Не старатимусь.
Стів Гарінгтон.
Колись - король школи.
Зараз - хлопець, на котрого не оглядаються дівчата так, як колись. І він не оглядається, адже ще з випуску в його думках одна людина, і та вже зайнята.
Він часто бачив Ненсі з Баєрсом. Хто міг би подумати, що хлопець, котрий фотографував самого Стіва з його дівчиною втихушку через декілька місяців займе його місце. Працюючи в Скупс Ахой він завжди сподівався найти собі нову дівчину і забути, але кожен раз стикався з невдачами, в потім зустрічав їх.
І падав у безодню своїх думок.
Робін гарно підтримувала, скільки вони разом пройшли. І зараз вони знов проходять чортішо, але разом.
Вилазка у виворіт була давно. Була, але змін не було. Нічого нового, немає Векни. Тож зараз вони просто сиділи і... Відпочивали?
Він помітив, що Ненсі та Робін почали і самі гарно спілкуватись, дуже швидко від нав'язливого спілкування вони перейшли до справжньої дружби. Зараз дівчата були зайняті прослуховуванням касет з звуками, вирішуючи який більше подобається.
Стів ж слідкував, за Джонатаном. Він завжди дивився на те, як хлопець себе поводить з Ненсі. Потім як загалом той себе поводить... Як рухається, як реагує. Аналізував, як казав Робін. Робін казала прийняти те, що йому можуть подобатись і хлопці. Стів з цього посміявся, але потім дві ночі спати не міг. А вдень він знов... Аналізував.
—Тож ти слідкуєш за мною щоб що?
—Ха?
Джонатан дивився Стіву в очі і це раптово стало ніяково. Гарінгтон відвів погляд і відчув, як просто червоніє і його трохи охоплює паніка. Але чому? Тому що він просто дивився як веде себе Баєрс? Який сенс?
—Ти за кожною дією моєю слідкуєш. Ненсі і Робін відійшли, в ти в мене свій погляд впирив я наче роздягаєш чи ріжеш, хто тебе знає. Дай спокійно посидіти.
—Я не тебе розглядав, я просто... Думав. Так, думав, полетів у думки. Не треба так собі лестити, в тобі немає чого роздивлятись.
Джонатан скривився і схрестивши руки на грудях продовжив просто існувати поряд.
Брехня Стіва була абсолютно дурною, бо Джонатан сидів на дивані справа і випадково залипнути на ньому було важко.
—Тож.. Може щось розкажеш? Як Каліфорнія?— раптово спитав Стів. Погляд Джонатана треба було бачити самим: він того Стіва подумки певне проклинав як міг.
—Нормально. Розказувати немає чого.
—Оу, дивно, це ж... Інше місто, інші знайомі і історії інші. Та навіть твої фото, певне, були інші.
—Я не робив фото.
—Оу...—Стів замовк.. але раптово заговорив знов,—Це тому що не хотів чи та камера погана? Типу, якщо діло в камері я можу знайти нову тобі і ну..
—Стів, в тебе все добре?—Джонатан декілька раз моргнув, пильно дивлячись на Стіва,—Що сталось?
—Ам, я просто стараюсь знайти спільну тему? Типу.. я зламав твою камеру колись, відкупився, але якщо камера була гірша, ніж та котрою ти фотографував раніше, я можу знов знайти камеру. Кращу. Не хочу щоб між нами залишались якісь проблеми.. типу, я реально не хочу більше сварок між нами.
—Відкупився...? — Баєрс звучав дуже тихо, тож хлопець звернув на це увагу, сівши зручніше є, повернувшись до Джонатана.
—Так? А хіба Ненс не передала тоді від мене камеру? Вона тоді поговорила зі мною, я відчував себе винним і ми вирішив, до буде добре якщо тобі камеру вернути. Ну.. Тай ти робив гарні фото, крім тих сталкерських.
—Це було від тебе?...
Настала тиша. Вони дивилась один на одного мовчки, після чого Стів швидко відвів погляд, щось обдумуючи. Ненсі не сказала, що це від нього. Загалом, байдуже, але хотілось би щоб Баєрс знав, що це від нього. А той, чорт забери, не знав.
—Я би хотів теж дещо сказати.
—Оу..—Стів глянув в сторону співрозмовника,—Ну, кажи... Що би там не було, раз вже почали.
—Твої війни зі мною за увагу Моєї дівчини.
—От чорт, Джонатане, все не так..
—Та ти все стараєшся зробити, щоб завоювати її увагу. Ти наче кидаєшся вперед щоб затьмарити мене і полізти уперед, щоб всі подумали: «Вау, який Стів Гарінгтон крутий і як його волосся розвивається від вітру!»
—О, тобі подобається мій зовнішній вигляд.—Стів старався посміятись, хоча зараз не до цього. Йому не сподобалось, як на нього дивився Джонатан.
—Стів, чорт, я серйозно, досить це робити.
—Пробач, я просто кожен раз лізу в небезпеку, щоб ти не ліз. Я не випендрююсь перед Ненсі, я хочу щоб ти довше був з нею поряд.
Баєрс дивився здивовано, а Стів відчував раптово ком в горлі. Він ніколи не думав, що колись це відчує перед старим Джонатаном Баєрсом.
—Ненавиджу тебе за це.
Стів раптово повернув голову на ці слова і після посміхнувся, хоча чомусь в грудях стало важко.
—Гаразд, все краще ніж ненавидіти взагалі, правда? Ти ж нененавидиш мене особисто, правда? — Стів підсунувся до хлопця і заглянув тому в очі.
—А ти точно хочеш знати відповідь?— прогримів Джонатан. Гарінгтон бажав відступити і не чути, але кивнув,—Гараз, я скажу. Я думаю... Насправді ти не поганий друг.
Гарінгтон посміявся і розслабившись закинув голову назад на спинці дивану. Це якось заспокоїло щось в ньому.
Насправді він вже давно обдумав те, що йому може подобатись хтось його статі.
Після лекції Робін про бісексуальність, Стів дуже довго думав над цим. Як і довго думав над тим, як він дивиться на Джонатана. Коли це почалось? Стів не знає.
—Загалом, Ненсі про тебе розказувала. Ти був хорошим хлопцем, але не її доля. Після її розповідей, будь я дівчиною то б захотів такого хлопця собі. Тож думаю і друг ти хороший. Тож якщо маєш бажання.. давай без сраних сварок в цей час. Ми маємо бути разом, друзями.
Коли Джонатан договорив, він простягнув Стіву руку і Гарінгтон не думаючи, подав, але не відпустив, нахилившись до хлопця. Той здивовано дивився у відповідь.
—Тож навіть сам Баєрс би хотів бути моєю 'дівчиною', як я ще один лишився..
—Можливо всесвіт береже тебе для когось як я, але жіночої статі.—вони відпускають руки, Джонатан сідає назад рівно, наче усе гаразд.
—Мені...— але Стів не продовжує. Джонатан піднімаю одну брову, але Стів махає рукою, наче не важливо, і якраз приходять дівчата.
Ненсі швидко сідає до Баєрса, показуючи йому касету і щось швидко розповідаючи, а Стів лиш просунувся від них. Він підняв погляд на Робін і та дивилась з цікавістю, тож Гарінгтон підійшов до неї і швидко прошепотів: — Просто Теммі Томпсон.
І Робін зжала його долоню, погладивши великим пальцем його руку, доки він, навіщось, дивився за мурликаням Баєрса з Віллер, доки його подруга не повела його шукати якусь пісню...