Управління стратегічним потенціалом торгівельного підприємства - Менеджмент и трудовые отношения магистерская работа

Главная

Менеджмент и трудовые отношения
Управління стратегічним потенціалом торгівельного підприємства

Економічна сутність та еволюція становлення потенціалу підприємства. Фактори впливу зовнішнього середовища на його формування. Розробка механізму стратегічного управління. Інструментальні засоби проведення експертної діагностики діяльності організації.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
РОЗДІЛ 1. ЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПІДПРИЄМСТВА ТА ЗАСОБИ ЙОГО ДІАГНОСТИКИ
1.1 Сутність та еволюція формування поняття економічний потенціал
1.2 Структура економічного потенціалу підприємства та підходи до управління
1.3 Методичні підходи до оцінки потенціалу торговельних підприємств та удосконалення механізму його формування
РОЗДІЛ 2. СИСТЕМНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ТОРГІВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА
2.1 Фактори впливу зовнішнього середовища на формування економічного потенціалу торгівельного підприємства
2.2 Характеристика методів дослідження економічного потенціалу торгівельного підприємства
2.3 Моделювання оптимальної структури економічного потенціалу торгового підприємства
РОЗДІЛ 3. ІНФОРМАЦІЙНІ ЗАСОБИ ФОРМУВАННЯ ТА УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ТОРГІВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА
3.1 Інформаційні засоби діагностики потенціалу підприємства
3.2 Інформаційне забезпечення діагностики потенціалу підприємства
3.3 Технологічний процес автоматизації діагностики економічного потенціалу торгівельного підприємства
РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ
Ефективність використання потенціалу торговельних підприємств зумовлюється як джерелами його формування, так і низкою інших чинників, що мають прояв у діяльності суб'єктів господарювання. Нині важливим аспектом діяльності торговельних підприємств варто вважати здійснення оцінки елементів потенціалу у зв'язку із загостренням конкуренції у сфері торгівлі, активною експансією на роздрібний ринок України іноземних торговельних підприємств.
Актуальність теми. Торговельні підприємства, з метою зміцнення власного потенціалу, вдаються до різних організаційно-економічних заходів, спрямованих на збільшення обсягів збуту товарів, оновлення структури товарного асортименту, оптимізації витрат обігу, підвищення ефективності використання техніко-технологічної бази та забезпечення високого рівня сервісу, запровадження прогресивних технологій у торгівлі.
Дослідженню загальних теоретичних аспектів та проблем формування і ефективного використання потенціалу підприємств, його окремих елементів приділяється значна увага як українськими, так і зарубіжними дослідниками. Разом з тим, теоретичні та методичні аспекти формування та забезпечення ефективного господарського використання потенціалу саме торговельних підприємств в умовах зміни ринкової кон'юнктури та посилення конкурентної боротьби залишаються донині малодослідженими. У наявних наукових розвідках недостатньо, як переконані автори монографії, висвітлені питання оцінки окремих елементів потенціалу торговельних підприємств, відсутні методики щодо комплексного підходу до оцінювання накопиченого потенціалу суб'єктів господарювання торговельної сфери, не знайшли переконливої аргументації підходи до подальшого його розвитку та забезпечення ефективного використання з урахуванням зміни кон'юнктури ринку та ділової активності торговельних підприємств.
Інформація з даної проблематики найчастіше носить суперечливий характер. Аналіз наукових праць як вітчизняних, так і зарубіжних авторів свідчить про наявність неоднозначності у розумінні сутності стратегічного потенціалу, що значною мірою ускладнює розробку конкретних практичних рекомендацій щодо його формування та ефективного управління і, таким чином, негативно відбивається на результатах маркетингової діяльності. Тобто додаткового обґрунтування вимагає визначення сутності, структури і механізму формування та управління стратегічним потенціалом підприємства з урахуванням економічної ситуації, яка спостерігається в Україні.
Актуальність і особливе значення управління стратегічним потенціалом підприємства, відсутність концептуальних і системних розробок із його формування для підприємств та відсутність інструментальних засобів експертної діагностики потенціалу визначили вибір теми магістерської роботи, її мету і завдання.
Мета і завдання дослідження. Метою магістерської роботи є розробка теоретичних положень і практичних рекомендацій з управління стратегічним потенціалом підприємства, а також пошук інструментальних засобів експертної діагностики потенціалу торговельних підприємств.
Для досягнення поставленої мети в дисертації вирішено такі завдання:
- уточнення економічної сутності потенціалу підприємства, виявлення його специфічних особливостей й еволюції становлення і розвитку та формулювання визначення поняття «потенціал підприємства», «стратегічний потенціал підприємства»;
- розробка загальної класифікації видів потенціалів за різними ознаками;
- аналіз сучасних тенденцій формування стратегічного потенціалу підприємств;
- розробка механізму стратегічного управління, побудованого на основі оцінки стратегічного потенціалу підприємства;
- розробка алгоритму оцінки потенціалу підприємства;
- пошук та вибір інструментальних засобів експертної діагностики потенціалу торговельних підприємств.
Об'єктом дослідження є процес управління стратегічним потенціалом підприємства.
Предметом дослідження є основні принципи, методи й організаційно-економічні підходи до управління стратегічним потенціалом підприємства, а також інструментальні засоби проведення експертної діагностики на підприємствах.
Методи дослідження. Теоретичною і методичною основою магістерської роботи стали класичні положення економічної теорії та стратегічного управління, праці вчених-економістів зарубіжних країн, СНД і України з питань формування стратегічного потенціалу та проведення експертної діагностики діяльності суб'єктів господарювання.
У роботі використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження. Зокрема, при уточненні сутності, виявленні специфічних особливостей потенціалу підприємства використовувалися методи логіки, діалектики, порівняння і сутнісно-етимологічного аналізу; при проведенні аналізу сучасних тенденцій формування потенціалу підприємств - методи порівняльного аналізу і синтезу, економічного аналізу; при визначенні ознак загальної класифікації видів потенціалів - методи системного аналізу і синтезу; при проведенні оцінки конкурентоспроможності потенціалу - методи експертних оцінок, угруповань і порівняння, економічного аналізу; при обґрунтуванні прогнозних значень для кожної стратегічної альтернативи розвитку підприємства, розробці алгоритму процесу стратегічного планування - методи статистичного і маркетингового аналізу, експертного прогнозування і принципи системного підходу.
Інформаційною базою дослідження послужили закони і нормативні акти України, що регламентують функціонування підприємств, вітчизняні й зарубіжні публікації, які відбивають теоретичні та методичні розробки, результати наукових досліджень, проведених провідними інститутами України, а також безпосередньо автором.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці нових підходів до управління стратегічним потенціалом підприємства, що базуються на використанні маркетингового інструментарію, урахуванні вітчизняного і зарубіжного досвіду й особливостей економіки України.
Теоретичне значення роботи наступне:
– розроблено модель оцінки конкурентоспроможності потенціалу підприємства за економічними стандартами, яка представлена за такими напрямками: ефективність використання інформаційних ресурсів, економічний простір, час, технології, рівень доходів;
– удосконалено визначення «потенціалу підприємства» як інтегрального відображення (оцінки) поточних і майбутніх можливостей економічної системи трансформувати вхідні ресурси за допомогою властивих її персоналу підприємницьких здібностей в економічні блага, максимально задовольняючи таким чином корпоративні та суспільні інтереси;
– проведено загальну класифікацію видів потенціалів за такими ознаками: за формою існування; за ступенем відповідності поставленим цілям; за направленістю формування; за ступенем і можливостями застосування як використовуваного потенціалу, потенціалу, що не використовується підприємством, та бажаного потенціалу, так і працездатного та непрацездатного потенціалу, що дозволяє на практиці відокремити реальні можливості суб'єкта господарювання від перспективних;
– дістали подальшого розвитку механізм стратегічного планування на основі оцінки рівня використання стратегічного потенціалу підприємства шляхом ідентифікації і створення спектра підприємницьких можливостей, його структуризації і побудови певних організаційних форм для стабільного розвитку й ефективного відтворення; а також методичний підхід до формування системи експертної діагностики стратегічної позиції, який базується на поєднанні оцінки маркетингового та управлінського блоків, основою якого є системне і регулярне дослідження маркетингового середовища з метою оцінки ефективності управління стратегічним потенціалом для виявлення проблем і можливостей, а також розробки рекомендацій щодо плану дій з удосконалення системи управління стратегічним потенціалом;
Практичне значення одержаних результатів. Розроблена в магістерській роботі концепція управління стратегічним потенціалом підприємства є теоретичною і методичною основою удосконалення діяльності торговельно-виробничих підприємств на базі розроблених заходів, реалізація яких сприяє адаптації підприємств до коливань кон'юнктури ринку, підвищенню конкурентоспроможності їх потенціалу, забезпечує урахування зовнішніх і внутрішніх факторів економіки України і створює передумови для стабілізації їх господарської діяльності. Практичне значення мають такі розробки, як: класифікація видів потенціалів, що дозволяє на практиці відокремити реальні можливості суб'єкта господарювання від перспективних; методика проведення діагностики стратегічної позиції суб'єктів на ринку. У роботі розроблено алгоритм процесу стратегічного управління, побудованого на основі оцінки стратегічного потенціалу підприємства. Використання цих механізмів дозволить суттєво підвищити ефективність управління стратегічним потенціалом підприємств торгівлі. Також в роботі здійснено огляд інструментальних засобів, представлених на ринку ПЗ та розроблена автоматизована технологія експертної діагностики потенціалу підприємства.
Структура роботи: робота складається з чотирьох розділів, вступу, висновків, списку використаних джерел та додатків. Текстова частина становить 136 сторінок. У роботі використано 17 таблиць, 14 рисунків та 2 додатки.
ЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПІДПРИЄМСТВА ТА ЗАСОБИ ЙОГО ДІАГНОСТИКИ
1.1 Сутність та еволюція формування поняття економічний потенціал
Успішне функціонування економіки країни та динамізм її розвитку залежать від обґрунтованого формування та ефективного використання потенціалу будь-якого підприємства.
Стан торговельної сфери України характеризується збільшенням обсягів гуртового та роздрібного товарообороту; зростанням кількості торговельних мереж різного формату (супермаркетів, гіпермаркетів, дискаунтерів); інтенсивним розвитком регіональної структури торговельних підприємств; збільшенням обсягів будівництва комерційної нерухомості для функціонування торговельних підприємств; розвитком господарської інфраструктури; створенням логістичних центрів тощо. Але на формування потенціалу торговельних підприємств та ефективного його використання активно вплинула фінансова криза світового масштабу, яка охопила усі без винятку галузі національної економіки. На сучасному етапі до основних проблем торговельних підприємств України нами віднесено: скорочення темпів реалізації інвестиційних проектів щодо розширення регіональних збутових мереж, зростання обсягів кредиторської заборгованості перед виробниками та постачальниками за надані товари, складність забезпечення кредитування господарських операцій, зростання плинності кадрів серед торгівельного персоналу, стрімке зростання вартості орендної плати, транспортно-експедиційних послуг тощо. Крім того, платоспроможний попит споживачів має тенденцію до зниження, що спонукає суб'єктів торговельної сфери вдаватися до організаційно-економічних заходів, які потребують додаткових витрат на здійснення маркетингової діяльності, а інфляційні процеси, що відбуваються у національній економіці країни, зумовлюють зростання цін у роздрібній торговельній мережі.
Виходячи з необхідності дослідження сутності діагностики потенціалу підприємства через пізнання філософських категорій “можливе” і “дійсне”, зазначимо, що можливості, хоча і є абстрактною категорією, проте мають чітко окреслені сфери прояву, інакше сама їхня ідентифікація стає неможливою. Тому бачення потенціалу має набути конкретизації за рахунок введення вектора розвитку підприємства, на який спрямовані його можливості, тобто цільові функції. Плюралізм таких цільових функцій у науковій літературі пов'язаний з різними поглядами на підприємство та його соціально-економічну роль у суспільстві, тому використання будь-якої конкретної функції (розширення обсягів виробництва, продажів, мінімізація трансакційних витрат, максимізація прибутку, нарощування темпів зростання тощо) входить у протиріччя із завданням розкриття сутності поняття, яке повинне абстрагуватися від часткового та надавати загальне уявлення про об'єкт, що визначається.
Таким загальним пріоритетом розвитку будь-якого підприємства може бути створювана ним цінність, яка в загальному розумінні є синтетичною характеристикою того, що очікують отримати певні контактні групи від взаємодії з підприємством. У такому розумінні створення цінності як цільова функція підприємства, по-перше, не виключає орієнтації на наведені вище часткові функції і, по-друге, враховує інтереси всіх учасників контрактних відносин, оскільки для кожної зацікавленої сторони цінність підприємства визначається досягненням різних вигід. Так, цінність для власників здебільшого буде визначатися зростанням вартості інвестованого капіталу, цінність для менеджерів - у розширені обсягу продажів, зростання прибутку, цінність для споживачів - в комплексі вигід, які вони отримують у результаті придбання продукції даного підприємства (задоволеність асортиментною пропозицією, якістю, ціною, наявністю сервісної підтримки тощо), цінність для постачальників - відповідно, в комплексі вигід, які вони отримують від співпраці з підприємством (надійність розрахунків, безперебійність замовлень, вигідні цінові умови та умови транспортування тощо) і т. ін. Таким чином, поняття цінності, що було центральним елементом наукових дискусій ще за часів розвитку австрійської школи маржиналізму є настільки об'ємним і багатогранним, що саме в ньому можуть концентровано відбиватися можливості будь-якого підприємства.
Таким чином, відповідно до логіки розвитку теорій підприємства і поступового їх збагачення новітніми рисами, що виникають внаслідок змін у суспільних відносинах і зумовлені унікальністю, особливим ресурсним статусом підприємства, певною структурою соціальних відносин, основою сучасного синтезованого бачення потенціалу підприємства є позиціонування його в системі координат “ресурси - здатності - компетенції”, де ресурсна площина розкриває феномен перетворення можливостей в здатності, а здатності через їх розкриття, закріплення і оновлення за допомогою навчання трансформуються у компетенції (базові та ключові). Реалізація комплексу таких можливостей відбувається за умов здійснення бізнес-процесів (як дій, що спрямовані на кінцевий результат) і процесів самоорганізації (внаслідок яких частково формується колективне знання та організаційна культура) і сприяє створенню цінності для зацікавлених сторін.
У зв'язку з тим, що у більшості зарубіжних публікацій об'єктом досліджень виступає не підприємство, а організація або фірма, доцільним є більш ґрунтовно зупинитися на правомірності розгляду введених сутнісних ознак “здатності” та “компетенції” саме на рівні підприємства. Аргументами на користь коректності їх застосування є наступні положення:
1) Відповідно до ст. 62 Господарського кодексу України, підприємство “самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності”. В свою чергу, згідно ст. 55 того ж Кодексу, суб'єктами господарювання визнаються “учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію, мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством”. В числі таких суб'єктів виділяються господарські організації, до числа яких і відносяться підприємства;
2) Оскільки підприємство є господарською організацією і здійснює господарську діяльність, то для її здійснення воно повинно мати певні здатності, тобто “властивості виконувати, робити що-небудь”, а саме - операції, пов'язані з виробництвом чи реалізацією продукції. Якщо ці здатності реалізуються протягом певного часу та трансформуються в набуті знання та досвід, то підприємство характеризується “доброю обізнаністю” в певній сфері, тобто компетенціями. Таким чином, підприємство, як і будь-яка інша організація, може характеризуватися здатностями та компетенціями, які виявляються, передусім, в його функціональній сфері.
Порівнюючи введені характеристики сутності потенціалу підприємства із існуючими його дефініціями, слід зазначити, що більшість авторів серед його ключових атрибутивних ознак виділяють лише ресурси або можливості, пов'язані з їх наявністю, а до сутнісних властивостей відносять спрямованість на досягнення максимальних обсягів випуску продукції.
Крім того, некоректним є розкриття сутності даного поняття через більш вузькі поняття інтегрального показника, сукупності ресурсів або їх збірної характеристики через відсутність прямого зв'язку із філософською категорією “можливості”. Тому, враховуючи категоріальну сутність потенціалу, його різноманітну сутність, триаду (ресурси - здатності - компетенції) розглянемо саме у зв'язку з можливостями.
Таким чином, розгляд сутності поняття “потенціал підприємства” дозволяє виділити такі його відмітні особливості:
1) воно нерозривно пов'язано з категорією “можливість” і поза такий зв'язок не має сенсу;
2) охоплює не лише елементний склад ресурсів підприємства, але і його здатності та компетенції, які окреслюють перспективність можливостей і сприяють прискоренню їх перетворення на дійсність за рахунок використання сформованої системи ресурсів;
3) ресурси, здатності та компетенції як елементи ідентифікації потенціалу мають розглядатися не ізольовано, а у взаємодії , тобто складати систему. Така властивість є наслідком системно орієнтованого погляду на підприємство як носія можливостей, коли виконання ним своїх функцій залежить від стійкості зв'язків між його елементами;
4) реальність перетворення можливостей у дійсність відбивається в створюваній підприємством цінності, яка є найбільш універсальною характеристикою цільової функції підприємства, поза якою не може відбуватися реалізація його потенціалу;
5) цінність, що створюється під час реалізації можливостей, конкретизується у вигодах, які конкретизуються на рівні різних зацікавлених сторін.
Отже, спираючись на сучасні наукові погляди щодо природи виникнення та існування підприємств, зростаюче значення організаційного розвитку як пріоритетного чинника у досягненні успіху і забезпеченні життєздатності в ринковому середовищі, потенціал підприємства розглянемо як можливості системи його ресурсів, здатностей і компетенцій створювати цінність для зацікавлених сторін.
Таке визначення відповідає завданню комплексного дослідження потенціалу підприємства, сформованому науково-теоретичному простору мікроекономічних теорій і вимогам однозначності, сумірності та чіткості формулювання базових понять.
Сформована сучасна парадигма теорії потенціалу підприємства дозволяє перейти до дефініції поняття “потенціал торгівельного підприємства”. Для з'ясування його сутнісних характеристик доцільно звернутися до відмітних особливостей торгівельного підприємства порівняно із підприємствами будь-якої іншої галузі. Якщо визначена вище тріада (ресурси - здатності - компетенції) на рівні торгівельного підприємства потребує уточнення лише елементного складу, то вектор створення цінності та склад зацікавлених в отриманні вигід від взаємодії з торговельним підприємством сторін вимагають конкретизації.
Зважаючи на зміст основних функцій торгівельного підприємства, можна визначити, що створення ним цінності відбувається не завдяки фізичному перетворення ресурсів у готову продукцію, а за рахунок багатократного переміщення товарів у просторі і часі.
Не зменшуючи важливість інших функцій, які виконують торговельні підприємства в ринковій економіці, зазначимо, що їх характер зумовлюється не специфікою торгівлі як сфери підприємницької діяльності, а різною змістовною спрямованістю дій, які зумовлюють виконання тієї чи іншої функції.
Враховуючи характер створюваної цінності та суттєвий внесок послуг у формування її величини, основними зацікавленими сторонами під час взаємодії з торговельними підприємствами є наступні:
1) споживачі (клієнти), які отримують вигоди у вигляді обсягу придбаних товарів у зручному місці та за задовільною ціною;
2) постачальники, вигоди яких полягають у збільшенні обсягів закупівель з боку торгівельного підприємства та своєчасності розрахунків за них;
3) Власники, цінність для яких створюється за рахунок зростання ринкової вартості підприємства;
4) персонал, який, беручи участь у всіх бізнес-процесах торгівельного підприємства, отримує, в першу чергу, мотиваційні та соціальні вигоди від взаємодії з ним.
Звичайно, такий склад основних зацікавлених сторін не охоплює всього їх розмаїття. Проте, зважаючи на базові положення теорії зацікавлених сторін, сторона вважається зацікавленою лише в тому випадку, коли основою трансакційних відносин виступає взаємозв'язок між досягненням цілей підприємства та досягненням цілей самої сторони. Оскільки державні інституції не завжди забезпечують такий зв'язок, створюючи несприятливі умови для ведення бізнесу у сфері торговельної діяльності, навряд чи доцільно розглядати їх як ключову зацікавлену сторону в торгівлі.
Таким чином, на основі визначеного вище змісту більш загального поняття “потенціал підприємства” та враховуючи його сутнісні характеристики на рівні торгівельного підприємства поняття “потенціал торгівельного підприємства” розглядається як можливості системи його ресурсів, здатностей і компетенцій створювати цінність для споживачів, постачальників, власників і персоналу під час просування товарів від виробників до споживачів шляхом операції купівлі-продажу та надання послуг.
Введення в число сутнісних ознак потенціалу торгівельного підприємства системності зумовлює правомірність акцентування уваги на його системних властивостях, які надають цілісне уявлення про об'єкт дослідження. У числі таких властивостей традиційно прийнято виділяти: цілісність, синергічність, складність, збалансованість, не стаціонарність, відкритість, адаптивність, гнучкість, ієрархічність, множинність опису, здатність до розвитку, альтернативність форм існування та розвитку.
Зазначимо, що прояв таких властивостей взаємообумовлений і ґрунтується на логічних залежностях дедуктивного типу: “цілісність - збалансованість - синергічність”, “складність - ієрархічність - альтернативність форм існування та розвитку - множинність опису”, “відкритість - не стаціонарність - здатність до розвитку”, тощо. Вивчення таких комбінаційних властивостей визначає сприйняття потенціалу як об'єкта досліджень. Наприклад, цілісність погляду на коло можливостей торгівельного підприємства забезпечується гармонійністю зв'язків між елементами потенціалу, яка створює передумови для прояву синергічних ефектів, коли з меншими кількісними характеристиками потенціалу на вході гіпотетично може бути створена цінність. Сприймаючи сигнали зовнішнього середовища, потенціал торгівельного підприємства (в силу відкритості його елементів) цілеспрямовано змінює свої кількісні та якісні характеристики , тобто розвивається.
Підсумовуючи викладене, виявлено, що в економічній літературі з питань наукового визначення поняття “потенціал” виявлено наступні розбіжності:
1. відсутня одностайність щодо визначення категорії “потенціал” як узагальнюючого поняття;
2. не розмежовуються поняття “потенціал” і “ресурси”;
3. спостерігається підміна поняття “потенціал” його окремими видами, де аналіз переходить з загальнотеоретичної сфери у сферу прикладних досліджень;
4. не розмежовуються рівні потенціалу.
Так, у більшості публікацій зроблено наголос на трактуванні категорії “потенціал” з матеріально-речовинної та ресурсної позицій, але, за нашим переконанням, таке розуміння не повною мірою характеризує взаємозв'язки між усіма елементами механізмів їх використання у процесі господарювання. На наш погляд, категорія потенціал має враховувати спроможності (здатність до здійснення) і можливості (здійсненність за певних умов чи обставин) з урахуванням специфіки господарської діяльності.
Пропонується трактувати потенціал підприємства як інтегральне поняття, що характеризує спроможність суб'єкта господарювання до функціонування на ринку та відображає наявність відповідних можливостей для забезпечення її ефективності.
Для здійснення господарської діяльності торговельним підприємствам необхідні різні види ресурсів (приміщення, торговельне обладнання, персонал, нематеріальні ресурси, результати досліджень платоспроможного попиту покупців, інфраструктура, технології продажів тощо), які трансформуються у різні види потенціалу, що мають відповідне місце у загальній його структурі, а у господарській діяльності формуються їх певні співвідношення та забезпечують економічну ефективність.
Виходячи з викладеного, потенціал торгівельного підприємства може бути визначений як спроможність суб'єкта ринку сформувати певні види економічних ресурсів, володіти ними, за необхідності залучати ззовні та ефективно використовувати у господарській діяльності з метою задоволення потреб споживачів та отримання власних економічних вигод.
Запропоноване визначення потенціалу торгівельного підприємства враховує економічні аспекти господарювання в умовах конкурентного середовища.
З огляду на зміст запропонованого визначення, нами представлена схема потенціалу торгівельного підприємства (рис 1.1).
Як свідчать дані рисунку 1.1, спроможність сформувати ресурси зумовлюють внутрішні можливості торгівельного підприємства, а вони, у свою чергу, забезпечують досягнення конкурентних переваг у ринковому середовищі.
1.2 Структура економічного потенціалу підприємства та підходи до управління
Розвиток економічної думки щодо поняття “потенціал” призвів до виокремлення його специфічного підвиду - економічного потенціалу. Економічний потенціал торгівельного підприємства - це складна, динамічна, ієрархічна полі структурна система взаємопов'язаних компонентів, які беруть безпосередню участь в операційній діяльності торгівельного підприємства та створюють умови для реалізації різних бізнес-процесів, націлених на отримання фінансово-економічних результатів торговельної діяльності підприємства та задоволення індивідуального попиту споживачів.
Виходячи з досліджень підходів до формування економічного потенціалу, доцільно конкретизувати його структуру з метою ідентифікації основних структурних елементів.
Виділимо основні з них, що є актуальними на сьогоднішній день для економічного потенціалу торгівельного підприємства:
- управлінський потенціал, що, в свою чергу, базується на організаційній структурі системи управління та управлінських здібностях керівництва;
- трудовий потенціал, до якого слід віднести: кадрові, професійні та кваліфікаційні компоненти;
- маркетинговий потенціал, що складається зі збутової, комунікаційної, товарної та цінової політики;
- інформаційний потенціал, до складу якого входять: економічна інформація, комп'ютерні інформаційні системи і засоби комунікації та зв'язку;
- фінансовий потенціал, що утворюється за рахунок фінансових активів та інвестиційних ресурсів;
- інноваційний потенціал, який містить три складові: наукову, дослідну та інтелектуальну;
- виробничий потенціал: товарне забезпечення товарообороту, матеріальні та нематеріальні активи.
Аналізуючи структуру економічного потенціалу щодо моделі економічного потенціалу торгівельного підприємства, зазначимо, що основними її елементами повинні бути:
- обсяг та якість наявних у нього ресурсів (чисельність зайнятих працівників, основні засоби, товарні запаси, фінансові і нематеріальні ресурси);
- можливості керівників та інших категорій персоналу з допомогою освітніх, кваліфікаційних здібностей та мотиваційного механізму створювати певні види інновацій у сфері торгівлі для вдосконалення діяльності торгівельного підприємства;
- можливості менеджменту оптимально використовувати наявні ресурси підприємства (генерувати і трансформувати інформаційні ресурси для використання їх у виробничій, комерційній та управлінській діяльності);
- інноваційні можливості підприємства щодо оновлення техніко-технологічної бази економічного потенціалу торгівельного підприємства, оновлення торговельної діяльності та адаптація до науково-технічного прогресу, використання сучасних форм і методів організації та управління господарськими процесами тощо.
Таким чином, зважаючи на наявність цих елементів у структурі економічного потенціалу торгівельного підприємства, зазначимо, що її модель дає можливість:
- оцінити рівень розвитку кожного локального потенціалу та направити ресурси у найбільш правильному напрямку;
- відповідно до окреслених завдань обрати пріоритети для того, щоб використати повний набір стратегічних можливостей;
- відобразити послідовність стратегічного планування та управління як в цілому на підприємстві, так і окремо за структурними підрозділами з метою ефективного функціонування на ринку.
Узагальнюючи ресурсні компоненти економічного потенціалу, зазначимо, що вони зводяться до таких основних трьох складових, незалежно від виду діяльності підприємства: засоби праці, предмети праці і сама праця.
Однак у зв'язку з постійним розвитком умов конкуренц
Управління стратегічним потенціалом торгівельного підприємства магистерская работа. Менеджмент и трудовые отношения.
Реферат: Женщина в Исламе
Образование Сша Курсовая Работа
Пример Личности Для Эссе По Обществознанию
Статистика Труда Реферат По Информатике
Контрольная работа по теме Периодизация международного права: древность, средневековье, эпоха буржуазных революций. Краткая характеристика этапов
Реферат: Цикл оповідань І. Нечуя-Левицького про бабу Параску та бабу Палажку: манера оповіді, конфлікт, комічне
Курсовая работа: Российский рынок труда. Место молодежи на рынке труда
Реферат На Тему Проблемы Усыновления Детей
Курсовая работа: Конъюнктура рынка факторинга
Дипломная работа по теме Определение основных параметров ковшового ленточного элеватора
Курс Лекций На Тему Аудит
Физика Восьмой Класс Самостоятельные Контрольные Работы
Курсовая работа по теме Налоговая система Швеции
Реферат На Тему Парогазовые Теплофикационные Установки
Реферат: Принцип независимости и беспристрастности судей
Эссе На Воспитатель Года В Доу
Реферат по теме Идея всеединства В. Соловьева и его этическое учение
Реферат по теме Особенности общения в интернете
Сочинение 9 3 Материнская Любовь
Собрание Сочинений 10 Букв
Бухгалтерский и налоговый учет с заемными средствами - Бухгалтерский учет и аудит статья
Женский образ в литературе XIX века - Литература контрольная работа
Трехзвенный Г-образный фильтр верхних частот - Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника контрольная работа