Ukrainian Visual Novel Jam #2. Азаріс та графіка, частина 2

Нічка була ще та. Чи то від передозу чорного чаю в крові, чи то від загострення шизофренії наших ворогів, але нормальний сон проігнорував нас. Зате можна було сидіти та читати новели! Це одна з тих речей, що дозволяє нам зберігати гарний настрій, вчитися новому та відволіктися від побутових справ.

Гойда, друзі! Друга сімка новел, проаналізованих Азаріс, чекає на вас!

Куди приводять сни

Стиль мальовки чимось нагадує «Ноти моєї тиші», але то може я переїла солодкого.

Стиль мальовки приємний оку, та нагадує чимось одночасно акварельну та крейдову стилістики (від другої можна побачити специфічні краї об’єктів, які залишаються після роботи із крейдою на асфальті або дереві, наприклад). Це поєднання дало гарний результат по кольорам та дозволяє краще відчути атмосферу локацій, в яких знаходяться герої (особливо гарно вийшов ліс).

Лисеня та звірятка дуже мило намальовані та відчуваються живими, наче дивишся перші роботи Уолта Діснея. Однак тут є підвал та сцена з газетою (хто грав, той зрозуміє), отож не треба вірити, що це мила казочка! Гра може вас здивувати!

В цілому, все зроблено гарно та стильно. Дещо бракує анімації, але це можна доробити згодом.

Обережно зі своїми бажаннями, вони мають звичку збуватися!

Промінь Хіганбани

Одразу кидається в очі неймовірний рівень анімації. Так, використання спрайтів формату webm має свої переваги (недоліки також, але вони стосуються продуктивності). Через таку анімацію персонажі виглядають дуже живо, а сцена розкривається по іншому.

Стиль мальовки суто японський, чимось нагадує 19 століття чи старі свитки, на яких пишуть легенди. Мені дуже подобається такий підхід. Також, можу відмітити використання теплих відтінків у великій кількості (особливо червоних, що є особливістю японського ТБ). Персонажі наче й одягнені всі не один манер, однак їх неможливо сплутати, адже окрім кольору та лиця унікальності надають також іхні анімації.

За таким же принципом працює й фон. Він також детально анімований та виглядає значно краще за багато вже релізних ігор, що наразі є в Стімі! Художники в цієї новели великі молодці!

Одна з кращих новел з точки зору графічного виконання! Дякую за такий досвід!

Дорога

Гра не заграє із читачем красивим меню, та одразу кидає з місця в кар'єр. Можливо, такий підхід зрозуміють не всі, але з іншого боку це допомагає краще відчути нуарну атмосферу.

Надзвичайно красиві спрайти та детальні фони компенсуються недостатньою, на мій погляд, емоційністю та різноманітністю спрайтів героїв. Хоча це й можна пробачити, дивлячись які обмеження в часі та електрохарчуванні були (серйозно, люди, переходьте на псіо-кристали!). Що цікаво, на фоні присутня нескладна анімація. Вона приємна, не відволікає від читання та гарно доповнює загальну картину. Детективна атмосфера гарно витримана, однак навіть тут є місце для теплих тонів! Серйозно, ви вирішили задобрити мене цього разу, адже я люблю, коли картинка насичена кольорами навіть тоді, коли історія досить меланхолічна!

Дещо вибивається із загальної картини занадто аскетичне меню, яке можна було б оформити під детективні дрібниці.

Дилема

Чому це з Мартою можна бути лише друзями? Ото ці драми…

Мила гра, яка напочатку зустрічає дженерік-зав’язкою багатьох новел про кунів у главній ролі. Думаєш така, ну типова шкілька драма про нерозділене кохання... Однак тут є, чим вас зацікавити.

Візуальний стиль гри милий, персонажі зроблені непогано. Кожен має якусь впізнавану рису, через що вже через декілька хвилин починаєш їх розрізняти один від одного не лише по імені.

Фони зроблені простенько, але якісно, однак якось без родзинки. Шкільне подвір’я, бібліотека, клас… Здається, ми це вже бачили сотні разів, через що може виникнути ефект Дня Бабаку, наче ми переживаємо історію в цих локаціях постійно. Однак, чи не це є класикою? Іноді хочеться чогось нового. Однак дуже популярне явище, коли даєш читачеві щось нове, воно або геть не заходить, або подобається менше за класику. Насправді, це тема для окремої статті.

З недоліків можна назвати майже повну відсутність анімації фонів та дещо недостатню експресію героїв. Ще в мене є питання до кольору фону та шрифтів в деяких місцях.

Життя, бро. Воно таке.

Я!

Головне меню мене на мить зламало…

Однозначно один з чемпіонів цього джему з точки зору оригінальності! Чесно скажу, подібний стиль не є моїм улюбленим, але пророблена титанічна робота, особливо із кольором. Впоратися із такою кількістю яскравих кольорів, при цьому не перетворивши композицію на кашу – це талант! Розробникам вдалося зробити атмосферу водночас і психоделічною, і при цьому такою, щоб очі не хотіли десь вибігти. Доволі товсті контури гарно виділяють об’єкти на екрані, а це при такому рівні яскравості є необхідністю.

При такій унікальності важко вгодити великій аудиторії. Це єдиний недолік такого підходу, а вже наскільки він вагомий - кожен розробник вирішує для себе індивідуально. Однак, як на мене, в цьому виборі має домінувати те, що запам’ятається читачеві. Розробники, ви на вірному шляху, адже вашу гру точно запам’ятають!

Непоганий рівень інтерактивності та загальний сюжет із соціальним посилом роблять цей проект дуже смачним фруктом для тих, хто хоче чогось дійсно нового. Емоції, отримані під час проходження, важко описати словами!

Я наче за маленьку Тіну із Borderlands пограла, навіть зайчик схожий!

Connection Error

Азаріс наче побувала у психолога на прийомі

Досить цікавий сеттинг, що поєднує в собі Starcraft та Star Trek, а одна з головних героїнь дуже нагадує Мерсі із Overwatch. Одразу кидається в очі її певна сексуалізація. Насправді не маю нічого проти цього явища в іграх (ви на мої груди дивилися? Не знаю, що за збочинець так зробив, але я вже звикла і вони мені йдуть), якщо воно збалансоване. Тобто, коли дівчатам не роблять якісь нереальні розміри, і не одягають як проституток на вечірку. Скажу чесно, дизайн героїні ходить по вістрю леза, та може відлякати деяких читачів. Спочатку я подумала, що потрапила у хентай-версію гри, і що зараз в кімнату зайде аннор та гарненько мене провчить за мої хорні-збочення перед монітором... Ви цього не бачили, бо це зараз дуже дивно прозвучало…

Виконання фонів просте, місцями навіть занадто. Не вистачає певних деталей, тим паче сеттінг з цим ніяк не обмежує. Гарно промальований спрайт героїні просто не залишає шансів деяким фонам, які в релізній версії бажано підтягнути.

Загальний стиль космоопери мені сподобався. Трохи попрацювати над деталями фонів та, можливо, експресією героїв, і буде файненько.

Twins

Цікава історія, що із самого початку тримає в напрузі. Щодо графічного виконання, то воно досить аскетичне. Наявна традиційна проблема для новел із використанням оброблених фото в якості фонів (деякі фото взагалі не мають обробки). Спрайтів персонажів як таких дуже мало, ми орієнтуємося більше по аватарці того, хто зараз каже. Це ж стосується і деталей графіки.

Видно, що новела орієнтується більше на захоплюючу історію, однак якщо розробники планують розвивати проєкт надалі, треба буде серйозно переробити графіку, адже візуальна новела – це про зовнішній вигляд також.