Том Купер. Війна в Україні, 18 травня 2024. Частина 2

Усім добрий вечір! (Або добрий ранок — тим, хто читатиме цей допис уже вранці...) [Опубліковано 19 травня близько 2:30 ночі за Києвом]

Трохи припізнився з сьогоднішньою другою частиною звіту: про розвиток подій на землі. Захопився підготовкою матеріалу, складеного з питань і відповідей — опублікую за день-два. А нинішній звіт почну з розповіді про Харківщину...

Росіяни розгорнули тут ХІ армійський корпус, а саме:

- 2-гу бригаду спецназу

- 7-мий мотострілецький полк

- 18-ту мотострілецьку дивізію (західний фланг: до її складу входить 11-тий танковий полк, 79-тий мотострілецький полк, 275-тий мотострілецький полк і 280-тий мотострілецький полк)

- 72-гу мотострілецьку дивізію (східний фланг: до її складу входять 153-тій танковий полк, 30-тий мотострілецький полк, 41-ший мотострілецький полк)

- 25-ту мотострілецьку бригаду

- 138-му мотострілецьку бригаду

- 104-ту артилерійську бригаду

- 244-ту артилерійську бригаду

Ціллю наступу було не просто захопити кілька прикордонних сіл (наприклад, Лукʼянці та Липці, можливо, й Глибоке) або Вовчанська, а фактично просунутися аж до Харкова, а ще зайти в тил підрозділам ЗСУ на схід від річки Оскіл і завдяки цьому дати можливість групі «захід» почати штурм Купʼянська. Зараз ми вже бачимо, що далеко росіянам просунутися не вдалося. Їх сповільнили вже 13-14 травня і зупинили десь 15-16 травня. Також ВСрф не змогли оточити Вовчанськ і змушені були штурмувати місто «в лоб». Увечері у пʼятницю росіяни почали ще один великий штурм Липців. У ньому брала участь 2-га бригада спецназу (схоже, її розгорнули як піхоту), яка просунулася на північ і північний схід від селища, але не змогла туди увійти. 

Відтоді ситуація повернулася до (поки що) «звичної» у цій війні. Росіяни штурмують, українці їх уби... приголублюють у великих кількостях, але також зазнають певних втрат. Населення Вовчанська евакуювали (виїхала більшість людей), і вже три дні на його вулицях точаться бої. Крім того, росіяни обстрілюють місто всім чим можуть: для мене це завжди «промовисте свідчення» того, яка там ситуація.

Загалом, думаю, ЗСУ оцінює ситуацію як «стабільну» або принаймні «контрольовану». 

Щодо росіян... у них усе «чудово», бо ж вони можуть заявити про «просування» і «захоплення двох з половиною сіл за вісім днів». Хоча я сумніваюся, що вишестоящі органи в москві чи командування штабу південного військового округу зараз сильно радіють. 

Проблема в тому, як ситуацію сприймає публіка. Судячи з усього, в Україні та на Заході багато хто заламує руки, мовляв, росіяни зайшли «задалеко». Адже їм вдалося навіть просунутися у північні околиці Вовчанська. Та дозвольте вам нагадати: це не арабо-ізраїльська війна 1950-х чи 1960-х, і Україна не є стороною Півночі/Союзу у війні за незалежність у США. Про що мені йдеться:

а) ні, Україна не мусить весь час боротися за кожен квадратний сантиметр своєї землі (навпаки, це було б безглуздо; якщо є якісь сумніви, згадайте Бахмут), і

б) ні, Україна — це не Союз/Північ, де є президент Лінкольн, якому потрібен генерал, щоб «щось робити» — навіть якщо це Грант, який тільки й уміє витрачати чергових 8000 солдатів на один безглуздий і невдалий штурм, щоб публіка (тут: ЗМІ) багатіла думкою, ніби «армія щось робить».

А по-справжньому важать такі факти:

а) ні, росіянам не вдалося дійти до Харкова,

б) насправді вони навіть не змогли дійти до першої лінії української оборони (їх зупинили за кілька кілометрів на північ від неї),

в) Вовчанськ стоїть на північ від цієї лінії оборони, тому що він занадто близько до російського кордону, а отже, і до всієї російської артилерії (тобто українці навмисно побудували лінію оборони південніше, бо знали, що будувати її північніше було б самогубством для цивільних і військових інженерів-будівельників),

г) тил ЗСУ в районі Купʼянська не під загрозою. І,

д) ВСрф вкотре довели, що не здатні провести операцію оперативного рівня, а також не можуть серйозно прорвати обрану ділянку української лінії фронту, а потім просунутися (хоча б) на 50 кілометрів углиб.

Бонус №1: на відміну від звичної історії минулих 7-8 місяців, жодна бригада ЗСУ — 13-та єгерська, 42-га мехбригада, 57-ма мотопіхотна, 71-ша єгерська, плюс одна артилерійська — не скаржиться на нестачу снарядів. Навпаки: всі вони добре забезпечені боєприпасами. І всі дають круті, навіть якщо іноді буває «нелегко».

(...чи й варто мені згадувати, що в резерві ЗСУ є підрозділи 92-гої штурмової, 93-тьої мехбригади та 3-тьої штурмової...?)

Бонус №2: росіяни очікували, що ЗСУ будуть змушені перекинути на цей «новий фронт» набагато більше підрозділів. Тим часом, саме росіяни виводять свої сили з інших секторів, щоб посилити свій на північній Харківщині.

БИТВА ЗА ДОНБАС

Бахмут... Українці знищили російський плацдарм над каналом «Донбас-Сіверський Донець» і змусили ВСрф відступити на 200-300 метрів уздовж траси Т0504.

Авдіївка-Покровськ: минулий тиждень росіяни наступали у напрямку Калинового, Новоолександрівки, Сокола, Новопокровського, але так нікуди і не просунулися. Далі на південь вони остаточно захопили руїни Нетайлового, але це був чи не єдиний їхній успіх за останні 10 днів.

Мар'їнка... Росіяни закріпилися на південній околиці села. Більше ніде вони не просунулися.

ПІВДЕНЬ ДОНЕЦЬКОЇ ТА ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТЕЙ

Старомайорське... росіяни досі стоять на південних околицях Урожайного (місця їхнього хваленого «великого прориву» два тижні тому). Тому бомбардують зруйноване село бомбами УМПК.

Роботине... виявилося, що росіяни знову утримують лише південно-західну околицю руїн цього села та підступи до його південного краю. Нерадісно про це говорити, але насправді це їхній єдиний серйозний успіх на цій ділянці за минулі десь три місяці. Приємно бачити, що відносно нові або принаймні недосвідчені підрозділи ЗСУ — наприклад, 141-ша піхотна бригада, 65-тий мехкорпус і 117-тий мехкорпус — так добре тримаються (крім того, в резерві у ЗСУ в цьому секторі стоять 82-га повітряно-десантна бригада, 115-тий мехкорпус і 15-та бригада «Кара-Даг»).

Основною проблемою залишаються російські БПЛА та планерні бомби. Кількість ударів з БПЛА цього місяця збільшилася (за перші два тижні місяця їх було зафіксовано понад 3000). Кількість ударів УМПК-бомб залишається «стабільною» — близько 150 на день. 

Оригінал

Переклад: Ірина Жигалюк, Антоніна Ящук
Редакція: Антоніна Ящук

ЗАКЛИК ДО ЗБОРУ КОШТІВ!

Фонд, якому довіряємо, оголошує збір на дрони для танкового батальйону, військової частини А7013.

Ціль 200000 грн

Донати в гривні: https://secure.wayforpay.com/donate/svyataspravahrn

Донати в доларах: https://secure.wayforpay.com/donate/svyatasprava