Відображення обліку операцій в банках на рахунках бухгалтерського обліку - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа

Главная

Бухгалтерский учет и аудит
Відображення обліку операцій в банках на рахунках бухгалтерського обліку

Облік операцій на рахунках банку як об’єкт бухгалтерського обліку. Законодавчо-нормативне забезпечення ведення обліку операцій. Розробка аналітичних рахунків. Порядок відкриття поточного рахунку. Облік грошових коштів на спеціальних рахунках банку.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Розділ 1. Теоретичні засади бухгалтерського обліку операцій на рахунках в банках
1.1 Облік операцій на рахунках банку як об'єкт бухгалтерського обліку
1.2 Законодавчо-нормативне забезпечення ведення обліку операцій на рахунках банку
Розділ 2. Відображення обліку операцій в банках на рахунках бухгалтерського обліку
2.1 Розробка аналітичних рахунків для забезпечення потреб обліку операцій на рахунках банку
2.2 Основні господарські операції з бухгалтерського обліку операцій на рахунках банку
2.3 Практична реалізація ведення обліку операцій на рахунках банку
Розділ 3. Розвиток та вдосконалення обліку операцій на рахунках банку
Між підприємствами, установами, організаціями розрахунки здійснюються переважно у безготівковій формі. Безготівкові розрахунки проводяться шляхом перерахування (переказу) грошових коштів з розрахункового рахунку платника на рахунок одержувача за допомогою кредитних або розрахункових банківських операцій. При цьому відповідні установи банків виступають посередниками в розрахунках між організаціями.
На рахунках банку акумулюються вільні грошові кошти фізичних і юридичних осіб. Грошові кошти на поточних рахунках є власністю фізичних та юридичних осіб - власника рахунку, якими воно має право розпоряджатися на свій розсуд.
Актуальність теми курсової роботи підтверджується тим, що банківський рахунок використовується юридичними особами для прийому і передачі готівкових грошових коштів, здійснення всіх видів безготівкових розрахунків: надходження грошових коштів за реалізацію готової продукції, виконані роботи і послуги, позики, кредити, оплата постачальникам, погашення заборгованості в бюджету та інших
Метою курсової роботи є - поглиблене вивчення обліку операцій на поточних рахунках банку.
Для досягнення поставленої мети в курсовій роботі будуть вирішені такі завдання:
- Розглянути порядок відкриття поточного рахунку та порядок ведення операцій на поточних рахунках;
- Вивчити облік операцій на розрахунковому рахунку;
- Охарактеризувати облік грошових коштів на спеціальних рахунках у банках;
- Розглянути облік операцій на валютному рахунку;
- Проаналізувати систему організації обліку операцій на рахунках банку.
Предметом дослідження є облік операцій на поточних рахунках банку.
Методом дослідження є - аналіз первинної та вторинної інформації по темі курсової роботи.
Курсова робота складається з вступу, основної частини і висновку.
У розділі 1 описуються законодавчо-нормативні акти обліку операцій на рахунках банку.
У розділі 2 відображено основні господарські операції бухгалтерсього облік на рахунках банку обліку, розробка аналітичних рахунків для забезпечення потреб обліку операцій на рахунках банку, а також практична частина.
У розділі 3 описується розвиток та шляхи вдосконалення обліку операцій на рахунках банку.
Використана література дала додаткову інформацію, тим самим, розширивши і поглибивши не тільки область проблеми, а й результати роботи. Також вона стала основою неголослівний затвердження висновків, до яких ми дійшли в ході роботи. Логічність, точність, а також послідовність викладу дослідної роботи, дали можливість об'єктивно уявити стан цього явища. Слід зазначити, що надалі, можливо, з'являться нові фактори та обставини, які змусили по-іншому поглянути на дане явище.
Розділ 1. Теоретичні засади бухгалтерського обліку операцій на рахунках в банках
1.1 Облік операцій на рахунках банку як об'єкт бухгалтерського обліку
Відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» методологічне керівництво бухгалтерським обліком і звітністю в банках покладено на Національний банк України. Свою діяльність у цьому напрямку НБУ здійснює на підставі загальноприйнятих у міжнародній практиці принципів і стандартів бухгалтерського обліку, а також враховує національні стандарти бухгалтерського обліку і звітності, які розроблені Міністерством фінансів України. Нормативні документи з питань обліку і звітності, що використовуються в державній статистиці, погоджуються з Державним комітетом статистики України.
Введення бухгалтерського обліку і звітності в комерційних банках здійснюється згідно з нормативними актами, затвердженими НБУ, а саме:
інструкцією про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків;
-- положенням про організацію бухгалтерського обліку і звітності в банках України;
-- правилами організації фінансової та статистичної звітності банків України;
-- методичними вказівками про ведення параметрів аналітичного обліку;
-- планом рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України.
В основу організації системи бухгалтерського обліку і звітності покладено загальноприйняті елементи бухгалтерського обліку: об'єкти обліку і бухгалтерські рахунки; метод подвійного запису; план рахунків і баланс; синтетичний і аналітичний облік; документація. Разом з цим організація цих елементів у банках має деякі особливості, що випливають зі специфіки діяльності банку як фінансового посередника (вид діяльності: торгівля грошима; у загальному плані об'єкт обліку -- це грошовий обіг, що обліковується за банківськими рахунками); функцій комерційних банків.
До таких особливостей можна віднести:
-- зміст і структуру плану рахунків;
-- параметри і форми ведення аналітичного облікувідображення банківської операції в обліку на момент її здійснення.
Предметом бухгалтерського обліку в комерційному банку виступають банківські операції, які випливають зі статутної діяльності банку: розрахункові операції, депозитні операції, операції з цінними паперами, позичкові операції, операції з касового обслуговування бюджетних рахунків, операції з основними засобами банку, валютні та ін. Виконання таких операцій має вплив на результати діяльності банку.
Сама по собі банківська операція є досить складним фактом господарської діяльності банку. Це обумовлює необхідність класифікації операцій за певними ознаками і виділення в їх складі об'єктів, які підлягають реєстрації в бухгалтерських книгах і відображенню в звітності. Так, наприклад, депозитні операції можна класифікувати за суб'єктами, видами, строками депозитів. Операції з цінними паперами класифікуються за: видами операцій, видами цінних паперів, емітентами та іншими ознаками.
У бухгалтерському обліку кожному об'єкту відповідає рахунок. Рахунок -- це основна одиниця зберігання інформації в бухгалтерському обліку, інструмент, який реєструє, накопичує і зберігає інформацію, необхідну для прийняття управлінських рішень.
Реєстрування інформації в бухгалтерському обліку банку досягається шляхом застосування методу подвійного запису, що випливає з принципу подвійності. Згідно з методом подвійного запису кожен запис-реєстрація відображається за двома рахунками: за дебетом одного рахунку і одночасно за кредитом іншого. Сума записів за дебетом повинна дорівнювати сумі записів за кредитом.
Система відображення інформації в бухгалтерському обліку грунтується на тому, що для функціонування, здійснення статутної діяльності банку потрібні кошти, тобто економічні ресурси. Ці кошти формуються за рахунок внесків (паїв) засновників (власників) банку в грошовій або майновій формі.
Предметом бухгалтерського обліку в комерційному банку виступають банківські операції, які випливають зі статутної діяльності банку: розрахункові операції, депозитні операції, операції з цінними паперами, позичкові операції, операції з касового обслуговування бюджетних рахунків, операції з основними засобами банку, валютні та ін. Виконання таких операцій має вплив на результати діяльності банку.
Сама по собі банківська операція є досить складним фактом господарської діяльності банку. Це обумовлює необхідність класифікації операцій за певними ознаками і виділення в їх складі об'єктів, які підлягають реєстрації в бухгалтерських книгах і відображенню в звітності. Так, наприклад, депозитні операції можна класифікувати за суб'єктами, видами, строками депозитів. Операції з цінними паперами класифікуються за: видами операцій, видами цінних паперів, емітентами та іншими ознаками.
У бухгалтерському обліку кожному об'єкту відповідає рахунок. Рахунок -- це основна одиниця зберігання інформації в бухгалтерському обліку, інструмент, який реєструє, накопичує і зберігає інформацію, необхідну для прийняття управлінських рішень.
Реєстрування інформації в бухгалтерському обліку банку досягається шляхом застосування методу подвійного запису, що випливає з принципу подвійності. Згідно з методом подвійного запису кожен запис-реєстрація відображається за двома рахунками: за дебетом одного рахунку і одночасно за кредитом іншого. Сума записів за дебетом повинна дорівнювати сумі записів за кредитом.
Система відображення інформації в бухгалтерському обліку грунтується на тому, що для функціонування, здійснення статутної діяльності банку потрібні кошти, тобто економічні ресурси. Ці кошти формуються за рахунок внесків (паїв) засновників (власників) банку в грошовій або майновій формі. Це явище можна відобразити з допомогою рівняння:
Економічні ресурси (кошти) = Увесь капітал (засоби, власність). Кожен банк, як і будь-яке підприємство, має два типи капіталу: власний і залучений (кредиторська заборгованість). Таким чином: Економічні ресурси = Залучений (або позичений) капітал (кредиторська заборгованість) + Власний капітал (внесок власника). Згідно з прийнятою у вітчизняній бухгалтерській практиці термінологією економічні ресурси розглядаються як активи, а весь капітал -- як пасиви. Отже, Активи = Пасиви, або Активи = Заборгованість + Капітал (Assets = Liabilities + Capital).
За прийнятою в міжнародній обліковій практиці термінологією під пасивами розуміють лише кредиторську заборгованість, тому: Активи = Пасиви (заборгованість) + Капітал.
Наведена рівність відома як класичне бухгалтерське рівняння, або функціональна облікова модель. Обидві його частини повинні бути рівними. Це рівняння відображає фінансовий стан банку (підприємства). Під фінансовим станом розуміють наявність економічних ресурсів, що належать банку, і весь капітал, який протистоїть їм, на певний момент часу.
Активи -- це ресурси, що контролюються установою, які набуто в результаті попередніх операцій і які повинні принести дохід чи іншу економічну вигоду в майбутньому. Іншими словами, це економічні ресурси, що перебувають у розпорядженні банку, використання яких, ймовірно, принесе в майбутньому дохід.
У банківському балансі активи виступають у вигляді основних засобів, готівки в національній або іноземній валюті в касі банку, заборгованості за позичками, цінних паперів, які знаходяться в портфелі банку та ін.
Зобов'язання (залучений капітал) -- це кредиторська заборгованість підприємства, що виникла внаслідок попередніх операцій і яка мас бути погашена у визначений термін. Зобов'язання банку передбачають зменшення доходів, які пов'язані з придбанням активів або отриманням послуг від інших осіб внаслідок раніше проведених операцій. Зобов'язання включають: залишки грошових коштів на поточних рахунках, вклади, боргові зобов'язання банку (векселі, облігації, що емітовані банком) та ін.
Власний капітал -- це різниця між активами та зобов'язаннями, тобто частина активів, яка сформована за рахунок власних джерел банку. Вона показує частку власника в активах банку. Для товариства -- це капітал партнерів; для акціонерної компанії -- акціонерний капітал. До рахунків капіталу належать: сплачений зареєстрований статутний капітал банку, емісійні різниці, резерви банку та ін.
Капітал -- це заявка власника на активи компанії. Це засоби, які залишаться власнику, якщо він погасить заборгованість за зобов'язаннями.
Оскільки капітал дорівнює активам за мінусом зобов'язань, іноді вважають, що капітал дорівнює нетто-активам (net assets).
Для поточного обліку банківських операцій в бухгалтерському обліку банку використовується система рахунків фінансового обліку. Вся сукупність бухгалтерських рахунків може бути поділена на дві групи: балансові; позабалансові. Балансові рахунки бувають постійними і тимчасовими.
Постійні балансові рахунки мають залишок на кінець звітного періоду. На їх основі складається баланс банку. Серед них виділяють такі групи рахунків:
Рахунки активів -- це активні рахунки, які відображають наявність та зміни різноманітних активів банку.
Рахунки зобов'язань -- це пасивні рахунки, які відображають наявність та зміни заборгованості банку. Виділяють короткострокову та довгострокову заборгованість.
Рахунки власного капіталу -- це також пасивні рахунки, які відображають зміну власного капіталу банку за звітний період.
У складі балансових рахунків виділяють:
За своїм характером контрпасивні рахунки активні. До них належать, наприклад, рахунки № 5041 «Збитки минулого року, що очікують затвердження», № 2511 «Технічний рахунок для перерахування коштів Державного бюджету України».
Контрактивні рахунки -- пасивні. До них належать, наприклад, рахунки № 2400 «Резерви під заборгованість за кредитами, які надані клієнтам» та № 4409 «Знос операційних основних засобів».
Особливість цих рахунків полягає в тому, що в балансі контрактивні рахунки відображаються в складі активів, а контрпасивні -- в складі пасивів зі знаком мінус. Така методика дозволяє достовірно оцінювати окремі статті активів та пасивів. Так, у балансі рахунок «Знос операційних засобів» відображається в складі активів після рахунку «Операційні основні засоби».
Згідно з міжнародними стандартами бухгалтерського обліку елемент активу або пасиву проводиться за рахунками балансу тоді, коли він відповідає наступним умовам:
1) ймовірно, що банк отримає або втратить будь-яку майбутню економічну вигоду, пов'язану з цим елементом активу або пасиву;
2) цей елемент активу або пасиву має вартість, яка може бути точно виміряна.
Об'єкти обліку, які не задовольняють цим двом критеріям, обліковуються на позабалансових рахунках.
-- умовні вимоги та зобов'язання банку (тобто реальні вимоги та зобов'язання, які можуть виникнути в майбутні періоди та за якими банк несе ризики);
Бухгалтерський облік операцій за позабалансовими рахунками здійснюється так, як і за балансовими -- методом подвійного запису. Характер рахунку -- активний або пасивний -- визначається наступним:
-- позабалансовий рахунок активний, якщо при переведенні його на баланс дебетується балансовий рахунок. Наприклад, рахунок № 9020 «Гарантії, що надані клієнтам» активний, тому що у випадку неплатоспроможності банк буде змушений сплачувати за виданою гарантією і дебетувати рахунок балансу № 2099 «Сумнівна заборгованість за виплаченими гарантіями»;
-- позабалансовий рахунок пасивний, якщо при переведенні його на баланс кредитується балансовий рахунок. Наприклад, рахунок № 9110 «Зобов'язання за кредитами, які отримані від інших банків»пасивний, тому що у випадку, коли банк скористається кредитною лінією, він буде кредитувати рахунок балансу у розділі «Кошти інших банків» першого класу групи «Кредити, які отримані від інших банків».
Для відображення операцій на позабалансових рахунках за методом подвійного запису використовуються контррахунки, які включені до їх складу. Ці рахунки є умовними і використовуються як технічні для реалізації методу подвійного запису.
Використання позабалансових рахунків дозволяє отримувати інформацію про операції банків, які пов'язані з використанням нових фінансових інструментів. До таких операцій належать зобов'язання та вимоги за укладеними, але ще не виконаними угодами, як то:
-- непокриті безвідзивні акредитиви;
-- зобов'язання за цінними паперами;
-- спотові, форвардні й умовні контракти з купівлі-продажу іноземної валюти та інших фінансових інструментів.
У міжнародній практиці обліку на позабалансових рахунках обліковуються, як правило, операції тільки такого характеру.
Облік документів і цінностей на позабалансових рахунках -- це традиція радянської школи банківського обліку. Такий облік забезпечує додатковий контроль за правильністю і своєчасністю проведення операцій, які безпосередньо впливають на активи і пасиви банку. До них належать такі рахунки: «Бланки цінних паперів та інші бланки»; «Документи за розрахунковими операціями» та ін.
1.2 Законодавчо-нормативне забезпечення ведення обліку операцій на рахунках банку
Відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» методологічне керівництво бухгалтерським обліком і звітністю в банках покладено на Національний банк України. Свою діяльність у цьому напрямку НБУ здійснює на підставі загальноприйнятих у міжнародній практиці принципів і стандартів бухгалтерського обліку, а також враховує національні стандарти бухгалтерського обліку і звітності, які розроблені Міністерством фінансів України. Нормативні документи з питань обліку і звітності, що використовуються в державній статистиці, погоджуються з Державним комітетом статистики України.
Введення бухгалтерського обліку і звітності в комерційних банках здійснюється згідно з нормативними актами, затвердженими НБУ, а саме:
-- інструкцією про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків;
-- положенням про організацію бухгалтерського обліку і звітності в банках України;
-- правилами організації фінансової та статистичної звітності банків України;
-- методичними вказівками про ведення параметрів аналітичного обліку;
-- планом рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України.
В основу організації системи бухгалтерського обліку і звітності покладено загальноприйняті елементи бухгалтерського обліку: об'єкти обліку і бухгалтерські рахунки; метод подвійного запису; план рахунків і баланс; синтетичний і аналітичний облік; документація. Разом з цим організація цих елементів у банках має деякі особливості, що випливають зі специфіки діяльності банку як фінансового посередника (вид діяльності: торгівля грошима; у загальному плані об'єкт обліку -- це грошовий обіг, що обліковується за банківськими рахунками); функцій комерційних банків.
До таких особливостей можна віднести:
-- зміст і структуру плану рахунків;
-- параметри і форми ведення аналітичного обліку;
-- відображення банківської операції в обліку на момент її здійснення.
Облік розрахунків на рахунках в банку ведеться на основі таких нормативних джерел:
1. Закон України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” №185/94-ВР від 23.09.94 р.
Стаття 1. Виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
2. Закон України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” №265/95-ВР від 06.07.1995 р.
Цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. { Абзац перший преамбули із змінами, внесеними згідно із Законом N 5518-VI ( 5518-17 ) від 06.12.2012.
3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку “Вплив змін валютних курсів” №193 від 10.08.2000 р.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін валютних курсів" (далі - Положення (стандарт) 21) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземних валютах та відображення показників статей фінансової звітності господарських одиниць за межами України в грошовій одиниці України Норми Положення (стандарту) 21 застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності).
4. Закон України “Про банк і банківську діяльність” №2131-111 від 07.12.2000
5. Закон України “Про порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” №2181 від 21.12.2000
6. Закон України “Про платіжні системи і перекази грошей в Україні” №2346-111 від 05. 04.2001 р.
7. Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів у зв'язку з прийняттям Закону України “Про банки і банківську діяльність” №2922-111 від 10.01.2002 р.
8. Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” №349-IV від 24.12.2002 р.
9. Указ Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” №436/95 від 12.06.1995 р.
10. Постанова Правління Національного банку України “Про введення обов'язкого продажу надходжень у іноземній валюті на користь резидентів-юридичних осіб” №349 від 04.09.98 р. зі змінами і доповненнями внесеними Постановами Правління Національного банку України №365 від 14.09.98 р., № 408 від 01.10.98 р., №39 від 27.01.99 р., № 62 від 12.02.99 р., №141 від 24.03.99 р.
11. Постанова Кабінету Міністрів України “Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон” №663 від 23.04.1999 р.
1) Установити для працівників підприємств, установ та організацій усіх форм власності (крім державних службовців та осіб, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів) такі граничні норми добових витрат.
2) Установити норми відшкодування витрат на відрядження у межах України та за кордон для державних службовців і працівників підприємств, установ та організацій, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок коштів бюджетів, згідно з додатком.
3) Норми добових витрат і граничні норми відшкодування витрат на наймання житлових приміщень для державних службовців та осіб, які направляються у відрядження за кордон підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, переглядаються у разі потреби за поданням Міністерства фінансів на підставі обґрунтованих пропозицій Міністерства закордонних справ.
12. Постанова Кабінету Міністрів України “Про службові відрядження” №850 від 30.05.2000 р.
1) Установити для працівників підприємств, установ та організацій усіх форм власності (крім державних службовців та осіб, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів) граничні норми добових витрат.
2) Установити норми відшкодування витрат на відрядження у межах України та за кордон для державних службовців і працівників підприємств, установ та організацій, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок коштів бюджетів, згідно з додатком.
13. Постанова Правління Національного банку України “Положення про примусове списання (стягнення) і договірне списання коштів в іноземній валюті з рахунків платників ( крім банків) на території України” №850 від 30.05.2000 р.
14. Постанова Правління Національного банку України “Про затвердження змін до Інструкції про безготівкові розрахунки в України в національній валюті” №149 від 16.04.2003 р.
15. Наказ Державної податкової адміністрації “ Порядок подання податковим органам про відкриття (закриття) рахунків в установах банків” №306 від 01.08.2001 р.
16. Постанова Правління Національного банку України “ Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті” №135 від 29.03.2001 р. зі змінами за №173 від 10.05.2002 р.
1.1. Ця Інструкція розроблена відповідно до Законів України "Про Національний банк України" ( 679-14 ), "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ), "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" ( 2346-14 ), Цивільного кодексу України ( 435-15 ), Господарського кодексу України ( 436-15 ), Податкового кодексу України ( 2755-17 ), інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України (далі - Національний банк).
Пункт 1.1 із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 132 ( z0469-05 ) від 15.04.2005, N 122 ( z0614-12 ) від 30.03.2012.
1.2. Інструкція встановлює загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків.Пункт 1.2 із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 132 ( z0469-05 ) від 15.04.2005, N 154 ( z0935-11 ) від 18.05.2011.
1.3. Вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів та обов'язкові для виконання ними. Пункт 1.3 глави 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 122 ( z0614-12 ) від 30.03.2012.
17. Інструкція “Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах”, затверджена Постановою Правління національного банку України №492 від 12.11.2003 р.
18. Інструкція №7 “Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті”, затверджена Постановою Правління НБУ №22 від 21.01.2004 р.
7.1. Розрахункові чеки (далі в цій главі - чеки) використовуються в безготівкових розрахунках підприємств та фізичних осіб з метою скорочення розрахунків готівкою за отримані товари (виконані роботи, надані послуги).
Чеки використовуються лише для безготівкових перерахувань з рахунку чекодавця на рахунок отримувача коштів і не підлягають сплаті готівкою (крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 7.10 цієї глави).
7.2. Чеки виготовляються на замовлення банку Банкнотно-монетним двором Національного банку чи іншим спеціалізованим підприємством на спеціальному папері з дотриманням усіх обов'язкових вимог, передбачених цією Інструкцією (додатки 5 і 6). Чеки (додаток 5) брошуруються в розрахункові чекові книжки (далі в цій главі - чекові книжки) по 10, 20, 25 аркушів (додаток 10). Постанова “Про порядок емісії платіжних карток та здійснення операцій з їх застосування” (затверджена постановою “Правління НБУ №367 від 27.08.2001 р.”). Чеки, що використовуються фізичними особами для здійснення одноразових операцій (додаток 6), виготовляються як окремі бланки, облік яких банки ведуть окремо від чекових книжок. Чеки та чекові книжки є бланками суворого обліку.
19. Постанова Правління Національного банку України “Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку” №32 від 09.02.2005 р.
20. Лист Національного банку України “Про окремі норми Положення проведення касових операцій у національній валюті в Україні” №11-111/680-1907 від 01.03.2005 р.
Розділ 2. Відображення обліку операцій в банках на рахунках бухгалтерського обліку
2.1 Розробка аналітичних рахунків для забезпечення потреб обліку операцій на рахунках банку
Фінансовий облік повинен забезпечити реалізацію принаймні двох функцій: 1) запис інформації про операції, які виконуються банком, та можливість відобразити ці операції в агрегованому вигляді у балансовій та фінансовій звітності для аналізу та управління; 2) запис детальної інформації про параметри та контрагентів кожної операції з метою отримання звітів різного рівня для внутрішнього користування, подання перевірним органам та для обрахування макроекономічних параметрів грошово-кредитної статистики. Крім того, враховуючи високу ступінь автоматизації ведення бухгалтерського обліку, необхідно передбачити низку параметрів для автоматизованого виконання завдань, наприклад, для нарахування відсотків, складання допоміжної фінансової звітності за окремими видами операцій (кредитними, депозитними і т. п.).
Здійснення агрегованого обліку для виконання першої функції забезпечується за допомогою синтетичного обліку, тобто з використанням бухгалтерських рахунків. Їх перелік наведено у плані рахунків.
Але всю необхідну інформацію неможливо відобразити на рівні лише балансових рахунків: це призведе до того, що план рахунків стане громіздким та незручним для роботи.
Щоденна детальна інформація про здійснені банком операції відображається в основній формі аналітичного обліку -- особовому рахунку. По кожному балансовому і позабалансовому рахунку відкриваються рахунки аналітичного обліку. Виділення особових рахунків залежить від виду активу, зобов'язань і власного капіталу з розподілом за контрагентами.
Особові рахунки підлягають реєстрації в спеціальній книзі, де для кожного балансового рахунку IV порядку відводяться окремі аркуші. В ній реєструються всі особові рахунки клієнтів, а також рахунки, відкриті за внутрішньобанківськими операціями (облік майна, власного капіталу, доходів, витрат, результатів діяльності, розрахунків). При закритті рахунку в книзі проставляється дата і вказується причина закриття. Книга зберігається у головного бухгалтера; зміни у реєстраційних записах можуть здійснюватись тільки з його дозволу.
За деякими балансовими рахунками аналітичний облік ведеться на зведених особових рахунках чи в операційних журналах, книгах, картках у вигляді хронологічного запису операцій для забезпечення контролю за використанням коштів за цільовим призначенням. Наприклад, для обліку касових операцій застосовується «Книга обліку готівки операційної каси та інших цінностей банку»; для обліку основних засобів -- «Журнал обліку основних засобів»; при розрахунках розрахунковими чеками може використовуватися зведений особовий рахунок за аналітичним рахунком «Розрахунки чеками»; видачу розрахункових чекових книжок можна обліковувати за спеціальними картками обліку і т. ін.
У деяких випадках як регістри аналітичного обліку використовуються примірники документів. Наприклад, для обліку документів, не сплачених у строк через відсутність коштів у банку, в картотеку до позабалансового рахунку «Документи, не сплачені в строк через відсутність
Відображення обліку операцій в банках на рахунках бухгалтерського обліку курсовая работа. Бухгалтерский учет и аудит.
Развитие креативности у детей младшего школьного возраста на уроках музыки
Говорят Мудрые Эссе
Реферат На Тему Солженицын - Вермонтский Затворник
Контрольная Работа Ру Онлайн Калькулятор
Реферат: Оптина пустынь в жизни великих людей
Моя Любимая Книга Джейн Эйр Сочинение
Реферат: Комплексный экономический анализ и оценка хозяйственной деятельности предприятия на примере ООО
Пример Становления Личности Из Истории Эссе
Реферат: Развитие и совершенствование форм безналичных расчетов в экономике РФ
Курсовая Работа На Тему Прибыль Как Результат Деятельности Предприятия
Курсовая работа: Становление буржуазного государства США
Что Такое Нравственный Выбор Сочинение Огэ
Курсовая работа по теме Разработка программных средств базы данных видеодисков
Курсовая работа: Расчет основных экономических показателей работы предприятия. Скачать бесплатно и без регистрации
Дипломная работа по теме Проект удаленного автоматизированного рабочего места специалиста службы социальной защиты
Контрольная работа: Изучение алгоритма функционирования и программы цифрового фильтра
Дипломная работа по теме Реконструкция системы электроснабжения и релейной защиты
Дипломная работа по теме Разработка приложения для управления фитнес-клубом
Дипломная работа по теме Исследование регионального рынка услуг и разработка маркетинговой стратегии организации
Сочинение Отцы И Дети 300 Слов
Анализ прав аудиторов и аудируемых лиц - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа
Чрезвычайные ситуации природного характера. Снежные лавины - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда презентация
Анализ кредиторской задолженности - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа