"ВПО"

Це картина, яка показує три максимально різні людини, що криво поєднані в одну. Вони всі мають унікальну історію та особистість, але їх поєднує одне — статус внутрішньо переміщеної особи та пекло, через яке їм прийшлося пройти.

Ці люди пережили окупацію та продовжили життя по різному, але їх об'єднує ставлення інших людей до них.

Не важливо, чи ти з Донецька, Луганська, Харкова, Запоріжжя чи Херсона, ти все одно в першу "східнянське бидло" в очах інших. Держава за тебе не хвилюється. Ти втратив домівку? Так ти не один такий в країні! Ти втратив рідних через окупацію? Так в країні багато хто втратив рідню через війну!

Так, статус ВПО дає пільгу, але чи хотіли ці люди її отримати? Звісно ні.

Я стабільно протягом років війни бачу як абітурієнти в соцмережах буквально бажають пільговикам смерті, через те, що по цій пільзі вони йдуть в пріоритет на бюджетні місця.

Пільговики ніколи не бажали її отримати, ні ВПО, ні сироти, ні люди з інвалідністю, ніхто.

Звинувачувати людину, якій росіяни буквально знищили все, що їй було важливо, в тому, що вона отримала пільгу та отримала пріоритет в місці на бюджет, а не заклад освіти, що не розділяє бюджетні місця для пільговиків та звичайних абітурієнтів — аморально.

Казати що Донецьк, Луганськ та Крим самі винні — аморально.

Вважати людей з окупації бидлом та казати що вони самі винні — аморально.

Ці три людини на картині є одночасно одним портретом та трьома різними, вони показують що люди, що пережили окупацію всі різні, але їх ставлять в один стереотип.

Всі люди на картині показують різні емоції, що відображає їх різний досвід.

Їх розділяє "рвана рана" червона, насичена, вона кровоточить та болить, вона не може просто так загоїлися.