Том Купер. Війна в Україні, 13 листопада 2024: Überraschungsei або Кіндер-сюрприз
Якщо шукаєте власне аналіз ситуації, то починайте читати з параграфу «СТРАТЕГІЯ». Втім, оперативні новини можна звести до вже традиційного «росіяни поволі просуваються, зазнаючи значних втрат». Перша частина допису Тома Купера – яскрава саркастична фантазія, спрямована проти читачів, які чекають «яскравих» новин з війни. В ній нічого ефектного – крім героїзму українських вояків, який аналітик повсякчас наголошує.
[Опубліковано 13 листопада близько 17:00 за Києвом]
Вітаю тебе, шановний єдиний читачу А!
Учора ти, Mein Herr, бурчав, що тут у блозі не зосталося нічого, крім «безкінечних розмов про рускіх-убивць, які знищують ракетами житлові будинки простих людей, розповідей про колосальні втрати російських солдатів і скарг на с... кгм… некомпетентних українських генералів».
Так от, дозволь тобі з гордістю повідомити, що я негайно викликав на килим усіх винуватців — бездарних продюсерів цього безталанного шоу: путіна та його вишестоящі органи в москві, Зеленського, Сирського та всіх друзяк із Києва.
Моя дружина любʼязно пригостила нас чаєм, кавою, а також своїми знаменитими канапками з шинкою, огірочками й крес-салатом, і ми, обмінявшись звичними ввічливими фразами, взялися до серйозних тем.
Більше години обговорювали проблеми вздовж і впоперек. Я сказав їм, що так більше не можна — коїти все те, що вони коять уже кілька місяців. Єдиний читач цього блогу скаржиться і вимагає чогось новенького почитати. Видовищного аналізу. А для видовищного аналізу потрібні видовищні операції. А не оте (цитую) «нікчемне Scheiß».
Я сказав їм, що моєму єдиному читачеві байдуже до того, що українське цивільне населення гине від російських ударних дронів «шахед/герань-2», які зараз здебільшого озброюють термобаричними боєголовками і — частково — оснащують телевізійними камерами для кращого наведення на ціль. А якщо вже «шахеди/герані» навчилися облітати лінії електропередач , то тепер Читач А очікує побачити фігури вищого пілотажу, з димом і яскравими ефектами в стилі Голлівуду. Він вимагає аналізувати феєрверки, а не кульгаву некомпетентність, сказав я.
Я пояснив їм, що Читач А також чекає від них ведення агресивної війни, та ще й із сенсом, особливо з огляду на їхній геополітичний і соціально-економічний контекст. Такі війни повинні містити серйозні військові операції, і то проведені точно за розкладом. А не такі, як Sauhaufen – цей невдалий великий контрнаступ у курській області за минулі чотири дні. Я сказав їм, що мене не цікавлять такі епізоди, як отой, коли російська 810-та бригада морської піхоти втратила 10 БТРів, 30 солдатів убитими і 10 полоненими під час чергового штурму Погребків. Це не цікаво і не варте уваги. Та навіть підстаркуватий співак Дітер Болен уміє розважати краще!
А ще я сказав, що Читач А очікує бліцкригу на цілу Україну, відео з танками та іншими машинами, що проїжджають на великій швидкості, солдатами, які радіють і розмахують прапорами, відео літаків і вертольотів, що проносяться в чистому блакитному небі, з віденським шніцелем і салатом із капусти безкоштовно для всіх глядачів, і що нікого не хвилює, що натовп, який досі називається «збройними силами російської федерації», не вміє ні видовищно наступати, ні навіть організовувати хоч якийсь наступ.
Звернувшись до путіна особисто, я наполягав, що Читач А очікує чітких і стабільних відеозаписів, як росіяни безжально розстрілюють українських військових під час здачі в полон. Ніяких аматорських зйомок [посилання на відео не наводимо — перекл.]. На мої слова путін узяв за руку генерал-майора клименка (командира 5-тої мотострілецької бригади, відомої розстрілами без суду і слідства і українських військовополонених, і росіян, які відмовлялися продовжувати штурм), вивів його надвір і розстр... кгм... приголу... кгм... демобілізував. На місці. Звісно, зараз дехто стверджує , що клименко насправді 6 листопада їхав на велосипеді зі своїми підлеглими, коли його обстріляли українські дрони, але це фейкова новина. Чергова безсоромна спроба зробити тобі цікавіше, шановний читачу А.
Щоб усі мене одразу зрозуміли, я зрештою накричав на росіян: «und lernts etwas Deutsch, ihr nichtsnutzige Jammerlappen!!!» («і вивчіть німецьку, нікчемні скиглії!!!»).
Звісно, путін спробував підняти руку, але я не дав йому й пікнути, натомість, розлючений, повернувся до Зеленського та його друзяк. «Was denkts ihr euch nur («Про що ти думаєш?»), — закричав я, — тобі весело, що мені немає чого видовищного аналізувати, щоб єдиному читачу мого блогу не було нудно? Якщо вже прагнете перевершити «систему путін» у корумпованості та некомпетентності й працювати гірше, ніж ваші російські колеги, — сказав я, — то читач А чекає чогось захопливого, з шоколадом та іграшками. Такого, як Кіндер-сюрприз!» Крім того, я вимагав чітких відеозаписів бойових вильотів українських F-16 і їх зіткнення з російськими Су-35, а не розмитих кадрів якогось літака, що пролітає в хмарах над Дніпром...
Насамкінець від імені Читача А я нагадав усім, що ми тут займаємося серйозними розвагами, а не якоюсь маленькою химерною війною, тут воюють мільйони людей, вирішуються долі десятків націй, але керують чомусь кілька груп гротескно некомпетентних людей, і тепер усе застрягло. Читач А більше не хоче цього бачити і чути: якась неповноцінна війна, а отже, і неповноцінна розвага.
Наприкінці нашої зустрічі — я прокрутив їм відеоролик Польської туристичної асоціації, яка запрошувала німців у гості, — усі мої співрозмовники стояли червоні як раки, глибоко присоромлені. Переминалися з ноги на ногу, як купка малих дітей, боялися навіть очі підвести. Дехто схлипував (імен не називатиму). Усвідомивши помилки, всі вони урочисто пообіцяли виправитися.
Незабаром.
І справді, українька 47-ма мехбригада вже розпочала нову рекрутингову кампанію . Безпосередньо спрямовану на тих, хто вдався до СЗЧ. На подив майже всіх причетних, вона привернула чималу увагу: за 48 годин надійшло понад 100 запитів.
Гаразд, тепер, висловивши глибокий сум з приводу невдоволення мого найголовнішого читача, дозвольте мені звернутися до решти 2,5 читачів блогу...
СТРАТЕГІЯ
На превелике полегшення (зокрема, для Німеччини), туман, спричинений перемогою Трампа на виборах у США, поступово розсіюється. По суті – і абсолютно несподівано, звичайно – виявляється, що наймудріший і найщиріший президент США всіх часів і народів має намір зосередити свою зовнішню політику на втягненні Китайської Народної Республіки у війну за економічне домінування в Тихоокеанському регіоні. Туди до купи і протистояння з Ісламською Республікою Іран. А Ізраїль повинен отримати допомогу для швидкої перемоги – шляхом повного розгрому своїх ворогів, тому що всі вони іранські маріонетки, а не представники народних рухів, без жодного сумніву.
Європу кинуть напризволяще: якщо вона хоче продовжувати підтримку України і зміцнювати власну оборону – то добре. Якщо ні, то ні. Хоча, говорячи по суті: той, хто запропонує кращу угоду, може отримати зустрічну пропозицію. Наприклад: якщо європейці доєднаються до американської .... ем... Трампівської економічній війні проти КНР... він може винагородити їх щирою подякою або чимось подібним.
Так, і: де-факто в прямому ефірі під час шоу на розважальному… ем… новинному каналі Fox, Трамп обрав Пітера Хегсета своїм міністром оборони. Хегсет – ветеран війн в Іраку та Афганістані... і Гуантанамо також.... [натяк на в’язницю у затоці Гуантанамо, в якій американці утримують військових полонених, не в останню чергу асоціюється з задокументованими випадками військових злочинів з боку американців – перекл.]. На тлі всіх скарг на привласнення пожертвувань на різдвяні вечірки в його осередку PAC (Political Action Committee, створений Маском для фінансування передвиборчої кампанії Трампа) на користь друзів і сім'ї, або скандалів із звільненням барабанщиків під час його виступів на ТБ, трохи складно з'ясувати, чи дійсно він є «прихильником України», як дехто стверджує, чи зовсім ні. Фііі, у штаті Міннесота привласнення пожертвувань взагалі-то не заборонено законом, тож, хвала Богові, кому яке діло...
Наразі важливіше, щоб адміністрація Байдена надала решту «військової допомоги» Україні до того, як вона звільнить свої кабінети. Читай: «швидко». Настільки швидко, що допомога, надана Конгресом у квітні, півроку тому, може бути надана в січні або лютому. Приблизно через два-три місяці.
.... за умови, що Трамп, який вступить на посаду 21 січня 2025 року, не втрутиться...
ПОВІТРЯНА/РАКЕТНА ВІЙНА
Не хочу набридати вам обговоренням чергових операцій російських ударних БПЛА проти житлових будинків навколо Кривого Рогу та інших тилів. Минулої ночі було зафіксовано близько 90 «шахедів», з яких 37 збито, 47 заглушено РЕБом, а два повернулися до Росії. Плюс дві ракети Х-101, два «іскандери» або КН-23, і дві авіабомби БМ-30 або С-300... Всі ці ресурси, звісно, використали суто за військовим призначенням. От, лайно. Напевно, це я щось не так розумію.
Натомість ось вам дещо набагато цікавіше: вчорашня дронова атака українців на олєксинський хімзавод, що під тулою.
Можливо, це всього-на-всього якийсь завод з виробництва пороху; і ці кадри зняв один з бідолашних путінських операторів. Він погано підготувався: не організував кращої погоди і запізнився із зйомкою моменту вибуху з вогненною, маслянистою, помаранчевою детонацією: але, як згадувалося вище, росіяни пообіцяли виправитися. Незабаром вони почнуть надавати ідеально чіткі відеозаписи підриву своїх основних об'єктів. Та ще й з ідеальних ракурсів. Це особливо важливо напередодні наступного російського масованого ракетного удару, якого українські експерти очікують вже кілька тижнів.
Що? Ви все ще хочете аналізу війни на землі?
Ну, добре. У...
курську... вже зрозуміло, що російський контрнаступ, розпочатий п'ять днів тому, не має на меті стиснути позиції ЗСУ з двох боків, а складається з фронтальних ударів по трьох осях:
- з Любимівки через Зелений Шлях на Новоселівку;
- з Кореневого по підконтрольній ЗСУ міні-трасі на південь від Крем'яного, і
- з Хитрівки на Погребки.
По суті, це відбувається у стилі «5-10 БТРів або БМП + 50-100 солдатів», які відправляються в черговий штурм, за тим самим маршрутом, знову і знову. Це все триває, поки всі росіяни не гинуть або не потрапляють у полон, або поки росіяни не дочекаються закінчення українських боєприпасів, тоді українці користуються можливістю, контратакують і відвойовують частину території. В такому випадку російські штурми, звісно ж, починаються з нових вихідних позицій. Сподіваюся, така тактика здається вам захоплюючою, новою і вартою уваги.
За лінією зіткнення росіяни використовують «іскандери» та подібні балістичні ракети для ураження «української логістики» – читай: доріг та перехресть – в районі Юнаківки та Каплиці (Сумщина).
Атаки росіян на Куп'янсько-Сватівському та Сіверському напрямках, схоже, вичерпали себе, тому дозвольте мені перейти до району Часового Яру. Там, після того як всі інші спроби провалилися, росіяни насамперед намагаються розширити свій плацдарм через канал Сіверський Донець - Донбас у районі на схід від Ступочок (на південь від Часів Яру). Схоже, вони використовують місцевий ліс для захоплення двох висот, щоб отримати міцний плацдарм для подальшого просування на південь від міста, що і є їхньою справжньою метою.
Торецьк... залишки російських військ у східній частині міста постійно отримують смертоносні вітання від українських FPV. Ті самі українські FPV шурують і по російських тилових позиціях аж до Залізного й Шумів, серйозно перешкоджаючи росіянам, що б вони не робили. Проте ті знову намагаються наступати з Нью-Йорка на Леонідівку... результат «трохи передбачуваний»...
Покровськ... тут як при Вугледарі: росіяни наступають, і одна ділянка лінії фронту «перетікає» в іншу. Нині ділянки Покровськ-Курахове стали тим, чим раніше були Авдіївка й Вугледар.
З півночі росіяни все ще топчуться на першій лінії оборони, що була споруджена для захисту цього міста, та неподалік Мирнограда. Вони використовують багато боєприпасів, отриманих від Північної Кореї, та рандомно обстрілюють обидва ці міста замість позицій ЗСУ. Логічно.
(...мабуть, тому частина громадськості в Німеччині засмучена усіма цими новинами про навмисні обстріли росією мирного населення України...)
Із заходу росіяни закріпилися у Юріївці, а також наступають із Вишневого через Петрівку на Жовте, намагаючись вийти на південний фланг першої лінії оборони ЗСУ в Покровську.
Із півдня росіяни пробился у Сонцівку, що на північний захід від Курахового, та увійшли до неї. Не знаю, хто з українського боку відповідальний за це, але я готовий битися об заклад, що це якийсь батальйон, відправлений Сирським латати діри, а потім кинутий напризволяще.
...ну-ну, ніколи на цій війні такого не було, і ось знову. Це так раптово і несподівано, що нема сенсу обговорювати...
Звісно, 59-та окрема мотопіхотна бригада імені Якова Гандзюка намагається контратакувати – переважно поодинокими танками та БМП. Але поки що цього недостатньо, щоб відбити атакуючих ворогів, кількість яких постійно зростає, бо їхні командири посилають у Сонцівку нові й нові штурмові групи.
У Кураховому – хоч би скільки не сплила російської техніки й не поклала окупантів 46-та окрема аеромобільна бригада за останні тижні й місяці – росіяни таки увійшли у східну частину міста. Вони також дійшли до Дальнього, що за 5 кілометрів на південь від цього місця, і таким чином не лише убезпечили східну сторону оборони Курахового, а й почали обхід 33-тьої окремої механізованої бригади. Іншими словами: звісно, ЗСУ збирається чинити опір якомога довше й активніше, але по факту українці відходять з Курахового та району на південь від нього.
Причина останнього полягає в тому, що російський наступ на Курахове глибоко врізається у північний фланг 79-тої окремої десантно-штурмової Таврійської бригади, яка чинить запеклий опір на ділянці далі на південний схід. Їй ускладнює завдання російська 57-ма мотострілецька бригада, штурмуючи Трудове. Ось що приблизно там відбувається:
Важливо мати на увазі, що ЗСУ практично не мають тут оборонних позицій, а далі, між Костянтинопільським та Андріївкою, практично немає замінованих ділянок. Не хвилюйтеся, я не видаю нічого секретного. Це навіть росіяни знають. Ось чому вони два тижні тому атакували й пробивалися на Шахтарське.
Зауважимо також, що просування росіян до лінії Сонцівка – Роздольне стає просто питанням часу. Я не очікую, що ЗСУ будуть здатні зупинити цей тиск до того, як будуть змушені відійти на лінію Новотроїцьке – Новопавлівка – Велика Новосілка, приблизно на початку грудня. Адже ЗСУ не мають тут серйозних позицій, а між ними – природних перешкод.
Що ж, після всіх виборчих невдач та пов’язаних із цим провалів лідерства – в Україні, Європі, США – за останні три десятиліття, які повторюються знову і знову... принаймні допоки у цьому плані не станеться фундаментальних змін – вибачте, подобається вам це чи ні, але іншого аналізу у мене для вас немає. Неважливо, англійською чи німецькою говорять ті, хто обирає корумпованих брехунів за їх гарні очі чи колір їхніх партій, або ж вони купили ваш голос. Чекати, чи будуть розсудливі люди й далі підтримувати геноцид, який вони щовечора бачать у прямому ефірі по телебаченню... Усе це не має результатів і призводить до цілого ланцюга величезних стратегічних помилок.
Із відповідними результатами на полях битв. Таких, як ця.
Переклад: Ірина Жигалюк, Катерина Соболева, Антоніна Ящук
Редакція: Ростислав Семків
ЗАКЛИК ДО ЗБОРУ КОШТІВ
Бійці 28-мої ОМБр збирають на двоосний причіп для виконання бойових завдань на Донеччині. Залишилось зібрати трохи більше 65К.
🎯 Ціль: 68 700 ₴
🔗 Банка: https://send.monobank.ua/jar/8sfuhtMBTA
💳 Картка банки: 4441 1111 2948 3552
ХТО МАЄ МОЖЛИВІСТЬ – ПІДТРИМАЙТЕ ПРОСТО ЗАРАЗ!