вульви . Нагорі піхва обмежена піхвовою частиною матки (роrtio vaginalis uteri) , яка видається у її прозір так, що навколо утворюється кільцеподібна заглибина — піхвове склепіння (fornix vaginae) , у якому виділяють чотири відділи: передній, задній і два бокових. Задній відділ значно глибший, ніж передній. Попереду піхва межує зі сечівником , від якого відділена уретрально-піхвовою перегородкою ( septum urethro-vaginale ), а вище — зі сечовим міхуром , відділеним від неї міхурово-піхвовою перегородкою ( septum vesico-vaginale ). Позаду піхви лежить пряма кишка , яка унизу відділена від неї товщею тканин тазового дна , а вище підходить ближче до її задньої стінки, а нагорі знову відходить від неї. Їх розділяє прямокишково-піхвова перегородка ( septum recto-vaginale ), утворена вісцеральною тазовою фасцією. Вище між піхвою і прямою кишкою розташована прямокишково-маткова заглибина очеревини, дно якої знаходиться, у середньому, на межі верхньої чверті задньої піхвової стінки і трьома нижніми чвертями. З боків піхва відділена від кісткових стінок малого таза частково м'язами, частково сполучною тканиною, у якій розташовані судини з нервами.
Піхва — порожнистий орган, який майже безпосередньо сполучається зі зовнішнім середовищем, проте, за звичайних умов вона не містить у собі повітря, при чому передня її стінка впритул прилягає до задньої так, що на поперечному розрізі прозір піхви має вигляд літери Н . Оскільки піхва верхньою частиною задньої стінки межує з порожниною очеревини, вона знаходиться під дією внутрішньочеревного тиску, який у звичайних станах (стоячому, сидячому, лежачому) — додатний. Якщо надати жінці колінно-ліктьового стану, при якому внутрішньочеревний тиск стає від'ємним і розкрити піхвовий отвір, тоді повітря увійде до піхви і розтягне її порожнину. Цим прийомом користувалися старі гінекологи під час проведення деяких операцій, наприклад, зі зашивання піхвових свищів [12] . За деяких патологічних умов (нещільно замкнена статева щілина і пониження внутрішньочеревного тиску) зовнішнє повітря може входити до піхви. При різкій зміні стану і при підвищенні тиску повітря виходить з піхви з шумом, який нагадує вихід газів з кишечника . Ця патологія відома як flatus vaginalis або garrulitas vulvae , її лікування оперативне [13] .
Розміри піхви дорослої жінки визначити важко: вона здатна сильно розтягатися. Зазвичай довжина її передньої стінки 7-8 см, задньої 9-10 см. Ширина ще непостійніша: піхвова трубка вужча в нижньому кінці, у середині розширяється, а на верхньому кінці знову трошки звужується. У збудженому стані розміри збільшуються до 13-19 см, у більшості жінок дорівнюють 15-16 см, що приблизно відповідає довжині збудженого статевого члена.
Унаслідок пологів, особливо стрімких, народження великих дітей, розміри піхви, її еластичність можуть мінятися, а чутливість під час зносин зменшуватися. Довжина може збільшитися на 1-2 см у спокійному стані. У стані збудження — без помітних змін.
У 1996 році група дослідників на чолі з Пендерграссом ( Pendergrass ) провели вивчення форми й розміру піхви за допомогою вінілполісилоксанових виліпків, взятих у 39 жінок європеоїдної раси. Вони отримали такі результати: [14]
Друге дослідження, проведене групою, показало значні розбіжності в розмірах і формі піхви в жінок різних етнічних груп [15] .
Обидва дослідження продемонстрували широку різноманітність форм.
З іншого боку, дослідницька група Барнгарта ( Barnhart ) не виявила ніякої кореляції між расовою приналежністю і розміром піхви, а також відмовилась від характеристики форм на зразок «сердечко», «слимак», «гарбузне насінячко», як це зробила група Пендерграсса [16] [17] .
У 2003 році Пендерграсс зі своєю групою виміряв поверхню піхви, також використовуючи метод виліпків. Результати коливались від 66 до 107 см², зі середнім значенням 87 см², і стандартним відхиленням 7,8 см² [18] .
Опубліковане в 2006 році дослідження групи Барнгарта показало такі середні параметри піхви, засновані на даних МРТ 28 жінок: [16]
Стінка піхви складається з трьох оболонок:
Усередині піхва вислана слизовою оболонкою, покритою багатошаровим пласким епітелієм, клітини якого містять глікоген [ уточнити ] . З нього утворюється молочна кислота , яка визначає оптимальні умови існування лактобактерій , так званих піхвових паличок або паличок Дедерлейна (на честь німецького гінеколога А. Дедерлейна [de] ). Кисле середовище вмісту піхви і наявність паличок перешкоджають розвиткові патогенних мікробів . Підепітеліальний шар складається з переплітених між собою сполучнотканинних волокон зі значною домішкою еластичної тканини; на поверхні він утворює ясно виражені сосочки. Залоз у слизовій, як правило, нема, але зустрічаються лімфатичні фолікули . Поверхня слизової оболонки нерівна: вона утворює поперечні складки або зморшки (rugae vaginales) , особливо виражені у нижніх відділах, на передній і задній стінках, де вони утворюють цілі комплекси або стовпчики (columnae rugarum anterior et posterior) . Columna anterior під самим сечівником утворює кілеподібний виступ — carina urethralis .
Ззовні від слизової лежить м'язова оболонка (tunica muscularis) , у якій переважають подовжні гладкі м'язові пучки, що наверху переходять у мускулатуру шийки матки. Втім, зустрічаються циркулярні пучки, що дає підставу розрізнювати у м'язовій оболонці два шари: внутрішній циркулярний і зовнішній подовжній. У нижній частині піхвової трубки, де вона проходить через статевий розтвір у тазовому дні ( hiatus genitalis) , до гладких м'язів приєднуються поперечносмугасті з різноманітних м'язових шарів тазового дна.
Найбільш зовнішня оболонка стінок піхви — сполучнотканинна (tunica adventitia) . Вона складається з сполучної тканини, місцями щільної, а місцями, особливо у верхній частині піхвової трубки, позаду і по боках — пухкої (паравагінальної клітковини).
Загальна товщина піхвових стінок у різних відділах неоднакова, зазвичай три міліметри. У товщі бокових відділів піхвових стінок, особливо в області бокового склепіння, можна іноді виявити рештки вольфових каналів (див. Розвиток ) у вигляді невеличких порожнин різноманітної форми, висланих одношаровим або багатошаровим епітелієм. Ці порожнини іноді стають вихідними пунктами розвитку піхвових кіст [19] .
Артеріальною кров'ю піхва забезпечується: у верхній своїй частині — з шийково-піхвової гілки маткової артерії (ramus cervico-vaginalis arteriae uterinae) , у середній — з гілок нижньої міхурової артерії (arteria vesicalis inferior) , нижня частина отримує кров з середньої гемороїдальної (arteria haemorrhoidalis media) і внутрішньої соромітної (arteria pudenda interna) артерій. Піхвові стінки дуже багаті на венозні судини, які утворюють там цілі сплетіння. Лімфатичні шляхи з нижньої третини піхви йдуть разом з лімфатичними шляхами зовнішніх статевих органів до пахових залоз. З верхніх двох третин вони йдуть разом з лімфатичними шляхами маткової шийки і нижньої частини тіла матки, які розташовані у нижніх частинах маткових зв'язок, і вливаються у залози, що лежать біля бок
Видео Разрыв Целки
Скачать Порно Лишение Девственницы
Муж ебет в волосатую пизду китаянку жену