Угода про асоціацію України з ЄС та торгова війна з Російською Федерацією (аналітичний огляд) - Международные отношения и мировая экономика дипломная работа
Главная
Международные отношения и мировая экономика
Угода про асоціацію України з ЄС та торгова війна з Російською Федерацією (аналітичний огляд)
Розробка плану приведення українського законодавства у відповідність до норм і стандартів Європейського Союзу. Зобов’язання України стосовно учасників Європейського Союзу, політичне та військове протистояння з РФ. Угода про Асоціацію "Рух капіталу".
посмотреть текст работы
скачать работу можно здесь
полная информация о работе
весь список подобных работ
Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Дипломатичної академії України при МЗС України
Угода про асоціацію України з єс та торгова війна з російською федерацією (аналітичний огляд)
Татаренко Н.О., проректор з наукової роботи і
міжнародних зв'язків, к.е.н., професор
Кончин В.І., доцент кафедри міжнародної економіки і
економічної дипломатії, д.е.н., професор
Угода про асоціацію України та ЄС у частині про ЗВТ передбачає приведення законодавства, норм і стандартів України у відповідність з нормами і стандартами ЄС у сфері регулювання зовнішньої і внутрішньої торгівлі - технічне регулювання, ветеринарний і фітосанітарний контроль, митне законодавство, державні закупівлі, субсидування, а також в галузі регулювання фінансових, телекомунікаційних, поштових, кур'єрських послуг, послуг міжнародного морського транспорту, захисту інтелектуальної власності та конкурентного права.
Україна буде зобов'язана узгоджувати своє законодавство і нормативне регулювання у визначених сферах із законодавством ЄС у відповідності із доробком Спільноти - Acquis communautaire quis). Тим самим дана Угода на сучасному етапі встановлює односторонню залежність України від ЄС, зокрема від положень його первинного законодавства та директив, що несуть з собою сукупність спільних прав і зобов'язань, обов'язкових до виконання українською стороною.
У додатках до Угоди прописано детальний план-графік приведення українського законодавства у відповідність до положень цієї Угоди, а також санкції за їхнє порушення. 17 вересня 2014 року Кабінет Міністрів України затвердив план заходів з імплементації Угоди про асоціацію на 2014--2017 роки . План заходів з імплементації Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони,та Європейським Союзом, Європей-ським Співтовариством з атомної енергій їхніми державами-чле-нами, з іншої сторони, на 2014--2017 роки http://www.kmu.gov.ua/ document/247616985/P0847-00.doc
З 2016 року регламенти, директиви і інші внутрішні документи ЄС виносяться на рівень міжнародно-правових зобов'язань України стосовно третіх країн, включаючи Росію та інші країни - учасники Митного Союзу. У правовому контексті Україна після підписання угоди опиняється у юрисдикції ЄС. Всі питання взаємовідносин з третіми країнами, що стосуються торговельної політики, наша країна повинна буде узгоджувати з ЄС у Комітеті з питань торгівлі, створеному Радою асоціації.
Ці правові підстави взаємодії України та ЄС, включаючи обов'язковість директив ЄС в галузі технічного регулювання та стандартів, які мають стати національними протягом 2-10 років - виключаються будь-які невідповідності у національних стандартах цим вимогам, у тому числі ДГСТ-1992, відразу ж нівелюють можливості виробничої та пов'язаної з нею науково-технічної кооперації з іншими країнами, які не керуються стандартами ЄС. Відповідно, автоматично Україна втрачає ринок країн Митного Союзу і мова вже не йтиме про спільні проекти в космічній, авіаційній, суднобудівній галузях, атомній енергетиці, тощо.
В 56 статті Угоди про асоціацію прописано, що «Україна утримується від внесення змін в своє горизонтальне і галузеве законодавство, окрім як з метою поступового приведення такого законодавства у відповідність з нормами aсquis ЄС і задля підтримки такої відповідності». Це означає, що вона не зможе вдаватися до використання механізмів усунення технічних бар'єрів у торгівлі. Тим часом, такі можливості передбачені у взаємній торгівлі, наприклад, з державами-учасницями СНД.
Норми угоди про відміну митних стягнень і квотних обмежень у торгівлі енергоносіями між сторонами - Ст.6, п.1, п.2711 Додатків ІІ до Протоколу І, п.7.2 вступу до цього Додатку можуть поширюватись і на природний газ з Росії. Вони унеможливлюють відміну експортного мита на нафту і газ з цієї країни, тому що зворотною стороною є необхідність дзеркального стягнення цього мита, якщо Україна вивозитиме з української території у треті країни.
Україна майже повністю відміняє мита на імпортні товари з ЄС, що створює серйозні проблеми для українських виробників вже в короткостроковій перспективі. Як показали проведені емпіричні наукові дослідження, Україна не отримує суттєвих ефектів росту товарообігу з ЄС та економічного зростання саме від лібералізації торгівлі товарами, не дивлячись на важливість цього процесу для посилення інтеграційних зв'язків суб'єктів бізнесу країн-учасниць Угоди про Асоціацію.
Очікується, що саме завдяки лібералізації торговельних потоків спочатку відбудеться банкрутство неефективних українських виробництв, а з часом проявиться комплементарний зв'язок між товарним імпортом промислового призначення та прямими іноземними інвестиціями. На цій основі в очищеному економічному просторі від неефективних та низькотехнологічних гравців постануть нові підприємства і розширять виробничий пояс Спільного ринку ЄС.
Зростаючий товарний імпорт буде посилювати від'ємне сальдо торговельного балансу України, але воно має компенсуватися притоком спочатку переважно фінансового, а потім і прямого капіталу з ЄС.
З огляду на статтю 145 Угоди про Асоціацію «Рух капіталу» передбачається, що з дати набрання чинності цією Угодою Сторони повинні забезпечувати вільний рух капіталу, пов'язаного з надходженням прямих інвестицій відповідно до законодавства приймаючої країни та інвестуванням відповідно до положень Глави 6 «Заснування підприємницької діяльності, торгівля послугами та електронна торгівля»«.
Однак, якщо проаналізувати додаток ХУП-2 розділ Н «Вільне пересування капіталу та платежів» графіку імплементації, то можна побачити, що основоположні статті 63-65 Угоди «Про функціонування ЄС», імплементація яких мала б відкривати зелену дорогу прямим іноземним інвестиціям європейського бізнесу саме в виробничій сфері, відкладені принаймні на п'ять років. Говориться, що «через 5 років з дати набрання чинності Угодою [про Асоціацію] Комітет з питань торгівлі прийме остаточне рішення щодо строків впровадження даних положень цього Договору».
Не вказані чіткі кроки з приводу прямих іноземних інвестицій у виробничу сферу в найближчій перспективі й у вищезазначеному плані заходів уряду по імплементації Угоди - див. пункт 149 Глава 7. Поточні платежі та рух капіталу. В цій секції реалізації заходів відповідальним за виконання є НБУ - за згодою, а партнером зі сторони ЄС виступає Європейський центральний банк. Міністерство економічного розвитку та торгівлі разом зі створеним Комітетом з питань торгівлі не беруть активної участі в питаннях лібералізації руху капіталу за цим графіком.
Це означає, що в найближчі роки увага посилено буде прикута до підпунктів а та Ь пункту 2 статті 145 Угоди про Асоціацію, а саме до вільного руху капіталу, пов'язаного з наданням кредитів, які стосуються торговельних операцій, або з наданням послуг, в яких бере участь резидент однієї зі Сторін, та до вільному руху капіталу, пов'язаного з портфельними інвестиціями і фінансовими позиками та кредитами інвесторів іншої Сторони.
Отже, швидше за все передбачається, що зі скасуванням митних тарифів в Україну протягом принаймні наступних 5 років будуть масово надходити імпортні товари з ЄС, збут яких має підкріплюватися, фінансуватися короткотерміновими торговими кредитами та борговими фінансовими зобов'язаннями у вигляді довгострокових п'ятирічних корпоративних облігацій для потреб імпортоорієнтованого бізнесу замість прямих іноземних інвестицій для організації виробництва на території України.
В такий спосіб багато європейських товаровиробників компенсують наслідки перевиробництва та відтягнуть стаціонарний стан Спільного ринку ЄС і вийдуть зі стагнації. Цей запланований ззовні сценарій підтверджується і актуальною монетарною політикою Національного банку України, якому МВФ порекомендував почати практикувати вільно плаваючий курс для посилення міжнародної мобільності руху фінансового боргового капіталу з одночасним таргетуванням інфляції.
Це позбавляє НБУ можливості використовувати автономно грошово-кредитну експансіоністську політику з ендогенною кредитною пропозицією в національній валюті. Екзогенні джерела фінансування економічних операцій замінять внутрішню функцію НБУ та вітчизняних комерційних банків.
В період активізації міжнародного спекулятивного фінансового капіталу та його притоку в Україну з метою інтенсифікації товарного імпорту з ЄС має по логіці відбуватися економічне зростання в короткотерміновому періоді. Але така стратегія розвитку, що дуже схожа на стратегію Помаранчевої команди, може стати фатальною в довготерміновому періоді - через 5 років, коли суб'єкти імпортоорієнтованого бізнесу та банківські установи за певних обставин не здатні будуть розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями.
Результати економічного зростання будуть в такому разі нівельовані, так само як це сталося в Україні в 2009 році з відповідними соціально-економічними наслідками.
Отже, за умов реалізації такої стратегії внаслідок скасування імпортних тарифів та подальшої лібералізації торгівлі з ЄС багато українських виробників вимушені будуть зупинити виробництво вже найближчим часом. Зокрема можна очікувати, що найбільш серйозні проблеми виникнуть для українських підприємств з пошиву одягу, меблів, продуктів харчування, машинобудування і інших виробництв, які стануть неконкурентними порівняно з імпортоорієнтованим бізнесом -в тому числі бізнесом нерезидентів в Україні, який буде фінансуватися з зовнішніх джерел.
На момент старту Угоди про Асоціацію імпортне мито на товари з ЄС обнуляється за 7666 товарними позиціями із 10530 позицій товарної номенклатури ЗЕД - 72%, протягом трьох років обнуління охопить - 89 %, а протягом десяти років - 98,5 % товарних позицій.
Унаслідок створення Україною зони вільної торгівлі з ЄС , країни СНД, частка українських товарів в структурі імпорту котрих залишається високою, вимушені будуть з огляду на загрозу реекспорту європейської продукції через територію України ввести захисне імпортне мито на всі завезені з території України товари, у тому числі українського походження.
З огляду на невтішну для країн СНД перспективу в зв'язку з цілковитою економічною орієнтацією української економіки на інтеграцію в Спільний ринок ЄС, першою почала реагувати захисними заходами Російська Федерація.
Постановою уряду РФ № 959 від 19 вересня 2014 «Про введення ввізних мит щодо товарів, країною походження яких є Україна», всупереч зобов'язанням виконувати угоду про зону вільної торгівлі СНД, з боку РФ було вирішено ввести ввізні мита відносно товарів, що походять з території України і ввозяться в Російську Федерацію, у розмірі ставок Єдиного митного тарифу Митного союзу - відповідно до режиму найбільшого сприяння за переліком згідно з додатком.Постановление правительства Российской Федерации от 19 сентября 2014 г. № 959 «О введении ввозных таможенных пошлин в отношении товаров, страной происхождения которых является Укра-ина». -http://government.ru/media/files/1dG08nzgoEE.pdf
Постановою Уряду РФ від 13 серпня 2015 N 842 «Про внесення змін до постанови Уряду Російської Федерації від 7 серпня 2014 N 778 і від 31 липня 2015 N 774»4 до списку країн, чий спектр продовольчих товарів підлягає забороні ввезення було долучено Україну, Республіку Албанію, Чорногорію, Республіку Ісландію та Князівство Ліхтенштейн. При цьому відносно України зазначена заборона застосовується з дня набрання чинності пунктом 1 постанови Уряду Російської Федерації від 19 вересня 2014 N 959» Про введення ввізних мит щодо товарів, країною походження яких є Україна «, але не пізніше 1 січня 2016 г.
Цією ж постановою було внесено зміни у постанову Уряду Російської Федерації від 31 липня 2015 N 774 «Про затвердження Правил знищення сільськогосподарської продукції, сировини і продовольства, включених до переліку сільськогосподарської продукції, сировини і продовольства, країною походження яких є Сполучені Штати Америки, країни Європейського союзу, Канада, Австралія і Королівство Норвегія і які до 5 серпня 2016 включно заборонені до ввезення в Російську Федерацію», а саме до списку було долучено Україну, Республіку Албанію, Чорногорію, Республіку Ісландію і Князівство Ліхтенштейн»,
16 вересня 2015 року Президент Петро Порошенко підписав указ, про введення в дію списку санкцій проти 388 фізичних і 105 юридичних осіб, раніше затвердженого Радою національної безпеки і оборони України. Економічні санкції торкнулися 29 російських банків, понад 20 російських авіакомпаній, кількох підприємств військово-промислового комплексу, найбільших російських виробників антивірусних програм.
18 листопада 2015 р. уряд РФ ухвалив рішення запровадити з 1 січня 2016 р. продовольче ембарго на товари з України. Про це повідомив міністр економічного розвитку РФ А. Улюкаєв, який зазначив, що «Оскільки Україна приєдналася до санкцій проти Російської Федерації - економічних, фінансових, ми ухвалили рішення про запровадження ... захисних заходів у вигляді продовольчого ембарго. Просто це рішення має відтермінований характер. Воно теж відкладене до 1 січня 2016 року».
16 рудня 2015 президент РФ В. Путін підписав указ про призупинення з 1 січня 2016 року дії договору про зону вільної торгівлі щодо України «у зв'язку з винятковими обставинами, що зачіпають інтереси і економічну безпеку РФ і вимагають вживання невідкладних заходів». Указ набрав чинності з дня його підписання.
Позиція РФ щодо запровадження спочатку нетарифних обмежень та митних тарифів щодо 170 українських експортних товарних груп різних виробничих секторів, а з 1 січня 2016 р. взагалі введення продовольчого ембарго на продукти сільського господарства та харчової промисловості має швидше не каральний характер щодо України за її долучення до санкцій Заходу чи за її роль в політичному і військовому протистоянні.
Економіка РФ, незалежно від критичної ситуації у взаємовідносинах з Україною, взяла курс на імпортозаміщення в секторах сільського господарства та переробної промисловості задля забезпечення своєї економічної безпеки від Заходу. Спроба здійснити структурні зрушення та повноцінно компенсувати дефіцит багатьох товарів, які російська економіка декілька десятиліть поспіль отримувала в великих обсягах з країн Заходу, а також з України, це довгострокова мета уряду РФ.
Сьогодні ж Росії в прагненні імпортозаміщення приходиться частково змиритися з продовольчою інфляцією, яка в травні 2015 р. за півтора роки досягла 28, 7% Продовольственное эмбарго: импортозамещение и изменение структуры внешней торговли //Бюллетень о развитии конкуренции. - август 2015. - Аналитический центр при правительстве Российской Федерации. - http://ac.gov.rU/files/publication/a/6007.pdf, з тиском на валютний курс та втратою міжнародних валютних резервів для його підтримання, з географічною диверсифікацією імпорту продовольства через зростання в імпортній структурі частки таких країн, як Білорусь, Бразилія, Парагвай, Аргентина, Китай, В'єтнам, Фарерські острови, Туреччина до останніх подій, тощо.
Втрата валютних резервів внаслідок погіршення платіжного балансу та макроекономічна дестабілізація через значну складову товарного імпорту є найбільшою загрозою для Кремля та збереження ним моделі адміністративного капіталізму (Див.: Додаток 1. Тому така політика російської сторони є цілком об'єктивною і вимагає від української держави, що обрала європейський вектор інтеграції, комплексу заходів для нейтралізації негативних зовнішніх ефектів.
Стратегічною метою України в економічних відносинах з РФ має стати вирішення двоєдиної задачі:
- по-перше - враховуючи руйнування у взаємних стосунках, Російська Федерація більш не може вважатися партнером України в розвитку та поглиблення відносин інтеграційного типу. Відносини з
Росією повинні ґрунтуватися на прагматичних засадах та дотриманні принципів, обов'язкових для держав-членів Світової організації торгівлі
- по-друге - виникає нагальна необхідність істотного зменшення ступеня залежності української економіки від російських ринків збуту, передусім продовольчих товарів та товарів машинобудування, а також джерел постачання критично важливих енергоносіїв та сировини.
Російська Федерація продовжує здійснювати вибіркові, дестабілізуючі заходи, які мають негативні ефекти в різних сферах економіки України - зокрема в торгівлі товарами та послугами, банківському секторі, промисловому виробництві та виробничій кооперації, що зрештою чинить тиск на погіршення платіжного балансу та проявлення девальваційних очікувань. асоціація україна європкйський митний
Враховуючи складну економічну ситуацію в Україні через відносини з РФ, Європейський Союз на підставі підписаної з ним Угоди про Асоціацію, і зокрема про зону вільної торгівлі у 2014 р. задля стримування глибокого економічного спаду в українській економіці запровадив автономні торговельні преференції - АТП для українських експортерів спочатку на півроку, а потім продовжив їх дію до кінця 2015 року.
Продовження дії АТП для експортерів в ЄС стало одним з результатів трьохсторонніх консультацій між Україною, ЄС та Росією, які були присвячені пошуку шляхів усунення занепокоєння Росії щодо впливу поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі - ПВЗВТ на її економіку. Також сторони домовились про відстрочення тимчасового застосування ПВЗВТ між Україною та ЄС до кінця 2015 року з метою відведення додаткового часу для консультацій та зниження ризику погіршення економічних відносин між Україною та Росією.
Незважаючи на зусилля по збереженню статус- кво у відносинах з Росією, другою визначальною зміною цього періоду стало різке зниження економічної взаємодії з нею.
Протягом 2014 та першої половини 2015 років тривало стрімке скорочення як експорту, так і імпорту товарів, що було частково пов'язано зі зростанням нетарифних обмежень торгівлі, а також з огляду на введення імпортних мит в рамках режиму найбільшого сприяння СОТ на певні товарні позиції українського експорту, що мали до цього нульову або преференційну ставку в рамках угоди про зону вільної торгівлі СНД.
Тенденції українського експорту товарів, 2013-2014 рр.
Експорт України в світ, тис. дол. США
Експорт України до Російської Федерації, тис. дол США
Частка українського експорту до Російської Федерації, %
Експорт України до інших країн, тис. дол. США
Частка українського експорту до інших країн, %
Частка українського експорту в світ від ВВП, %
Частка українського експорту до Російської Федерації від ВВП, %
Частка українського експорту до інших країн від ВВП, %
Розраховано на основі статистичних даних Державної служби статистики України, Комітету торгівлі ООН та Світового банку.
Тенденції українського експорту товарів за 9 місяців 2015 року порівняно з аналогічним періодом 2014 року
Експорт України в світ, тис. дол. США
Експорт України до Російської Федерації, тис. дол. США
Частка українського експорту до Російської Федерації, %
Експорт України до інших країн, тис. дол. США
Частка українського експорту до інших країн, %
Частка українського експорту в світ від ВВП, %
Частка українського експорту до Російської Федерації від ВВП, %
Частка українського експорту до інших країн від ВВП, %
Розраховано на основі статистичних даних Державної служби статистики України, Комітету торгівлі ООН та Світового банку.
Динаміка українського імпорту товарів, за 2013-2014 рр.
Імпорт України зі світу, тис. дол. США
Імпорт України з Російської Федерації, тис. дол. США
Частка українського імпорту з Російської Федерації, %
Імпорт України з інших країн, тис. дол. США
Частка українського імпорту з інших країн, %
Частка українського імпорту зі світу від ВВП, %
Частка українського імпорту з Російської Федерації від ВВП,%
Частка українського імпорту з інших країн від ВВП,%
Тенденції українського імпорту товарів за 9 місяців 2015 року порівняно з аналогічним періодом 2014 року
Імпорт України зі світу, тис. дол. США
Імпорт України з Російської Федерації, тис. дол. США
Частка українського імпорту з Російської Федерації, %
Імпорт України з інших країн, тис. дол. США
Частка українського імпорту з інших країн, %
Частка українського імпорту зі світу від ВВП, %
Частка українського імпорту з Російської Федерації від ВВП, %
Частка українського імпорту з інших країн від ВВП,%
Як видно з таблиць 1 та 2 частка українського експорту товарів до Росії від усього її експорту товарів знизилася з 23,8% у 2013 р. до 18,2% у 2014 р., а за 9 місяців 2015 р. до 12,8%. Частка українського експорту до Росії від ВВП скоротилася з 8,4% в 2013 р. до 7,4% в 2014 р., а за 9 місяців 2015 р. склала 4,6%. Натомість спостерігалося зростання цієї частки від ВВП в інші країни з 26,9% в 2013 р. до 33,5% в 2014 р., і деяке падіння за 9 місяців 2015 р. до 31,1% порівняно з аналогічним періодом 2014 р. - 32,9%.
Загалом відбувається падіння українського експорту товарів до РФ в 2014 р. на 35% порівняно до 2013 р., а за 9 місяців 2015 р. він впав на 55,6% від вартості 9 місяців 2014 р. При цьому, якщо розглядати динаміку зміни за товарними групами, спостерігається подвійна тенденція. в одних випадках зменшення вартості експорту пояснюється в т.ч. зменшенням кількісних обсягів, а в інших випадках кількісні обсяги навіть нарощуються, а вартість експорту падає (Див.: Табл. 6).
Це означає, що на торгівлю України з РФ за певними товарними групами, передусім товарами видобування та металургії - вироби з чавуну, пруток та катанка, алюмінієві руди, труби та пустотілі профілі, будівельні матеріали, камінь та пісок, вироби з легованої сталі вплинуло погіршення торговельних умов для України -terms of trade внаслідок девальвації гривні. За деякими позиціями гіпотетично мала місце субституція високоякісних товарів дешевшими замінниками в більших обсягах - наприклад, шоколад та шоколадні вироби.
Аналізуючи таблиці 3 та 4 можна побачити, що частка українського імпорту товарів з Росії від усього її імпорту товарів знизилася з 30,2% у 2013 р. до 23,3% у 2014 р., а за 9 місяців 2015 р. до 19,98%. Частка українського імпорту з Росії від ВВП скоротилася з 12,9 % в 2013 р. до 9,6 % в 2014 р., а за 9 місяців 2015 р. склала 6,94%. Натомість спостерігалося зростання цієї частки від ВВП в інші країни з 29,9% в 2013 р. до 31,6% в 2014 р., і деяке падіння за 9 місяців 2015 р. до 27,8% порівняно з аналогічним періодом 2014 р. - 29,4%.
Загалом відбувається падіння українського імпорту товарів з РФ в 2014 р. на 45,5% порівняно до 2013 р., а за 9 місяців 2015 р. він впав на 47,9% від вартості 9 місяців 2014 р. При цьому, якщо розглядати динаміку зміни за товарними групами, спостерігається подвійна тенденція. в одних випадках зменшення вартості імпорту пояснюється в т.ч. зменшенням кількісних обсягів, а в інших випадках кількісні обсяги імпорту навіть нарощуються, а вартість імпорту падає. Це означає, що на торгівлю України з РФ за певними товарними групами - тютюн, вугілля, пропан бутан, неорганічні хімічні елементи, папір та картон вплинуло покращення торговельних умов для України - terms of trade внаслідок девальвації російського рубля.
- Отже, на зменшення вартості експорту та експортне виробництво вплинули наступні чинники:
- згортання виробничої та торговельної кооперації українських підприємств з російськими біз- нес-партнерами,
- втрата Україною великої кількості крупних підприємств, що перейшли під юрисдикцію ДНР та ЛНР, зокрема в металургії, видобувній промисловості та машинобудуванні. Наприклад, втрата Стаханівського вагонобудівного заводу в Луганській області, призвела в тому числі до суттєвого скорочення обсягів за найбільшою експортною товарною групою «Залізничні транспортні засоби». Падіння за певними товарними групами відбулося внаслідок втрати таких заводів, як Завод Nord, Донбаскабель, Донецькгірмаш, завод «Коксохімо- бладнання». Повномасштабні наслідки цих втрат можна буде побачити в статистиці в розрізі експортних товарних груп за 2015 р.,
- постанова 959 уряду РФ з запровадження митних тарифів за MFN СОТ для цілого спектру українських експортних товарів, часткове прикриття вільної торгівлі з Росією в рамках угоди про ЗВТ СНД. Згідно з Постановою, рішення щодо початку застосування Постанови приймається Урядом Росії після виявлення факту практичного застосування Угоди про асоціацію. Згідно з проведеним емпіричним дослідженням Інституту економічних досліджень та політичних консультацій зменшення імпорту внаслідок введення постанови виявляється незначним - 230 млн. дол. СШАMovchan V., Ryzhenkov M. Impact of Russian Protectionism on the Ukrainian Economy. -Institut of Economic Research and Policy Conculting.- 1December 2015. - http://4liberty.eu/impact-of-russian-
protectionism-on-the-ukrainian-economy/. Перевіривши результати досліджень Світового банку за допомогою симулятивної моделі часткової рівноваги TRIST, ми підтверджуємо, що вони фактично є дійсними для даного випадку
- технічні та інші бар'єри РФ на українську продукцію, що було і є перепоною для вільного перетину українських товарів на російський ринок, починаючи з 2013 року. Одним з факторів, які пояснюють стрімке скорочення експорту в Росію, стали нетарифні обмеження з боку Росії. Протягом 2014 та першої половини 2015 років Росія продовжила практику заборон поставок української продукції на її внутрішній ринок, формально мотивуючи ці обмеження міркуваннями безпеки та захисту здоров'я населення, тварин і рослин (Табл. 2).
Невідповідність процедури встановлення обмежень правилам СОТ неодноразово наголошувалась Україною в рамках засідань Комітетів СОТ з ТБТ та СФЗ.Специфічні торговельні занепокоєння України див. http:// tbtims.wto.org/web/pages/search/stc/Search.aspx; http://spsims.wto.org/ web/pages/search/stc/Search.aspx; (Див.: Додаток 2)
- погіршення торговельних умов - terms of trade внаслідок девальвації гривні - позитивні ефекти нарощування кількісних обсягів на експортних виробництвах з еластичністю попиту більше одиниці, негативні - здешевлення вартості за одиницю експортного товару та менша експортна виручка в ключовій іноземній валюті,
- політика географічної диверсифікації та початок імпортозаміщення в РФ.
- На зменшення українського імпорту в вартісному вимірі з РФ вплинуло:
- скорочення обсягів закупівлі природного газу Україною внаслідок оцінки українською стороною реальних потреб в умовах спаду промисловості та економіки в цілому,
- спроби української влади та бізнесу здійснити диверсифікацію імпорту енергоресурсів та сировини,
- волюнтаризм уряду в сфері державних закупівель,
- погіршення торговельних умов для Росії - terms of trade внаслідок девальвації гривни.
Тепер проаналізуємо структуру українського експорту в Російську Федерацію за найбільшими 40 товарними групами - 3-digit SITC - трьохзнач- на класифікація МСТК, яка є схожою на чотирьох- значну класифікацію ТН ЗЕД, але в дещо більш агрегованому вигляді.
Слід зазначити, що за нашою оцінкою еластичність попиту на український експорт продовольчих товарів по ціні з боку РФ є високою, на відміну від низької еластичності попиту на український експорт з боку європейських партнерів, які закуповують в Україні переважно сировинні товари видобування залізних руд, металургії, сільського та лісового господарства, а також працемісткі товари меблевої, взуттєвої та швейної промисловостей.
Це означає, що здешевлення українського експортного товару внаслідок скасування митних тарифів та й навіть від зміни валютного курсу особливо не впливає на зростання обсягів експортного виробництва для потреб ЄС, а отже не передбачає суттєвого розширення експортних потужностей від лібералізації торгівлі. Натомість зниження цін на українські експортні товари, що поставляються до РФ, до настання останніх подій вказувало на тенденцію нарощування обсягів українського експортного виробництва.
Як у випадку з ЄС, так і з РФ сучасна експортна структура української економіки є неоптимальна та неефективна і має змінитися під впливом реалізації Угоди про Асоціацію. Експортна структура України є неефективною, навіть не дивлячись на той факт, що характер спеціалізації, технологічний рівень та ступінь переробки товарів - кількість позицій капіталомістких товарів металообробки, важкого машинобудування у торговельній співпраці України з РФ та країнами СНД є вищим. Не завжди вищий рівень експортної спеціалізації вказує на розвиненість економіки країни, особливо якщо йде мова про девелопменталістську модель, де все підпорядковано захисту вітчизняних виробників продукції з вищою доданою вартістю, або в випадку пострадянського простору, де спеціалізація будується всупереч принципу порівняльної переваги -comparative advantage.
За логікою ЄС країна може спеціалізуватися на товарах з вищим ступенем обробки і вищою капітало- та наукомісткістю, лише тоді, коли вона вже достатньо розвинулась під впливом прямих іноземних інвестицій та сучасних технологій транснаціональних компаній розвинутих країн інтеграційного простору.
На вищих щаблях економічної інтеграції відбувається вирівнювання відносних цін на фактори виробництва - заробітна плата/процентна ставка на капітал між країнами і це віддзеркалює вирівнювання факторної забезпеченості - капітал/ фактор праця, вирівнювання доходів на душу населення, високий перехресний взаємний попит переважно на капіталомісткі товари переробної промисловості, що веде до вирівнювання виробничих та торговельних структур і внутрішньосекторної торгівлі - intra-industry trade. В таких умовах має місце монополістична конкуренція, коли експорт та імпорт країн представлений широкою лінійкою різноманітних варіантів диференціації за якістю та маркетинговою ціною одних і тих самих товарів, якими обмінюються вирівняні країни між собою. Таке вирівнювання - реальна конвергенція приходить на етапі спільного ринку. До цього моменту менш розвинуті країни на перших щаблях економічної інтеграції в рамках зони вільної торгівлі мають спеціалізуватися за принципом порівняльної переваги на працемістких товарах сільського господарства та легкої промисловості, але на основі інтенсифікації руху прямих виробничих іноземних інвестицій крок за кроком структурно змінюватися. Філософія структурної політики ЄС для країн, що розвиваються і інтегруються в клуб розвинутих економік Спільного ринку, не передбачає якихось напрямів формування структу
Угода про асоціацію України з ЄС та торгова війна з Російською Федерацією (аналітичний огляд) дипломная работа. Международные отношения и мировая экономика.
Курсовая работа по теме Современная семья как объект социальной работы
Правовое Регулирование Ипотеки Реферат
Культура Византии В Раннее Средневековье Реферат
Курсовая работа по теме Последствия падения римской власти в Британии
Курсовая Работа На Тему Атэс Как Механизм Диалога И Согласования Позиций Государств По Ключевым Вопросам Экономики, Торговли, Инвестиций, Активизации Экономического И Технического Сотрудничества, Подготовки Кадров
Реферат по теме Профессионально-значимые и личностные качества психолога
Автореферат Диссертации По Экономике
Реферат: Интервью в социологическом исследовании
Курсовой Проект Тяговая Сила Автомобиля Маз
Реферат по теме История творчества группы Ария
Контрольная работа по теме Деловая беседа. Переговоры
Контрольная работа по теме Космологическое учение пифагорейской школы
Реферат: Ресурсосберегающие технологии на железнодорожном транспорте
Реферат по теме Функциональные свойства автомобиля
Курсовая работа по теме Определение инвестиционного климата Республики Абхазия и факторы ее улучшения
Контрольная Работа На Тему Психология
Сочинение Л Н Т
Доклад по теме Монастырь Косиерево
Реферат: Диагностика лжи при допросе
Дипломная Работа На Тему Обоснование Экономической Эффективности Производства И Использования Биогумуса В Садоводстве (На Примере Зао Аф "Сальский Сад" Сальского Района Ростовской Области)
Организация фотоуслуг в ООО "Альфа-блик" - Маркетинг, реклама и торговля бизнес-план
План счетов. Структура счетов - Бухгалтерский учет и аудит презентация
Готический стиль - Культура и искусство реферат