Участь громадських об'єднань у державній регуляторній політиці
Станіслав Домбик
У грудні 2023 року молоде покоління професіоналів у сферах політології та інформаційних технологій об’єдналося для написання незаангажованої аналітики, розробки програмних забезпечень зі збором, опрацюванням, аналізом, зберіганням даних та надання своїх послуг як юридична особа, а також задля участі у державних грантових проєктах і виконанні державних замовлень із подальшим висвітленням своєї діяльності в медіа. Так і з’явилася наша громадська організація «Центр цифрових досліджень».
Громадські об'єднання є важливими учасниками процесу формування та реалізації державної регуляторної політики. Вони забезпечують експертну підтримку, прозорість і підзвітність державних органів, а також лобіюють інтереси громадськості, сприяючи врахуванню інтересів різних соціальних груп. Сучасні громадські об'єднання виконують важливу роботу для суспільства, таку як протидія корупції, надання гуманітарної допомоги, моніторинг виконання законодавчих актів тощо. Закон України «Про громадські об'єднання» визначає права та обов'язки цих організацій, що робить їх важливими суб'єктами державної регуляторної політики.
У цьому дослідженні розглянуто ролі, виклики та перспективи участі громадських об'єднань у формуванні та реалізації регуляторної політики в Україні. Ми проаналізували діяльність громадських організацій згідно з Конституцією України, розкрили виклики та перспективи участі громадських організацій у прийнятті важливих рішень та підсумували важливість активної участі громадських об'єднань у державній регуляторній політиці для розвитку демократичного суспільства в Україні.
Закон України «Про громадські об’єднання»
Закон України «Про громадські об'єднання», прийнятий у 2013 році, визначає основні права та обов'язки громадських об'єднань у взаємодії з органами державної влади, а також регулює процедури залучення їх до регуляторного процесу. У загальних засадах окреслюються такі пункти: визначення ГО або ГС (громадська спілка); їхня діяльність відповідно до закону; принципи утворення на засадах відкритості, добровільності, самостійності, свободи діяльності, некомерційності її членів; гарантії права на свободу вступу та виходу; способи реалізації мети шляхом укладання угод співробітництва ГО між собою або іноземними неурядовими партнерами; заборона діяльності добровільних об’єднань, що порушують конституційний лад, суверенітет і територіальну цілісність, пропагують ідеї країни-агресора, комунізму й нацизму з використанням їх символіки.
У другому розділі детально описується реєстрація громадських об’єднань. Засновниками громадського об'єднання можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які досягли 18 років, а для молодіжних та дитячих організацій — 14 років. Засновниками громадської спілки можуть бути юридичні особи приватного права, включаючи громадські об'єднання зі статусом юридичної особи. Утворення громадського об'єднання здійснюється на установчих зборах засновників і оформлюється протоколом, який містить відомості про учасників, рішення про утворення, затвердження статуту та вибори керівних органів. Для отримання статусу юридичної особи або здійснення діяльності без такого статусу необхідно здійснити державну реєстрацію протягом 60 діб із дня проведення установчих зборів.
Третій розділ характеризується більшим описом прав та діяльності громадських об’єднань у рамках Конституції. ГО мають право звертатись до органів державної влади, поширювати та отримувати публічну інформацію, брати участь у цивільно-правових відносинах та державно-регуляторній політиці, здійснюючи підприємницьку діяльність та виконуючи державні замовлення. Держава, відповідно, забезпечуватиме народні об’єднання фінансами й правами, та надаватиме можливість впливати на реалізацію державної політики. Своєю чергою громадські організації повинні оприлюднювати звіти про цільове використання коштів, вести бухгалтерський облік, фінансову та статистичну звітність, а також зберігати правоустановчі документи та готувати річні фінансові звіти, забезпечуючи контроль фінансів та надаючи інформацію державним органам за запитом.
У разі саморозпуску об'єднання його майно та кошти передаються благодійно іншому громадському об'єднанню або зараховуються до бюджету. У разі реорганізації майно, активи та пасиви передаються правонаступнику. Громадські об'єднання можуть припиняти свою діяльність за рішенням вищого органу управління або суду, згідно з Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
Конкретні приклади
Аналіз конкретних національних прикладів демонструє ефективну роботу громадських об’єднань у державно-регуляторній політиці. Наприклад, «Центр протидії корупції» (ЦПК) є громадською організацією, яка з 2012 року займається боротьбою проти корупції, викриттям корупційних схем та адвокацією антикорупційних реформ через медіакампанії та публікації.
За квітень 2024 року ЦПК відновив проєкт «Серпом по рейтингу», який фіксує порушення депутатів і дозволяє громадянам жертвувати кошти на поширення цієї інформації у соціальних мережах. Завдяки цьому вдалось викрити порушення депутатів від «Слуги народу» Олексія Леонова та Олександра Ковальчука. Також було звільнено суддів Анну Білу-Кисельову та Олексія Тандира. Ще одними досягненнями є впровадження реформ щодо закупівель для військових, конфіскацій російських активів та надання 700 тисяч декларацій для розслідування подальших випадків корупції.
Після Революції гідності у 2014 році громадські активісти, журналісти, науковці та експерти об’єднались у «Реанімаційний пакет реформ» (РПР). Це коаліція неурядових обʼєднань, яка просуває реформи в різних сферах, активно взаємодіє із медіа для поширення інформації та тиску на владу. Завдяки зусиллям РПР створено Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП), запроваджено систему електронного декларування, що значно підвищило прозорість антикорупційної діяльності. РПР також підтримував реформу децентралізації, яка надала громадам більше повноважень та ресурсів, а також сприяв створенню Вищого антикорупційного суду. Крім того, завдяки діяльності РПР було просунуто реформи в енергетичному секторі та виборчому законодавстві, забезпечуючи підвищення конкуренції, прозорості та рівних умов для всіх кандидатів. Ці досягнення підвищили ефективність та підзвітність влади й сприяли розвитку демократичних інститутів в Україні.
9 травня коаліція РПР разом із «Українським незалежним центром політичних досліджень» просунула законопроєкт №7283 «Про народовладдя в громадах». Закон надає мешканцям 1470 громад, включаючи ВПО, інструменти для безпосереднього впливу на ухвалення рішень щодо розвитку їхніх громад, наближаючи Україну до європейських стандартів доброго врядування. Він також деталізує порядок проведення громадських слухань, залучає молодь до місцевого врядування та забезпечує участь у громадському бюджеті.
«Українська Гельсінська спілка з прав людини» (УГСПЛ) — організація, яка активно захищає права людини та сприяє розвитку правової держави в Україні. Члени УГСПЛ успішно ведуть справи в Європейському суді з прав людини, захищаючи інтереси українців. Організація здійснює моніторинг дотримання прав людини, публікуючи регулярні звіти та рекомендації для Верховної Ради. Наразі вона займається справами українців, постраждалих від рук росіян. УГСПЛ висвітлює воєнні злочини Росії на своєму сайті. Прикладом є статті про про поневолення Артема Кобилівського або втечу всієї родини від окупації.
Участь громадських об'єднань у формуванні та реалізації державної регуляторної політики є надзвичайно важливою для розвитку демократичного суспільства в Україні. Громадські організації забезпечують експертну підтримку, прозорість та підзвітність державних органів, а також лобіюють інтереси громадськості, сприяючи врахуванню інтересів різних соціальних груп.
Закон України «Про громадські об'єднання» визначає права та обов'язки цих організацій, роблячи їх важливими суб'єктами державної регуляторної політики. Проте, незважаючи на вищезгадані позитивні фактори, громадянське суспільство в Україні тільки формується та стикається з проблемами. Низька обізнаність громадян, відсутність довгострокового планування та цілеспрямованості, політизація та страхи роботи над великими проєктами являють собою основні причини припинення робіт ГО.
Як «Центр цифрових досліджень» розвʼязує ці питання? По-перше, у наше об’єднання приходить вмотивована займатися спільною справою молодь, що пройшла тестові завдання та співбесіду. Двічі на тиждень проводяться наради для затвердження плану подальшого розвитку. Далі йдуть пошуки спонсорів або інших ГО для створення коаліцій. Важливим пунктом в аналітиці є статус «сірості» та уникання відкритої підтримки політичних кандидатів. Регулярне проходження тренінгів і навчання у відповідних сферах сприяють підвищенню професійності. Надалі проходитимуть тренінги з управління грантами та міжнародної співпраці для ефективної роботи з іноземними партнерами.
Використані джерела
1) https://digital-research-center.com.ua/regulations
2) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17#Text
3) https://voxukraine.org/visim-problem-regionalnih-gromads