Удосконалення обліку та контролю коштів цільового фінансування - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа

Главная

Бухгалтерский учет и аудит
Удосконалення обліку та контролю коштів цільового фінансування

Місце та роль цільового фінансування і цільових надходжень у структурі власного капіталу і забезпеченні зобов’язань. Джерела та напрями використання коштів. Облік цільового фінансування будівництва. Особливості обліку цільового бюджетного фінансування.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
1. Теоретико-методичні аспекти цільового фінансування та цільових надходжень
1.1 Місце та роль цільового фінансування і цільових надходжень у структурі власного капіталу і забезпеченні зобов'язань
1.2 Джерела та напрями використання коштів цільового фінансування і цільових надходжень
2. Концептуальні засади обліку цільового фінансування та цільових надходжень
2.1 Облік цільового фінансування будівництва
2.2 Особливості обліку цільового бюджетного фінансування
2.3 Облік гуманітарної допомоги як виду цільового фінансування
3. Удосконалення обліку та контролю коштів цільового фінансування
цільовий фінансування будівництво бюджетний
Необхідність реалізації демократичних принципів суспільного розвитку в Україні зумовили потребу в оптимальних змінах загального процесу регулювання обліку та оподаткування результатів діяльності підприємств та неприбуткових організацій, а також підвищення вимог до обліку, контролю, аналізу використання бюджетного фінансування установами та організаціями, пов'язані із затвердженням Бюджетного кодексу України, поетапним виконанням програмно-цільового методу планування бюджетів, поширенням процедур аудиту на одержувачів бюджетних коштів.
Так, проблеми обліку, контролю та аналізу господарської діяльності підприємств та організацій різних форм власності знайшли відображення в наукових працях багатьох українських вчених, зокрема: М.Т. Білухи, Ф.Ф. Бутинця, К.Ф. Ізмайлової, В.П. Завгороднього, М.В. Кужельного, Л.А. Лахтіонової, В.Г. Лінника, Є.В. Мниха, П.Я. Поповича, В.С. Рудницького, П.Т. Саблука, В.В. Сопка, Б.Ф. Усача, М.Г. Чумаченка, С.І. Шкарабана, Н.П. Шульги та російських вчених: В.Д. Андрєєва, О.М. Андронова, І.Т. Балабанової, П.С. Безруких, В.В. Ковальова, О.І. Ковальова, В.Ф. Палія, В.П. Привалова, А.Д. Шеремета.
Якщо метою діяльності суб'єктів господарювання є отримання прибутку, то статутна діяльність неприбуткових організацій передусім націлюється на раціональне використання отриманого цільового фінансування та бюджетних коштів на основі попередньо затвердженого кошторису доходів та витрат.
Для підвищення ефективн ості діяльності бюджетних та не бюджетних організацій необхідно розв'язати низку важливих проблем, зокрема: уніфікувати методи визнання доходів і витрат у формах фінансової та податкової звітності; обґрунтувати механізм оподаткування результатів проведення операцій неосновної статутної діяльності; опрацювати методи аналізу отриманого фінансування; врегулювати правове поле проведення контролю за ефективністю використання отриманих коштів.
Важливість цих проблем для розвитку підприємств, установ та організацій зумовили потребу у їх системному вивченні з урахуванням міжнародної практики та особливостей вітчизняного економічного розвитку, що сприятиме створенню модельних економічних систем, як основи прийняття обґрунтованих рішень щодо подальшого їх розвитку.
Особливої уваги вимагають теоретичні положення з розробки цілісної концепції фінансового контролю цільового використання бюджетних коштів, удосконалення форм та методів фінансового контролю, визначення критеріїв відповідності функціональних сфер фінансового контролю та методики оцінки його результативності. Крім того, недостатньо розкритими залишаються система показників та процедури комплексного аналізу і моніторингу ефективності використання бюджетних коштів для прийняття рішень з вибору об'єкту бюджетного фінансування. Актуальність теми підсилюється й наявністю великої кількості фінансових порушень та нецільового використання бюджетних коштів.
Тому, питання щодо обліку цільового фінансування та цільових надходжень, а також контролю за використання цих коштів є і залишається актуальним.
1. ТЕ ОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ А СПЕКТИ ЦІЛЬОВОГО ФІНАНСУВАННЯ ТА ЦІЛЬОВИХ НАДХОДЖЕНЬ
1.1 Місце та роль цільового фінансування і цільових надходжень у структурі власного капіталу і забезпеченні зобов'язань
Зміни у формуванні ринкового середовища у всіх сферах економічної діяльності передусім охоплюють відносини власності, виражені в системі бухгалтерського обліку категорією «власний капітал», структура і динаміка якого характеризують фінансовий стан підприємства та залежать від його організаційно-правової форми й виду економічної діяльності.
Управління процесом господарювання в умовах виходу з економічної кризи вимагає формування наукового підходу до фінансування діяльності підприємства та обґрунтування положеннями економічної теорії, що обумовлює її розвиток. Використання основних категорій економічної теорії в регулюванні мікро- та макроекономічних процесів зумовлює необхідність розрахунку відповідних аналітичних показників на основі облікової інформації.
Забезпечення прибутковості інвестицій вимагає побудови ефективної системи господарювання на рівні підприємства як основних об'єктів інвестицій. Досягти цього можна за рахунок раціонального управління власним капіталом підприємства. Відсутність достовірної та своєчасної інформації про зміни в складових власного капіталу підприємства зумовлює неефективне управління джерелами фінансування майна підприємства, зростання нераціонального його використання, невиконання статутних вимог.
Отже, визначення поняття «власний капітал» доцільно розглядати в аспектах, наведених на рис. 1.1 [5, с. 449].
За економічним змістом роль власного капіталу полягає в забезпеченні підприємства власними фінансовими ресурсами, необхідними для початкових інвестицій і продовження господарської діяльності з метою реалізації відповідної мети. Як атрибут відносин власності власний капітал у правовому аспекті передбачає, що його розмір визначає межі мінімальної матеріальної відповідальності, які підприємство має за своїми зобов'язаннями. Сформований підхід до розуміння сутності власного капіталу враховує зміну завдань і принципів господарської діяльності та економічну основу здійснення інвестування в діяльність підприємств - відповідний технічний та соціально-економічний ефект.
Рис. 1. 1. Сутність власного капіталу: аспекти трактування
Отже, підприємство, установа чи організація для забезпечення господарської діяльності та належного функціонування повинно володіти капіталом у певному розмірі.
Капіталу притаманні наступні характеристики:
1) він є основним фактором виробництва;
2) характеризує фінансові ресурси підприємства, що приносять прибуток;
3) є головним джерелом формування добробуту власників;
4) є головним показником ринкової вартості підприємства;
5) його динаміка є важливим «барометром» рівня ефективності господарської діяльності підприємства.
Питання, пов'язані з обліком власного капіталу, постійно знаходяться у полі уваги провідних вчених-економістів.
Власний капітал - це загальна вартість засобів підприємства, які належать йому на правах власності та використовуються ним для формування його активів.
Враховуючи принцип єдиного грошового вимірника, капітал в бухгалтерському обліку є сукупністю майнових засобів, призначених для господарських цілей, виражених в грошовій одиниці, тобто підсумок активу балансу тотожний сумі власного і зобов'язань [10, с. 398].
Кожне підприємство, установа чи організація для здійснення господарської діяльності та належного функціонування повинно мати економічні ресурси, які називають активами підприємства. Якщо активи підприємства формуються тільки за рахунок власних коштів (власного капіталу), то має місце наступне балансове рівняння:
Активи підприємства можуть поповнюватись за рахунок коштів як юридичних, так і фізичних осіб. В цьому випадку підприємство має заборгованість (зобов'язання). З урахуванням заборгованості наведене рівняння набуває вигляду:
Активи = Власний капітал + Зобов'язання (1.2)
У західній економічній літературі зобов'язання називають пасивами. В Україні поняття «пасиви» охоплює власний капітал і зобов'язання. В усіх видів підприємств, установ та організацій власний капітал є складовою частиною загальних джерел підприємства частиною його активів.
Перетворюючи рівняння (1.2), можна визначити власний капітал наступним чином:
Власний капітал = Активи - Зобов'язання (1.3)
У формулі (1.3) величина власного капіталу визначається як різниця вартістю активів і зобов'язаннями до сплати.
Власний капітал відображає величину вартості засобів, які належать підприємству. Капітал власника відображає розмір участі власників підприємства у фінансуванні його діяльності.
На величину власного капіталу впливають:
* інвестиції, які збільшують активи за рахунок додаткових коштів підприємства;
* вилучення коштів власниками підприємства, що зменшує його активи;
* доходи, які призводять до зростання власного капіталу;
* витрати, які зменшують величину власного капіталу.
Види капіталів та їх класифікація наведена у рис. 1.2 [2, с. 91].
Рис. 1 . 2 . Види капіталів та їх класифікація
Як видно з наведеного рисунку, одним з напрямків одержання додаткового капіталу підприємством або належного функціонування установи чи організації є його цільове фінансування та надходження на виконання певних заздалегідь запланованих цілей. Для обліку таких надходжень та видатків призначено бухгалтерський рахунок 48 «Цільове фінансування та цільові надходження», що відображено на рис. 1.3.
Кошти цільового фінансування можуть надходити як асигнування з бюджету та позабюджетних фондів, цільові внески фізичних та юридичних осіб, гуманітарна допомога тощо.
Напрямками використання цільових надходжень можуть бути: утримання дитячих установ, підготовка кадрів, науково-дослідницькі роботи, винахідництво та інші цілі. Цільові кошти повинні використовуватися тільки за призначенням і відповідно до встановлених кошторисів [3, с. 15].
Отже, облік та узагальнення інформації про наявність та рух коштів, отриманих для здійснення заходів цільового призначення (у тому числі гуманітарна допомога) ведеться на рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» за окремими об'єктами фінансування.
Рис. 1. 3 . Схема відображення руху надходжень та видатків по рахунку 48 «Цільове фінансування та цільові надходження»
Рахунок 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» - пасивний, його кредитове сальдо відображає наявність невикористаних коштів цільового призначення. За кредитом рахунка відображаються кошти цільового призначення, отримані як джерело фінансування певних заходів, за дебетом - використані суми за певними напрямками, визнання їх доходом, а також повернення невикористаних сум.
Згідно з П(С)БО 15 «Дохід», цільове фінансування не визнається доходом доти, поки не існує підтвердження того, що воно буде отримане та підприємство виконає умови щодо такого фінансування. При виконанні цих умов отримане цільове фінансування відноситься до доходів тих звітних періодів, у яких були здійснені витрати, пов'язані з виконанням умов цільового фінансування і списується з дебету рахунка 48 на кредит відповідних рахунків класу 7.
Цільове фінансування капітальних інвестицій визнається доходом протягом періоду корисного використання відповідних об'єктів інвестування (основних засобів, нематеріальних активів тощо) пропорційно сумі нарахованої амортизації цих об'єктів.
У випадках коли цільове фінансування отримане як компенсація витрат (або збитків), зазнаних підприємством, або з метою негайної фінансової підтримки без майбутніх пов'язаних із цим витрат, воно визнається доходом того періоду, у якому утворилася дебіторська заборгованість, пов'язана із цим фінансуванням [1, с. 72].
Отже, підприємство, установа або організація для здійснення заходів цільового призначення, зобов'язане вести облік цільового фінансування і цільових надходжень, належне його документування, що зумовлює необхідність організації їх окремого обліку і контролю за використанням.
1.2 Джерела та напрями використання коштів цільового фінансування і цільових надходжень
Залучення додаткового фінансування підприємствами в сучасних умовах є невід'ємною складовою відтворення капіталу, рівномірність і стійкість якого визначають сталу динаміку розвитку цих підприємств. Серед нерозв'язаних головних проблем визначаються недостатність інвестиційних ресурсів для підтримання діючих потужностей, нераціональне витрачання фінансових ресурсів, відсутність ефективного контролю за фінансовими потоками підприємств, зокрема державних та використання коштів державної підтримки.
Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про посилення уваги до питань удосконалення обліку і контролю цільового фінансування підприємств. В роботах Розумцева В.В. обґрунтовано концептуальну модель фінансового контролю цільового використання бюджетних коштів, що відображає його цільову підсистему, елементи, методичне забезпечення й механізм реалізації; визначено етапи проведення та структуру результативної інформації фінансового контролю. Удосконаленню методики та порядку аудиту цільового фінансування підприємств присвячено наукові праці Костирко Р.О.
Наукові праці Кучеренко Т., Гуцаленко Л.В., Звенячкиної В.Ю. та Гавриленко В.В. присвячено удосконаленню порядку відображення в обліку засобів цільового фінансування та цільових надходжень. Наведені автори одностайно наголошують на необхідності перегляду концептуальних підходів щодо облікового відображення засобів державної та недержавної підтримки.
Практично відсутні дослідження щодо впливу на об'єктивність аналізу фінансового стану підприємств існуючого порядку облікового відображення цільового фінансування державних підприємств, які за ознаками не належать до неприбуткових, але працюють зі сталими збитками.
Реалізація інформаційної функції бухгалтерського обліку передбачає забезпечення інформацією внутрішніх і зовнішніх суб'єктів, які використовують її для прийняття відповідних управлінських рішень. Залежно від того, яка інформація використовується у фінансовому аналізі, якими є мета і об'єкти дослідження, суб'єкти користування результатами, відрізняються завдання фінансового аналізу: від поверхового аналізу прибутку та рентабельності, економічної діагностики фінансового стану підприємства за даними лише фінансової звітності до глибокого дослідження причин фінансового стану підприємства [19, с. 226].
Відповідно до П(С)БО 15 залежно від того, для яких цілей надходить фінансування, момент визнання доходу визначається по-різному. Цільове фінансування підприємств, зокрема державної форми власності представлене, переважно, у вигляді дотацій на фінансування капітальних вкладень на рівні, необхідному для підтримання їх діяльності, технічний розвиток, а також субсидій на покриття збитків, державну підтримку підприємств.
В табл. 1.1 наведений дійсний порядок обліку цільового фінансування залежно від його призначення. Наявність та рух коштів, отриманих як цільове фінансування, на рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» за дебетом, кореспондує із кредитом відповідних рахунків класу 7 «Доходи і результати діяльності», оскільки суми отриманого цільового фінансування є частиною доходу підприємства [21, с. 409].
ПОРЯДОК ОБЛІКУ ЦІЛЬОВОГО ФІНАНСУВАННЯ
Дотації на фінансування капітальних вкладень
П.16. Цільове фінансування не визнається доходом до тих пір, доки не існує підтвердження того, що воно буде отримане і підприємство виконає умови за таким фінансуванням
П.17. Отримане цільове фінансування визнається доходом протягом тих періодів, в яких були понесені витрати, пов'язані з виконанням умов цільового фінансування
П. 18. Цільове фінансування капітальних інвестицій визнається доходом протягом періоду корисного використання відповідних об'єктів… пропорційно сумі нарахованої амортизації цих об'єктів
Порядок відображення в обліку надходжень
Дт 311 Кт 48 - Отримано кошти цільового фінансування на розрахунковий рахунок підприємства
Дт 48 Кт 718 - Відображено доход від цільового фінансування.
Дт 377 Кт 48 - Відображено заборгованість з цільового фінансування.
Дт 48 Кт 719 - Відображено доход від цільового фінансування.
Дт 311 Кт 377 - Отримана субсидія на покриття збитків
Дт 311 Кт 48 - Отримано кошти цільового фінансування на розрахунковий рахунок підприємства
Дт 152 Кт 631 - Оприбутковано об'єкт основних засобів.
Дт 104 Кт 152 - Введений в експлуатацію об'єкт основних засобів.
Дт 48 Кт 69 - Витрачена на придбання об'єкта основних засобів сума віднесена до доходів майбутніх періодів.
Дт 23 Кт 131 - Нарахована амортизація об'єкта основних засобів.
Дт 69 Кт 745 - Відображене списання доходів майбутніх періодів в сумі нарахованої амортизації
Ф.1 Ряд. 420 - Суми нарахованої і отриманої фінансової підтримки
Ф.1 Ряд. 630 - Суми освоєних капітальних вкладень (за вирахуванням накопиченої амортизації)
Відповідно до п.5 П(С)БО 15 доходом визнаються лише ті надходження, які зумовлюють зростання власного капіталу, за умови що оцінка доходу може бути достовірно визначена. У цьому зв'язку пропозиції, щодо необхідності внесення сум одержаних коштів цільового фінансування до збільшення іншого додаткового капіталу та відображення таким проведенням Дт 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» Кт 425 «Інший додатковий капітал», з поступовим зменшенням капіталізованого доходу на суму використаних необоротних активів є такими, що суперечать затвердженим стандартам бухгалтерського обліку.
З іншого боку, як слушно вважає Н.Цветкова, суми цільового фінансування можуть містити в собі операції, які відносяться як до поточних, так і до довгострокових подій і тому відповідна стаття Балансу підприємства не надає достовірну інформацію про її складові джерел формування активів підприємства, що утруднює оцінку його фінансового стану.
Дотації на фінансування капітальних вкладень, які здійснюються державою можуть бути внесені до складу капіталу підприємства в частині додаткового капіталу, як додаткові внески учасників. В подальшому сума додаткового капіталу може спрямовуватись на збільшення статутного, пайового, резервного та на покриття збитків від діяльності підприємства. При цьому відсутня необхідність зменшення додаткового капіталу в міру використання основних засобів, які сформовані за рахунок цільового фінансування держави [22, с. 14].
Обґрунтований вибір методики аналізу фінансової стійкості дозволяє уникнути вищевикладених суперечок, які містяться в порядку облікового відображення інформації про отримання і використання коштів цільового фінансування підприємствами. Обсяг представленої статті не дозволяє зупинитися на всіх важливих елементах оцінки фінансового стану підприємства, тому зупинимось на деяких із них.
Баланс у системі інформаційної бази посідає центральне місце, є найважливішим джерелом даних про фінансовий стан підприємства на визначену дату. Аналіз фінансового стану підприємства проводиться в два етапи, які можуть розбиватися на дрібніші:
- аналіз структури та динаміки балансу (аналіз абсолютних показників);
- визначення взаємозв'язків між окремими складовими балансу (аналіз відносних показників - фінансових коефіцієнтів).
Вплив на об'єктивність аналізу фінансового стану підприємств порядку відображення в обліку цільового фінансування залежить від прийнятої у фінансовому аналізі концепції природи капіталу.
Більшість українських авторів, в роботах яких представлені різні методики аналізу звіту про фінансовий стан, а також більшість нормативно-правових актів, що регламентують процес такої оцінки дотримуються першої концепції - фінансової природи капіталу. Вона базується на абстрагуванні від предметно-речової структури активу балансу не зараховує до складу власного капіталу вкладені у основні засоби підприємства кошти цільового фінансування і приводить до заниження при розрахунках рівня фінансової стійкості підприємства.
Концепція предметно-речової природи капіталу, запропонована У. Патоном, до такого спотворення розрахункових значень фінансових коефіцієнтів не приводить, оскільки до власного капіталу прирівнюються суми забезпечень майбутніх витрат і платежів, а також отримані доходи майбутніх періодів. Відповідно до цієї концепції, капітал визначається як домінанта активу - сукупність певних матеріальних і нематеріальних цінностей. Проблема такого підходу полягає в тому, що в розділі балансу «Забезпечення майбутніх витрат і платежів» в частині «Цільове фінансування» відображаються не лише отримані, а і потенційні надходження, які при дефіциті бюджету держави можуть бути невідшкодованими ще і у майбутньому [16, с. 162].
Отже, фінансовий стан підприємства залежить від співвідношення власних і позикових джерел фінансування капіталу. Для такої оцінки проводиться аналіз коефіцієнтів капіталізації на підставі даних балансу підприємства. Інтерпретація отриманих значень залежить від вибраної методики і урахування в ній порядку формування облікової інформації про рівень цільового фінансування, що особливо важливе для підприємств зі значною часткою активів, сформованих за рахунок таких джерел.
2. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ОБЛІКУ ЦІЛЬОВОГО ФІНАНСУВАННЯ ТА ЦІЛЬОВИХ НАДХОДЖЕНЬ
2.1 Облік цільового фінансування будівництва
Бухгалтерський облік коштів цільового фінансування регулюється П(С)БО 15 «Дохід». Залежно від того, для яких цілей надходить фінансування, момент визнання доходу визначається по-різному.
Отримане цільове фінансування визнається доходом протягом тих періодів, у яких були понесені витрати, пов'язані з виконанням умов цільового фінансування. Тобто, якщо підприємству надходять цільові кошти, то це не означає, що такі кошти відразу ж будуть віднесені до рахунків доходів.
При застосуванні такого принципу бухгалтерського обліку, як принцип нарахування та відповідності доходів і витрат, залучені кошти будуть визнаватись доходом у тому періоді, в якому здійснені витрати, пов'язані з цим цільовим фінансуванням.
До цільового фінансування та цільових надходжень відносять кошти що отримуються підприємством на суворо визначені цілі: утримання дитячих установ, підготовку кадрів, науково-дослідні роботи тощо. Таке фінансування здійснюється за рахунок асигнувань з бюджету; внесків батьків; плати за навчання; прибутку, що залишається в розпорядженні; коштів, отриманих від інших підприємств тощо.
Фонди цільового фінансування та цільових надходжень формуються за рахунок лише зовнішніх цільових надходжень. Кошти цільового фінансування і цільових надходжень витрачаються у суворій відповідності до встановлених кошторисів. Забороняється використання цільових коштів не за призначенням та спрямування інших коштів на потреби, фінансування яких повинно здійснюватись тільки за рахунок цільових джерел.
У випадку нецільового використання таких коштів певні особи несуть відповідальність згідно чинного законодавства з усіма наслідками, що випливають, і в такому разі кошті підлягають поверненню тим, хто їх вносив.
Загальну схему формування і використання коштів цільового фінансування та цільових надходжень наведено на рис. 2.1 [18, с. 180].
Рис. 2.1 . Джерела та напрями використання коштів цільового фінансування і цільових надходжень
Кошти, отримані на цільове фінансування, визнаються доходом протягом періоду корисного використання об'єктів інвестування пропорційно до суми нарахованої амортизації цих об'єктів. Тобто у разі фінансування капітальних вкладень сальдо за рахунком 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» підлягає списанню у кредит рахунку 69 «Доходи майбутніх періодів» і вже з цього рахунку поступово буде списуватися на доходи відповідного звітного періоду одночасно з нарахуванням амортизації об'єкта капітальних вкладень.
При пайовій участі в будівництві підприємство, що є головним забудовником, за згодою учасників капітального будівництва акумулює грошові кошти інших учасників з подальшою передачею збудованого об'єкту кожному з учасників відповідно до його частки фінансування. Відображення пайової участі забудовника і пайовика наведено в таблиці 2.1.
У випадку внесення учасником своєї частини майна як внеску до статутного капіталу після закінчення будівництва у забудовника: відображаються наступні записи: Д-т pax. 46 «Неоплачений капітал» К-т pax. «Статутний капітал» - на суму внеску; закривають заборгованість: Д-т pax. «Основні засоби» К-т pax. 46 «Неоплачений капітал» [24, с. 367].
ВІДОБРАЖЕННЯ В ОБЛІКУ ПАЙОВОЇ УЧАСТІ У БУДІВНИЦТВІ
Отримано забудовником від пайовика для пайової участі в будівництві:
48 «Цільове фінансування і цільові надходження»
Відображено частину пайовика у вартості забудованого об'єкта на суму переданих раніше грошових коштів, запасів
48 «Цільове фінансування і цільові надходження»
Відображено пайовиком передачу забудовнику коштів (запасів) для пайової участі в будівництві
37 «Розрахунки з різними дебіторами»
Відображено пайовиком частку у вартості забудованого об'єкта на суму переданих забудовнику грошових коштів, запасів
37 «Розрахунки з різними дебіторами»
- власну частку забудованого об'єкта
- власну частку забудованого об'єкта, призначеного для продажу
На рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» можуть збиратися внески на будівництво житла за умови, що це будівництво фінансують самі майбутні його мешканці. При цьому усі витрати на будівництво в обліку відображаються на субрахунку 151 «Капітальне будівництво». Після завершення будівництва ці два рахунки закриваються Позитивне сальдо між рахунком 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» та рахунком 15 «Капітальні інвестиції» розподіляють між вкладниками і повертають кошти (будинок виявився дешевшим, ніж планувалося). Від'ємне сальдо покривається або за рахунок власних коштів підприємства, або оголошується розмір суми, яку кожен з учасників повинен внести додатково (будинок виявився дорожчим, ніж планувалося) [4, с. 78].
Отже, якщо підприємство на цільове фінансування отримало кошти від пайовиків для будівництва квартир, то таку заборгованість можна визнати зобов'язанням (надалі підприємство має забезпечити пайовиків житловою площею відповідно до суми отриманих коштів). Проте, якщо цільове фінансування підприємства здійснене за рахунок бюджетних коштів, які поверненню не підлягають, таке фінансування зобов'язанням назвати складно, оскільки у бухгалтерському обліку зобов'язання реєструються лише тоді, коли через них виникає заборгованість, а вона в цьому разі не настає. Таким чином, цільове фінансування певною мірою не відповідає умовам визнання зобов'язань і його швидше можна прирівняти до власного капіталу.
2.2 Особливості обліку цільового бюджетного фінансування
Кризовий стан економіки на даному етапі розвитку нашої держави породжує потребу малих та середніх підприємств у гуманітарній допомозі донорів з-за кордону. Така допомога дозволяє підприємствам залишатись на ринку і створювати конкурентне середовище в несприятливий момент. Питанням оформлення гуманітарної допомоги досліджували ряд вчених-економістів, що зробили значний внесок у розвиток даного питання. Зокрема це: М. Зварич, Р. Бойко, Н. Погорєлова, О. Чечуліна, В. Сопко, Р.Джога, С. Свірко, Л. Сінельник, Н. Ткаченко, С. Терен та багато інших, проте на сьогодні недостатньо розкрито питання її обліку.
Усі об'єкти господарювання можуть отримувати кошти з бюджетів різних рівнів для будівництва об'єктів соцкультпобуту, особливо в сільській місцевості. Крім передбачених у бюджеті коштів, на ці цілі може бути проведеній (за постановами Кабінету Міністрів України) залік боргів підприємства перед бюджетом та спрямування їх на фінансування таких об'єктів, а також будь-яка спонсорська допомога.
Діяльність бюджетних установ є дуже різноманітною: соціальна сфера, управління державою та місцеве самоврядування, незалежне судочинство тощо. Особливістю діяльності бюджетних установ є те, що метою їх діяльності не є створення прибутку, метою їх діяльності є досягнення передбачених планами та кошторисами показників, виконання поставлених в статуті або ж передбачених програмою фінансування завдань і функцій. Такі установи діяльність здійснюють за рахунок фінансування з державного чи місцевого бюджетів.
Виходячи з того, що в діяльності бюджетних установ мають місце як бюджетне фінансування, так і власні кошти зароблені установою, організація та ведення бухгалтерського обліку в бюджетних установах має свої особливості. Вони полягають в тому, що необхідно вести облік та здійснювати постійний контроль за отриманими асигнуваннями, власними надходженнями та їх використанням, погашенням дебіторської та кредиторської заборгованості відповідно до вимог, встановлених Бюджетним кодексом, інструкціями Державного казначейства та згідно затвердженого кошторису фінансування діяльності установи [13, с. 239].
Враховуючи, що умови ведення обліку в бюджетних асигнувань на різні цілі регламентовані та контрольовані державою, то питання ведення обліку цільового фінансування та надходжень є одним з пріоритетних завдань бухгалтерії і повинен всебічно і повно оплювати та систематизувати дані в розрізі кожного платника і забезпечувати керівника та відповідні державні органи чіткою інформацією.
Зокрема, якщо на балансі підприємства утримується дитячий садок, і частина витрат на його утримання компенсується батьками, то грошові кошти, внесені ними до каси, відображається за Д-т pax. 30 «Каса» та К-т pax. 48 «Цільове фінансування і цільові надходження».
Одночасно слід відзначити, що не тільки утримання установ чи організацій контролюється державою, а й фінансування будівництва як на рівні держави, так і на рівні місцевих органів влади, тому розглянемо господарські операції з руху коштів, отриманих на будівництво об'єктів соцкультпобуту, табл. 2.2 [8, с. 248].
ВІДОБРАЖЕННЯ В ОБЛІКУ ЦІЛЬОВОГО БЮДЖЕТНОГО ФІНАНСУВАННЯ
Отримано бюджетне фінансування для будівництва школи (фінансування надходить у міру виконання робіт)
311 «Поточні рахунки в національній валюті»
48 «Цільове фінансування цільові надходження»
Безкоштовно передано підприємцями міста для будівництва:
48 «Цільове фінансування цільові надходження»
22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»
Передано міською радою для будівництва школи фундамент
48 «Цільове фінансування цільові надходження»
Отримано в касу добровільні внески жителів району на будівництво школи
48 «Цільове фінансування цільові надходження»
Направлено підприємством на фінансування будівництва школи кошти короткострокової позики
48 «Цільове фінансування цільові надходження»
Списано витрати з будівництва школи за рахунок цільового фінансування
48 «Цільове фінансування цільові надходження»
48 «Ціл
Удосконалення обліку та контролю коштів цільового фінансування курсовая работа. Бухгалтерский учет и аудит.
Доклад по теме Анализ, планирование, контроль
Реферат: Медные сплавы. Скачать бесплатно и без регистрации
Самая Важная Работа Эссе
Контрольная работа по теме Крестьянский вопрос в начале XIX века
Методичка На Тему Программное Обеспечение. Операционная Система
Реферат: Вигодовування дітей першого року життя
Реферат: Теория научно-технических прогнозов
Реферат по теме Экономические причины и сущность безработицы
Реферат по теме Эмболии и тромбозы брюшной аорты и периферических артерий
Пособие по теме Асептичні та стерильні лікарські форми. Розчини для ін’єкцій в ампулах. Стерильні порошки, таблетки. Інфузійні розчини
Аргументы Для Сочинения Егэ 2022
Дипломная работа: Методика використання компютерних технологій при вивченні дисципліни Бухгалтерський облік
История Развития Русской Лапты Реферат
Краткий Реферат На Тему Опасные Природные Явления
Контрольная Работа Номер 12 Мерзляк
Написать Сочинение По Художественному Произведению
Реферат На Тему Серебряный Век Русской Литературы. В. Хлебников
Реферат: Этика 4
Сочинение По Истории Меньшиков
Курсовая Работа На Тему Програма Керування Енергонезалежної Пам’Яті At24c32
Взаимодействие гидросферы и атмосферы - Биология и естествознание реферат
Аудит расчетов с бюджетом по налогам и сборам - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа
Сущность бухгалтерской профессии - Бухгалтерский учет и аудит контрольная работа