Виховна робота інженера педагога - Педагогика курсовая работа

Главная

Педагогика
Виховна робота інженера педагога

Педагогічна взаємодія майстра виробничого навчання і класного керівника. Особливості і планування виховної роботи в навчальній групі. Методи вивчення та методи впливу на особистість учнів. Виховні завдання інженерно-педагогічних працівників закладів ПТНЗ.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
1. Виховна робота інженера педагога
2. Методи вивчення та методи впливу на особистість учнів
3. Принципи виховання і їхня реалізація в умовах ПТНЗ
4. Особливості і планування виховної роботи в навчальній групі
5. Педагогічна взаємодія майстра виробничого навчання і класного керівника
Виховні завдання інженерно-педагогічних працівників закладів ПТНЗ визначаються, виходячи з положень Декларації про державний суверенітет України, Закону «Про освіту» та Державної національної програми «Освіта» («Україна XXI століття»). Метою освіти, як зазначено в Законі, є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими працівниками, спеціалістами.
Виховання - це процес соціальний у найширшому розумінні. З віком дитина входить у безкінечне число відносин, які дедалі більше ускладнюються моральним і фізичним зростанням самого підлітка. Спрямувати цей розвиток і керувати ним - завдання педагога.
Щоб створити в навчальному закладі умови взаєморозкриття добрих починань батьків, позашкільних культурних центрів, а також для гармонійного розвитку особистості учня, викладачами постійно ведуться пошуки раціональних шляхів виховання.
Завдання всієї виховної системи - навчити дитину жити у гармонії з собою і з тими, хто поряд, навчити жити радісно, без страху і насильства, виховувати бережливе ставлення до людини і людського життя як найвищої цінності, патріотичні почуття і любов до Батьківщини.
Основне завдання, яке стоїть перед педагогами навчального закладу - формування у молоді системи цінностей, духовної і національної свідомості, чіткої патріотичної позиції, розвиток творчої всебічно розвиненої особистості, особистісного потенціалу, залучення кожного учня до активної громадської діяльності, а також піклування про здоров'я кожної дитини.
Важливою умовою ефективного виховання є формування педагогічної культури. Саме вчитель повинен володіти високим професіоналізмом, патріотизмом, високою психологічною культурою, бути інтелігентним і уважним.
Об'єкт дослідження курсової роботи є навчально-виховний процес учнів у ПТНЗ.
Предмет дослід ження - виховання особистості учнів у ПТНЗ.
Мета дослідження - визначення сутності виховного процесу учнів, виявлення недоліків у його організації та обгрунтування практичних заходів з їх усунення.
Головна мета роботи вимагає виконання певних завдань :
1) Дослідити виховну роботу інженера педагога;
2) Дослідити методи вивчення та методи впливу на особистість учнів;
3) Дослідити принципи виховання і їхню реалізацію в умовах ПТНЗ;
4) Дослідити особливості і планування виховної роботи в навчальній групі;
5) Дослідити педагогічну взаємодію майстра виробничого навчання і класного керівника; розробити виховний захід на тему: «Український народний одяг - складова духовної культури»
К урсова робот а складається з вступу, п'ятьох розділів, висновків і списку використаних джерел.
1. Виховна робота інженера-педагога
Інженерно-педагогічні працівники професійних навчально-виховних закладів повинні глибоко розуміти виховне значення національного компонента змісту освіти, який включає знання рідної мови і літератури, історії свого народу, його традицій, звичаїв, ідеалів, витоків і особливостей рідної культури, народної творчості, знання про суспільний і державний устрій України, її міжнародне становище, населення, природні умови і ресурси, економіку, науку, культуру та побут інших народів, що проживають на території України.
Інженер-педагог повинен пам'ятати, що виховний процес базується на принципах учнівського самоврядування, передбачає відносини взаємної довіри і поваги викладача, майстра та учнів, їхню спільну відповідальність за справи колективу, за долю кожного його члена. Учнівські самодіяльні організації та об'єднання за інтересами функціонують на демократичних засадах, на основі громадянських прав і свобод, загальнолюдських цінностей та моралі.
Відповідно до статті 7 Закону “Про освіту” учні й працівники освіти можуть створювати у навчально-виховних закладах первинні осередки громадсько-політичних організацій, членами яких вони є. У позанавчальній діяльності можуть використовуватись різноманітні форми роботи, клуби і гуртки художньої, технічної творчості, раціоналізаторів та винахідників, університети народознавства, творчі об'єднання дослідників історичної спадщини тощо. Утвердженню й розвитку національно-культурних та професійних традицій сприяють естетичне виховання, багатоаспектна краєзнавча, туристська робота, широка участь вихованців в охороні пам'яток природи, історії та культури, у відродженні народних промислів, фольклору, пісенної і музичної культури різних регіонів України.
Успішне педагогічне керівництво вихованням майбутніх робітників передбачає поєднання зовнішніх і внутрішніх стимулів. Зовнішні стимули - це вимоги, які виходять від майстра і спонукають учнів до певних дій. До цих стимулів належать також умови й обставини, в яких відбувається педагогічний процес.
Внутрішні стимули виходять від самих учнів, вони містять, зокрема, реакцію вихованців на поради й вказівки майстра. Коли зовнішні вимоги приймаються учнем і стають його внутрішніми вимогами до себе, тоді застосовувані вихователем засоби і методи виховання набувають неначе подвоєної сили.
Проблема стимулів органічно пов'язана із стилем педагогічного керівництва: виховна робота повинна відповідати рівневі розвитку юнаків і дівчат, умовам, в яких вони живуть і працюють. Тому, плануючи виховну роботу з учнями, слід передбачити цілком конкретні заходи колективного та індивідуального характеру.
Для того щоб виховна робота за своїми формами і методами відповідала змісту навчально-виховної діяльності учнів, слід диференціювати її за періодами навчання: вступний, підготовчий, період освоєння професії та контрольно-заключний.
У кожний з періодів перед учнями ставляться цілком конкретні завдання, адже рівень трудової і моральної вихованості перебуває в постійній динаміці, змінюються ступінь розвитку колективу, характер виховної роботи.
Виховання в учнів любові й поваги до праці як першої життєвої потреби пов'язане з такою організацією навчального процесу, яка забезпечує свідоме засвоєння учнями знань, формування у них міцних навичок, розвиток пізнавальних здібностей, вироблення навичок самоосвіти.
Велике виховне значення має проведення зборів самими учнями. На обговорення загальних зборів слід виносити питання підготовки до екзаменів і до подання кваліфікаційних пробних робіт, результати навчальної роботи групи за певний час, стан успішності і дисципліни учнів, звіти про виконання колективних доручень.
Важливе завдання полягає в тому, щоб систематично навчати учнів усього нового, передового, що впроваджується у виробництво (організація, норми, технологічні процеси, робочий інструмент, пристрої). З самого початку навчання учні повинні добре уявляти собі свою професію в розвитку, знати, якими знаннями і виробничими уміннями їм доведеться оволодіти для кваліфікованого виконання робіт.
Виховна робота майстра має спрямовуватися на розвиток в учнів свідомого ставлення до навчання, прагнення до підвищення рівня своїх знань, удосконалення навиків, оволодіння передовими методами праці. У нього завжди є можливість показати учням значення їх загальноосвітньої підготовки. Особливо важливо це для тих вихованців, які недооцінюють теоретичні знання.
Важливою умовою ефективності виховних зусиль майстра є його особистий приклад, ділова кваліфікація, глибоке знання справи, моральні якості, сувора вимогливість до себе, доброзичливе ставлення до учнів, тактовність, невимушеність поведінки. Майстер повинен бути для учнів зразком витримки, принциповості й справедливості.
Щоб досягти успіху в навчально-виховній роботі, слід враховувати вікові та індивідуальні особливості учнів, знати їх інтереси, нахили і прагнення, здібності і звички, рівень знань і навичок, набутих раніше.
Однією з принципово важливих умов забезпечення індивідуального підходу майстра до учнів є виховання в них самостійності, а саме:
- уміння розбиратись у вимогах, що ставляться до роботи, планувати свою діяльність і домагатися виконання накресленого плану;
- забезпечення виконання виробничих норм;
- застосування нових прийомів праці на основі досвіду передовиків виробництва;
- ощадливе витрачання матеріалів та електроенергії;
- утримання обладнання, інструменту і пристроїв у зразковому стані;
- намагання виготовляти вироби лише відмінної якості.
Проте надавати молодій людині самостійності треба з певною обережністю, враховуючи ступінь її трудової підготовки. Важливо не підказувати учням готових рішень, а підводити їх до самостійних висновків і дій.
Позитивним фактором у виховній роботі є правильні взаємовідносини майстра і учнів, що базуються на взаємній повазі. Майстер повинен давати учневі можливість висловити свою думку, виявляти довір'я до його знань, утримуватися від поспішних і категоричних заперечень та висновків. Майстер радиться з учнями з виробничих питань, обговорює з ними плани роботи, розкриває перед ними перспективи зростання, тобто створює атмосферу довір'я, викликає учнів на відверту розмову, радиться з ними перед тим, як прийняти певне рішення.
Глибоке знання своєї справи, педагогіки полегшує майстрам пошук нових шляхів для розв'язання важливих завдань, що стоять перед ними як перед вихователями. Отже, кінцева мета їхньої професійної діяльності полягає не тільки в тому, щоб навчити учнів створювати певні матеріальні цінності, а й у тому, щоб виховувати у них потребу в праці.
Проведення цілеспрямованої роботи з профорієнтації школярів на робітничі професії - одне з важливих завдань майстрів.
Підвищенню ефективності виховного впливу майстрів сприяє об'єднання їхніх зусиль з діяльністю рад професійних навчально-виховних закладів, громадських організацій та сім'єю.
Успішне виконання навчально-виробничих і виховних завдань вимагає від майстра чуйності і принциповості, високого рівня загальної і педагогічної культури, відмінних професійних умінь, любові до своєї спеціальності та до педагогічної праці, почуття нового, постійного вдосконалення професійної і педагогічної майстерності.
2. Методи вивчення особистості учнів та методи впливу на їх особистість
Для практичного застосування у виховному процесі в навчальній групі училища рекомендуються такі методи вивчення колективу і особистості: психолого-педагогічне спостереження, бесіда, педагогічний експеримент, аналіз результатів діяльності, узагальнення незалежних характеристик, анкетування, письмові роботи-роздуми, висунення тези з доведенням, її правильності чи неспроможності, обговорення ситуацій, соціометричні методи тощо.
Незалежно від того, якими методами проводиться вивчення, воно має відповідати науково обґрунтованим вимогам: 1) вивчення особистості і колективу повинно бути цілеспрямованим; 2) вивчення слід здійснювати систематично протягом року і всього періоду навчання, поступово накопичуючи матеріал за значний відрізок часу; 3) особистість слід вивчати в діяльності - навчально-виробничій, трудовій, суспільно корисній, громадській, а також у спілкуванні з однолітками, дорослими, батьками; 4) необхідно вивчати не окремі риси, а особистість у цілому; 5) вивчення особистості і колективу треба здійснювати комплексно; 6) при вивченні слід користуватися різними методами і прийомами; 7) вивчення має бути об'єктивним, неупередженим, з фіксуванням як позитивних, так і негативних рис особистості і колективу.
Спостереження - найпоширеніший у практиці метод. Його застосовують під час проведення уроків, виробничого навчання, практики, суспільно корисної праці, відпочинку, виконання громадських обов'язків та доручень. При застосуванні методу учні не повинні помічати і відчувати, що за ними спостерігають. При цілеспрямованому спостереженні увага педагога зосереджується на певних явищах. Слід не просто констатувати факти, а виявляти причини явища, аналізувати їх, визначати шляхи і засоби ефективного впливу на учня чи колектив.
Бесіда як метод вивчення дає змогу виявити мотиви поведінки, інтереси, нахили учнів. Бесіду проводять з одним учнем (індивідуальна бесіда), кількома (групова), з групою (колективна), а також з викладачами, що працюють з даними учнями, батьками. Заздалегідь складають план бесіди, формулюють запитання. Групова або колективна бесіда може бути стандартизованою (всім ставляться однакові запитання) і нестандартизованою (містить обов'язкове коло запитань, які можуть ставитися в різному словесному оформленні). Запитання бувають прямі і непрямі. Зауважимо, що під час бесіди спочатку доцільно ставити запитання прості, зрозумілі, а потім складніші. Всі запитання мають бути лаконічними, конкретними і зрозумілими
Аналіз результатів діяльності -- навчальної, виробничої, трудової, громадської, естетичної, спортивної, письмових робіт-роздумів («Найщасливіший день у моєму житті», «Справжній друг», «Чи потрібне людині захоплення?», «Спробую на себе подивитись очима товариша» та ін.), виготовлених саморобок, зібраних колекцій тощо. Такий аналіз дає змогу визначити практичні вміння учнів, спрямованість їх особистості, допомагає краще пізнати внутрішній світ підлітків. Результати аналізу фіксуються у щоденнику чи картці спостережень.
Педагогічний експеримент: учня (учнів) спостерігають у спеціально організованій педагогом ситуації, в якій би виявилися характерні риси особистості. Перед проведенням експерименту важливо визначити його мету, завдання, обрати місце і час проведення, продумати систему спостереження. Наприклад, якщо ви хочете з'ясувати, як учень С. поводить себе з товаришами, чи розвинуте у нього почуття колективізму, взаємодопомоги, то для цього можна під час участі в суспільно корисній праці, чергуванні групи по училищу (або в іншому виді-роботи) направити його на складну або не зовсім приємну ділянку роботи. Поведінка учня, якість виконаної ним роботи і взаємовідносини з однокурсниками під час її виконання дадуть педагогу необхідний матеріал для об'єктивних висновків.
Метод узагальнення незалежних характеристик - обробка (аналіз та узагальнення) педагогом інформації, одержаної від інших викладачів, що працюють у даній навчальній групі, учнів групи, їхніх батьків, друзів, представників громадських організацій, членів трудового колективу базового підприємства та ін. Одержані дані зіставляються з власними. Якщо існують суперечливі судження, оцінки, то необхідно з'ясувати причини розходжень.
Різновидом зазначеного методу є метод педагогічного консиліуму, який передбачає колективне обговорення результатів вивчення учнів на основі певної програми, оцінювання тих чи інших якостей особистості, виявлення причин можливих відхилень у формуванні особистості та відбір засобів подолання виявлених недоліків.
Анкетування (письмове опитування) застосовують у таких випадках: коли необхідно одержати певні фактичні дані; з'ясувати ставлення учнів до певного явища, події, проблеми; виявити їхні інтереси; одержати єдино можливі і короткі відповіді (так, ні). Анкети бувають відкриті (які містять лише запитання, а відповіді на них опитуваний має написати сам) і закриті (на кожне запитання пропонується кілька відповідей, одну з яких має вибрати опитуваний). Метод висування тези з доведенням її правильності чи неспроможності доцільно використовувати на виховних годинах під час проведення (або напередодні) бесіди, диспуту на певну тему. Наприклад, учні оцінюють тезу «Можна бути кваліфікованим робітником, майстром справи без загальної освіти» або «Можна бути хорошою людиною, лишаючись байдужим і лежнем». Висловлені учнями судження і їх обґрунтування дають змогу судити про розвинутість свідомості підлітків, їхніх життєвих установок, орієнтацій. Спираючись на них, майстер і класний керівник обирають педагогічно доцільні напрями і засоби виховної роботи в колективі. Обговорення ситуації - цей метод дозволяє вивчати ціннісні орієнтації учнів, їхні погляди, переконання, моральні критерії. Його застосовують на виховних годинах та інших позаурочних заходах.
Для визначення моральної самооцінки учнів їм можна запропонувати дописати речення, наприклад: Понад усе я ціную в людині... Я поважаю своїх однолітків за те, що… В собі я найбільше ціную... Мені здається, що мої товариші цінують мене за... Викладачі мене вважають... Мої батьки вбачають у мені...
У виховній роботі інженерно-педагогічні працівники застосовують також соціометричний метод, розроблений американським психологом Дж. Морено.
Цей метод дозволяє вивчити міжособистісні стосунки, симпатії і антипатії в навчальній групі, виявити реальних лідерів. Його суть полягає в тому, що учням пропонують відповісти (письмово) на запитання, які виявляють симпатію чи антипатію до інших членів групи. Основа запитань -- «З ким би ви хотіли?..» Як правило, пропонуються два напрями діяльності -- спільна праця (навчальна, виробнича) та відпочинок, розваги.
Методика педагогічного впливу на особистість учня ПТНЗ - це система засобів, використовувана для педагогічно доцільної організації його трудової, навчальної, суспільно корисної діяльності і дозвілля.
До основних методів педагогічного впливу відносяться:
1) Особистий приклад педагога чи позитивний приклад видатної особистості.
2) Методи переконання - впливають на свідомість, почуття і волю з метою формування і закріплення позитивних моральних якостей і усунення негативних. До них відносяться: етичні бесіди, лекції, розповіді, доповіді, диспути і т.д.
3) Методи привчання і вправи - багаторазове повторення дій з метою утворення і закріплення позитивних навичок і звичок.
4) Заохочення й осуд: Заохочення: а) схвалення; б) нагородження грамотою; в) преміювання; г) нагородження туристичною поїздкою; д) нагородження коштовним подарунком і т.д.
Осуд - це засіб виховання, а не помсти чи приниження учня. Крайньою формою осуду є покарання.
3. Принципи виховання і їхня реалізація в умовах ПТНЗ
Принципи виховання - ті вихідні положення, у яких виражені вимоги до змісту, організації і методів виховної роботи. У сучасній професійній педагогіці виділяють наступні; принципи виховання:
1. Професійної спрямованості виховання - усі виховні заходи повинні обов'язково бути професійно спрямованими, тобто сприяти формуванню професійно важливих якостей особистості майбутнього робітника, сприяти, його професійному вихованню.
2. Пріоритетного виховання загальнолюдських якостей і властивостей особистості (доброти, чесності, порядності, милосердя, чуйності і т.д.).
3. Зв'язку виховання з життям і працею - випливає з основної задачі - підготовка учня до життя, творчій діяльності.
4. Виховання особистості в колективі і через колектив.
5. Сполучення вимогливості до учня з повагою його особистості.
6. Опори у вихованні на позитивне (довіра до учня, віра в можливість розвитку його позитивних якостей).
7. Обліку вікових особливостей і індивідуальних якостей.
8. Планомірності, погодженості і наполегливості у виховній роботі.
Загальне правило для всіх педагогів: «Педагог не має права ображатися». Якщо ж педагог образився, то його діями керує не розум, у який «закладені» наукові принципи і методи виховання, а емоції, що вимагають найчастіше надходити всупереч цим принципам.
4. Особливості і планування виховної роботи в навчальній групі
У процесі навчання в ПТНЗ, виробничої практики на підприємстві формуються нові потреби та мотиви поведінки учнів, підвищується рівень їх самосвідомості. Проте цього може не статись, якщо моральна атмосфера в училищі не на належному рівні, а в організації праці на виробництві мають місце певні недоліки. В зв'язку з цим у багатьох учнів відбувається психологічна перебудова в негативному напрямі, адже і їхній попередній життєвий досвід не завжди буває позитивним. У цих учнів з'являються нервозність або, навпаки, сором'язливість, апатія та інертність.
За сприятливих умов цікава навчальна та виробнича діяльність, добрі стосунки з ровесниками, педагогами й в училищі та гуртожитку допомагають вихованцям швидше осмислити нові орієнтири в житті та поведінці, зайняти активну життєву позицію. Завдання майстра на цьому етапі -- підбадьорити учня, допомогти йому адаптуватися до нових умов життя, сприяти виявленню кращих людських якостей.
Як це здійснити, який шлях обрати - кожний майстер повинен вирішувати сам, враховуючи власний досвід, особливості учнівської групи, кожного учня. Для досягнення визначеної мети йому потрібно об'єктивно оцінювати навчальну, виробничу та громадську діяльність учнів, їхні індивідуальні особливості. Характеризуючи учня, не можна спиратися на окремі негативні його риси або факти з життя. Водночас слід пам'ятати, що надмірна поблажливість може формувати у вихованців занижену самооцінку і думку про те, що до них нікому немає діла.
Виховний вплив майстра має бути тактовним, ненав'язливим, без однозначності в оцінці тих чи інших вчинків. Він покликаний пробуджувати у вихованців бажання реально оцінювати свої справи та поведінку, перспективи свого професійного росту. Вільний розвиток особистості може здійснюватись за умови, коли учень не відчуває на собі «виховного тиску». Виховний процес у навчальній групі потрібно будувати педагогічно грамотно, щоб усі його учасники самі бажали наслідувати норми та правила поведінки старших, виявляли непримиренність до негативних вчинків інших. Отже, виховна робота з учнівською групою потребує системи відповідних, всебічно обґрунтованих і правильно організованих заходів.
Звернімось до проведення в профтехучилищі позаурочних заходів. Майстер прагне реалізувати певну мету, формує відповідне ставлення учнів до певного явища чи події. При цьому доцільно враховувати ряд вимог, зокрема: ініціативу у виборі теми можуть і повинні виявляти самі учні. Якщо вони не готові до такого вибору, то вихователями проводиться відповідна робота не тільки з вивчення їхніх інтересів, а й з роз'яснення значення різних цікавих творчих справ; важливо зважати на емоційний стан учнів, їхній настрій, ставлення до запропонованого; позаурочний захід не повинен нагадувати урок, на якому міжособистісні стосунки нерідко розглядаються формально: він має передбачати вільне, невимушене спілкування, атмосферу емоційно-ділового сприйняття учнями актуальних проблем тощо.
Основна мета виховної години - допомогти учням засвоїти загальнолюдські цінності, культурні надбання людства; усвідомити необхідність подолання суперечностей у становленні особистості; розбиратися в складних стосунках з однолітками і дорослими; спонукати до морального самовдосконалення тощо.
В основу виховання учнівської молоді важливо покласти загальнолюдську мораль, а не ідеї тієї чи іншої партії. Ідеї національного виховання не повинні штучно насаджуватись у навчальному закладі. Вони мають органічно вливатись у життя сучасної професійної школи, втілюватись у змісті навчання, в його засобах, у традиціях кожного закладу. На першому місці має бути рідна мова. Її необхідно відродити, зберегти, розвинути як першоелемент національної культури.
Вихованців професійних закладів слід навчати спілкуватися, самостійно розв'язувати свої. проблеми, об'єктивно і критично ставитися до себе та своїх дій. Необхідно приділяти увагу формуванню в кожного учня почуття відповідальності за свої вчинки.
Позаурочні заходи можуть проводитись у будь-якій формі: бесіди, дискусії, диспути тощо. Аналіз планів виховної роботи, зустрічі з майстрами та класними керівниками свідчать про те, що лише кожний четвертий з них проводить диспути. Більшість практиків говорять про труднощі у підготовці до диспутів, незнання методики, невміння визначити тематику. Тому розгляньмо деякі питання, пов'язані з проведенням диспуту.
Диспут - це один із засобів морального виховання учнів, розвитку в них логічного, творчого мислення. Він сприяє формуванню в майбутніх робітників почуття відповідальності, вміння відверто висловлювати і відстоювати свої думки, доводити неправоту опонента, викривати недоліки в поведінці своїх товаришів тощо. Диспут має важливе значення і для вивчення особистості учня. Назвемо види диспутів: підготовлені учнями; ті, які ставлять за мету ознайомити юнаків та дівчат з основними моральними поняттями та категоріями; із спеціальною постановкою конкретної проблеми та її аналізом; стихійні, незаплановані диспути та ін.
Найважливішим питанням є вибір дискусійної проблеми (теми), яка б хвилювала юнаків та дівчат. Опитування учнів профтехучилищ свідчить про те, що їх найбільше цікавлять диспути на моральні теми, про стосунки з однолітками, про моду вчорашню і сьогоднішню, про загальнолюдські категорії: людяність, гуманність, милосердя.
Під час підготовки до диспуту важливо створити серед учнів відповідну психологічну атмосферу доброзичливого та відвертого обміну думками. Слід ураховувати різний рівень культури, духовного розвитку учнів. Вихованців з низьким рівнем культурного та духовного розвитку бажано завчасно готувати до диспуту, підвести їх до думки про те, що насамперед потрібно добре розбиратись у певній проблемі, поповнювати свої знання. А учнів з більш високим рівнем духовного розвитку слід переконати в тому, що не в усіх товаришів однакова реакція на запитання, критичні зауваження тощо.
Доцільно створити ініціативну групу з підготовки до диспуту, яка визначає актуальність теми, складає план його підготовки та проведення, призначає учнів, відповідальних за певну роботу. В плані передбачаються добір літератури з визначеної теми, індивідуальні та групові бесіди з майбутніми учасниками диспуту, оформлення аудиторії тощо.
Наступним етапом є підготовка основних питань для обговорення, які мають містити у собі приховані суперечності й спонукати учнів до дискусії. Зміст питань повинен викликати в учнів потребу глибоко осмислити проблеми диспуту, прочитати відповідні публікації в науково-популярній та іншій літературі, оцінити з точки зору обговорюваної проблеми поведінку свою та своїх товаришів, визначити шляхи самовиховання.
Перед початком диспуту учні знайомляться з правилами його проведення:
1. У дискусії всі рівні і ніхто нікого не повчає.
2. На диспуті немає спостерігачів, кожний - активний учасник розмови.
4. Починаючи дискусію, чітко вислов ті положення, які будеш захищати.
5. Якщо учасники диспуту довели помилковість твоєї думки, май мужність визнати це.
6. Закінчивши свій виступ, узагальни свою думку. Якщо диспут проводиться вперше, то ведучим може бути майстер чи класний керівник. Надалі ведучого обирають самі учні.
Планування виховної роботи в навчальній групі -- це осмислення процесу виховання, визначення його перспектив. Планування допомагає майстрові та класному керівникові спрямовувати свою педагогічну діяльність, визначати цілісну виховну систему, проектувати розвиток окремої особистості та учнівського колективу в цілому.
Плануючи виховну роботу в навчальній групі, майстер і класний керівник враховують її особливості на кожному етапі навчання, а саме: на першому курсі юнаки та дівчата проходять соціально-психологічну та професійну адаптацію в умовах профтехучилища, ознайомлюються з підприємством-замовником, на другому - закріплюють основи професійної майстерності, збагачують досвід громадської роботи, на третьому - готуються до самостійної трудової діяльності.
Оскільки планування виховної роботи є творчим процесом, неможливо рекомендувати єдину, назавжди визначену структуру плану. Це б стримувало розвиток ініціативи та педагогічний пошук вихователів. Навіть в одному профтехучилищі можуть бути плани, різні за формою. Головним у плані є його зміст, чітке визначення мети і завдань виховання, шляхів їх реалізації.
Основними вимогами до плану виховної роботи є: відповідність запланованих творчих справ визначеним виховним завданням, рівневі розвитку учнівського колективу; конкретність плану; чітке визначення відповідальних осіб та строків виконання; врахування інтересів, нахилів, захоплень учнів, умов училища, підприємства-замовника; творче поєднання різних форм і методів виховної роботи тощо.
План виховної роботи в навчальній групі доцільно складати на навчальне півріччя.
5. Педагогічна взаємодія майстра виробничого навчання і класного керівника
Спільна робота майстрів та класних керівників з виховання учнів може здійснюватись ефективно лише за наявності між ними відносин взаємодії.
Взаємодія майстра та класного керівника виникає і розвивається в процесі їх професійної педагогічної діяльності. Вона зумовлена їхнім соціальним статусом і соціальними ролями - об'єктивними, виробленими суспільством функціями, що повинні ними виконуватись у конкретній трудовій діяльності.
Об'єднання зусиль майстра і викладача базується на координації і згуртованості їхніх дій, які виявляються: в узгодженості функціонально-рольових очікувань (уявлень про те, що саме і в якій послідовності повинен виконувати кожен із двох керівників навчальної групи під час реалізації спільної виховної мети); формуванні єдиних педагогічних позицій і вимог до учнів, критеріїв виховної діяльності в навчальній групі; координації дій; рівноцінному розподілі відповідальності за успіхи і невдачі у виховній роботі тощо.
У багатьох професійних навчально-виховних закладах на класного керівника і майстра покладається однакова відповідальність за результати роботи навчальної групи. Практикуються спільні звіти обох педагогів на, щомісячному підведенні підсумків навчально-виховної роботи, взаємозаміна на випадок відсутності одного з них. Вони спільно визначають мету і виховні завдання, єдині педагогічні вимоги до учнів, критерії виховної роботи. Обговорюються можливості і завдання кожного із них, визначаються ділянки роботи, за які кожен нестиме особисту відповідальність, а також ділянки спільної роботи і відповідальності. При цьому обов'язково враховують рівень педагогічної кваліфікації, досвід роботи, особисті і ділові якості, бюджет часу майстра і викладача.
Педагоги, які організовують виховну діяльність навчальної групи, мають діяти як колектив, як єдине ціле.
Виховна робота інженера педагога курсовая работа. Педагогика.
Реферат по теме Измерение и ориентирование на местности без карты. Движение по азимутам
Реферат: Хрущев против Сталина. Доклад на XX съезде партии. Скачать бесплатно и без регистрации
Курсовая Работа На Тему Функции Государства Понятие Классификации
Эссе На Тему Современные Бухгалтерские Программные Продукты
Виды Практической Работы Психолога
Сочинение Про Звезды
Дипломная работа по теме Проект модернизации рабочего оборудования землеройно-транспортной машины
Реферат: Лоскутное одеяло
Реферат: Характеристика населения и трудовых ресурсов Донбасса
Курсовая работа по теме Малый бизнес: зарубежный опыт и проблемы развития в экономике Республики Беларусь
Реферат по теме Древние славяне: нравы, обычаи, верования
Лекция по теме Сталинградская битва – коренной перелом в ходе Второй мировой войны
Реферат: Развитие Западной Европы и образование мирового рынка
Курсовая работа по теме Разработка методики ремонта и настройки радиоэлектронной техники
Курсовая работа: Шляхи розвитку інтересу до математики у розумово відсталих дітей
Финансовое обеспечение д-ти нотариусов.
Курсовая работа по теме Общая характеристика судна 'Азов'
Курсовая работа по теме Современное состояние китайско-пакистанских отношений
Типы коммуникационных сетей
Реферат: Химия и экология
Тема голодомору в Україні у романах Уласа Самчука "Марія" та Василя Барки "Жовтий князь" - Литература контрольная работа
Передающее устройство для оптической сети - Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника дипломная работа
Муниципальная собственность как экономическая основа местного самоуправления - Государство и право контрольная работа