Vector

Чот буває, як той клубок: котишся собі своїм шляхом, зашпортуєшся, підлітаєш, закручуєшся, приземляєшся, далі котишся...

А деколи зачепишся за щось колюче і воно як почне тебе вимотувати, що потім фіг згадаєш, яким був до цього.

Відчуваєш себе мізерним, неважливим, кволо катуляєшся малими обертами кудись не знати куди..

І лише коли збереш себе до купи, помічаєш, як же легко рухатись вперед, коли ти наповнений, цілісний і впевнений у своєму напрямку.

Так що чєліки, задайте якомога швидше собі вектор, щоб навіть у найрозбитішому становищі ви змогли зібратись і котитись впевнено своєю дорогою👀