Тилове забезпечення оперативно-тактичного угруповання військ у оборонній операції - Военное дело и гражданская оборона курсовая работа

Главная

Военное дело и гражданская оборона
Тилове забезпечення оперативно-тактичного угруповання військ у оборонній операції

Забезпечення суверенітеру України. Зміст та мета оборонної операції оперативного угруповання військ. Оцінка факторів, які впливають на функціонування системи тилового забезпечення Сухопутних військ. Підготовка та проведення активних диверсійних дій.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ОБОРОНИ УКРАЇНИ
на тему: “ Тилове забезпечення оперативно-тактичного угрупова ння військ у оборонній операції ”
Розділ 1. Аналіз факторів, які впливають на функціонування системи тилового забезпечення в оборонній операції оперативного угруповання військ (сил)
1.1 Характеристика оборонної операції оперативного угруповання військ (сил) У роль та місце Сухопутних військ Збройних Сил України в операції
1.2 Визначення оперативно-тилових вимог до системи тилового забезпечення військ (сил) в операції
Розділ 2. Оцінка ефективності функціонування системи тилового забезпечення Сухопутних військ Збройних Сил України під час виконання ними завдань в оборонній операції оперативного угруповання військ (сил)
2.1 Оцінка сучасного стану системи тилового забезпечення Сухопутних військ Збройних Сил України.
2.2 Вибір показників оцінки ефективності функціонування системи тилового забезпечення Сухопутних військ в оборонній операції оперативного угруповання військ (сил)
Розділ 3. Рекомендації щодо підвищення ефективності функціонування системи тилового забезпечення під час виконання завдань в оборонній операції оперативного угруповання військ (сил)
3.1 Рекомендації щодо підвищення ефективності матеріального та транспортного забезпечення військ (сил) в операції
За будь-яких умов тема війни є завжди актуальною. У сучасному світі глобальну загрозу періоду “холодної війни” змінили численні потенційні загрози меншого масштабу, але досить серйозні за своїми наслідками для міжнародного миру і стабільності. Нові загрози та виклики фактично визначаються самим розвитком цивілізації та протиріччями, які його супроводжують. Вони зачіпають інтереси багатьох держав і не залишають можливостей окремій країні прикритися нейтральним статусом або політикою невтручання .
За таких умов оборонна політика України виконує найвідповідальніше завдання, сутність якого полягає в забезпеченні надійного захисту країни від воєнних загроз.
Розвиток військово-політичної обстановки у світі показує, що, незважаючи на зниження імовірності розв'язання великомасштабної війни, загроза виникнення військових конфліктів не знижується.
У зв'язку с цим, відповідно до викликів часу, виникає необхідність проведення комплексу заходів, спрямованих на упередження загроз, реформування Збройних Сил і всієї Воєнної організації держави.
Таким чином, метою роботи є визначення основних вимог до системи тилового забезпечення Сухопутних військ Збройних Сил України (ТлЗ СВ ЗС України) та практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності її функціонування в умовах проведення оборонної операції оперативного угруповання військ (сил) (ОО ОУВ(с)).
Об'єкт дослідження - система ТлЗ СВ ЗС України. Предмет дослідження - ефективність функціонування системи ТлЗ СВ ЗС України в ОО ОУВ(с).
Для досягнення мети дослідження необхідно вирішити часткові завдання:
1. Проаналізувати фактори, які впливають на функціонування системи тилового забезпечення під час виконання завдань в оборонній операції оперативного угруповання військ (сил).
2. З допомогою математичного та методичного апарату оцінити ефективність функціонування системи тилового забезпечення під час виконання завдань в оборонній операції оперативного угруповання військ (сил).
3. Розробити рекомендації щодо підвищення ефективності функціонування системи тилового забезпечення під час виконання завдань в оборонній операції оперативного угруповання військ (сил).
Структурно робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, переліку посилань та додатків.
В магістерській роботі введено наступні обмеження:
ОО ОУВ (с)проводиться в Південно-Західній операційній зоні;
· в роботі розглядається компонента СВ ЗС України в ОО ОУВ (с);
· в роботі зі всього переліку видів тилового забезпечення розглядаються матеріальне і транспортне забезпечення;
· варіант початку воєнних дій - раптове нанесенням загрозливого удару високоточною зброєю або звичайними засобами ураження з послідуючим введенням в битву боєздатних угруповань військ із вторгненням на територію України - основа оперативно-стратегічного сценарію ОО ОУВ(С) (с) в ПЗОЗ;
· в роботі під ефективністю функціонування системи ТлЗ СВ ЗС України на етапі виконання ними завдань в ОО ОУВ (с) розуміється рівень готовності та можливостей системи управління, частин та установ тилу СВ ЗС України до виконання завдань за призначенням.
Дослідження проводилося у відповідності до сьогоднішнього стану системи ТлЗ СВ ЗС України та з урахуванням перспектив її розвитку до 2017 року .
Робота виконана з урахуванням вимог загальнодержавної нормативної бази, керівних документів Міністра оборони України та Начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України, Командувача СВ ЗС України .
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що запропоновані рекомендації можуть бути використані при вирішені низки важливих завдань організації та здійснення ТлЗ СВ ЗС України під час виконання ними завдань в ОО ОУВ (с), а також для визначення раціональної структури використання сил та засобів системи ТлЗ СВ ЗС України у відповідності до організаційних змін, що передбачатимуться Державною комплексною програмою реформування та розвитку Збройних Сил України на період 2012-2018 роки.
Розділ 1. Аналіз факторів, які впливають на функціонування системи тилового в оборонній операції оперативного угруповання військ (сил)
1.1 Характеристика оборонної операції оперативного угруповання військ (сил) У роль та місце Сухопутних військ Збройних Сил України в операції
Враховуючи вимоги нормативно-правових актів, зовнішньополітичний курс нашої держави, розглянемо питання планування та проведення оборонної операції оперативного угруповання військ (сил), місця та завдання Сухопутних військ у досягненні мети операції та, як наслідок, умови та особливості функціонування системи ТлЗ СВ ЗС України в даній операції.
Зміст та мета оборонної операції оперативного угруповання військ (сил). Зміни характеру збройної боротьби, форм і способів застосування військ (сил) у сучасних воєнних конфліктах викликали потребу застосовувати під час розв'язання воєнних конфліктів міжвидові угруповання військ, до яких можна віднести й оперативне угруповання військ (сил).
"Оперативне угруповання військ (сил) - це розташовані (розгорнуті) відповідним чином в операційній зоні (районі) декілька АК та військові частини й підрозділи видів ЗС України, родів військ (сил), спеціальних військ, матеріально-технічного та медичного забезпечення для виконання визначених завдань у операціях (бойових діях)".
“Оборонна операція ОУВ(с) - це сукупність взаємопов'язаних і узгоджених за метою, завданнями, місцем і часом одночасних або послідовних оборонних, а на окремих напрямках наступальних операцій АК, бойових дій, боїв, ударів і маневру військових частин видів ЗС України, родів військ, спеціальних військ, ІВФ та ПрО, які проводяться за єдиним замислом, під керівництвом командувача ОУВ(с) для відбиття наступу противника, завдавання ураження його ударним угрупованням, утримання важливих районів, виграшу часу, економії сил та створення необхідних передумов для подальших дій”.
Основними оперативними завданнями, за умов виконання яких досягається мета оборонної операції ОУВ(с) є: дезорганізація системи управління військами та зброєю противника; відбиття (участь у відбитті) повітряного нападу противника; відбиття наступу ударних угруповань противника; заборона прориву противника у глибину; завдавання ураження угрупованням військ, що вклинилися або прорвалися, і відновлення втраченого положення; зрив намагань противника відновити наступ; відбиття ударів противника з моря і завдавання ураження угрупованням його ВМС; боротьба з повітряними, морськими десантами, рейдовими загонами та ДРС противника; проведення активних випереджувальних, розвідувально-диверсійних та інших спеціальних дій.
Оборонна операція ОУВ(с) включатиме: бойові дії військових частин щодо прикриття державного кордону; оборонні (а на окремому напрямку - й наступальну) операції АК; контрудар ОУВ(с); десантно-штурмові дії аеромобільних військових частин (підрозділів); повітряну операцію (за певних умов); спеціальні операції; бойові, спеціальні та стабілізаційні дії військових частин видів ЗС України, родів військ, спеціальних військ, а також ІВФ та ПрО; дії військових частин та установ забезпечення.
Суттєвим елементом, що впливатиме на виконання СВ ЗС України завдань в ОО ОУВ(с), безумовно, є низка особливостей застосування військ (сил) в операції, пов'язаним з активним маневром військ (сил).
Перелік завдань та умови проведення оборонної операції ОУВ(с) будуть суттєво впливати на обраний комплект військ (сил) та засобів, серед яких особливе місце визначено частинам та підрозділам СВ ЗС України.
У зв'язку з цим доречним є зосередження уваги на особливостях оперативної побудови військ (сил) в ОО ОУВ(с).
Оперативна побудова військ (сил) та завдання, що виконують Сухопутні війська Збройних Сил України в операції. Оперативна побудова - це розміщення (розташування) у визначених операційних зонах, районах, смугах, ділянках АК (військових частин, підрозділів) угруповання військ (сил) для ведення операції.
Оперативна побудова має відповідати умовам оперативної обстановки та замислу операції і забезпечувати: ведення операції із застосуванням усіх видів зброї; зосередження і нарощування зусиль під час ведення операції на обраних напрямках; здійснення маневру; стійкість і активність в обороні; можливість відбиття ударів противника з повітря; знищення його десантів і диверсійно-розвідувальних груп; захист пунктів управління, важливих об'єктів, протидію диверсіям та терористичним актам; найменшу уразливість військ (сил) від звичайної, високоточної зброї та зброї масового ураження; підтримання безперервної взаємодії і стійкого управління.
Оперативна побудова військ в обороні включає, як правило, наступні елементи:
· угруповання: РВ і А, авіації СВ, авіації ПС, сил і засобів ППО, сил і засобів ВМС (на приморському напрямку), спеціальних військ, матеріально-технічного та медичного забезпечення;
· резерви: загальновійськовий, артилерійський, протитанковий, протидесантний тощо.
Особливими елементами оперативної побудови можуть бути військові частини (підрозділи) для здійснення прикриття державного кордону, ведення стабілізаційних дій, повітряні (морські) десанти, угруповання аеромобільних військ, а під час ведення маневреної оборони - мобільний ешелон. За певних умов, деякі елементи оперативної побудови можуть не створюватися.
Таким чином, аналіз досвіду останніх локальних збройних конфліктів, змісту та переліку завдань, що вирішуються в операції, елементів оперативної побудови військ (сил), без перебільшення вказує на значну роль наземної складової збройних сил у розв'язанні воєнних конфліктів, на левову частку участі СВ в операції.
Вплив можливого характеру дій противника на функціонування системи тилового забезпечення військ (сил) в операції.
Аналіз воєнних конфліктів, що мали місце впродовж останніх десятиріч, свідчить про те, що в сучасних умовах найбільш гостро стоїть проблема початкового періоду війни, де головним завданням Збройних Сил є недопущення агресії противника, звідки вона б не виходила.
Разом з тим необхідно враховувати, що агресор буде намагатися розв'язати війну раптовим нападом, про що свідчить зміст планів стратегічного і оперативного розгортання Збройних Сил США, НАТО та сусідніх з Україною держав-членів НАТО.
Свій вступ у війну вони відпрацьовують у трьох варіантах, а саме: раптове, прискорене і повномасштабне розв'язання війни .
В свою чергу, ймовірний противник, який може розпочати агресію проти України, розуміє, що Україна, маючи значний потенціал озброєння та підготовлених воєнних резервів, спроможна дати відсіч агресору.
Тому, цілком ймовірно, що агресія може початись раптово на одному з оперативно-стратегічних напрямків, а найбільш ймовірним може бути Південно-Західний оперативно - стратегічний напрямок (далі Південно-Західна операційна зона - ПЗОЗ).
В той же час, найскладнішим для військ (сил) в ПЗОЗ буде варіант розв'язання війни, коли противник раптовим нанесенням удару високоточною зброєю або звичайними засобами ураження з наступним введенням в бій боєздатних угруповань військ на територію держави .
Такий варіант дій противника є найбільш складним. Він неодмінно викличе необхідність розглядати усі питання ТлЗ військ (сил) саме в тих умовах, коли необхідно буде здійснювати термінові заходи, починаючи з перегляду ряду існуючих положень щодо підготовки відповідних операційних зон , питань мобілізаційного розгортання військ (сил) і Тилу Центру, видів ЗС України, ОК, АК, з'єднань і частин, здійснення ТлЗ їх бойового розгортання та приведення у бойову готовність та закінчуючи способами здійснення ТлЗ військ (сил) в перших операціях. Саме цей варіант початку воєнних дій приймається в якості основи оперативно-стратегічного сценарію ОО ОУВ(с) в ПЗОЗ.
Виходячи з положень Воєнної доктрини, в початковий період війни пріоритетними визначаються оборонні бойові дії, ведення яких переслідують мету відбиття агресії противника, при цьому вважається, що наші війська зможуть зупинити і обезкровити противника, не допустити захвату значної території і, як наслідок, перехватити ініціативу та створити умови для переходу в рішучий контрнаступ .
Тому, в сучасних умовах перші оборонні операції будуть проводитись в умовах формування організованої оборони в ПЗОЗ із завершенням її створення вже в ході бойових дій, як правило, при відсутності заздалегідь обладнаних оборонних рубежів.
Виконання бойових завдань в ОО ОУВ(с) в ПЗОЗ початкового періоду війни при відбитті агресії, доведеться здійснювати військами, які є в наявності за умов мирного часу та частково розгорнутими по мобілізації. Крім того, для початкового періоду війни існує велика залежність від ходу перших оборонних операцій (бойових дій); рівня бойової готовності військ (сил) військової ланки, АК, ОК і видів ЗС України при вступі у війну та її оперативної раптовості; рішучості і активність бойових дій з обох сторін, особливо від напруженості боротьби за захват і утримання ініціативи; необхідності виконання раптово виникаючих завдань; використання нових, у тому числі, раніше невідомих засобів збройної боротьби . В повній мірі це стосується і тилу у всіх його ланках.
В цих умовах оборона стає не тільки засобом, здатним відбити раптове вторгнення противника, але й створити передумови для перехвату ініціативи і переходу в подальшому до контрнаступу. Значна ширина смуги оборони військ (сил) в ПЗОЗ , глибока оперативна побудова військ і розосереджене розташування їх на місцевості, масоване застосування противником високоточної зброї і звичайних засобів ураження на всю глибину смуги оборони АК дозволяє припускати, що бойові дії будуть розгортатися не на суцільному фронті оборони, а по напрямках і в ряді випадків оборона може мати осередковий характер, що характерно для війн сьогодення.
Таким чином, в подальшому доцільним вважається визначення місця та ролі системи ТлЗ під час виконання СВ ЗС України завдань в ОО ОУВ(с) з наведенням факторів, що впливатимуть на ефективність функціонування цієї системи та визначення оперативно-тилових вимог до системи ТлЗ СВ ЗС України в операції.
1.2 Визначення оперативно-тилових вимог до системи тилового забезпечення військ (сил) в операції
Окремим питанням в низці заходів воєнного будівництва стоїть організація та здійснення своєчасного, повного та якісного матеріально-технічного забезпечення Збройних Сил України.
Відповідно до : “Матеріально-технічне забезпечення підготовки та застосування ЗС України - це комплекс організаційно-технічних та тилових заходів з накопичення до встановлених норм запасів матеріальних засобів і своєчасного забезпечення ними військ (сил), збереження та підтримання цих засобів у стані, який забезпечує своєчасне приведення їх у готовність до застосування (використання за призначенням), освоєння особовим складом зразків озброєння і військової техніки, а також своєчасного відновлення в разі пошкодження, поновлення запасів матеріальних засобів у військах (силах) замість витрачених і втрачених”.
У визначено: “Основними завданнями в операціях (бойових діях) є: накопичення до встановлених норм та збереження військового майна; його підготовка до застосування (використання за призначенням); подача (підвезення) військового майна у війська (сили) для поповнення замість витрачених і втрачених; техогляд, випробування, технічне обслуговування, визначення рівнів експлуатаційного стану, ремонт, реконструкція та рекламація озброєння, військової техніки, боєприпасів та іншого військового майна”.
Проводячи аналіз функціонування системи матеріально-технічного забезпечення Збройних Сил України, в цілому, та Сухопутних військ, зокрема, на предмет її відповідності основним завданням в операціях (бойових діях), слід відмітити, що в питанні своєчасного, повного та якісного забезпечення військ (сил) має місце ціла низка проблемних питань, короткий зміст яких був відображений в Державній програмі розвитку Збройних Сил України на період 2006-2011 років, де визначено: “…Система забезпечення ЗС України є незбалансованою, громіздкою та високозатратною, не враховує структурної перебудови війська, можливостей економіки держави щодо їх утримання, створені запаси матеріально-технічних засобів не забезпечують вирішення усього комплексу завдань підготовки та життєдіяльності військ (сил)”.
Основою ефективного застосування СВ ЗС є їх висока бойова готовність.
Бойова готовність і повнота реалізації бойової міцності СВ ЗС України, в свою чергу, визначається готовністю і можливостями частин (підрозділів) та установ тилу СВ щодо своєчасного, повного та якісного забезпечення їх бойових дій. При цьому рівень готовності Тилу та Озброєння СВ ЗС України, як структурних складових системи МТЗ СВ ЗС України в цілому, до виконання завдань МТЗ підготовки та бойового застосування частин та підрозділів СВ ЗС України, повинний відповідати рівню їх бойової готовності.
Враховуючи та аналізуючи вищезазначене, можна цілком обґрунтовано припустити, що за цих умов успіх тилового забезпечення військ (сил) залежить від цілого ряду взаємопов'язаних факторів і умов, які можуть суттєво вплинути на ефективність тилового забезпечення військ (сил) АК, видів Збройних Сил, що приймають участь в сучасній ОО ОУВ(с).
В загальному вигляді фактори можна класифікувати по значущості у вигляді двох основних груп: оперативно-тилових, а також природно-кліматичних.
Отже, до оперативних можна віднести наступні:
· бойовий склад і укомплектованість військ (сил) в ПЗОЗ;
· умови вступу у війну, розгортання військ (сил) в ПЗОЗ, способи оборони і хід бойових дій в операції;
· роль, місце і завдання військ (сил) в ПЗОЗ;
· стан противника і способи його дій;
· стан системи управління військами і тилом;
· оперативна побудова військ (сил) в ПЗОЗ;
· організація захисту від зброї масового ураження і високоточної зброї, охорони і оборони військ (сил) в ПЗОЗ.
До тилових, в свою чергу, відносяться:
· склад, стан, дислокація, готовність і наявність сил і засобів тилового забезпечення в мирний час;
· рівень технічної оснащеності частин, підрозділів і установ тилового забезпечення та їх місце в операції;
· умови дислокації тилових частин, підрозділів і установ, їх розосередженість і мобільність, захист і оборона, охорона і маскування;
· стійке і приховане управління тилом при його мобілізаційному, оперативному розгортанні, висуванні та перегрупуванні військ і тилу;
· тилові смуги, побудова і ешелонування тилу по глибині;
· живучість системи тилового забезпечення, розвиток інфраструктури тилу в ПЗОЗ.
В свою чергу тилові фактори визначатимуть і характеризуватимуть наступні показники: склад, можливості укомплектування, дислокацію, готовність і наявність сил і засобів стаціонарного та так званого “польового” тилу АК, ОК і видів ЗС та Тилу Центру в мирний час; наявність запасів матеріальних засобів і потребу в них на операцію та умови накопичення запасів матеріальних засобів за рахунок місцевих матеріальних ресурсів, підвезення їх із-за меж тилових смуг АК (районів ТлЗ АК), ОК (районів ТлЗ ОК) та Тилу Центру; готовність системи тилового забезпечення до функціонування в воєнний час; строки і порядок мобілізаційного і оперативного розгортання тилу АК, ОК і видів ЗС та Тилу Центру; технічне оснащення частин і установ ТлЗ АК, ОК, видів ЗС і Центру та рівень взаємодії між ними; характеристику виділених транспортних комунікацій; тилові смуги, побудова і ешелонування тилу; живучість системи ТлЗ, управління тилом, а також систему охорони, оборони, захисту і маскування тилу.
Особливого значення набувають здатність і готовність сил і засобів ТлЗ мирного часу виконувати мінімально необхідний обсяг завдань ТлЗ при обмеженому складі цих сил і засобів. Різко зростає роль і самостійність дій у перші дні операції військового тилу. Значно зросте роль стаціонарних об'єктів ТлЗ механізованих (танкових) бригад, оперативно-тактичних груп, АК, ОК, видів ЗС і Центру, їх склад і дислокація, готовність до розосередження запасів матеріальних засобів в короткі терміни і виділення пересувних відділень (оперативних груп), взаємодія з місцевими адміністративними органами влади, військкоматами з питань відмобілізування та узгодженого використання місцевих ресурсів в межах тилової смуги, особливо в прикордонній зоні (50-100 км.).
Тилові фактори дозволяють дати об'єктивну оцінку стану і можливостей військового тилу, тилу АК, ОК, видів ЗС та Центру мирного часу, його готовності взяти на себе виконання визначеного обсягу завдань щодо забезпечення військ в перші дні ОО при раптовому її початку, а також розгорнути тил усіх ланок в ПЗОЗ до комплекту воєнного часу у встановлені терміни. При цьому передбачається стійке управління і оцінка реальних можливостей знову сформованого тилу з розрахунковими потребами в ході ОО, при нанесенні контрудару і переході в контрнаступ.
Дуже цікавою та суттєво важливою під час дослідження ефективності функціонування системи ТлЗ військ (сил) представляється наступна група факторів - природно-кліматичні.
Отже, в природно-кліматичних факторах однаково важливі всі складові, тобто: рельєф місцевості (рівнина, степ, гори тощо); ґрунти (скельні породи, земля, пісок і інші); гідрографія (наявність крупних водних перешкод - рік, озер, заток, рівень ґрунтових вод, заболочених ділянок тощо); рослинність (ліси, пустелі тощо); клімат (температура, опади, пануючі вітри тощо).
Вище визначені умови, етнографічний стан ПЗОЗ (чисельність і щільність населення регіону, національні і релігійні особливості, дружні і ворожі відношення до ЗС України) та агропромисловий розвиток регіону поряд з оперативно-тиловими факторами в багатьох випадках зумовлюють вибір найбільш раціональних рішень при призначені районів розміщення сил і засобів тилового забезпечення військ (сил) у визначеній ОЗ, мережі шляхів сполучення, визначення розмірів запасів, їх витрат (втрат), а також особливості організації підвезення матеріальних засобів. Стан економіки і транспортних мереж визначатимуть обсяг завдань щодо підготовки ОЗ в тиловому відношенні, можливості заготовки матеріальних засобів, ресурсів і ТлЗ військ (сил).
Аналіз впливу факторів і умов ТлЗ військ (сил) в ПЗОЗ показав, що за його результатами можна оцінити стан ТлЗ військ в ОО ОУВ(с). В свою чергу, з'явилася можливість сформувати оперативно-тилові вимоги до системи тилового забезпечення військ в ОО ОУВ(с), серед яких основними доцільно вважати наступні:
- відповідність рівня бойової готовності тилу її рівню у військах (силах), що забезпечуються, і здатності тилу до вирішення завдань щодо забезпечення бойових дій, що раптово почалися, силами, що є в наявності у мирний час;
- збереження живучості елементів системи в будь-яких умовах оперативної (бойової) обстановки;
- ефективне використання заздалегідь створеної стаціонарної інфраструктури тилу;
- стійке, безперервне, оперативне і приховане управління ТлЗ військ (сил);
- сумісність системи ТлЗ з системами оперативного, технічного, медичного забезпечення (ОЗ, ТхЗ, МедЗ);
- відповідність організації ТлЗ військ (сил) визначеному замислу операції при відбитті агресії в ПЗОЗ.
Таким чином, характер і особливості сучасної ОО початкового періоду війни потребують перегляду існуючих поглядів на ТлЗ військ (сил), в тому числі на основні види ТлЗ - матеріальне і транспортне забезпечення (МЗ, ТрЗ).
Завдання, що стоять перед тилом усіх ланок в МЗ і ТрЗ військ (сил) в ОО при оцінці існуючої системи ТлЗ повинні, перш за все, відповідати необхідним вимогам: оперативності, безперервності, стійкості, постійного відновлення витрат (втрат) та нарощування зусиль тилу в послідуючих операціях (бойових діях).
З цією метою необхідно проаналізувати існуючу систему ТлЗ СВ ЗС України під час виконання ними завдань в ОО ОУВ(С) (с) на предмет відповідності її вимогам, які до неї пред'являються, проведення оцінку ефективності функціонування цієї системи та визначення практичних рекомендації щодо її підвищення.
Розділ 2. Оцінка ефективності функціонування системи тилового забезпечення Сухопутних військ Збройних сил України під час виконання ними завдань в оборонній операції оперативного угруповання військ (сил)
2.1 Оцінка сучасного стану системи тилового забезпечення Сухопутних військ Збройних Сил України
Протиріччя процесу тилового забезпечення військ (сил), що розглянуті у першому розділі, набуватимуть більш негативного характеру, якщо враховувати майбутній характер ОО ОУВ (с) в ПЗОЗ в різні періоди її проведення. Це, в свою чергу, обумовлюватиме необхідність диференційованого підходу до вибору раціонального варіанту системи тилового забезпечення СВ ЗС України, тобто пошуку шляхів підвищення ефективності функціонування системи ТлЗ.
Аналіз проведення військових навчань усіх рівнів свідчить, що в залежності від умов обстановки, різні варіанти організації тилового забезпечення мають свої переваги і недоліки та можуть викликати негативні наслідки у вигляді збільшення витрат на утримання сил і засобів ТлЗ або погіршення окремих якісних параметрів.
Так наприклад, при відмобілізуванні автомобільних колон військового типу, що мають меншу вантажність, і не відповідають штатній потребі у вантажності та кількісне збільшення автомобілів в існуючій системі сил і засобів ТлЗ дозволяє підвищити автономність військ у тиловому відношенні. Але громіздкість сил і засобів ТлЗ, великі витрати на їх утримання, збільшення обсягу робіт при організації захисту оборони і охорони тилу, в подальшому вступають в протиріччя з концепцією оборонної достатності. Це суттєво впливає і обумовлює необхідність пошуку способів удосконалення системи ТлЗ з інтенсивним використання місцевих ресурсів; розвитком інфраструктури тилу на ОСН; реалізацію тилового забезпечення військ (сил) за територіальним принципом в ПЗОЗ; удосконалення транспортної системи на ОСН; підвищення мобільності тилу усіх ланок і ефективністю управління системою ТлЗ, а також удосконалення матеріально-технічної бази системи ТлЗ.
Практичне впровадження територіального принципу забезпечення військ(сил) необхідними матеріальними дозволить забезпечити високу бойову готовність тилу, зменшити “масу” тилу у складі військ (сил), підвищити їх мобільність.
Разом з тим, наявна стаціонарна база тилу має певні недоліки, а саме: недосконале управління системою ТлЗ; низька ступінь живучості; можлива невідповідність оперативній побудові (шикуванню) військ (сил) на ОСН; застарілий парк транспорту (особливо залізничний, морський і річковий) і організацію дорожнього забезпечення на ОСН; неефективна нормативно-правова база (питання взаємодії складів, баз і центрів забезпечення з місцевими органами самоврядування, у тому числі і з органами ТрЗ військ (сил), що забезпечуються); відсутня сучасна матеріально-технічна база на ОСН; низька технічна оснащеність та адаптованість ПУ МТЗ до змін обстановки.
Наведені вище недоліки обумовлюють необхідність докорінних змін структури системи ТлЗ, а саме: удосконалення системи управління процесом ТлЗ військ (сил), завчасного розвитку інфраструктури тилу на ОСН; побудови заглиблених, захищених стаціонарних об'єктів тилу; виводу існуючих об'єктів тилу з категорованих населених пунктів; створення комплексних баз, складів і центрів забезпечення для постачання необхідними запасами матеріальних засобів, що надасть змогу при знищені одного або кількох таких об'єктів, зберігати запаси і управління ними на інших; удосконалення ТрЗ на ОСН з урахуванням впливу противника по мережі шляхів сполучення в ході операції; постійне утримання рухомого резерву тилу з запасами матеріальних засобів; удосконалення організаційно-штатної структури стаціонарних баз, складів і центрів забезпечення, надання їм юридичних прав та самостійного управління при їх взаємодії з місцевими органами, постачальниками усіх форм власності і військами (силами).
Аналіз стану і можливість транспортних засобів частин МЗ на основі застарілого парку автомобілів, а також не відповідності його штатним потребам при відмобілізуванні, дає можливість зробити висновок, що застосування їх в системі ТлЗ, а саме, забезпечення матеріальними засобами в оборонній операції при відбитті агресії противника, особливо на першому етапі початкового періоду війни, є суттєвим недоліком. Вони не спроможні в повному обсязі забезпечити приведення у бойову готовність військ (сил) в ПЗОЗ, особливо в прикордонній смузі, та їх оперативне розгортання, ефективне застосування СШР, а також паралельно привести тил ЗС усіх ланок у бойову готовність у строки згідно планів мобілізаційного розгортання військ. Тому, підвищення мобільності частин і підрозділів та установ тилу в існуючій системі ТлЗ військ (сил) дозволить досягти високої ефективності ТлЗ, і, в той же час, виключить можливе зниження КПД відмобілізованих технічних засобів по відношенню до існуючих (штатних).
2.2 Вибір показників оцінки ефективності функціонування системи тилового забезпечення Сухопутних військ в оборонній операції оперативного угруповання військ (сил)
З метою за
Тилове забезпечення оперативно-тактичного угруповання військ у оборонній операції курсовая работа. Военное дело и гражданская оборона.
Дипломная работа: Туристский продукт, особенности его сбыта и экономическая эффективность обслуживания
Человек как субъект культуры
Реферат: Матричная структура организации. Скачать бесплатно и без регистрации
Дипломная работа по теме Макромицеты семейства Lepiotaceae в растительных сообществах хребта Азиш-тау
Курсовая работа по теме Уголовная ответственность за нарушение законодательства о выборах
Реферат по теме Пуск двигателя в зимних условиях.
Реферат по теме Видеотехнологии как один из прогрессивных приемов профессиональной подготовки учителя
Реферат: Основные и оборотные фонды предприятия 2
Оценка Кредитоспособности Курсовая
Купить Сочинения Зощенко
Курсовая работа по теме Оперативный анализ состояния бизнеса на основе SAP Business Objects Web Intelligence
Реферат: Екатерина II Великая. Скачать бесплатно и без регистрации
Мгсу Защита Диссертации
Курсовая работа: Методы ценообразования, используемые на полиграфическом предприятии
Сочинение Образ Автора В Романе Евгений Онегин
Сочинение Про Капитанскую Дочку 8 Класс Литература
Организация Вычислений В Эт Практическая Работа
Курсовая работа по теме Equivalents of gerund are in Russian translation
Отчёт По Преддипломной Практике
Контрольные Работы К Учебнику Моро
Водный обмен Сосны Веймутовой - Биология и естествознание контрольная работа
Учет материально-производственных запасов - Бухгалтерский учет и аудит лекция
Анатомия и физиология человека - Биология и естествознание контрольная работа