Період блукання: чому сьогоднішній інформаційний простір наповнений абсолютно протилежними прогнозами ?

Наше життя іще з початку пандемії відзначається незрозумілістю економічних прогнозів майбутнього. Останні декілька років ми регулярно чуємо аналіз про "недорецесію" в США та решті світу, де вона технічно відбулася (спад ВВП протягом двох послідовних кварталів), однак не спричинила економічного колапсу. У той самий час прогнози швидкого зростання постійно переглядаються та віддетерміновуються. В Україні, Національний Банк України та світові організації, такі як Світовий банк, уже двічі змінили прогнози росту української економіки у 2023-2024 роках, хоча мова йде навіть не про середньостроковий період, а про поточний і наступний рік.

Такі багаторазові невдачі у прогнозуванні притаманні періодам значної економічної волатильності (мінливості), спричиненої великою кількістю явищ: війна на нашій землі, підвищення протекціонізму у світі, величезні субсидії від держав, рекордне зростання інфляції за 50 років. Передбачати у такі періоди дуже важко або навіть неможливо, адже усе залежить від вашого інформаційного ресурсу: що більше у вас даних, то легше вам орієнтуватися. Відповідно не тільки від кількості, але й від "якості" даних залежить доля пронозу. Офіційні представники статистичних агенств сьогодні мають величезні проблеми із розумінням економічної картини світу або хоча б окремих економік. До прикладу, Крістін Лаґард, очільниця Європейського центрального банку сказала минулого місяця: "Наразі неможливо визначити який (приємний або не дуже) шлях ми маємо пройти в майбутньому".

Її слова підкріплюються прикладами з різних частин світу. В Європі, збільшення "переоцінок" ВВП в Єврозоні, що стали частішими у 4 рази порівняно з нормальними періодами економічної активності. У Великій Британії такі ж проблеми: у березні 2023 експрес-випуск показав що реальні інвестиції бізнесу вийшли на нормальний, допандемійний рівень, а не на 8% нижче, ніж очікувалося. В іншій частині світу, австралійські статистики знизили очікування щодо зростання продуктивності в третьому кварталі 2022 року вдвічі [дані The Economist]. Такі серйозні зміни даних не дають жодної можливості побачити реальну картину і зробити об'єктивний прогноз росту чи спаду економіки в майбутньому.

Існує 3 можливих причини зниження якості прогнозів або навіть відсутність успіху в них.

По-перше, напруга на ланцюги постачання товарів споживання зробила дуже важкою роботою статистичне сезонне вирівнювання інфляції. Будь-які статистики намагаються показати реальні дані, до яких не примішуються сезонні фактори, такі як збільшення чи зменшення активності залежно від пори року. Влітку більшість людей йдуть у відпустку, відповідно економічна активність падає, однак задача статистиків - зрозуміти, чи пов'язано це із відпусткою, чи економіка реально почала стагнувати. Сьогодні, так як товари доходять пізніше, ніж очікується, "сезонність" зміщується і накладається на інші періоди, тож не дивно, що статистичне бюро США збільшило інфляційний показник 4 кварталу 2022 року з 3.1 % до 4.3 %, що є дуже великою правкою для країни, де нормальна інфляція складає 2% за рік, а не 3 місяці.

По-друге, світові агенції спостерігають зниження статистичної вибірки (тобто числа опитаних людей). Якщо ви хочете дізнатися на скільки впали середні доходи населення, ви отримаєте більш точну інформацію, опитавши 100 тисяч людей в порівнянні з 10 тисячами, адже екстремальні значення стають менш впливовими, коли ви збільшуєте загальну кількість опитувань. З різних причин, особливо психологічних, цього року, на опитування щодо вакансій в США відповіло лише 30 % респондентів, тобто у два рази менше ніж зазвичай. Відповідно, статистичним агенціям стає набагато важче зробити висновки із нерепрезентативної вибірки, адже велика кількість даних просто не взята до уваги.

По-третє, проблема скорочення вибірки також вплинула на фактор розходження із hard та soft - даними. Hard (стійкі) дані - це конкретні цифри, базовані на перевірці статистичними органами: інфляція, безробіття, ВВП, тощо. Натомість, soft (м'які) дані отримуються шляхом опитування думки людей. Найпопулярнішими soft-даними є Business Confidence Index, який вимірює відчуття представників бізнесу щодо легкості ведення справ або Purchasing Manager's Index (PMI), який відображає покращення чи погіршення активності в порівнянні з попереднім періодом на думку приватного сектору. Зазвичай ці дані доповнюють одне одного, однак протягом періодів економічної турбулентності вони часто починають суперечити одне одному. Сьогодні, hard дані прогнозують ріст економіки в майбутньому, однак більшість soft даних, базованих на суб'єктивній думці людей вказує на протилежне.

Який висновок для себе ми можемо взяти із того, що економічні пронози сьогодні не збуваються частіше, ніж будь-коли?

Поточна ситуація дає нам розуміння трьох важливих речей:

1. Ризик і невпевненість.

Американський вчений Френк Найт у 20х роках минулого століття виклав фундаментальну теорію для розуміння прогнозування. Найт розділив поняття ризик і невпевненість під час прогнозування майбутнього. Якщо ризик можна прорахувати за допомогою імовірностей і оптимізувати його, невпевненість змушує створювати судження про майбутнє, базуючись на припущеннях і уявленнях, які звісно ніколи не відображають реальність на 100%. Що менше у нас даних та що менше вони надійні, тим більше ми входимо в область невпевненості, де будь-які прогнози мають дуже обмежений характер. Сьогодні економіка України та світу знаходиться більше у частині невпевненості, адже ніхто не може статистично прорахувати ймовірну дату перемоги України та відновлення економічної активності у світі.

2. Важливість статистики для нашої країни.

На практиці доведено, що будь-які активи мають тенденцію до недооцінювання якщо про них недостатньо інформації. Усі країни з розвинутими фінансовими ринками мають сильне статистичне бюро, яке вчасно подає необхідні та насамперед правдиві (а не "намальовані", як у КНР) дані про власну економіку. Саме тому необхідно інвестувати в якість та об'єктивність статистичних даних. Це є одним із фундаментальних факторів створення сприятливого інвестклімату, який напряму впливає на майбутній розвиток нашої країни (навіть для того, щоб зробити ті ж "голки" необхідні інвестиції у виробництво). Сьогодні, на жаль, якість нашої статистичної інформації є досить низькою в порівнянні з країнами Єврозони, що звісно ускладнене сьогодні воєнним станом і неможливістю збору статистики на тимчасово окупованих територіях, однак в довгостроковій перспективі необхідно розвивати та інвестувати в якісний статистичний апарат, це є запорукою довіри інвесторів до України як об'єкту для інвестицій. Головний недолік української статистики сьогодні - запізнілість. Однак існує ще безліч технічних особливостей, які не дозволяють інвесторам створити уявлення про економіку нашої країни, базуючись на нашій статистиці.

3. Розуміння специфіки економічних прогнозів.

Часто суспільство звинувачує економістів у постійній неоднозначності прогнозів та розходження передбачень з реальністю. Однак лауреат Нобелівської премії Деніел Канеман стверджує в одній зі своїх робіт щодо психології суджень, що якість прогнозів необхідно оцінювати з оглядом на "динамічність" науки або об'єкту для аналізу. Наприклад, стоматолог лікує все своє професійне життя одні й ті ж зуби, отримуючи величезний досвід і обсяг знань, які він буде використовувати. Однак людські зуби не змінюються протягом століть, і тому точність суджень стоматолога щодо ваших зубів необхідно сприймати максимально серйозно. У той самий час предмет аналізу економіста - економіка країни, змінюється ледь не щоденно. Аналітики, які спостерігали за українською економікою з 90х років, сьогодні вже бачать перед собою зовсім іншу країну з іншими перевагами та недоліками, а отже як можна виносити точні прогнози про майбутнє економіки, яка змінюється до невпізнаваності за 20 років? Буквально декілька років тому величезний об'єм інформації про світову економіку став неактуальним з настанням пандемії, адже додалися фактори, які ніколи раніше не бралися до уваги. Економісти постійно зіштовхуються з проблемою мінливості предмету їхнього аналізу - економіки: вона постійно змінюється, потрібно підлаштовувати свій аналіз, беручи до уваги ще невідомі вчора факти, які часто можуть розвернути результати на 180 градусів.