Від рису до смартфона. Коротка історія Samsung
Останній КапіталістЩо може об’єднувати рисову горілку, текстиль, телефон та САУ? Правильно - компанія Samsung. Samsung є однією з чеболів на території Республіки Кореї. Сама форма управління бізнесу чеболь брало за основу японську економічну модель, яка називалася “Дзяйбацу”. Основні характерні риси чеболів - це те, що цими компаніями керує основний власник акцій та його сім'я, а також те, що чеболь поєднується єдиною організаційною структурою конгломератів підприємств різної галузевої спрямованості. Ще важливо відзначити, що в їхньому підпорядкуванні знаходяться як роздрібні підприємства, так і транснаціональні корпорації. Чеболі мають і низку інших характеристик. Усі вищі посади у компанії займають або родичі директора, або його близькі друзі, таким чином здійснюється жорсткий контроль над чеболем. Це забезпечує їм незалежність та самодостатність. Корпоративізм є доволі характерним явищем для Далекого Сходу.
Свою історію Samsung починає в 1938 році, коли Корея була окупована Японською імперією. Тоді 28 річний Лі Бьон Чхоль відкрив своє перше підприємство по продажу рису. Лі вдається створити перший незалежний канал для експорту з Кореї до Китаю та Маньчжурії. Активний розвиток постачання харчових продуктів таких як рис, цукор і сушена риба дав можливість офіційно зареєструвати торгову марку Samsung Trading Company. Іноземне (для Кореї) походження назви стало наслідком далекосяжних амбітних планів корейського підприємця: вже до кінця 1950-х років Бьон Чхоль збирався налагодити торгівлю з країнами американського континенту. Корейська війна завадила підприємцю побудувати свій успішний чеболь. Фірма була вимушена покинути Сеул та перебазуватися в Пусан. Там його фірма намагалась постачати американські війська пивом та рисовою горілкою.
Існує легенда про те, що на руїнах спаленого будинку Бьон Чхоль знайшов схованку - скриньку з грошима. Кошти він вклав у свою нову справу. Це була текстильна фабрика, цукроварня, а пізніше — і страховий бізнес. Бьон Чхоль швидко багатів при тому, що середній дохід на душу населення в Кореї у 1960-х роках не перевищував 80 доларів. На той момент навіть у столиці, Сеулі, не було постійної енергопостачання, електроенергія подавалась на кілька годин на день, а централізованого водопостачання не було. Лі Бьон Чхоль мав хороші зв’язки з чинним президентом Лі Син Маном. Це був теж одним з факторів успіху компанії, але здебільшого саме риси характеру Бьона були основним в формулі успіху компанії. Через зв’язки з Маном, засновник Samsung був вимушений провести певний час у тюрмі.
Новий президент Південної Кореї - генерал Пак Чон Хі розпочав великі економічні реформи. Була розроблена програма розвитку промислового сектора економіки, підвищена орієнтація на експорт була підкріплена тісними відносинами зі США, передбачалося брати іноземні позики, купувати сировину та сучасні технології, а отриманий прибуток знову пускати на придбання сировини та техніки. Корейські реформатори прийшли до висновку, що стабільна економіка повинна спиратися на великі концерни, але створювати такі необхідно було в найкоротші терміни, тому найвидатнішим бізнесменам Кореї було надано урядові кредити та позики. Вони були забезпечені державними замовленнями, при цьому певні правові та податкові послаблення дали можливість малим підприємствам зрости до великих конгломератів. Серед щасливих підприємців виявився і Лі Бьон Чхоль.
Таким чином було створено 30 великих компаній (чеболів – «грошові сім'ї»). Серед них, окрім Samsung, були Daewoo, Hyundai, Goldstar (LG) та інші. Кожна «грошова сім'я» мала свій напрямок: Daewoo — виробництво автомобілів, Goldstar — побутова техніка, Samsung — електроніка, Hyundai — машинобудування і так далі. Але це не завадило в майбутньому деяким компаніям диверсифікувати своє виробництво.
Економіка Південної Кореї розвивалася швидкими темпами від 6 до 14% на рік. Приріст експорту в цей період становив 30 %. Так що в 1969 році, коли компанія Samsung, після об'єднання з Sanyo, розпочала виробництво чорно-білих телевізорів. На той момент у самій Кореї екрани були лише у 2% жителів.
Об'єднання Sanyo і Samsung започаткувало одне із найбільших дочірніх компаній Samsung Group — Samsung Electronics. Першими продуктами були розподільні щити, але потім підприємство було орієнтовано на виробництво телефонів і факсів. У майбутньому Electronics стане центром розроблення та виготовлення мобільних телефонів марки Samsung. У наш час вони випустили понад 800 мільйонів мобільних телефонів. Компанії вдалося, хоч і з великими збитками, пережити економічну кризу 1980-х років. Ціна кризи – кілька непрофілюючих підрозділів, різке скорочення кількості дочірніх компаній. З приходом у правління Лі Гон Хі, молодшого сина Лі Бен Чхоля, було запропоновано цілий спектр реформ, який передбачав не лише повну реструктуризацію компанії, а й зміну самих основ управління: компанія мала повністю задовольняти умови закону про вільну торгівлю. Пропозиції зміни політики щодо зовнішніх інвесторів мали підвищити привабливість компанії для субсидування, оскільки конгломерат втратив фінансову підтримку з боку держави.
До 1980-х років акції компаній, що входять до концерну, мали популярність лише на території Південної Кореї, при цьому мали досить низький попит з боку інвесторів. Причина — традиційно азіатське управління за принципами конфуціанства: на чолі правління були виключно представники сім'ї Лі. Важелі впливу зовнішніх інвесторів були відсутні повністю на прийняття рішень у компанії. Крім цього, традиційний менеджмент мав на увазі довічне працевлаштування та просування кар'єрними сходами за вислугу років. Щось схоже є в принципах управління японських Дзяйбацу.
Було введено маркетингові зміни, повне переосмислення місії та візії компанії. Було змінено її символіку. На двох перших логотипах компанії були присутні три червоні зірки. Але керівництво Samsung, вважаючи колишній логотип таким, що не відповідає іміджу міжнародної корпорації, зважилося на його заміну. Саме тоді побачила світ сучасна емблема — динамічно нахилений синій еліпс із написаною всередині назвою фірми. Дизайн і масштабна рекламна кампанія зробили свою справу: логотип став одним із найвідоміших у світі Студенти-рекламісти провідних вузів світу вивчають зміну логотипу Samsung як приклад винятково вдалого ребрендингу.
Компанія пережила Азійську економічну кризу 1997 року, хоча довелося продані деякі дочірні компанії. Зараз компанія є однією з найбільших компаній-продавців телефонів. Samsung має потужний вплив на економічний розвиток, політику, медіа та культуру Південної Кореї та є головною рушійною силою « Дива на річці Хан ».Її дочірні компанії виробляють близько п'ятої частини всього експорту Південної Кореї. Дохід Samsung дорівнював 17% ВВП Південної Кореї це десь в розмірі 1082 мільярдів доларів у 2013 році.
І наостанок хотіли додати про те як Samsung вплинуло на виробництво зброї в Кореї. За оцінками експертів, Samsung є покровителем не тільки електроніки СВ Республіки Кореї, а й виробником 50% всього артилерійського оснащення. САУ K9 є одним з кращих зразків самохідної артилерії в світі. Вона була розроблена в середині 1990-х років корпорацією Samsung Techwin на замовлення міністерства оборони Республіки Корея, на додаток до САУ К55\K55A1, що перебувають на озброєнні, з подальшою їх заміною на К9.
У 1998 році корейський уряд уклав контракт із корпорацією Samsung Techwin на постачання САУ, і наступного року перша партія K9 Thunder була поставлена замовнику.
Вже у 2004 році Туреччина купила ліцензію на виробництво, а також отримала партію K9 Thunder. Турецька версія одержала назву T-155 Fırtına. Вартість контракту становила 1 млрд доларів. Республіка Польща створила “Краба” на основі корпусу корейської САУ. У березні 2017 року Індія уклала контракт із Samsung Techwin на спільне виробництво з транснаціональним конгломератом "Ларсен енд Тубро" (Larsen & Toubro) 100 гаубиць протягом 3 років для Сухопутних військ на загальну суму 646 млн. доларів США. В індійській локалізації САУ іменуватимуться «Ваджра-Т» (K9 Vajra-T).
Так Samsung пройшов шлях від продажу рису та горілу до найбільшого виробника телефонів та САУ. Звісно, що в Україні не може зародитися щось на зразок чеболів чи дзяйбацу в силу культурної різниці, але ми віримо в створення нашого ВПК, яке буде для нас життєвоважливими. У нас є можливості та ідеї - треба правильну реалізацію.