Зачепи мене за живе. Розділ 3
Hanti🧃
Переклад виключно аматорський!!
Автори: Hongda / Sojogeum | Переклад: Hanti
Не забувайте про реакції🩷
Приємного читання🧃
— Ось, тримайте.
— Дякую.
— До речі, у тебе вдома якось...
— Занадто темно?
— …Ні, по-своєму атмосферно.
Ґювоне.
— Хіба Ґюхан хьон не казав, що я сьогодні прийду? Я купу часу прочекав під дверима.
— Я не погоджувався на зустріч. Чому ви прийшли?
— Хотів побачити тебе.
— Ах…
— Схоже, тут тільки я собі щось нафантазував. Я так зрадів, думав, ми проведемо час разом.
— Мій брат…
— Усе розповів вам про мене, чи не так?
— Тому ви прийшли до мене?
— Щодо Ґювона…
— Його з дитинства... цькували.
— Ти ж знаєш, сімейка в нас... специфічна. От якісь покидьки й чіплялися до нього через це.
— Він не хотів, щоб його вважали бандитом. Тому ті малі шмаркачі знущалися над ним, а він навіть їм у морду дати не міг...
— Здається, ще зі старших класів він перестав ходити до школи. А потім просто засів удома.
" Схоже, зовнішність справді оманлива. Такий високий, ще й накачаний…"
" Я б усе віддав, аби ця гора м'язів навалилася на мене зверху..."
— І все ж він склав іспити екстерном і отримав атестат. Здається, навіть працює з дому, мій меншенький...
— Слухай, чого це ти так зацікавився Ґювоном?
— Хьоне, хочеш, я спробую витягти твого брата на прогулянку?
— Т-ти збожеволів? Думаєш, я дозволю такому, як ти, наблизитися до Ґювона…
— Хьоне, у мене теж є молодший брат. Тому я не можу просто стояти осторонь і вдавати, що мене це не стосується. Я знайду до нього підхід.
— Ем…
— Т-ти допоможеш мені?.. Хоча голову дурити ти справді добре вмієш, тут не посперечаєшся...
— Звісно! Просто покладися на мене. Тобі нема про що хвилюватися.
"...Ось що я йому сказав."
— В-ви сказали братові... що ми підемо гуляти? Знаючи, що я... постійно сиджу в чотирьох стінах?
— Ха-ха, це був просто привід! Я не проти провести час із тобою й тут...
— Це тому, що вам мене шкода?
— У вас... безліч друзів. Ви любите розважатися… Одразу видно, що ви душа компанії.
— Тоді навіщо такому, як ви... витрачати час на такого похмурого невдаху, як я?
— Якщо ви це робите лише тому, що вам мене шкода, то не варто. Мені й тут непогано.
— Так, я помітив.
— Ти сам облаштував цю кімнату? Дуже гарно вийшло.
— Тут неймовірно затишно, і все необхідне поруч. Дуже зручно, коли твої улюблені речі завжди під рукою.
— У тебе є чудовий брат...
— Ах…
— Сім'я твоя теж заможна. Тобі не треба бачитися з людьми, яких ти ненавидиш. Ти робиш вдома тільки те, що тобі подобається.
— То якого біса комусь жаліти Ча Ґювона? Люди б тобі швидше позаздрили.
— Може, ти єдиний...
— …хто себе жаліє?.. Ґювоне.
— Ти й справді ще дитина.
— Дякую за чай. І вибач, що сьогодні звалився тобі на голову нізвідки.
— Якщо я тут небажаний гість, то й причини залишатися в мене немає, правда ж?
— Н-ні. Я...
— Т-тобто… З-зачекайте... Хвилинку.
— У-у мене є дещо для вас. О-ось... В-візьміть це…
— Ах...
— Ах...
https://send.monobank.ua/jar/A7exagsFH2
Номер картки банки: 5375411222229044