Ukrainian Visual Novel Jam #2. Азаріс та графіка, частина 1

Дітки, а ви знаєте, що є запорукою гарного вечора? Правильно, гарячий чай із дослідженням гарних новел! Азаріс Амнера, головна героїня Heralds of the Avirentes, вирішила присвятити час нашому джему та дати огляд на графіку по кожному з учасників джему! Нагадую, що це не є істиною останньої інстанції, тому цифрових оцінок немає. Однак все ж раджу прислухатися до думки дівчинки з фіолетовими очима, адже вона в цьому дещо розуміє.

Що ж, представляю вам першу сімку проаналізованих новел!

Віддзеркалені

В Азаріс гарні флешбеки по кольорам

З перших кадрів нам дають зрозуміти, що це високоякісна робота. В грі гарний баланс насиченості кольорів, серед яких домінують теплі відтінки. Це дозволяє гравцю відчувати себе під час читання більш комфортно, а очі втомлюються значно повільніше.

Персонажі та фони створені в дещо різному стилі. Наприклад, на вороні на початку гри багато контурних ліній, в той час як в героїні вони значно тонші та в меншій кількості. Однак через спільну для елементів манеру фарбування, різниця помітна менше, а більшість гравців взагалі не зверне на це уваги, що є плюсом. Однак спрайтам іноді не вистачає експресії за більш чітких емоцій.

Гарна робота зі світлом та фарбуванням створює приємне враження про графічну частину твору, гармонійно доповнює читання та не вибивається із загального стилю новели. В цілому все зроблено на високому рівні!

P.S: Запуск гри на повний екран – ідея, яка не всім до вподоби. Можна спитати гравця при першому запуску гри, чи хоче він цього)

Кіт, що рахує зірки

Азаріс трохи поплакала над сюжетом

Я НЕ ЛЮБЛЮ ПОГАНІ-КІНЦІВКИ… Я НЕ ЛЮБЛЮ ПОГАНІ КІНЦІВКИ… Гм, про що це ми? Якщо відкинути моє крайнє невдоволення сумним фіналом історії, то ця гра є одним із графічних фаворитів даного джему! Гра зроблена в піксельному стилі, який неймовірно гарно личить історії. Не дивлячись на те, що події відбуваються в основному в темний час доби, серед кольорів присутні теплі відтінки, що непогано контрастують із темним фоном та чудово виділяють персонажів. Чарівні котики – це морально заборонений, але технічно дозволений прийом в ігровій індустрії. Таким милим персонажам хочеться співчувати, й не в останню чергу, через гарний дизайн героїв. Іноді виникали нюанси із шрифтами (особливо в моменти, коли на екрані чорний фон), але в цілому вони не заважають насолоджуватися драматичною історією.

На даний момент це один із фаворитів по графічному виконанню та стилю, однак я би порадив трохи попрацювати із шрифтами. РОЗРОБНИКИ, БУДЬ-ЛАСКА, ЗРОБІТЬ ДЛС, ДЕ Є ГАРНА КІНЦІВКА! НЕ БУДЬТЕ ЯК SQUARE ENIX ІЗ FINAL FANTASY XV!

Кризаліс Програних Снів

Азаріс таки навчиться грати в маджонг

Чомусь я очікував побачити тут королеву Кризаліс із Моїх Маленьких Поні. Гра з унікальним дизайном інтерфейсу (що дуже віддає ретро-новелами з дев’яностих), колоритними персонажами та цікавим сюжетом. Загальне виконання графіки у грі на досить високому рівні. Хіба що є претензії до використання модифікованих фото в якості фонів. Персонажі зроблені чудово, з дуже гарним фарбуванням, чіткими емоціями, гарною роботою із світлом та тінями. Через своє круте виконання вони дивно поєднуються із фонами. Звісно, малювання локацій із схожими деталями було б неймовірно важко та зайняло б в художників багато сил та часу, але навіть більш просте виконання виглядало б гармонійніше. Якість малювання інтерфейсів вище усіляких похвал, а його технічне виконання на найвижчому рівні.

Кольорова схема гри ближче до техно та «неонової», яка віддає дань поваги бойовикам дев’яностих та фільмам у стилі «Якудза» (деякі герої мені дуже нагадували таких із Like a Dragon). Загальна манера виконання дуже ретроградна, що є плюсом для занурення в атмосферу, однак не всім може однаково гарно підійти. Особисто мені – підійшла. Мене затягнуло, хоча я про маджонг нічого не знаю)

В цілому, виглядає цікаво та самобутньо, однак якщо автори захочуть релізитися в Стімі або після оновлення продавати гру на Ітчі, то бажано попрацювати над оригінальними фонами.

ARGus

Азаріс вважає, що рівень геніальності цього твору недосяжний

Геніальність графічного виконання даної новели знаходиться на якомусь недосяжному людському розуму рівні. Навіть перетворившись на ом’верай (що не є драконами), я не зміг пізнати всієї величі історії звичайного гуся. Гаразд, я не здався, тому перетворився на королеву-аннора. Але й тоді ясність розуму не повернулася. Далі лише був рівень егід, а вони вже значно ближче до богів. І я нарешті… Ааааааааа! Я все ще був осліпленим неймовірним генієм автора, мабуть, найкращої новели цього джему! Напевне, нам ніколи не пізнати гостроти розуму того, хто вирішив дати людям цей шедевр. Це дійсно божественний рівень, що стоїть в один ряд із вогнем Прометея. Кодзіма, посунься!

Якщо жарти в сторону, то деякі фото підібрані зі смаком, а гусак виглядає неймовірно реалістичним.

ТИ - ВІН - ВОНИ

За думкою Азаріс, декілька гарних ідей влаштували бійку

Дуже цікаві ідеї по графіці в грі, але спостерігається нерівномірність у стилях. На початку гри фони зроблені в приємній манері із великою кількістю ліній (наче це пофарбований нарис), однак потім стиль змінюється на безконтурний із великою кількістю яскравих кольорів, наче робила інша людина в іншому стилі. Це руйнує гармонію картинки та може викликати дисонанс. Також, особисто мені, на початку гри було забагато дій на чорному фоні, що виглядає ретроградно, вже не в дуже гарному сенсі (фантазія працює на гравця, але це не всім може сподобатись).

Задуми по графіці непогані. Трохи попрацювати над одним, загальним стилем виконання, і буде чудово. Я би радив розвивати саме безконтурну графіку. Вона віддає приємними флешбеками до Firewatch, а це дуже стильна гра. Експеримент гарний, розробникам успіхів!

Ноти моєї тиші

Азаріс під великим враженням від цієї історії

Скажу чесно, я знаходжусь під великим враженням. Чи-то від історії про людей із вадами слуху, чи-то від загального стилю виконання. Над графічним оформленням попрацювали дуже добре. Приємні, легкі кольори з перевагою теплих тонів, не заважають читати та цікаво передають атмосферу. Це одна з новел на джемі з найбільшою кількістю анімації. Крім того, в цій грі показані реально працюючі жести для людей із вадами слуху. Мене вразила така увага до дрібниць, як і доречне виконання елементів інтерфейсу (текстбокси з’являються поряд із жестами для кращого розуміння).

Рівень деталізації спрайтів персонажів на гарному рівні, питань до фарбування немає. Фони та герої виконані в одному, приємному стилі.

Зважаючи на те, які були обмеження в часі та електрохарчуванні, визнаю високий рівень графічного виконання та вражаючу увагу до деталей.

До речі, хоча я пишу й про графіку, однак не можу не відмітити, що музика Бетховена тут вкрай доречна!

Мана: мій милий кошмар

Азаріс гадала, що буде дженерік-історія про куна, а воно он як обернулося

Досить стильна історія, де наявна велика кількість інтерактиву. Так, я люблю ігри, які не ведуть за руку, особливо ті, які зроблені якісно. Мені сподобалася тепла, кольорова гама (помітили, як багато новел цього разу саме в них?) та підхід до демонстрації головного героя. Ми не часто бачимо його спрайт, однак завдяки незвичайному підходу до текстбоксів, ми бачимо, як він виглядає. Фони зроблені непогано, з великою кількістю деталей, й навіть подекуди з анімацією.

Хіба що, персонажам не вистачає якоїсь унікальної особливості. Хлопець виглядає дженерік-куном з аніме, на якого падають дівчата і на початку йому важко співчувати. Однак робота над емоціями пророблена якісно!

В цілому графіка у грі приємна. Додати трохи унікальності образам персонажів, і тоді зауважень не буде.