#TryToFind
Viktoriia KopchaЯкби в мене запитали яке моє улюблене місце в Братиславі, я б не вагаючись відповіла: книжковий магазин. Для того, аби мене краще зрозуміти, достатньо глянути на це фото ⬇️
![](/file/5029d4a416800dcf3f4b7.jpg)
Історія така. Читати я люблю і не зважаючи на те, що зі словацькою мені б не завадило потоваришуватися краще 😏, я вирішила практикувати свої походи до книгарень хоча б задля того, аби глянути, що там нового. Ну, як вже зрозуміло після фото, це була любов з першого погляду.
Неотесаність у словацькій мені ані трохи не завадила, адже книг було вдосталь, а головне – кількома мовами. З української був лише словник і тут підключилась моя англійська (ну не настільки ж я вже неотесана). Ну, а коли цікаві мені полиці закінчилися (здебільшого це наукова література, психологія чи класика, як наприклад Екзюпері), мій інтерес переключається на картинки (естетичне задоволення теж не мало важливе).
![](/file/24e867c348b3eaecb4a09.jpg)
З фото зрозуміло (знаю, причепилась до фото, але вже дуже хочеться передати вам цю атмосферу), що чомусь біля книг стоять столики, а відвідувачі читаючи книгу ще й каву попивають. Ну так от: кав’ярні тут з’єднані з книгарнями (чи книгарні з кав’ярнями, whatever 🤷🏻), тому подвійна насолода забезпечена. Знаю, що це не відкриття (хоча не впевнена), але для мене це був "ковток свіжого повітря", бо якщо раніше я такі місця не помічала, то тут вони на кожному кроці і пройти їх неможливо. Все продумано: як для дорослих...
![](/file/68c274dd3e7949b362fa3.jpg)
...так і для дітей.
![](/file/e771085cf0d343552dfb5.jpg)
Моє бачення таке: заходиш, скидаєш увесь багаж чи то портфель, чи то дітей (жартую, діток можна залишити в дитячій зоні) і зануруєшся в цю чудову атмосферу. І всім щастя.
![](/file/1b0e4497bb01b95c44f74.jpg)
P.S. Для того, аби подвійна насолода відбулася, книгу купляти не варто, головне в кінці розрахуватися за каву, якщо захочеться прийти ще раз 😁