Зачепи мене за живе. Розділ 6
Hanti🧃
Переклад виключно аматорський!!
Автори: Hongda / Sojogeum | Переклад: Hanti
Не забувайте про реакції🩷
Приємного читання🧃
— Що сталося?
— Ох, вибач.
— Олія-
— …Розбризкалася.
— Гей, з вами все гаразд? Навіщо ви…
Ведмежий щит
— Дивно, чому воно так шкварчить?
— Може, не треба було кидати рис замороженим?..
— Ай, пече…
— Слухайте, е-ем, спершу... Прикрийтеся чимось... Ні, краще підіть перевдягніться.
"Точно... я ж пообіцяв дати йому свій одяг."
"Як можна було про це забути?!"
"Чекайте!.."
"У тій кімнаті ж моя колекція!.. Уаааа~"
— П-почекайте!!..
*Пік~ Дзінь~
— Гм?
— Ох, ти ще не проходив цей рівень? Гра була увімкнена, тому я й вирішив спробувати.
— Та ні... я вже пройшов.
— ...Ніколи б не подумав, що ви граєте в ігри.
— Хіба я схожий на того, хто відмовляє собі в розвагах?
— Ого, у тебе тут повно дисків і манґи. О, а це я колись читав!
— Пам'ятаю, у моїй школі всі від цього фанатіли. Нічого собі, у тебе повна колекція?
— Ви ще й... манґу читаєте.
— Ґювоне, на кого я, по-твоєму, схожий?
"На янгола..."
— Я не відмовляю собі в тому, що приносить задоволення.
— А спортом займаєтеся?
— А це справжня тканина? Натуральний шовк?
— Ні, звичайна синтетика.
— Фух, чудово.
— А то задовбешся прати щоразу, як ми будемо цим займатися.
— Мені подобається спорт. Але я віддаю перевагу парним тренуванням, а не соло.
"Щоразу, як ми будемо цим займатися?"
— А ти, Ґювоне?
— Ну... розумієте... я занадто масивний і сили в мене... забагато. Якщо я з кимось у парі, то партнер часто травмується.
— Тому мені краще займатися цим наодинці.
— Але зі мною ти можеш не стримуватися, правда ж?
— ......Що?
— Я міцний горішок. Не зламаюсь. Гадаю, я б вижив, навіть якби мене штрикнули ножем.
— Н-не…
— Не кажіть такого!
— Навіть жартома… не треба.
— Ґювоне…
Буррк~
— Ох…
— Може, спершу щось поїмо? Обіцяю, цього разу я нормально приготую рис.
— …Ні, краще я сам.
— Він так боїться комусь нашкодити… Певно, це тому, що його родина пов'язана з криміналом.
"Фосфорні зірочки?"
"Зовсім не в його стилі…"
— …Гей.
— Я все приготував, ходімо до столу…
— Я… задрімав?
— Так.
— Справді?
— Добряче задрімали.
"Дивно."
"Я ще ніколи так добре не спав у чужому домі."
— Вау.
— Я сьогодні зірвав джекпот. І Ґювоном поласував, і його обідом.
— Я-як... як у вас язик повертається казати це так спокійно?..
— М-м-м, яка смакота.
— Ти це все сам приготував? І це?
— Так.
— І ось це?
— Ага…
— Усе таке смачне. Чесно, відтоді, як я повернувся до Кореї, нічого смачнішого ще не їв.
— Повернувся…
— Взагалі-то я живу в Америці.
— А сюди ненадовго прилетів у справах.
— То ви... п-повернетеся назад?
— Гадаю, рано чи пізно доведеться. Хочу побачити молодшого брата з його половинкою.
— Хочеш, покажу тобі його фотку? Мій малий такий милий.
— Ох, звісно.
— Це він? Справді дуже милий.
— Ні, це коханий мого брата.
— Хоча він теж нічогенький. Ось мій молодшенький.
— Ну хіба не чудовий?
— Ем…
— Ви сказали… коханий вашого брата?
— Ох, точно. У Кореї ж такі шлюби досі не визнають? Вони одружилися.
— У них офіційний одностатевий шлюб.
— Ой, як смачно. Ґювоне, тобі з такими вміннями можна хоч завтра вже одружуватися.
— Я одружуся…
— Що?
— Обовʼязково… одружуся.
Молодший за мене та ще й незайманий. Той тип хлопців, які бережуть цноту до шлюбу і мріють про єдине кохання на все життя.
Гіршого поєднання й не уявити.Здається, про секс із ним можна забути.
https://send.monobank.ua/jar/A7exagsFH2
Номер картки банки: 5375411222229044