Зачепи мене за живе. Розділ 1
Hanti🧃
Переклад виключно аматорський!!
Автори: Hongda / Sojogeum | Переклад: Hanti
Не забувайте про реакції🩷
Приємного читання🧃

— Нгх. Хах...

— Хах...хах...
— Хьоне, зажди...

— Ти...



— Не міг би... мене придушити?..




— Ти що, йобу дав?
— А може, вдариш мене? Так навіть краще.
— Відвали.

— То я для тебе лише секс іграшка? Ну хоча б руками придуши.
— С...Стули...

— Та що в цьому такого... Ти ж усе одно бандит!

— Я мушу йти. А з цим уже якось сам упораєшся, Ко Унхо.


Усупереч своїй зовнішності, Ча Ґюхан виявився на диво порядним хлопцем.
Прямо як та Діва Марія в нього на спині.

— Так, свята Маріє.
— Яка, нахрін, Марія.
— Ох, чи то Небесна Діва?

— Харе пиздіти, лягай спати.


— ...Який ти нудний.

— Ех... Я чекав чогось цікавішого від бандита.

"Схоже, час покінчити з цим… Гадаю, двох місяців було цілком достатньо."


Нечутливість до болю виявилася набагато обтяжливішою, ніж можна було б припустити. Після нещасного випадку в дитинстві я майже втратив чутливість.


Ані болю, ані лоскоту. Мені хотілося дізнатися, які вони на відчуття.

А також відчути насолоду. Кажуть, що геніталії – це найчутливіше місце в людини.



Тому я вирішив це перевірити.

Спершу було нереально приємно.

Не певен, чи був це оргазм, але відчуття абсолютно нові.


Я радів лише тому, що зміг відшукати їх.

Але з часом задоволення почало згасати.
— Тобі подобається бути пасивом?


— Ще й як. Я конкретно підсів на це.

— Кажу тобі, якщо ти спробуєш хоча б раз, у тебе просто дах знесе.
Оскільки мені набридло бути зверху, довелося шукати щось нове.

Тому я вирішив спробувати роль пасива, і обрав партнера, який був удвічі більшим за мене.


Але якщо не буде задоволення, то відчую принаймні біль.

…Та оскільки я майже нічого не пам'ятаю, схоже, це було не дуже боляче і не так вже й приємно.

Втім, у тому чоловікові, чиє обличчя я навіть не пригадаю, мене вразило дещо інше.

— Що це?


— Я зробив імплантацію намистин. Хочеш помацати?

— А під час операції було боляче було?
— Звісно. Це ж член різали, як воно має не боліти?


Після цього я наступного ж дня пішов на консультацію, і вставив собі по дві кульки з обох боків.

— Добряче воно так болить.

"Але приємно…"
Я справді отримав задоволення.

"Може, додати ще кілька? Мабуть, це виглядатиме вульгарно."


— Угх.
— Що це за хрінь у тебе на члені? Ти реально хворий на голову.


— Ох, Сан-а.

— Сан-а, поглянь-но на пісюнчик хьона. Ну як тобі? Мій цюцюрничок...
— Гидота, відвали від мене, псих.

Якби мій милий молодший братик так не кривив носа, я б точно запхав туди ще три чи чотири штуки.
Такий жорстокий…

Коли все загоїлося, мені знову стало нудно.
Після цього, я жив так, ніби заливав сперму в дірявий глечик... Скільки не лий — все марно.

Ох, чи приказка не так звучить? Коротше, я не ставив собі рамок. Міг бути як зверху, так і знизу.

Якщо вони були не проти — ми трахалися. Якщо ні — мені було начхати.
Я все одно не запам'ятовував ні імен, ні облич, тож яка різниця, хто це був.


Окрім молодших за мене хлопців, терпіти їх не можу.

Але що б я не робив, отримати задоволення знову не виходило.

— Ах.

— Набридло...


— Кажеш, відділ маркетингу в спортивному агентстві?
— А я... ну, як там його... фінансист.

Потім я зустрів Ча Ґюхана.


— Але ж ти казав, що зі Штатів, чому тоді в Корею припхався?
— Мене переслідував сталкер, довелося тимчасово переїхати.
"Який ще, бляха, фінансист? По тобі видно, що ти гангстер."

— Та мені, в принципі, похеру, але я тільки пасив. Вставляти – це не моє.

Хоча він накачаний і старший за мене, але зовсім не мій типаж. І все ж наші стосунки з Ча Ґюханом протрималися аж два місяці.

Я знав, що кого б я не зустрів, мені вже нічого не принесе тієї гостроти відчуттів. Тому того дня, коли Ча Ґюхан повернувся...

...і почав робити те, чого зазвичай не робив,

...я нічого від цього не очікував.

*Хлюп
*Сьорб

*Смокть
*Сьорб


— Що за... хьоне. Що ти робиш?..



— Ах, блядь... Угх... Припини. Він зараз розпухне.

— Що сталося? Ти завжди дозволяв себе трахати, а тепер захотів бути зверху?



— Усе одно в тебе ніхера не вийде.

— Просто один раз кінчимо, і я звалюю додому...



— Хааах!

— Якого хера, Ча Ґюхане?
— Нгх!


— Ах! Ха. Ох. Хьоне… Ах, блядь.
"Трахаєш ти херово."

— Угх!..
"Техніки ніякої, в ритм взагалі не попадаєш…"

— Ах, ну серйозно…
"Просто довбешся як дикун…"

— Ах... Боляче.

"Але ж як добре."

"Коли востаннє… я відчував таке задоволення?"
— Нгх!

— Агх… Ух! Ах, хьоне… Сильніше…

— Мгх…
"Ніколи."

— Ах, хах. Ух!..


— Нгх. Угх!..
"Схоже, що це було вперше…"

— Агхх.


У той момент я подумав. Що, можливо, у нас із Ча Ґюханом...

Це затягнеться надовго.


— Хьоне, хто б міг подумати, що в тебе такий хист до тра…

— …ху…




— А ти… хто такий?..


https://send.monobank.ua/jar/A7exagsFH2
Номер картки банки: 5375411222229044