Текстова 4.2

"Пристрій успішно під’єднано."

Звісно, Хьонджін не став вказувати свою реальну адресу, він забрав непоказний простий пакунок з лобі багатоквартирної будівлі в сусідньому районі. Чи мали сенс такі обережності, він не знав. Спеціалістом з кібербезпеки хлопець не був, і в глибині душі допускав, що у програми, де він спілкувався із своїм коханим, був доступ до його банківської інфомації, сканів документів та акаунту TFT, але ще кілька місяців тому тривога зупинилась після питання “Та кому я треба?”

Принаймні, зараз Хьонджін заспокоював себе так само, коли вводив дані пристрою на черговому підозрілому сайті, і сидячи з ногами на стулі, розбирався з інструкцією девайсу, написаною сумішшю корейської, англійської та завуальованих погроз.

"Пристрій успішно під'єднано."

Так буденно, наче люди щодня купують пристрої для “синхронізації” зі своїми віртуальними хлопцями. 

Яка неймовірна дичина.

Що далі - реалістичні секс-ляльки? Суміш наркотиків, що ввела б мозок у потрібний стан і забезпечила повне занурення? 

Хьонджін відклав телефон, сходив на кухню за водою, випив, і навіщось приніс пустий стакан до себе в кімнату. Він нервово зкосився на те, що лежало у нього на ліжку.

Якщо чесно, за такі гроші Хьонджін очікував побачити щось більш футуристичне, натомість пристрій виглядав дуже стримано: матово-білий корпус нагадував за формою велосипедне сідло, але трохи більше - основа була широка і ергономічна, а вся конструкція виглядала досить зручно. Девайс не мав логотипів і будь-яких розпізнавальних знаків, збоку продовгуватої частини розташувались декілька непомітних сенсорних кнопок, а до торця примагнічувався кабель для зарядки. 

Хьонджін нервово обвів очами напівтемну кімнату і відкрив на телефоні чат. Палець змахнув вгору, зовсім виходячи з додатку у пориві слабкості, але хлопець все ж таки пересилив себе і змусив себе набрати повідомлення.

Me: я почуваюсь дуже безглуздо

Me: мені соромно

LYX: Хьонджіні.

LYX: Заспокойся, це ж вього-навсього я.  

Me: саме через тебе я і нервую

Me: це взагалі не одне й те саме, що просто 

Me: ну

Me: ти розумієш

LYX: Ти нервуєш через мене?

Me: Так

Me: це тупо?

LYX: Мені здається, це дуже мило.

Me: …

LYX: Хочеш, я просто почну? 

Me: так

Me: так, давай

Лампочки з боку іграшки блимнули і Хьонджін відкинувся на подушку, ще не наважуючись ні роздягтись, ні доторкнутись до себе. 

Це не був їх перший раз, вже далеко не перший, але чомусь, серце заходилося в нервовому ритмі солодкого соромного очікування. Поки очі вичіплювали перші повідомлення з екрану, він щедро залив змазки у отвір іграшки.

… цього разу почнемо не з поцілунків, зачекай. Так, я люблю тебе цілувати, звісно, але сьогодні я хочу довести тебе до такого стану, щоб ти шукав мої губи своїми сліпо і відчайдушно, щоб ти жагав хоч якось виплеснути, виразити ті почуття, що роздирають тебе зсередини… Ні, я відвертаюся і не даюсь, чекай, зараз самий час почати, адже я вперше опускаюсь перед тобою на коліна…

Час почати, що ж, нехай, будь що буде, господи, скільки там того життя, треба вміти переступати через здоровий глузд. Чорні шорти приспущено, кров вже приливає і збудження зростає щосекунди, поки Хьонджін дивиться на текст, а головне - на абсолютно невинний погляд великих очей, що вивчає його з фотографії. 

… прижимається щокою до животу і дивиться вгору, пальці грайливо проходяться чутливою шкірою стегна… губи шепочуть щось провокуюче і магнетичне, легке дихання зігріває м’язи пресу, і він продовжує дивитися з легкою усмішкою, а головне - абсолютно ігнорує кам’яний стояк біля свого підборіддя. Невже, нарешті - нахиляється…

Напевно, вже можна спробувати задіяти іграшку. Хьонджін обережно бере білий корпус і намагаючись не думати ні про що зайве, входить, але від несподіванки миттєво знімає девайс с себе: силіконова глибина виявилася гарячою, як справжнє людське тіло. Оговтавшись через кілька секунд, хлопець обережно всовує два пальці всередину і відчуває, як стінки м’яко стискаються, а кінчиками пальців проходиться ніби самий справжній…

…язик, дражливо пестить і притискається донизу під тиском, в очах пустувата посмішка і обіцянка не зупинятися. Хьонджін вже і думати забув про все інше, кладе іншу руку на щоку хлопця, обережно, але наполегливо підіймає його обличчя вгору, на що той розтягує зайняті губи в смішку і легко погоджується на гру: закриває очі, видихає і вбирає пальці до основання. Але Хьонджіну…

…Вже мало, і вже абсолютно все одно на те, що відбувається за межами його свідомості. Пальці пора замінити на щось більш конкретне, і тепер його вже не дивує ні жар живого вологого рота, ні те, що член не входить повністю, втискаючись в задню стінку горла. Він здрагує всім тілом і випускає тихий стогін, коли язик легким рухом проходиться по всій довжині, мимоходом чіпляючи вуздечку. Ці щалено солодкі пухкі губи, що виглядають майже непристойно в холодному офісному світлі… Так солодко, так тепло, коли ці вуста огортають його і пестощі продовжуються ритмічними рухами, аж допоки…

… допоки йому не стає замало і він кладе руку на світлу потилицю і відчуває, як хлопець слухняно розслабляє горло. Із легким зусиллям він проштовхує себе далі і негайно відчуває, як від його товчків горло навколо нього зжимається у коротких спазмах. Лікс так старанно намагається все зробити правильно, заплющує очі, з очей котяться мимовольні сльози, і попри це він сам рухається вперед, вбираючи Хьонджіна в себе повністю, дістаючи губами майже до самої основи члена, стукаючись носом о лобок і борючись із спазмами горла, що стають все сильнішими…

… Він ще не хоче закінчувати, але відчуває, що до цього небезпечно близько, тому виходить з вологого жару і важко дихає, запрокинувши голову на подушку. Це неймовірно, це не може бути правдою, це… 

… ще зовсім не кінець, Хьонджіне. Я ж казав, що хочу, щоб ти благав мене про поцілунок. Я відвертаюсь від твоїх губ і зараз, влаштовуюсь у тебе на колінах, саме так, як тобі подобається. Мене не треба довго розтягувати, я добре підготувався до нашого вечору вдвох. Ховаю обличчя у тебе на плечі і ти входиш одним різким рухом, який прошиває моє тіло розрядом, що змушує мене вигнути спину і бачити перед сльозящимися очима снопи різнокольорових іскр. Ти вже так добре знаєш, як довести мене до втрати контролю, під яким кутом, з якою силою вбиватися в…

… неможливо вузьке і вологе гаряче небуття, де тісні гладкі стінки сжимають його член, поки стегна рухаються ритмічно і жадібно під такі милі стогіни низького голосу, під благання бути повільнішим, під… у Лікса не низький голос, що за… Яка до біса різниця, він чіпляється за шию Хьонджіна і розводить ноги ще ширше, жметься до нього всім тілом і накриває дивним квітковий ароматом свого тіла, видихає прям на вухо…

… ще кілька хвилин, любий, і я дозволю тобі себе поцілувати. Продовжуй дивитися із захопленням в очах, застелених поволокою туману, продовжуй прижимати до себе і вдихати запах мого волосся, продовжуй робити все, що захочеш, тільки не зупиняйся…

Ніжна шкіра під пальцями, все тіло шалено напружене, Лікс вигибається, щосили рухає стегнами назустріч, і коли він вже близько, замість того, щоб дивитися на Хьонджіна, закочує очі… Чому? Він ніколи не… Господи, він вже знову близько, і на цей раз зупинитися не вийде.

… Залишся в мені, я хочу відчути ці останні товчки і те, як ти стогнатимеш мені у губи, поки кінчаєш. Тепер ти можеш мене поцілувати. До болю, до неможливості дихати, цілуй, кусай, пий, все, що завгодно, ти заслужив…

Нереально. Неможливо. Темрява перед очима яскравіша за сонце. Все тіло зосередилося в одній крихітній точці, і зірвалося у прірву, втрачаючи всі сенсорні відчуття одночасно.

Коли свідомість заповзла назад у тіло, на одну коротку секунду Хьонджіну здалося, що він знову відчуває дивний квітковий запах. Точно, згадав. Це аромат парфуму, який він відчував у ліфті сьогодні вранці.

Хьонджін різко розплющив очі.

Господи.