Учебное пособие: Практичне вивчення метрології, стандартизації і контролю якості

Учебное пособие: Практичне вивчення метрології, стандартизації і контролю якості




🛑 👉🏻👉🏻👉🏻 ИНФОРМАЦИЯ ДОСТУПНА ЗДЕСЬ ЖМИТЕ 👈🏻👈🏻👈🏻




























































ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ І ОФОРМЛЕННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ
Лабораторна робота № 1 Вивчення системи одиничних показників якості промислової продукції
Лабораторна робота № 2 Дослідження показників якості продукції
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 3 Вивчення порядку роботи з нормативними документами (база, вибір за їх назвою, тематикою, типи)
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 4 Складання технічних умов на продукцію, процес, послугу
ЛАБОРАТОРНа РОБОТА № 5 Вивчення порядку сертифікації продукції, вибір і опис схеми сертифікації
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 6 Розроблення основоположних документів системи управління якістю
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 7 Вивчення порядку сертифікації системи управління якістю на виробництві
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 8 Акустичний контроль якості виробів і конструкцій
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 9 Електричний контроль якості виробів і конструкцій
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 10 Магнітний контроль якості виробів і конструкцій
лабораторна робота № 11Радіаційний контроль якості
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ І РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ
Питання забезпечення якості продукції в умовах розвитку міжнародної торгівлі і споріднених їй видів діяльності є домінуючою економічною проблемою для всіх країн світу. Успіх організації чи підприємства на зовнішньому або внутрішньому ринку цілком залежить від якості їх продукції, робіт чи послуг. Без докорінного поліпшення якості продукції не може бути ефективно вирішена жодна значна наукова, виробнича чи соціальна проблема.
Підвищення якості продукції – задача довгострокова і безперервна. Економічні перетворення, що відбуваються в Україні, необхідність інтеграції її промисловості у світову систему, торгівельні інтереси, вимоги екології і безпеки вимагають принципово нового відношення до якості. З розвитком науково-технічного прогресу проблема якості не спрощується, навпаки, вирішувати її традиційними методами контролю якості готової продукції неможливо. Тому, як основний засіб створення конкурентоспроможної продукції розглядаються саме системи менеджменту якості.
Все вищезазначене викликає гостру потребу в кваліфікованих спеціалістах в сфері управління якістю. Якими б досконалими не були виробництво, технологія чи система управління, за всім цим стоїть людина з її бажанням чи небажанням, умінням чи невмінням працювати якісно.
У промислово розвинених країнах світу навчанню методам управління якістю приділяється значна увага. Широко розвинене навчання у вищих учбових закладах, існують інститути з підвищення кваліфікації спеціалістів, аспірантури для підготовки спеціалістів вищої кваліфікації. Крім того зацікавленість у підвищенні кваліфікації персоналу виявляють самі фірми і організації, з цією метою витрачаються значні кошти. На фірмах розробляються самостійні програми з навчання, які поєднують теоретичні і практичні аспекти якості. На багатьох мовах видається література з питань якості і систем управління якістю, в якій висвітлюються усі новітні досягнення і зміни в цій сфері. Створюються умови, за яких мати високу кваліфікацію і постійно її підвищувати вважається дуже престижно.
Метою стандартизації є створення оптимальних умов життєдіяльності людини. Саме тому таким важливим у цьому плані є взаєморозуміння й співпраця всіх зацікавлених сторін - розробників стандартів, їх прямих і непрямих користувачів і суспільства загалом.
Основні цілі стандартизації були сформовані Міжнародною організацією зі стандартизації (ISO) і були спрямовані на вирішення проблем за чотирма напрямками:
1) максимальна економія ресурсів на всіх етапах життєвого циклу продукції і в процесі товарообміну;
2) захист інтересів споживача через стабільне забезпечення заданого рівня якості на всіх етапах життєвого циклу продукції і послуг;
3) безпека праці, охорона здоров’я населення і захист довкілля;
4) спілкування і порозуміння між зацікавленими сторонами.
Важливим елементом у системах управління якістю випробів і конструкцій є стандартизація – нормотворча діяльність, яка находить найбільш раціональні норми, а потім закріплює їх у нормативних документах типу стандартів, інструкцій, методик і вимог до розроблення продукції, тобто це комплекс засобів, які встановлюють відповідність стандартам.
Курс “Основи метрології, стандартизації і контролю якості” призначений для підготовки спеціалістів насамперед, в сфері якості і систем управління якістю. Передбачається, що менеджер з якості – це професіонал широкого профілю, який володіє основами стандартизації, сертифікації і випробувань продукції, основами управління і маркетингу, запасом економічних знань і питаннями бухгалтерського обліку. Крім того він повинен володіти методами математичної статистики, принципами сучасного управління якістю, знати законодавчу і нормативну базу якості.
Тривалість лабораторних занять, згідно робочого плану 30 аудиторних годин, наведено в таблиці 1.
Таблиця 1 – Тривалість лабораторних робіт
Для студентів напряму підготовки «Нафтогазова справа» з Частини 1- лабораторні роботи № 1 по № 6, а з Частини 2 – лабораторні роботи № 1, № 2, № 4, № 5, № 6, № 8, № 9,
А для студентів напряму підготовки «Зварювання» з Частини 1 – лабораторні роботи № 4 по № 8, а з Частини 2 - лабораторні роботи № 4 і № 6. Загальна кількість - 18 год.
ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ І ОФОРМЛЕННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ
На першому занятті викладач повідомляє студентам план виконання лабораторних робіт, кількість балів за лабораторні роботи, строки їх виконання і захист, рекомендує їм необхідну літературу, знайомить з прийнятою методикою проведення робіт, а також з дією різних технічних засобів.
Окрім того, на першому занятті особисто викладачем проводиться інструктаж з техніки безпеки. Після проведення інструктажу студенти обов'язково підтверджують підписами знайомство з правилами техніки безпеки і зобов'язання не порушувати встановлені правила у спеціальному журналі.
Перед виконанням кожної лабораторної роботи викладач опитує студентів, із змістом самої роботи, так із методикою її виконання. Непідготовлені студенти не допускаються до виконання лабораторної роботи, а вивчають в аудиторії не засвоєний ними матеріал з рекомендованої літератури. Окрім того, до виконання лабораторної не допускаються студенти, які не мають належним чином оформленого протоколу перед виконанням роботи.
Після дозволу на виконання лабораторної роботи студент виконує її згідно з планом проведення. Якщо в процесі роботи обладнання працює неправильно, він зобов'язаний знайти причину і усунути її, дотримуючись правил техніки безпеки. Після виконання лабораторної роботи експериментальні дані, отримані під час виконання роботи, підписуються викладачем.
Захист протоколів лабораторних робіт проводиться на лабораторних заняттях, консультаціях, під час самостійної роботи студентів, під контролем викладача.
Протоколи усіх робіт зберігаються у студента до виконання останньої роботи, після чого доповнюються загальною анотацією, змістом і резюме. Протоколи робіт можуть використовуватись студентом під час підготовки до заліку, після чого вони здаються викладачеві.
Протоколи лабораторних робіт оформляються в зошиті і повинні включати в себе титульний лист, мету роботи, короткі теоретичні відомості, хід роботи, результати експериментальних досліджень, необхідні розрахунки і графіки, висновки з роботи. Бажаним є використання обчислювальної техніки для опрацювання результатів експериментальних досліджень.
1 Вивчення системи одиничних показників якості промислової продукції
Мета заняття: вивчення номенклатури показників якості промислової продукції. Набуття навичок класифікації і визначення одиничних показників якості продукції.
Прилади і обладнання: нормативні документи на прилади і обладнання, персональний комп’ютер.
Якість продукції - сукупність властивостей і характеристик продукції або послуги, які надають їм здатність задовольняти обумовлені або передбачувані потреби (ІСО 8402-86 Якість. Словник).
Кожен показник якості, як кількісна характеристика однієї із властивостей об'єкта, який повинен відображати здатність цього об'єкта задовольняти суспільні потреби в конкретних умовах. Таким чином, під час формування (введення) будь-якого показника якості необхідно враховувати наступні компоненти якості:
Показник якості повинен давати відповідь на питання: якою мірою даний об'єкт (явище) має властивість (здатність) задовольняти суспільну потребу (інтерес, цінність)?
Для того щоб оцінити рівень якості, необхідно використовувати відповідну номенклатуру показників. Показники якості поділяються на такі групи:
1) Показники призначення характеризують властивості продукції (послуг), що визначають основні функції, для виконання яких вона призначена, і що обумовлюють область її застосування.
- показники функціональні і технічної ефективності;
2) Показники надійності характеризують властивості безвідмовності, довговічності, ремонтопридатності і зберігання.
3) Показники технологічності характеризують сукупність властивостей конструкції продукції, що визначає її пристосованість до досягнення оптимальних витрат під час виробництва, експлуатації і ремонту для заданих показників якості продукції, обсягу її випуску і умов виконання робіт.
4) Показники уніфікації характеризує ступінь використання в продукції стандартизованих виробів і рівень уніфікації складових частин виробів.
5) Патентно-правові показники характеризують патентний захист і патентну чистоту продукції, вони важливі для визначення її конкурентоспроможності.
6) Ергономічні показники характеризують систему «людина - виріб» (або «Людина - машина») з позицій людини, як би дають їй «людський вимір», і враховують комплекс гігієнічних, антропометричних, фізіологічних і психологічних властивостей людини, що проявляються у виробничих і побутових процесах.
Група поділяється на наступні підгрупи:
Гігієнічні показники визначають відповідність виробу гігієнічним умовам життєдіяльності і працездатність людини. Сюди відносять показники рівнів: освітленості, температури, вологості, тиску і т. д.
7) Естетичні показники характеризують інформаційну виразність, раціональність форми, цілісність композиції, досконалість виробничого виконання.
Ця група включає наступні підгрупи показників:
- досконалості виробничого виконання і стабільність товарного ряду.
Показники інформаційної виразності визначають здатність виробу виражати своєю формою естетичне уявлення і культурні норми, що склалися в суспільстві. У цю підгрупу входять показники: знаковості, оригінальності; стильової відповідності; відповідності моді.
Показники цілісності композиції визначають єдність частин і цілого, ефективність використання професійно-художніх засобів, для створення повноцінного композиційного рішення, обмежений взаємозв'язок елементів форми виробу і його узгодженість з ансамблем інших виробів.
8) Показники транспортабельності - характеризують властивості продукції, до переміщенням в просторі, що не супроводжується її використанням або споживанням. До показників транспортабельності відносяться:
- середня трудомісткість підготовки одиниці продукції до транспортування;
- середня вартість пакування продукції;
- середня вартість перевезення одиниці продукції на один кілометр шляху;
- середня тривалість розвантаження продукції тощо.
9) Екологічні показники характеризують рівень шкідливих впливів на навколишнє середовище, що виникають під час споживання продукції або її експлуатації.
10) Показники безпеки характеризують властивості продукції, що обумовлюють безпеку людини під час споживання чи використання продукції. До цієї групи відносять:
- ймовірність безпечної роботи людини протягом певного часу;
- час спрацювання захисних пристроїв опору ізоляції струмовідних частин.
11) Економічні показники характеризують витрати на розроблення, виготовлення, експлуатацію або споживання продукції.
Основними характеристиками показників якості є кількісна і якісна характеристика. Показники якості мають розмірність або можуть бути безрозмірними. Кількісною характеристикою показника якості є їх розмір, який потрібно відрізняти від значення - вираження розміру в певних одиницях. Якісною характеристикою показника якості є розмірність. Якщо показник якості є безрозмірним, то кількісною характеристикою є бал. Значення показників якості можуть бути, як абсолютними, так і відносними. Абсолютні значення мають розмірність, а відносні - безрозмірні.
Показники якості поділяються на одиничні і комплексні. Одиничні показники відносяться до однієї з властивостей продукції, що визначають якість, а комплексні - відразу до декількох.
1) Вибрати об’єкт експертизи із заданого переліку (табл. 1.1).
2) Сформувати одиничні показники якості.
3) Визначити міри показників якості (в одиницях фізичних величин або у безрозмірних одиницях, балах)
4) Результати оформити у вигляді табл.1.2 і зробити висновки.
Таблиця 1. 1 – Типові об’єкти експертизи
Таблиця 1. 2- Оформлення результатів
1.1) Які існують основні ряди показників якості продукції?
1.2) Чому показники призначення продукції важливіші, ніж економічні показники?
1.3) Яким чином встановлюються безрозмірні показники якості продукції?
2 Дослідження показників якості продукції
Мета заняття: ознайомлення з теоретичним прогнозуванням результатів контролю якості. Набуття навичок з чисельних задач розрахунку показників якості продукції
Прилади і обладнання: нормативні документи на прилади і обладнання, персональний комп’ютер.
Таблиця № 2. 1 - Одиничні показники якості
Витрата електроенергії за 1добу, кВт/добу
Наприклад, холодильний агрегат моделі D у порівнянні з іншими моделями має ряд елементів комфортності:
- можливість перенавішування дверей на протилежне відкривання;
- можливість перестановки полиць і бар'єрів по висоті з інтервалом 50мм;
- обмеження кута відкривання дверей холодильної камери;
- наявність автоматичного танення випарника холодильної камери і видаленні талої води за межі холодильника з подальшим випаровуванням.
До всіх моделей холодильних агрегатів встановлюються однакові вимоги з техніки безпеки, виробники подають відповідні рекомендації відповідно до догляду за холодильним агрегатом, а також правила його зберігання.
Оцінювання рівня якості продукції, зокрема холодильних агрегатів, будемо здійснювати методами, прийнятими в кваліметрії.
Кваліметрія - наукова дисципліна, що вивчає методологію і проблеми комплексного кількісного оцінювання якості об'єктів будь-якої природи. Кваліметрія поділяється на теоретичну і прикладну. У даній роботі будемо спиратися на прикладну кваліметрію, що розробляє методи кількісної оцінки якості для конкретних видів об'єктів. Під час оцінювання рівня якості однорідної продукції використовуються два кваліметричних методи: диференційний і комплексний. Диференційним називається метод, заснований на порівнянні одиничних показників якості розглянутого зразка продукції з такими ж показниками якості базового зразка. Базове значення показника якості продукції - це значення показника якості продукції, прийняте за основу під час порівняльної оцінки її якості. Вибір базового зразка здійснюється залежно від мети оцінки рівня якості розглянутих зразків. У разі, коли метою оцінки є прийняття рішення за результатами випробувань відповідно до нормативно-технічного документу, згідно з яким оцінювана продукція виробляється тоді, як базові показники використовуються показники даного стандарту. Якщо необхідно оцінити якість з точки зору споживача, то базовим є найбільш конкурентоспроможний зразок з розглянутих.
Використовуються два методи порівняння показників якості продукції:
1) За кваліметричною шкалою інтервалів, коли з i-го значення показника, що розглядається продукції р i
віднімається i-те значення показника якості базового зразка р iб
.
2) За кваліметричною шкалою відносин, в цьому випадку визначають показники якості:
де р i
- значення i-го показника якості оцінюваної продукції;
р i баз
- значення i-го базового показника;
i - кількість показників якості продукції.
Вибирають ту формулу, під час якої збільшення відносного показника відповідає підвищенню якості продукції. Відносні значення показників якості не повинні відрізнятися від одиниці в обидві сторони більш, ніж на 20 % (0,8 40, а μ конструкційних сталей знаходиться в діапазоні 70 до 16000. Для діамагнітних і парамагнітних матеріалів, у яких μ дуже мало відрізняється від одиниці, на практиці вважають, що μ = 1.
Розрахункові завдання магнітного контролю якості виробів.
І Виберіть значення струму для створення магнітного поля напруженістю Н = 80 А/см на зовнішній і внутрішній поверхнях циліндричної втулки з внутрішнім діаметром 16 мм і зовнішнім діаметром 24 мм.
Розв'язування. Якщо струм, що намагнічує, пропускають безпосередньо у втулці в осьовому напрямку, то:
Напруженість циркулярного магнітного поля на внутрішній поверхні втулки дорівнює нулю, тому що ця поверхня не охоплює намагнічувальний струм. Тому у даній задачі намагнічування можливо лише пропусканням струму в стержні, що проходить через отвір втулки. Тоді напруженість поля на внутрішній поверхні втулки дорівнюватиме:
що навіть перевищує потрібне значення. Таким чином, необхідний струм намагнічування складає 603 А.
ІІ Виявіть тріщину в циліндричній деталі довжиною l = =200 мм, зовнішнім діаметром (d = 35 мм і товщиною стінки δ = 2,5 мм) із загартованої сталі 45. Виберіть метод контролю і режим намагнічування.
1) Вибираємо метод контролю. Спочатку визначаємо магнітні параметри B r
та H c
, наприклад: B r
= 1,2 Тл і H c
= 2160 А/м.
На підставі даних Сухорукова В.В. робимо висновки про те, що можливий контроль із залишковою намагніченістю, тому що параметри сталі марки 45 потрапляють в область, що лежить вище лінії Б. тобто вище потрібного рівня чутливості в даній задачі.
На рис. 10.1 знаходимо напруженість магнітного поля, необхідного для отримання потрібного значення B r
. Ця напруженість складає 15200 А/м.
1 - сталь ШХ15; 2 - сталь 30ХГСЛ; 3 - Сталь X12Ф1;
4 - сталь Х16Н6; 5 – сталь 10; 20; 45;
А, Б, В - умовні рівні чутливості ГОСТ 21105-87
Рисунок 10. 1- Номограма для визначення рівня чутливості під час контролю за залишковою намагніченістю
2) Розраховуємо струм циркулярного намагнічування для знаходження тріщин, що зорієнтовані подовжньо:
3) Визначаємо напруженість поля соленоїда для контролю поперечних тріщин. Через те, що відношення l/d < 30, то слід намагнічувати деталь за допомогою подовжувачів або об'єднати деталі ланцюгом і одночасно намагнічувати декілька деталей. Під час цього, не виникає ніяких особливостей розрахунку соленоїда і струм намагнічування визначається із відношення:
де w - число витків; L - довжина соленоїда.
Слід вказати, що поблизу торців соленоїда напруженість магнітного поля може бути меншою, ніж розрахована. Тому необхідно передбачити можливість вимірювання напруженості поля поблизу торців соленоїда. На цьому закінчується вибір режиму магнітопорошкового контролю циліндричної деталі.
1) Отримати у викладача умови проведення магнітного контролю згідно варіанту і завдання відповідно із табл. 10.1, 10.2.
2) Провести розрахунок необхідних показників із необхідними поясненнями.
3) Розрахунки і отримані результати оформити відповідно до вищенаведених прикладів розрахунків, зробити висновки.
Таблиця 10. 1 – Варіанти даних для завдання І
Таблиця 10. 2– Варіанти даних для завдання ІІ
10.1) Які способи намагнічування поля використовують під час контролю
10.2) З якою метою використовують магнітні порошки у дефектоскопії?
10.3) Тріщина якого напрямку викликає максимальний потік розсіювання?
10.4) Які вимоги висувають, до поверхні ОК під час магнітопорошкового контролю?
11 Радіаційний контроль якості виробів І конструкцій
Мета заняття: вивчення умов застосування радіаційного контролю якості. Набуття практичних навиків розрахунку параметрів радіографії.
Прилади і обладнання: персональний комп’ютер.
Радіографія – це метод радіаційного контролю без руйнування, що полягає у перетворенні радіаційного зображення об’єкта контролю на радіографічний знімок або запис цього зображення в запам’ятовуючий пристрій з подальшим перетворенням у світлове зображення.
Застосування різних методів радіаційного контролю зумовлюється, як технічною доцільністю, так і економічною ефективністю. Основні технічні показники – це чутливість і продуктивність контролю.
Середні розміри мінімально виявлених дефектів можна подати такими значеннями:
Розмір виявленого дефекту: у напрямі просвічування – 0,1..5 мм, поперечний – 0,01..0,2 мм (табл. 11.1).
Під час вибору джерела випромінювання спочатку згідно зі схемою контролю із урахуванням конструктивних особливостей об’єкта контролю встановлюють атомний номер, щільність матеріалу і радіаційну товщину, за даними табл. 11.2-11.6 визначають вид необхідного випромінювання і основну його характеристику (напругу на рентгенівській трубці, радіонуклід або енергію прискорених електронів).
Приклад розрахунку необхідних режимів просвічування під час радіографії

І На рентгенівському апараті, для якого побудовано номограму на рис. 11.1, на фокусній відстані, що дорівнює 750 см, просвічують зварний шов стальної деталі з товщиною стінки 5 мм на плівку РТ-5, розташовану між двома олов'янисто-свінцевими фольгами товщиною 0,05 мм. Визначить режими просвічування.
Таблиця 11. 1- Дефекти, які виявляються радіаційними методами
Дефекти або відхилення від заданих розмірів, що виявлені
Тріщини: газові раковини, пористість, рихлоти, усадні раковини, земляні включення, шлакові включення, незлитини, ліквідації
Тріщини (повздовжні і поперечні) в наплавленому і основному металах, непровари (суцільні і переривчасті), шлакові включення, включення вольфраму, пористість, підрізи, проплави,пропалини, зміщення кромки раковини
Відсутність припою, тріщини в припої і основному матеріалі, пористість, чужорідні включення, підрізи основного металу
Тріщини в тілі заклепки або в основному матеріалі, зазори між тілом заклепки і основного матеріалу, зміна форми тіла заклепки
Неправильна збірка, зазори, перекоси і руйнування внутрішніх елементів, сторонні об’єкти у внутрішніх порожнинах, ступінь заповнення внутрішніх порожнин
Стінки і внутрішні елементи деталей і агрегатів
Відхилення від форми, відхилення від заданих розмірів
Розв’язування. Згідно з даними табл.11.2 під час просвічування сплавів на основі заліза і радіаційній товщині 5 мм напруга на рентгенівській трубці не повинна перевищувати 100 кВ. З номограми на рис.11.1 витікає, що під час просвічування сталі товщиною 5 мм і напрузі 100 кВ необхідна експозиція 10мАхв. Згідно з довідковими даними максимальний анодний струм трубки 0,3 БПВ6-150 апарата РУП-150/300-10 має значення 2мА.
Рисунок 11. 1 – Номограма для визначення експозицій просвічування сплавів на основі заліза апаратом
РУП-150/300-10 з трубкою 0,3 БПВ6-150 на плівки
РТ-1 (1), РТ-2 (2), РТ-5 (5) (F = 750 мм, оптична густина почорніння знімка 1,5) з олов'янисто-свинцевими фольгами товщиною 50 мкм
Під час струму 2мА час просвічування:
Якщо потрібно проконтролювати об'єкти з матеріалів, не зазначених у табл. 11.2-11.6, необхідно знайти ряд значень товщини даного матеріалу, наведеного в таблиці.
Еквівалентну товщину об'єкта контролю, що піддають радіографуванню, обчислюють за формулою:
де – лінійні коефіцієнти ослаблення випромінювання,
Е еф
– ефективна енергія випромінювання, – радіаційна товщина матеріалу, наведеного в табл. 11.2-11.6.
Ефективна енергія Е еф
випромінювання рентгенівських апаратів з напругою до 1 МеВ під час фотоелектричному поглинанні чисельно дорівнює 2/3 максимальної напруги на рентгенівській трубці.
У виразі (11.1) як матеріал, наведений у таблиці, слід використовувати найближчий за атомним номером до того матеріалу, що підлягає контролю, але не зазначений у таблицях.
Таблиця 11. 2 - Область застосування рентгенографії
Товщина матеріалу, що просвічується (мм), на основі
Напруга на рентгенівській трубці, кВ
Таблиця 11. 3 - Область застосування рентгенографії під час просвічування тугоплавких матеріалів
Товщина матеріалу, що просвічується (мм), з характеристиками z і ρ, г/см 3

Таблиця 11. 4 - Область застосування рентгенографії під час просвічування неметалів
Товщина просвічування неметалу (мм),
Напруга на рентгенівській трубці, кеВ, не вище
Таблиця 11. 5 - Область застосування рентгенографічного методу під час використання радіонуклідних джерел
Товщина сплаву, що просвічується (мм), на основі
Таблиця 11. 6 - Область застосування радіографічного методу під час використання бетатронів
Товщина сплаву, що просвічується (мм), на основі
Енергія прискорених електронів, МеВ
1) Отримати у викладача параметри рентгенографічного королю згідно варіанту і завдання із табл. 11.7.
2) Провести розрахунок необхідних показників із докладними поясненнями.
3) Розрахунки і отримані результати оформити відповідно до вищенаведених прикладів розрахунків, зробити висновки.
Таблиця 11. 7 – Варіанти даних для завдання І
11.1) Область застосування радіографії.
11.2) Як визначаються режими рентгенівського випромінювання?
11.3) Як проводиться добір джерела випромінювання?
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ І РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ
1 О.М. Карпаш, А.В. Яворський, М.О. Карпаш Основи забезпечення якості в нафтогазовій інженерії: Навч. посібник.– Івано-Франківськ: Факел, 2008. – 439 с.:іл.
2 ДСТУ 1.3:2004 Національна стандартизація. Правила побудови, викладання, оформлення,
3 Погодження, прийняття і позначання технічних умов
4 ДСТУ 1.5:2003 Національна стандартизація. Правила побудови, викладання, оформлення та вимоги до змістунормативних документів.
5 Вимоги до змісту нормативних документів.
6 ДСТУ 1.6:2004 Національна стандартизація. Правила реєстрації нормативних документів.
7 ГОСТ 2.104–68 ЕСКД. Основные надписи (ЄСКД. Основні написи).

Название: Практичне вивчення метрології, стандартизації і контролю якості
Раздел: Промышленность, производство
Тип: учебное пособие
Добавлен 03:20:07 18 декабря 2010 Похожие работы
Просмотров: 211
Комментариев: 16
Оценило: 2 человек
Средний балл: 5
Оценка: неизвестно   Скачать

Срочная помощь учащимся в написании различных работ. Бесплатные корректировки! Круглосуточная поддержка! Узнай стоимость твоей работы на сайте 64362.ru
Привет студентам) если возникают трудности с любой работой (от реферата и контрольных до диплома), можете обратиться на FAST-REFERAT.RU , я там обычно заказываю, все качественно и в срок) в любом случае попробуйте, за спрос денег не берут)
Да, но только в случае крайней необходимости.

Учебное пособие: Практичне вивчення метрології, стандартизації і контролю якості
Где Купить Курсовую
Доклад по теме Люминесцентный анализ
Эссе Дон
Собрание Сочинений Конан
Контрольная Работа На Тему Проблемы Защиты Информации
Дипломная Работа На Тему Развитие Физических Качеств Детей Старшего Дошкольного Возраста С Помощью Подвижных Игр
Курсовая работа: Формирование экологических предпочтений у дошкольников
Лабораторная Работа Номер 5 Физика 8
Коммуникации В Организации Курсовая
Контрольная Работа На Тему Подготовка Менеджеров
Курсовая работа по теме Расчёт и конструирование сборных и монолитных железобетонных конструкций каркаса одноэтажного произв...
Доклад по теме Кто такие святые-великомученики?
Контрольная Работа На Тему Переміщення Рідин (Насоси)
Курсовая работа по теме Законодательная власть Республики Казахстан
Реферат: Содержание глутаминовой кислоты в камерной влаге. Скачать бесплатно и без регистрации
Контрольная работа: Место и роль молодежи в политическом процессе
Проявлять Внимание К Человеку Сочинение 9.3
Сочинение На Тему Яблонская Утро 6 Класс
Курсовая Методы И Приемы Преподавания Иностранного Языка
Реферат по теме Античный театр
Реферат: Курсовая работа по ЭММ
Реферат: Традиция заговаривания в болгарской народной медицине
Реферат: Тема сверхчеловека в произведениях русских классиков

Report Page