The Umbrella Academy: Apocalypse Suite

«...та якщо його й можна звинувачувати, то це лише в тому, що він переймався проблемами всього світу настільки, що приніс особисті стосунки в жертву…» (місіс Гарґрівс про Реджинальда Гарґрівса) 

Джерард Артур Вей – американський музикант, автор коміксів і вокаліст рок-гурту My Chemical Romance. Почав писати й малювати комікси в п’ять років, коли бабуся вперше дала йому олівець.

У 2007 році Вей розпочав роботу над коміксом The Umbrella Academy. Він написав історію та намалював початкову версію, а Ґабріель Ба став ілюстратором першої частини – Apocalypse Suite.   

Доволі складно уявити, яким може бути комікс, написаний членом рок-гурту. На думку одразу спадає продовження теми їхніх альбомів: хаос, кабаре й суцільний розгардіяш.

До речі, якщо ви досі не бачили як виглядає Джерард, терміново заґуґліть! Ви будете здивовані. І не тільки тим, що комікс своїм характером так відрізняється від автора, а й відсутністю татуювань на тілі Джерарда. Здавалося б, як може професійний художник і до того ж іще й рок-музикант не мати купи малюнків на своєму тілі?.. Проте справа в тім, що в нього смертельна фобія голок і гострих предметів.

У написанні коміксу The Umbrella Academy, як і в історії з відсутністю тату, також є свої першопричини. Історія базується на нерівноправності учасників гурту, членом якого є автор. 

"Бути в групі – це все одно, що бути в неблагополучній сім'ї, з усіма цими особистостями, які дуже різні і по-своєму дивовижні”, – сказав якось Джерард на інтерв'ю.

Тож його мотивом для написання коміксу було бажання поділитися наболілим. Зрештою, комікс учинив фурор, перевершивши всі сподівання. Легкий і впевнений темп, гумор і винахідливість – ця серія читається, як робота справжнього майстра. Завдяки фантастичним малюнкам Ґабріеля Ба, що сяють яскравими кольорами Дейва Стюарта, сюжет і персонажі Джерарда Вея стали надзвичайно живими й створюють окремий світ для читача. Світ, у якому персонажі переживають абсолютно все: від радощів і кривавих розправ до провалів і зрад. 

А тепер перейдімо до сюжету.

Історія починається тим, що 43 жінки з різних куточків світу водночас народили 43 надзвичайні дитини. І єдине, що об’єднувало цих жінок, – це те, що вранці того ж дня жодна з них не була вагітною. Винахідник-мільйонер Реджинальд Гарґрівс, відомий як Монокль,  усиновив й удочерив сімох таких дітей. Коли журналісти поцікавилися причиною, Гарґрівс сказав: «Щоб урятувати світ». 

Ці семеро дітей і складають «Академію Амбрелла» – проблемну сім’ю супергероїв із химерними надздібностями. Багато років Гарґрівси боролися проти зла, але з часом команда розпалася.

Замість імен у сім'ї Гарґрівсів дітям надали номери, так звані місця за градацією корисності. Батько робив записи про кожного з них у своєму особистому щоденнику, тож давайте познайомимося з ними ближче: 

№ 1 –  Лютер (Спейсбой) –  лідер команди. Його суперсила –  надзвичайна фізична сила й витривалість. Після провальної експедиції на Марс Моноклю довелося пересадити його голову на тіло марсіанської горили.  

№ 2 – Дієго (Кракен) – найнепокірніший член команди, бунтар. Монокль описував його як «нахабного шмаркача». Уміє затримувати дихання на певний час, володіє телекінезом, а також здатен змінювати траєкторію предметів, які кидає (зазвичай це ножі).  

№ 3 – Еллісон (Чутка) – нарцисична натура. Володіє можливістю змінювати реальність за допомогою брехні, сказавши «Я чула чутку…» Закінчивши академію, Еллісон вийшла заміж за свого бойфренда Патріка й народила доньку Клер. Після розлучення її колишній чоловік отримав повну опіку над донькою. 

№ 4 – Клаус (Сеанс) – страждає від наркотичної залежності. Може розмовляти з мертвими та вміє літати.  

№ 5 – Номер п’ять (Хлопчик) – найстарший із них, але виглядає, як учень початкових класів. Уміє подорожувати в часі та просторі. Також у П’ятого є кохана – манекен з магазину одягу на ім’я Долорес. А також він мій, як і багатьох читачів, улюблений персонаж:) 

№ 6 – Бен (Жах) – помер, але інформації про смерть в коміксі немає. Суперсила – пропускає через себе монстрів з інших вимірів, найчастіше щупальці. Йому встановлений пам’ятник біля споруди академії.  

№ 7 – Ваня (Біла скрипка) – найбільш відчужений член команди. На початку вам може здатись, що Ваня – звичайна дівчина, яка просто любить грати на скрипці. Але згодом виявиться, що це не зовсім так, адже дещо стримувало її силу.

Сюжет коміксу обертається навколо битв академії проти різноманітних химерних злочинців і спроб зупинити апокаліпсис. Часом вас повертатимуть у минуле, аби дізнатися більше про персонажів академії й краще зрозуміти те, що відбувається зараз. 

Тепер трішки про відмінності між серіалом та мальописом. Перше, з чим я ознайомилася, – це серіал. Порівняно з мальописом, він також дуже цікавий, але помітно відрізняється й багато чого не розкриває. Після перегляду серіалу залишаються питання до сюжету, чого не скажеш про мальопис. Також із цікавинок: мальопис є більш комедійним, ніж серіал. На кожній сторінці можна знайти елемент сатири.

Ось за що я люблю The Umbrella Academy, то це за його комедійність, а також незвичайність та яскравість. З першого погляду він чудернацький, але це по-своєму притягує й викликає бажання розібратися з усіма деталями та зрозуміти, що відбувається. Через повне заволодіння мальопису увагою в певні моменти ти навіть почуваєшся додатковим персонажем. Якщо ви зануритеся в світ The Umbrella Academy, то до останнього не захочете з нього вибиратися.

Тож ідіть читати це неймовірне творіння!