Ти знала, що це був сон?
Ти... знала, що це був сон?
Ти знаєш всі мої рани!
Думки, що ведуть в полон,
Про всесвіти поза нами.
Та... іскра... чи точка.. тут!
За серцем, що рвано б'ється.
За пташкою, що вночі
У душу-вікно шкребеться.
Де істина? Де є суть?
У сні? Чи коли ти плачеш?
Від болю про срану путь,
Що десь хтось тобі призначив.
Ти сильна, а хто є я?
Хто той кого видно в люстрі*?
Сказав би собі - забудь
Та світ догорає тускло.
Я той, що згубив себе,
Я той, хто знайшовся всюди.
Ковчег ще за край пливе
До світу де нас не буде.
----
*Люстро (люстерко) - дзеркало.