Вірш 6

"Якби можна було..."

якби можна було повісити себе,

як випраний одяг, на дріт

щоби стікати мертвими мріями

щоби вицвітали гріхи

щоби перетворюватись

на діряву шмату,

обстріляну сонцем

щоби птахи обсирали, а не люди

щоби втрачати запах реалій

зсихатись

висіти доки прищепки не з'їдять волосся

доки не вигойдаються сподівання бути знайденою

зціленою...

гойда-да, гойда-да, гойда-да,

гойда-да...

пора впасти гнилою сливою

отруїти ґрунт скнінням

стражданням

і вічним

"якщо б можна було..."