Валютний ринок та його регулювання - Финансы, деньги и налоги дипломная работа

Главная

Финансы, деньги и налоги
Валютний ринок та його регулювання

Поняття та класифікація валютних операцій, їх завдання та значення у структурі валютного ринку. Сучасний стан валютного ринку в Україні та його вплив на банківську систему. Поняття валютного курсу, його різновиди та фактори, які впливають на нього.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

У даній дипломній роботі ми будемо досліджувати та розкривати сутність та значущість Національного Банку України та валютного ринку а також перспективи його розвитку в Україні.
Отже, Національний банк України (НБУ) -- центральний банк України, особливий центральний орган державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, Законом України «Про Національний банк України» та іншими законами України. Він є емісійним центром, проводить єдину державну політику в галузі грошового обігу, кредиту, зміцнення грошової одиниці України -- гривні.
Валютний ринок -- це система економічних та правових відносин між споживачами, продавцями валюти та державою з приводу купівлі-продажу іноземних валют, банківських металів, платіжних документів та цінних паперів в іноземних валютах, а також здійснення кредитно-депозитних та інших операцій з валютою.
Актуальність дослідження. Валютні відносини є однією з найбільш складних сфер ринкового господарства, оскільки в них зосереджені проблеми національної і світової економіки. В умовах глобалізації постійно збільшуються міжнародні потоки товарів, послуг і особливо капіталів і кредитів.
Валютний ринок та його регулювання займає провідне місце в економічній політиці держави. Валютне регулювання може стимулювати економічний розвиток у країні та відповідно впливати на стан окремих секторів, галузей і підприємств, а також на місце держави на світовому ринку.
Зміни ж в економіці країни та її міжнародному становищі, у свою чергу, впливають на розвиток валютних відносин й відповідним чином вносять коригування у валютну політику, що проводиться в державі.
Валютний ринок забезпечує своєчасне здійснення міжнародних розрахунків, страхування від валютних ризиків, диверсифікацію валютних резервів, валютні інтервенції та отримання прибутків його учасниками у вигляді різниці курсів валют.
Отже, питання, пов'язані з валютою та фінансово-валютною системою, є дуже актуальними й важливими, особливо після світової валютної кризи, коли постали проблеми щодо вдосконалення організації та регулювання валютного ринку. При цьому на перший план виходить проведення адекватної валютної політики, що здійснюється Національним .
Ступінь наукової розробки. В економічній літературі проблеми валютної системи і валютного ринку висвітлені у працях таких вчених, як А. Демківський, Б. Івасів, С. Боринець, В Козюк. Велику увагу приділено розгляду проблем валютно-курсової політики та регулювання валютного курсу у працях О. Барановського, О. Дзюблюка, О. Береславської, А. Гальчинського, А. Грищенко, І. Крючкової, Б. Лапчука, В. Міщенко, О. Мозгового, О. Петрика, М. Савлука, А. Шаповалова, Т. Шемет. Однак, незважаючи на суттєві наукові результати, отримані вище зазначеними та іншими вченими, сутність та проблеми валютним ринку залишаються малодослідженими. Саме це й зумовило вибір теми дослідження та свідчить про його актуальність.
Мета дослідження. В даній дипломній роботі ми будемо визначати сутність та значення Національного Банку України та валютного ринку в Україні а також його стан та перспективи розвитку.
Завдання дослідження. Під час наукового дослідження у даній дипломній роботі слід виокремити наступні завдання:
1.визначити теоретичні основи аналізу контролю НБУ на валютному ринку, а саме:
· об'єкти та суб'єкти валютного ринку, та контроль за їх діяльністю;
· поняття валютного курсу, його різновидів, факторів, які впливають на нього;
2.обгрунтувати функції НБУ на валютному ринку:
· визначення структури валютного ринку;
· дотримання та виконання нормативних актів тощо.
3.дослідити поняття та класифікацію валютних операцій,їх завдання та значення у структурі валютного ринку;
4.дослідити та встановити сучасний стан валютного ринку в Україні,його вплив на банківську систему;
5.спрогнозувати перспективи розвитку валютного ринку в Україні а також взаємозв'язок з світовим валютним ринком.
Об'єктом дослідження є закономірності і принципи контролю Національного банку України на валютному ринку в Україні в сучасних умовах розвитку банківської системи.
Предметом дослідження є визначення сутності Національного банку України, як регулятора на валютному ринку, та перспектив його розвитку в Україні.
У процесі дослідження використовувалися такі загальнонаукові методи:
ѕ пізнання дійсності, як теоретичне узагальнення, порівняння та систематизація (при дослідженні сутності поняття «валютний ринок», визначенні факторів, що його обумовлюють, визначенні класифікаційних ознак валютного ринку);
ѕ порівняння (у процесі встановлення спільних і відмінних рис методик аналізу контролю Національного банку України та інших країн на основі законодавчих норм,актів тощо);
ѕ системного аналізу (при визначенні елементів валютного ринку).
Інформаційною базою дослідження є чинні законодавчі та нормативні акти щодо валютного ринку України, а саме банківської системи,офіційні матеріали Національного банку України, наукові праці вітчизняних і зарубіжних економістів, присвячені сутності та проблемам валютного ринку в Україні, матеріали інтернет - форумів провідних ризик-менеджерів російських та українських банків.
Структура роботи. Дана дипломна робота складається зі вступу, трьох розділів, поділених на підрозділи, висновків, додатків та списку використаних джерел.
Розділ 1. Теоретичні засади контролю НБУ валютного ринку
1. Поняття та класифікація валютного ринку
Основною сферою взаємодії суб'єктів валютних відносин, яка визначає можливості реалізації валютної політики, є валютний ринок. Саме функціонування валютного ринку є основним об'єктом впливу системи валютного регулювання і валютного контролю з боку держави у процесі реалізації валютної політики.
У зв'язку з тим, що міжнародні економічні відносини породжують відповідні грошові вимоги і зобов'язання сторін, необхідною умовою їх урегулювання с використання національної валюти тієї чи іншої країни, оскільки єдиного універсального світового платіжного засобу поки що не існує. Це зумовлює потребу обміну однієї валюти на іншу у формі купівлі-пролажу іноземної валюти платником або одержувачем коштів при здійсненні міжнародних операцій. Саме міжнародний платіжний оборот, пов'язаний з оплатою грошових вимог і зобов'язань юридичних і фізичних осіб різних країн, обслуговується валютним ринком, визначаючи його об'єктивну необхідність.
Досліджуючи сутність поняття "валютний ринок", варто заточити, що у сучасній вітчизняній та іноземній літературі не існує загальноприйнятого підходу до визначення цієї економічної категорії. Деякі дослідники-економісти не надають їй належного значення, не включаючи до підручників з економіки або лише згадуючи про валютний ринок.
Таким чином, першим етапом дослідження аналіз різноманітних поглядів щодо трактування категорії "валютний ринок", визначення його основних функцій та структури.
Валютний ринок - складне економічне поняття. Тому в економічній літературі важко знайти два однакові його визначення. Отже, кращому розумінню сутності валютного ринку сприятиме наведення різних визначень, що акцентують увагу на його певних аспектах.
Поняття валютного ринку не с новим, воно зустрічається ніс в Українській радянській енциклопедії 1978 р.: "Валютний ринок - це особлива сфера економічних відносин за капіталізму, пов'язана з проведенням операцій з іноземною валютою і платіжними документами в іноземних валютах (чеки, векселі, телеграфні й поштові перекази, акредитиви)" [16].
Описову характеристику валютного ринку подає Ф.С. Мишкін: "Більшість країн світу мають свої власні валюти: США мають долар, Швейцарія - франк, Індія - рупію. Торгівля між країнами викликає обмін різних валют одна на одну" [61].
H. А. Міклошевська і А. В. Холопов при визначенні валютного ринку акцентують увагу лише на функції обміну валюти: "Валютний ринок - це особливий ринок, на якому здійснюють обмін валюти однієї країни на валюту іншої країни за визначеним валютним курсом" [62].
I. Н. Платонова у навчальному посібнику "Валютный рынок и валютное регулирование" подає наступне визначення: "Валютний ринок у широкому розумінні слова - це сфера економічних відносин, яка проявляється при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, а також операцій інвестування валютного капіталу. Саме на валютному ринку відбувається узгодження інтересів продавців і покупців валютних цінностей.
С.Я. Боринець вважає, що валютний ринок - це переважно міжбанківський ринок, адже саме в процесі проведення міжбанківських операцій здійснюється основний обсяг угод з купівлі-продажу іноземних валют [30].
Досить різні визначення поняття валютного ринку подаються у сучасній довідниковій літературі. Так, наприклад, С.В. Мочерний в "Економічному словнику-довіднику" зазначає, що валютний ринок - важлива сфера економічних відносин з приводу купівлі-продажу іноземних валют і платіжних документів (чеків, векселів, акредитивів, телеграфних і поштових переказів). На ринку здійснюються операції щодо зовнішньої торгівлі, розрахунків, міграції капіталів та робочої сили, туризму.[45, c. 122]
У банківсько-фінансово-правовому словнику-довіднику уточнюється попереднє визначення, а саме підкреслюється, що валютний ринок - сфера економічних відносин між країнами, пов'язаних з операціями купівлі-продажу, обміну іноземних валют та з використанням платіжних документів в іноземних валютах. Подібне визначення подає фінансовий словник-довідник за редакцією М. Я. Дем'яненка.
У словнику з бізнесу із серії оксфордських довідників сутність валютного ринку інтерпретується так: "Валютний ринок - міжнародний ринок, на якому продають іноземні валюти".
В. А. Ющенко та В. І. Міщенко пропонують розглядати валютний ринок і як економічну категорію, і з практичної точки зору, подаючи таке визначення: "Валютний ринок як економічна категорія відображає певну сукупність відносин щодо здійснення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, інших валютних цінностей, цінних паперів у іноземній валюті та руху іноземних капіталів. З практичної точки зору, під валютним ринком розуміють офіційні фінансові центри, в яких зосереджено здійснення валютних операцій" [85].
А. С. Гальчинський характеризує валютний ринок як відносини не тільки між банками, а також між їх клієнтами. Головна характерна риса валютного ринку полягає у тому, що тут грошові одиниці протидіють одна одній тільки у вигляді записів на кореспондентських рахунках [40].
Досить широке визначення подає Є. В. Савельєв, стверджуючи, що валютний ринок є:
· по-перше, особливим ринком, на якому продають шляхом обміну не матеріальні цінності, а валютні цінності (грошові знаки) різних країн;
· по-друге, як ціни на ньому виступають номінальні валютні курси;
· по-третє, здійснення обмінних операцій на валютному ринку дає змогу проводити операції з обміну факторами виробництва, товарами і послугами;
· по-четверте, в організаційно-технічному аспекті валютні ринки складаються з їх учасників і певної сукупності сучасних засобів збору, передачі й обробки інформації, що розділені на національні та світові валютні ринки [80].
Досить влучним є визначення, яке у своєму підручнику "Валютна політика" пропонує О. В. Дзюблюк: «Валютний ринок - це система економічних відносин, що виникають при здійсненні операцій із купівлі - продажу іноземної валюти за курсом, що формується на основі попиту і пропозиції» [43].
У працях деяких науковців є згадки про валютний ринок, але не дано його визначення і не досліджено його сутність, хоча розглянуто основні його складові: валюта, валютні цінності, валютний, курс, валютні операції, валютні ризики тощо.
Перелік визначень поняття "валютний ринок" можна продовжити, але їх аналіз і порівняння дозволяє дати наступне визначення цієї економічної категорії: валютний ринок - це система економічних відносин між його суб'єктами щодо здійснення операцій з купівлі - продажу іноземних валют, цінних паперів, фінансових деривативів, банківських металів, інших валютних цінностей, де цінами виступають встановлені під впливом попиту і пропозиції валютні курси. Таким чином, поняття валютного ринку як економічної категорії стоїть в одному ряду з іншими видами ринків, однак його специфікою є об'єкт торгівлі, тобто валюта і валютні цінності, а також ціна, виражена обмінним курсом, що складається під впливом ринкової кон'юнктури. Саме на валютному ринку узгоджуються інтереси продавців і покупців валютних цінностей через співвідношення попиту і пропозиції.
З функціонального погляду, валютні ринки забезпечують своєчасне здійснення міжнародних розрахунків, хеджування від валютних ризиків, диверсифікацію валютних резервів.
З інституціонального погляду, валютні ринки представлені сукупністю банків, інвестиційних компаній, валютних бірж, брокерських контор, які здійснюють валютні операції. З організаційно-технічного погляду, валютний ринок є сукупністю телеграфних, телефонних, телексних, електронних й інших комунікаційних систем, які зв'язують між собою учасників ринків з різних країн, що здійснюють міжнародні розрахунки й інші валютні операції.
Попри те, що операції, які зараз здійснюються на валютних ринках, відомі ще з античного періоду, їхнє формування у сучасному розумінні припадає на кінець XIX - початок XX ст. Інтенсифікація цього процесу саме у вказаний період відбувалася під дією сукупності таких основних факторів:
· зростання масштабів світової торгівлі та розширення на цій основі регулярних економічних зв'язків між різними країнами;
· поступове витіснення золота з міжнародного платіжного обороту і поширення кредитних засобів обігу у вигляді національних валют різних країн і платіжних інструментів, виражених у цих валютах;
· зростання масштабів міжнародної діяльності банків та інших фінансово-кредитних установ, які забезпечують належну концентрацію капіталів для безперебійного переміщення значних обсягів коштів у зовнішньоторговому обороті;
· інтенсивний розвиток інформаційних технологій та удосконалення засобів зв'язку, що сприяє оптимізації обміну даними між ринками різних країн та зниженню рівня ризику при здійсненні валютно-обмінних операцій.
Інтенсивне зростання масштабів валютних ринків пов'язане передусім із занепадом Бреттон-Вудської валютної системи і переходом до системи плаваючих валютних курсів. Ямайська валютна система, яка передбачала вільний вибір режимів обмінних курсів національних валют, хоч і надає центральним банкам більш широкі можливості для маневру, проте сприяє нестабільності валютних курсів та зростанню обсягів спекулятивних операцій. До речі, саме у 70-х роках XX ст. почалося активне формування міжнародного валютного ринку "Forех".
Сутність валютного ринку знаходить безпосереднє відображення у його функціях. Основні функції валютного ринку:
1. мінімізація ризику, пов'язаного з коливанням обмінних курсів іноземних валют, шляхом формування відповідних механізмів для розподілу цього ризику між різними суб'єктами ринку;
2. своєчасне здійснення міжнародних розрахунків шляхом обміну валют різних країн та переказу коштів через міжнародні платіжні системи банківських установ;
3. визначення та регулювання валютних курсів, формування попиту та пропозиції на іноземні валюти;
4. можливість використання операцій з валютними деривативами як з метою хеджування валютних ризиків, так і з метою валютного арбітражу;
5. диверсифікація валютних резервів підприємств, банків, держави шляхом своєчасного обміну одних валют на інші та формування портфеля валютних вкладень із найстабільніших валют;
6. отримання прибутку учасниками ринку у вигляді різниці, що виникає при обміні іноземних валют унаслідок коливання обмінних курсів;
7. сприяння поглибленню міжнародного розподілу праці та розширенню обсягів міжнародної торгівлі;
8. забезпечення можливості реалізації валютної політики, спрямованої на державне регулювання економічних процесів на національному рівні, а також узгодження відповідних регулятивних заходів у рамках світового господарства. На сьогодні власне розвиток валютних ринків є одним із ключових факторів нормального функціонування світової економіки та міжнародної торгівлі. В умовах глобалізації економічних процесів швидкість та ефективність міжнародних розрахунків, що здійснюються на основі своєчасного, оптимального обміну іноземних валют, є необхідним підґрунтям міжнародного обороту товарів, послуг, робіт і капіталів.
Саме валютний ринок сьогодні є однією з головних форм забезпечення світових господарських зв'язків, виконуючи по суті функції міжнародної грошової системи та сприяючи здійсненню міжнародних інвестицій і торгівлі. Він обслуговує не лише експортерів та імпортерів, а й величезні міжнародні потоки капіталів, розширившись від ланцюга окремих національних фінансових центрів до єдиного інтегрованого міжнародного ринку, який відіграє значно важливішу роль у функціонуванні національних економік, впливаючи на всі аспекти життя суспільства.
Саме цим зумовлена порівняно складна структура валютного ринку за сферою поширення, рівнем організованості, складом суб'єктів (рис. 1.1).
Функціонування валютного ринку в будь-якій країні тією чи іншою мірою зазнає безпосереднього впливу валютної політики держави, що через дію відповідних економічних чи адміністративних інструментів позначається на формуванні кон'юнктури ринку та умовах діяльності його учасників. Такі умови можуть мати більш жорсткий або ліберальний характер залежно від того, які пріоритети визначені валютною політикою держави на певному етапі економічного розвитку країни. З урахуванням цього на практиці проводяться адекватні заходи валютного регулювання і валютного контролю, що й визначають можливості учасників валютного ринку здійснювати на ньому ті чи інші операції з валютними цінностями, тобто валютні операції.
Валютні операції - це операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, включаючи операції з використання валютних цінностей у міжнародному обігу як засобу платежу, а також операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію країни та за її межі валютних цінностей.[45, c. 161]
Успішний розвиток валютних відносин можливий за умови існування особливого ринку, на якому можна вільно продати та купити валюту. Без такої можливості економічні контрагенти просто не змогли б реалізувати свої валютні відносини - не мали б іноземної валюти для здійснення своїх зовнішніх зобов'язань, не змогли б перетворити одержану валюту в національні гроші для виконання своїх внутрішніх зобов'язань.
До валютного ринку як системи входить дві основні підсистеми:
· валютний механізм - представлений правовими нормами й інститутами, що репрезентують ці норми на національному та міжнародному ринках;
· валютні відносини - щоденні зв'язки, в які вступають фізичні та юридичні особи з метою здійснення міжнародних розрахунків, кредитних та інших грошових операцій, що спрямовані на придбання або продаж іноземної валюти.
Значення валютного ринку для економіки в цілому визначається його функціями, основними серед яких є:
· реалізація валютної політики держави, спрямованої на забезпечення регулювання національної економіки та розширення зовнішньоекономічних зв'язків;
· створення суб'єктам валютних відносин передумов для своєчасного здійснення міжнародних розрахунків і сприяння завдяки цьому розвитку зовнішньої торгівлі;
· визначення і формування попиту та пропозиції на валюту;
· диверсифікація валютних резервів;
· отримання прибутку від операцій з валютою та валютними цінностями тощо.
У таблиці 1.1 представлена класифікація валютного ринку за основними критеріями.
Таблиця 1.1 Класифікація валютного ринку
- з "регульованим плаваючим" режимом
- конверсійний (касовий, ф'ючерсів, форвардів, свопів, опціонів, арбітражний)
- депозитний (короткостроковий, строковий, до запитання)
- кредитний (короткостроковий, середньо-строковий, довгостроковий)
За суб'єктами, які здійснюють операції з валютою
За суб'єктами, які здійснюють операції з валютою, валютний ринок поділяється на:
а) міжбанківський (прямий та брокерський) - це сегмент валютного ринку, на якому за терміновістю валютних операцій виділяють три основні складові:
· спот-ринок - ринок торгівлі з негайним постачанням валюти, на який припадає 65 % від всього обороту валюти;
· форвардний - строковий ринок, на якому здійснюється до 10 % валютних операцій;
· своп-ринок - на якому поєднуються операції з купівлі-продажу валюти на умовах "спот" та "форвард"; на ньому реалізується до 25 % всіх валютних операцій.[32, c. 178]
Більшість валютних угод (до 80 % від загального обсягу валютних операцій) здійснюється на міжбанківському сегменті валютного ринку і на поточному (спот) ринку. Міжбанківський валютний ринок є результатом взаємодії валютних рахунків комерційних банків. Ресурси цього ринку поділяються на комерційні (належать комерційним банкам) та регуляційні (належать центральним емісійним банкам). Саме на міжбанківському валютному ринку сконцентровано до 30 % офіційних валютних ресурсів, за допомогою яких держава реалізує сприятливу для себе валютну політику;
б) біржовий - це сегмент валютного ринку, на якому операції з валютою можуть здійснюватися через валютну біржу або ж у валютних відділах товарних і фондових бірж за допомогою деривативів - похідних фондових інструментів. Валютні біржі є не в усіх країнах світу - наприклад, їх не існує в англосаксонських країнах;
в) клієнтський - це сегмент валютного ринку, на якому операції здійснюються не за рахунок банку, а за рахунок його клієнтів.
Валютний ринок можна класифікувати й за іншими критеріями:
· за формою торгівлі валютою (безготівковий, готівковий);
· за масштабами операцій (оптовий, роздрібний);
· за метою здійснення операцій (одержання валюти, страхування від ризиків, одержання прибутку);
· залежно від прав резидентів і нерезидентів (поточний, пов'язаний з рухом капіталу) та ін.
Функціональне призначення валютного ринку полягає в забезпеченні реальної свободи вибору та дій власника валюти. Спільним для всіх суб'єктів валютного ринку є бажання одержати дохід від своїх операцій. Тому валютному ринку притаманні конкуренція, ризик та інші характерні риси будь-якого ринку.[32, c. 189]
1) центральні банки - на макроекономічному рівні: Федеральна резервна система США, Банк Англії, Бундесбанк Німеччини, Національний банк України тощо;
2) комерційні банки, що мають ліцензію на проведення валютних операцій. Саме міжбанківський ринок є основою валютного ринку і саме тут формується валютний курс. Банки посідають провідне місце на валютному ринку, оскільки вони ведуть рахунки та мають розвинуті системи телекомунікацій, постійно торгують валютою всередині країни і за її межами. Деякі комерційні банки, обсяги щоденних оборотів яких сягають мільярдних сум, мають міжнародний авторитет: це, наприклад, американські банки Чейз Нешенел, Чейз Манхет-тен, Сіті-банк, німецькі банки - Німецький, Комерційний, Дрезденський тощо;
3) фірми, які здійснюють зовнішню торгівлю або капіталовкладення за кордоном. Дані господарські суб'єкти стимулювали розвиток валютного обміну, виникнення цілого ряду складних видів валютних угод;
4) приватні (фізичні) особи, що їздять за кордон, здійснюють перекази валют, купують валюту з метою нагромадження (заощадження) та здійснюють інші неторговельні угоди;
5) брокерські контори - володіють необхідною інформацією щодо покупців і продавців валюти, надають консультаційні послуги комерційним банкам, фірмам, що орієнтовані на зовнішній ринок;
6) підприємці, які купують і продають валюту для забезпечення своєї комерційної діяльності (імпортери, експортери);
7) інвестори, які вкладають свій чи позичений капітал у валютні цінності з метою одержання процентного доходу;
8) спекулянти, які постійно купують-продають валюту задля одержання доходу від різниці в її курсі; професійними спекулянтами є валютні дилери, якими можуть бути юридичні та фізичні особи;
9) хеджери - здійснюють операції на валютному ринку для захисту від несприятливої зміни валютного курсу.
Функції суб'єктів валютного ринку представлені в таблиці 1.2.
Таблиця 1.2 Характерні риси суб'єктів валютного ринку
керують валютними резервами, проводять валютну інтервенцію, регулюють рівень відсоткових ставок за вкладеннями на світовому валютному ринку тощо
здійснюють основний обсяг валютних операцій як для клієнтів, так і самостійно, за рахунок власних коштів
виступають як провідні споживачі (покупці) на валютному ринку і здійснюють потужний вплив на процес формування валютних курсів
4. Фірми, які здійснюють зовнішньоторговельні операції
прямого доступу на валютний ринок не мають, діють через посередників. Мають стабільний попит на іноземну валюту (фірми-імпортери) або стабільну пропозицію валюти (фірми-екс-портери); розміщують і залучають вільні залишки у короткострокові депозити.
5. Компанії, що здійснюють закордонні вкладення активів
міжнародні інвестиційні фонди здійснюють диверсифіковане управління портфелем активів, вкладаючи кошти в цінні папери держави та корпорацій будь-яких країн
6. Валютні біржі та валютні відділи товарних і фондових бірж
здійснюють обмін валют для юридичних і фізичних осіб, формують ринковий валютний курс (валютні біржі існують не в усіх країнах світу)
здійснюють конверсійні або депозитно-кредитні операції між покупцями та продавцями іноземної валюти
8.Компанії з управління активами, та інститути спільного інвестування
Здійснюють управління активами резидентів та нерезидентів, формують інвестиційні портфелі. Діяльність проводять на валютному ринку України та міжнародному.
Об'єктом валютного ринку виступає валюта. Поняття валюти широко застосовується в економічній літературі і на практиці. Валюта обслуговує такий широкомасштабний сектор економіки, як зовнішньоекономічні відносини. На її основі функціонує валютний ринок, що є елементом грошового ринку, формуються такі високоефективні регулятивні інструменти, як валютний курс, платіжний баланс, золотовалютні резерви тощо. Валюта обслуговує функціонування світової економіки та інтеграцію до неї національних економік окремих країн.
Незважаючи на широке застосування, сутність валюти не знайшла однозначного трактування в літературі. Більшість авторів, які досліджують валюту, визначають її як грошову одиницю певної країни, що прямо чи побічно пов'язана із зовнішньоекономічними відносинами.
Переважно поняття "валюта" застосовується в трьох значеннях:
· грошова одиниця даної країни (долар США, японська йєна, вітчизняна гривня тощо);
· грошові знаки іноземних держав, а також кредитні і платіжні засоби, що виражені в іноземних грошових одиницях та використовуються в міжнародних розрахунках;
· міжнародна (регіональна) грошова розрахункова одиниця та платіжний засіб (євро, СПЗ).
Для функціонування валютного ринку особливе значення має те, чи є національна валюта конвертованою. Попит на іноземну валюту пов'язаний із залежністю національної економіки від імпорту та обумовлений конвертованістю.
Конвертованість - це гарантована можливість грошової одиниці вільно обмінюватись на інші валюти. При повній конвертованості національної валюти кожна юридична і фізична особа може вільно брати участь у зовнішньоекономічній діяльності, продавати, купувати та обмінювати національну валюту на іноземну за певними курсами без будь-яких обмежень або прямого втручання держави. Чим нижче рівень конвертації національної валюти, тим більше валютний ринок під-власний державному регулюванню (перш за все, встановленню фіксованого курсу національної валюти щодо інших валют).
Вільно конвертована валюта (ВКВ) - валюта, що вільно та без обмежень обмінюється на валюти інших країн і застосовується у всіх видах міжнародного обігу. В наш час лише деякі держави мають вільно конвертовану валюту: США, Великобританія, Японія, Китай, Канада, Нідерланди, Нова Зеландія, Сингапур, Саудівська Аравія та ін. Вільна конвертованість у першу чергу свідчить про стійкість економіки країни, можливості її економічного зростання, довіру до національної валюти з боку іноземних партнерів. Деякі вільно конвертовані валюти є резервними валютами. Резервна валюта - це вільно конвертована валюта, яка використовується для міжнародних розрахунків і зберігається Центральними банками інших країн. Центральні банки нагромаджують валюту країн, які є лідерами у світовій торгівлі. Практично всі зовнішньоторговельні та фінансові операції здійснюються в доларах США, швейцарських франках, йєнах, євро, фунтах стерлінгах. Саме ці валюти і є резервними. Наявність резервної валюти створює додаткові вигоди країні-емітенту, даючи змогу протягом тривалого терміну мати від'ємне сальдо в торговому і платіжному балансах без загрози національної економіки, бо така валюта не пред'являється до оплати у вигляді вимоги на поставку товарів чи інших активів, а залишається в інших країнах у вигляді резервів.
Частково конвертована валюта - це національна валюта країн, що обмінюється на обмежену кількість іноземних валют і у міжнародних розрахунках застосовується з обмеженнями. В країнах з частково конвертованою валютою держава використовує валютні обмеження. Валютні обмеження - це законодавча або адміністративна заборона, лімітування та регламентація операцій резидентів і нерезидентів з валютою та іншими валютними цінностями. Валютні обмеження проводять з метою підтримки валютного курсу, вирівнювання платіжного балансу, концентрації валютних цінностей державою тощо. Основними причинами впровадження валютних обмежень є нестача валюти, тиск зовнішньої заборгованості, диспропорції в платіжних балансах. Більшість країн світу, в тому числі й Україна, має частково конвертовану валюту.
Неконвертована (замкнена) валюта - національна валюта, яка функціонує тільки в межах однієї країни і не обмінюється на інші іноземні валюти. Неконвертованими є ті валюти, на які накладаються обмеження щодо ввезення, вивезення, купівлі, продажу і до яких застосовуються різноманітні заходи валютного регулювання, в тому числі валютні коефіцієнти з метою обмеження розрахунків в іноземній валюті.
Клірингова валюта - розрахункові валютні одиниці, які існують лише як розрахункові гроші у вигляді бухгалтерських записів банківських операцій за в
Валютний ринок та його регулювання дипломная работа. Финансы, деньги и налоги.
Ответ на вопрос по теме Шпоры на ГОСэкзамен (МГУП, ФКДиР, отд. книговедение)
Реферат: Антикапитализм
Реферат: Анализ мешающих влияний в каналах связи при передаче и преобразовании информации. Скачать бесплатно и без регистрации
Если Мы Хотим Идти Вперед Эссе
Дипломная работа по теме Воспроизводство и оптимизация плодородия серой лесной легкосуглинистой почвы и система применения удобрений в шестипольном кормовом севообороте
Реферат: Москва военная
Контрольная работа: Отраслевая структура в современных условиях
Курсовая Работа На Тему Мыло
Магистерская диссертация по теме Исследование коккэйбон
Работа С Контрольными Материалами В Лаборатории
Лабораторная Работа Биология Класс
Дипломная работа по теме Совершенствование управления производственно-хозяйственной деятельностью предприятия
Реферат: 10 Sensible Diet Tips Guaranteed To Work
Реферат: Вещные права
Реферат: Структура и функции ядра
Реферат: Положение о е обучающегося, посвященного 300-летию М. В. Ломоносова I. Общие положения
Реферат: How Important Is A Political Canadates Religion
Реферат На Тему Определение Динамических Характеристик Системы
Реферат: Геополитика европейских "новых правых". Скачать бесплатно и без регистрации
Курсовая работа: Философия в кибернетике. Скачать бесплатно и без регистрации
Электрооборудование трансформаторных подстанций - Физика и энергетика курсовая работа
Физико-географическая характеристика территории г. Барнаула - География и экономическая география научная работа
Семантические особенности фреквентативных глаголов в финском языке - Иностранные языки и языкознание курсовая работа