Вибори в Молдові

Восени цього року в Молдові відбудуться чергові президентські вибори, дата яких ще не встановлена. Зазвичай вибори президента в Молдові припадають на листопад. Крайні з них відбулися, до прикладу, 1 листопада.

Президента обиратимуть на чотирирічний термін. Молдова - це парламентська республіка, і реальний вплив президента в ній обмежений, якщо в парламенті немає  партійної  більшості його кандидатури. Але президентські вибори багато в чомуможуть повпливати на результат майбутніх парламентських виборів, які повинні відбутися в липні 2025 року. Також, їхній результат буде важливим як результат протистояння проєвропейських та проросійських сил в Молдові, що характеризвуватиме стан сучасного молдовсього суспільства.

Паралельно з першим туром президентських виборів, у  Молдові також відбудеться й референдум щодо членства в ЄС. Щоб об'єднати ці два голосування в один день, Парламент Молдови, на прохання Президентки Маї Санду, був змушений прийняти поправки до законодавства. Цим референдумом чинний уряд спробує як і закріпити шлях країни на Захід, закінчивши з постійними "гойданнями", так і мотивувати проєвропейський електорат активніше прийти на дільниці. Результати опитувань показують, що приблизно 55-60% молдаван планують проголосувати "за" ЄС. Однак, проросійські сили, до прикладу, колишній Президент Ігор Додон,закликають своїх виборців проігнорувати референдум. Річ у тім, що для визнання референдуму як такого що відбувся, необхідна явка вище 33%. Додон сподівається  , що зможе "завалити" референдум.Але, найімовірніше, все закінчиться тим, що бар'єр буде подоланий, і що абсолютна більшість людей, серед тих що візьмуть участь у референдумі, проголосують за вступ у ЄС.

Повертаємось до виборів.

Головним кандидатом є чинна Президентка Молдови Мая Санду. Її рейтинг ,станом на зараз, сягає рівня 30% (це середній результат у опитуваннях різних компаній). Фактично, Мая Санду представляє нині керівну партію "Дія та Солідарність", яка сповідує правоцентристські та проєвропейські погляди

. У  2020 році основний акцент у її кампанії робився на обіцянках проведення реформ та покращення стану країни, благополуччя її громадян. Нині акцент буде зміщений в сторону євроінтеграції, у  сферу,у якій чинний уряд демонстує прогрес. Загалом, за час президентства Майї рівень її підтримки впав, і їй та її команді ще доведеться прикласти зусиль, щоб  заручитися підтримкою більшості молдаван, аби  знову перемогти.

Наступним кандидатом є  проросійський експрезидент Ігор Додон, який був Президентом у  2016-20 роках. Його рейтинг приблизно 20%. Останні роки Додон не дуже активно займався політикою. Зараз він намагається це надолужити. Він повернувся на пост голови Партії Соціалістів (ПСРМ) у кінці 2023, а також здійснив візит у Росію. Додон зараз має доволі проросійську риторику, і говорить про те, що співробітництво з РФ є вигідним для Молдови, і що від нього не можна відмовлятися. При цьому Додон заявляє, що готовий поступитися та підтримати "єдиного кандидата проти Санду". У  Додона, як в колишнього Президента, теж є проблеми з довірою, у тому числі серед й серед тих, хто готовий голосувати за проросійського кандидата.

Іншим проросійським кандидатом, у теорії, міг би бути ставленик проросійського олігарха Ілана Шора. Сам Шор відомий тим, що  вивів доволі великі кошти з молдовської банківської системи, після чого втік в Ізраїль. Віднедавна, за деякими джерелами, він живе в РФ.У Модові він заочно засуджений, і сам не зможе брати участі у виборах. Але навіть у вигнані він спромігся створити дві партії. Спочатку партію "Шор", яка була заборонена, а потім партію "Шанс", яка теж була заборонена, причому за тиждень перед місцевими виборами в 2023. Тоді всіх її кандидатів автоматично зняли. Кандидатом від Шора, по правді, може бути будь який малопопулярний нині політик. Це вже доведено на прикладі Гагаузії, автономного регіону на півдні країни, де в 2023 році перемогла раніше нікому невідома кандидатка Євгенія Гуцул, підтримана Шором. Щодо Гуцул, то її зараз переслідує Прокуратура Молдови, а ГенПрокурор днями особисто обіцяв притягти її до відповідальності. Таке рішення може стати наслідком її візиту в Москву, під час якого вона зустрілась з Путіним. Імовірно, саме через ці події Гуцул не зможе балатуватися в президенти, а кандидатом, мабуть, буде хтось інший. Примітивний популізм та "гречкосійство", на жаль, все ще достатньо добре працюють у Молдові, тому такий кандидат може набрати й 15%. 

Також, не варто відкидати сценарій, що такого кандидата допустять до виборів, але знімуть в останній момент. Такий варіант, потенційно, може зіграти на користь Санду. Частина людей готові проголосувати за "нову альтернативу", в т.ч. проросійську, але при цьому, обираючи між Додоном і Санду, вони стануть на сторону останньої.

Ще одним кандидатом може бути чинний мер Кишинева Іон Чебан. Рівень його підтримки? 7-8%. Він став відомим як перший мер столиці, обраний від проросійської партії (ПСРМ). Але вже за два роки він відділився, і створив свою, формально лівоцентричну та проєвропейську партію «МАН». У травні 2022 року, він, разом із Санду, провів маштабний проєвропейський мітинг в центрі Кишинева. Зараз же, багато хто почав сумніватися в щирості зміни позиції Чебана, а його співпраця з Санду охолола. Достеменно невідомо, чи буде він брати участь у виборах, чи сконцентрується виключно на парламентськйі кампанії, де він, можливо, ще зможе претендувати на отримання "золотої акції", у ситуації, коли ні "постійно проєвропейські" , ні "постійно проросійські" не зможуть отримати більшості.

Інші потенційні кандидати, у тому числі проєвропейські, мають малу популярність, а рівень підтримки нижче 4%, тому сенсу їх розглядати - мало.

Щодо другого туру. Додон, чи інший проросійський кандидат ще мають шанси на перемогу. Проросійським силам трохи легше, так як вони знаходяться в опозиції, і можуть звинувачувати особисто Санду у всіх існуючих бідах. Але говорити про те, хто має найбільше шансів зарано, так як багато факторів ще не прояснені. До того ж, до виборів ще більше півроку, за цей час ще багато що може змінитися. Перемога Додона, чи іншого проросійського кандидата, якщо така відбудеться, стане великою  пропагандиською перемогою росії. Також це, імовірно, затормозить євроінтегрцію Молдови, що в свою чергу може негативно вплинути на євроінтеграцію України (Україну та Молдову часто розглядають як "один пакет"). Перемога ж Санду означатиме продовження нинішнього курсу Молдови, що є дуже бажаним для України.

Продовжуємо слідкувати за виборами 2024 року разом із асоціацією політологів “Поліс”!