Венчурний капітал, як двигун інноваційної економіки Ізраїлю та порівняння з Україною
KonkretykaВ минулій статі про Сінгапурське та корейське «диво» в розділі пропозицій, щодо поліпшення економічної ситуації в Україні, було звернено увагу на ізраїльський підхід до стимулювання інновацій через гранти та освітні програми. Бо саме університетські проекти стають першим поштовхом до створення стартапу, який потенційно може стати новим ICQ (найпопулярніша інтернет платформа 00-х). Другим поштовхом стають венчурні фонди та «бізнес ангели», які перетворюють ідеї стартапів в багатомільйонні компанії.
Основна ідея венчурних фондів полягає в конкурсному відборі проектів, які можуть перетворити ідею в реальний бізнес. Однак, для реального функціонування такої індустрії необхідна грантова система, яка буде супроводжувати громадян весь їх працездатний період життя. Саме така ідея зуміла перетворити Ізраїль з країни споживача технологій в країну їх експортера. Dan Senor і Saul Singerс зазначають (Глава 10): «Ідея полягала в тому, щоб уряд фінансував 100 млн доларів в створення нових фондів венчурного капіталу. Кожен фонд мав бути представлений трьома сторонами: ізраїльськими венчурними капіталістами в тренінгах, іноземною фірмою венчурного капіталу та ізраїльської інвестиційною компанією або банком. Існував також один фонд «Йозма», який становив 20 млн доларів і який інвестував безпосередньо в технологічні компанії.
Десять фондів програми «Йозма», створені між 1992 і 1997 роком, зуміли залучити понад 200 млн доларів за допомогою державного фінансування. Ці фонди були викуплені або приватизовані протягом п'яти років, і сьогодні вони керують приблизно 3 млрд. капіталом і підтримують сотні ізраїльських компаній. Як висловився Ерелі Маргаліт, «венчурний капітал був якраз тим компонентом, який вдихнув життя в підприємство».
За інформацією Israel Venture Association, в даний момент існує 45 ізраїльських фондів венчурного капіталу. Ед Млавскі сказав, що за період з 1992 по 2009 рік працював майже 240 венчурних фондів, створених як компанії, що здійснюють іноземне і внутрішнє інвестування в нові ізраїльські компанії».
Ще одним цікавим фактом, який демонстрував ізраїльський підхід до своїх нових співгромадян, це створення спеціальних фондів для вихідців з СРСР. Суть цих фондів була в тому, щоб інтегрувати в підприємництво нових громадян, які маючи освіту та наукові степені при правильному управлінню могли створити дієвий бізнес (Глава 10): «У 1991 році уряд створив технологічні інкубатори - всього 24. Ці інкубатори дали більшості радянських вчених ресурси та фінансування, яке їм було необхідно на ранній стадії досліджень і розробок їх інновацій. Мета полягала в тому, щоб не тільки розробити технологію, але і визначити, чи буде цей продукт продаватися. Уряд фінансував сотні компаній, виплачуючи їм по 300 тисяч доларів. Це дало можливість багатьом іммігрантам з Росії працювати над своїми продуктами, але ті, хто отримував гроші, майже або зовсім не мали досвіду створення нових компаній. Урядові фінансисти не могли надати цим підприємцям підтримку і керівництво, в яких вони потребували, щоб перетворити свої успішні дослідні розробки в комерційно життєві продукти. «Кожен раз, коли я намагався розглянути успіх цих маленьких компаній, я страшно розчаровувався, - сказав Ерліх. - Вони могли досягати успіху в дослідженнях і розробках, але ми не бачили їх успіхів у розвитку компаній ». Тим не менш майже 1 млн. вихідців з СРСР станом на сьогодні повністю інтегровані в суспільство і суттєва частина з них навіть зуміла зайняти передові позиції в ІТ галузі Ізраїлю.
Умови для підприємця в Ізраїлі:
- з шкільних та університетських років діти Ізраїлю можуть беруть участь в багатьох грантових програмах, які направлені на підвищення підприємницької ініціативи в державі. Про що свідчить величезна кількість грантів та вирощених з них нових компаній.
- в деяких фондах держава виступає інвестором в капітал фонду, стимулюючи таким чином заможні частини населення брати участь в становленні нових ізраїльських компаній. Підтвердженням цього стало друге місце в дослідженні Deloitte (Global Venture Capital Confidence Survey) серед країн, в яких розвинений венчурний капіталізм.
- Ізраїль постійно підтримує наукові інкубатори за участю венчурних інвесторів, щоб науковці змогли інтегрувати в бізнес свої інновації не відволікаючись від своєї роботи. Додам, що Dan Senor і Saul Singerс у своїй книзі часто згадували, що університети та наукові інкубатори, часто продають ліцензії на свої винаходи та входять до топ-10 країн світу експортерів своїх технологій.
Умови для розвитку венчурного капіталізму в Україні:
- згідно з інформацією компанії InVenture у 2016 році в Україні було 14 угод при участі венчурного капіталу на суму 126 млн. доларів в ІТ секторі (без урахування інших секторів, але їх об’єми не такого масштабу). Для прикладу 500 млн. доларів це тільки один фонд із топ-10 Ізраїльських венчурних фондів і це з урахуванням того, що населення України офіційно 42 млн. (фактично кількість населення невідома), а Ізраїлю 8.5 млн. Також важливим є моментом і той фактор, що українські венчурні фонди інвестують, як правило в вже діючий бізнес з перспективами зросту, ніж в інкубаторські розробки.
- законодавчі перепони та відсутність культури управління венчурними фондами. Для прикладу зовсім нещодавно Борис Ложкін відкрив свій інвестиційний фонд, однак, в інтерв’ю Big Money він заявив, що в них досить високі вимоги до потенційної маржі стартапів, які вони розглядають для інвестицій. Поки ще рано говорити про результати роботи цього фонду, але необхідно зазначити, що відсутність конкуренції та голод на маржу стартапів можуть ніяк не вплинути на розвиток венчурного капіталізму в Україні.
Джерела:
1.2015 Global Venture Capital Confidence Survey
2.YouTube каналBig Money
3. Сенор Д., Сінгер С. Нація розумних людей. Історія ізраїльського економічного дива