Тарас Новохатько і Ксюша Смірнова
All That Swing
Ви хто і з якого району?
Тарас: Я - Тарас, дитинство провів на Оболоні, зараз мешкаю на лівому березі і поки що в планах тут і залишитися, правда перебратися ближче до річки. Працюю з сигнальними процесорами. Мабуть, це теж називається програмуванням, але оскільки воно дещо специфічне, то вважаю себе більше інженером ніж програмістом. Одружений з Анею Бєдіною і маю 2 річну доньку Варвару ❤️. Крім усього цього, викладаю шег і бугі в Hot Boogie Club та беру участь в організації івентів від цієї школи.
Ксюша: Це Тарас - йому нормас (не втрималась😅)
Я Ксюша с Русановки. Люблю танцевать и лошадок, преподаю Collegiate Shag. Раз в три года меняю профессию, а в свободное время совмещаю несовместимые хобби. Сейчас работаю 2д аниматором, с недавних пор на фрилансе, в этой деятельности планирую задержаться чуть подольше.
Кроме танцев периодически занимаюсь всяким штуками для развития тела - растяжка, офп, йога, последнее время немного акробатикой и вернулась к верховой езде.
Як довго це з вами?
Тарас: Танцями займаюсь уже 11 років, починав влітку 2010 року в КСДК у Андрія Терентьєва з бугі-вугі. Потім відвідував регулярні заняття у Івана Картунова (бугі), Куви (бугі і шег), Ксюші і Віталіка (лінді, парна акробатика), Макса і Оленки (лінді). З кимось з цього списку продовжую займатися досі. Звичайно ж паралельно з усим цим - відвідував безліч івентів у Європі з класами від багатьох міжнародних тічерів.
Почалося все з того, що відвідував рокабільні концерти (дуже подобається ця музика) і побачив як народ там танцює. Спочатку подумав, що варто, мабуть, і собі взяти пару уроків, але вийшло щось трохи більше. Саме на танцях я познайомився з Аньой, а решту історії ви знаєте.
Ксю: Начинала с буги у Андрея Терентьева и Нади Симоненко (вже давно не в тусовці — Прим.Ред), с годами у меня туго, но кажется уже перемахнула за 10ку и завтычила отпраздновать (Я тож — Прим. Ред). На танцы зазвала сестра (Оля Морква Смірнова), до этого мы ходили на восточные, а совсем мелкими на народные. В детстве мне танцы были не особо интересны, но двигаться всегда любила: занималась верховой ездой, играла в бадминтон. К тому времени, как Оля позвала на буги, я как раз все это забросила и подумала «схожу, чтоб жиром не заплывать», а оно как-то затянуло.
Затем я буги училась у Кувы в Джемме и параллельно по паре месяцев пробовала другие направления – линди у Жени с Денисом, шэг у Натки, бальбоа у Тараса с Ланой. Потом несколько лет вообще не занималась в регулярных группах, больше по ивентам ездила и ходила на отдельные мастерсы, интересы сместились в соло и конечно шэг.
Сейчас заново открыла для себя регулярные занятия, хожу к Оленке с Максом, Куве, Тарасу с Витой, вообще кажется за это время почти у всех киевских преподов понемногу позанималась.
Навіщо воно вам треба?
Тарас: Сам задаю собі часто це саме питання, і не знаходжу чіткої відповіді. Мені подобається спілкуватися з людьми, але я не дуже говіркий (на початку танцювального життя, так точно мовчазний був наче риба). На самому початку мене дуже захопило те, що це як альтернатива у спілкуванні, наче ще одна мова, тільки говорити нічого не треба. Потім мотивація продовжувати займатися танцями не раз змінювалася. Зараз мабуть хочу щоб якомога більше народу дізналося про те, що мені самому стало великим відкриттям 11 років тому.
Ксю: В начале была актуальна та же причина, что Тарас написал, альтернатива разговорам (в детстве меня часто спрашивали «чего молчишь?», страшно бесило). Потом здесь я нашла лучших друзей, путешествия, творческую реализацию. Даже в работе стала искать себя от части благодаря танцам.
Як ви почали танцювати шег? Він же відносно новий в Україні. Де вчились?
Тарас: Дізнався я про шег дуже давно, танцював може рік чи 2 на той час. Його вела Натка Михальчук в Джемі. Але тоді мені здавалося, що це щось ну дуже дивне, і я таким займатися точно не буду.
Все стало на свої місця після відвідування фестивалю RTSF 2013 року, де я побачив, як його танцюють Стів і Чензі) І мені здається я тоді був не один такий, і навіть не тільки з України. Кува і Соня тоді теж почали його активно викладати в Києві, але займатися і танцювати - то різні речі, остаточно я зрозумів що мене поперло вже тільки після фестивалю Warsaw Collegiate Shag Festival у 2016-му. Згодом були і інші, а від'їзд Куви і Соні до Норвегії змусив нас з Анею взяти викладання шегу в Києві свої руки (точніше, ноги). З Ксюшею почали викладати, коли Аня не змогла продовжити з певних причин.
Ксюша: я начинала трогать шэг на тех самых занятиях у Натки в Джеме. Было прикольно, но группа довольно быстро распалась, не успев вырастить достаточно танцоров для какого-то развития в соушиале. Дальше история похожа на Тарасову - вдохновилась на RTSF в 2013, совсем проперло после Варшавы. Училась в основном на разных мастерсах и фестах и на интенсивах Кувы и Сони перед их переездом.
Зловила себе на тому, що не дуже розумію, під яку музику танцюється шег. Опишіть про що цей танець і шо це за музика. А краще дайте відос.
Тарас: Щоб не повторюватися про Стіва і Чензі, дам ось цю штуку, мені цей номер зараз мабуть навіть більше подобається.
Ксюша: Под быструю музыку с четким, остреньким ритмом (проконсультировалась с Лешей, чтоб совсем фигню не написать). Идеально подходит новоорлеанщина, но необязательно, есть подходящие и бигбендовые композиции и ритм-н-блюз. В общем музыка может быть разных стилей, единственное требование — это темп. Для танца характерна активная работа ног и pure happiness конечно же.
На локдауне подсела на инвитейшнлы с Hot Rhythm Holiday, вот например 2018 год:
Еще древние соревнования на Camp Hollywood. Интересно заценить, проследить как изменился стиль и подход к танцу
Ви відносно недавно в парі, як так сталося?
Тарас: Як я писав вище, з Ксюшею ми почали викладати шег після того, як у Ані з'явилися більш пріоритетні речі (а саме — Варвара). А викладати разом без спільних тренувать неможливо, тому ми з певною регулярністю тренуємося разом, і не тільки шег.
Ксюша: Мы открыли 2 курса по шэгу подряд, старший и младший, я вела с Сережей и Тарас с Аней. Когда Варька была на подходе, я взяла на себя и Анину группу, ну и дальше понеслось.
Розкажіть про свої тренування. Над чим працюєте? Часто збираєтесь?
Тарас: Тренування часто залежать від того, чи є в мене вільний час та доступні зали, а це інколи не співпадає з розкладами партнерки. Тому щоб максимально заповнити існуючий час - тренуюсь з декількома. На танці в мене відведено 3 дні в тиждень + оупен. Кожного дня може бути від 1 до 4х годин тренувань (самостійно або під чиїмось наглядом). Чесно кажучи, мені цього не вистачає, але поки не можу виділити більше на це часу, сподіваюся що коли переїдемо з Анею і Варькою у новобудову на Лівобережній, з’явиться можливість частіше тренуватися зранку і таким чином вирішити цю проблему.
Разом з Ксюшею працюємо над матеріалом для занять з шегу - часто намагаємось перекласти якісь фігури або елементи взаємодії з інших танців. Інколи переходимо на акро - намагаємося втанцювати якісь трюки в шег або в бугі/лінді. Що до речі стало у пригоді на онлайн-змаганнях у Свінг Передайзі, багато з того, що ми там показали, ми тренували задовго до цього просто як окремі речі.
Ксю: Даже не знаю что добавить. Отдельно я в основном на остановках общественного транспорта бейсики оттачиваю, и то с машиной уже редко.
Чого у вас так мало груп?
Тарас: Зараз я веду одну групу по шегу (з Ксюшею) і одну по бугі (з Ірою). Взагалі викладанням у нас в школі найбільше займається Кува, це ж його школа. Я вважаю його одним з найкращих викладачів у Києві, тому моє викладання за його присутності в школі носить, мабуть, більше допоміжний характер.
Ксюша: Ну я всегда вела мало групп, одну, максимум две, так как львиную долю свободного времени забирали в разное время Эпоха Джаза или лошадки. Ну и шэг у нас в большинстве учат как дополнительный стиль, уже танцуя линди/буги, поэтому заинтересованных в нем редко бывает достаточно, чтоб несколько групп одновременно набрать.
Мечтаю, что это когда-нибудь изменится и люди будут приходить целенаправленно на шэг тоже. Кстати одна такая девочка у нас занималась и это прям любов).
А ви ходили на класи по бальбоа? Чи це все Слава з Ірой?
Тарас: Я деякий час брав індіви у Слави з Ірою і ще потрапив на бальбоа трек на останній Свінгляндіі (у Андреаса і Олі), Ну і був на одному мастерсі по бальбоа у Тараса з Вітою, але то було ну дууууже давно.
Ксюша: Я ходила буквально пару месяцев в группу Тараса и Ланы давно еще (до 2015-го точно — Прим. Ред). Бальбоа мне тоже очень нравится, но в какой-то момент времени на все не хватало и шэг его вытеснил. Вернулась к бальбе уже когда Тарас предложил с ним брать индивы у Иры и Славика (обменивали их на индивы по шэгу, хе-хе). А с недавних пор занимаюсь в группе Тараса и Виты.
Як ви ставитесь до змагань? Важливо брати участь і перемагати? Як довго ви готувались до конкурсу на свінг парадайзі, до речі?
Тарас: Змагання - дуже класний спосіб поліпшити свої тренування, бо спонукають до більшої роботи над собою. Тому дуже раджу брати участь в усьому де тільки можна. Щодо перемоги, тут треба розуміти, що зазвичай перемагає той, хто більше працює над собою, тому нічого поганого у поразці не бачу. Звичайно, неприємно програвати, але це ж тільки танці, і я б не приймав близько до серця такі моменти. На Свінг Передайз ми готувалися 2 тижні до відборів, і ще один тиждень витратили на фінали. Рівно стільки, скільки нам дали часу організатори. Графік був щільний, але це дало свої плоди. Я на першому тренуванні не міг попасти в обраний темп на бальбоа частині, а під кінець наче щось і не таке вже погане вийшло, хоча звісно ще є куди рости. (На змаганнях Свінг Передайз треба було танцювати два види шегу і бальбоа — Прим.Ред)
Ксюша: Соревы люблю, стараюсь участвовать во всех доступных и не относится к поражениям слишком серьезно. Если это рядовой МнМ, то хотя бы три песни потанцую на отборах, если никуда не пройду, так как не люблю всю вечеринку сидеть смотреть. А такие, что требуют подготовки, как на Передайз – это всегда классный толчок к развитию, возможность разобраться в каких-то штуках, на которые вечно времени не хватало, или применить трюкан, который в соушеле не вставить. Плюс очень важна возможность получить оценку со стороны. В общем подготовка мне нравится больше, чем сами соревнования, но и побеждать несомненно приятно.
Що на вашу думку відбувається з свінгом в Україні? З бугі/лінді/шегом. Може в якомусь з танців позитивна тенденція, а інші страдають?
Тарас: Мені здається у нас не так вже все і погано, як може здатися, коли дивишся на сусідів (Польщу, Литву, Росію). Але якщо трохи замислитися і придивитись, то можна знайти наші переваги у порівнянні з іншими танцювальними тусовками. Ось наприклад в 2019 році на Boogie Explosion в Афіни з України поїхало 50 бугерів. В фіналах стріклі і мікс-н-матч половина учасників були наші. Я вважаю це дуже кльовим результатом, враховуючи що там і болгари і греки і росіяни і поляки були, і досить сильні. Впевнений, що такі приклади можна знайти і про інші наші танці.
Ксю: Мне кажется свинговая тусовка в целом численно и качественно растет и это позитивная тенденция. Появляются новые преподаватели, кто-то что-то исследует, делится, ATS канал опять же - куча полезной информации про музыку, стили, события заботливо собрана в одном месте. У нынешних начинающих танцоров уйма возможностей для развития.
Що для вас важливо в танці і у викладанні.
Тарас: Мені дуже подобається, коли люди діляться позитивними емоціями під час танцю, тому “зручно” мені трохи важливіше за “красиво”. Але я намагаюсь не нехтувати останнім теж, бо там може бути приховано стільки усякого невідомого і цікавого. На моє викладання це теж певним чином впливає - відповідь у наступному питанні :)
Ксю: в танце для меня главное получать удовольствие. Конечно с приходом многократных выступлений на публике, внешняя составляющая стала приобретать огромное значение, но я все больше убеждаюсь, что красиво и удобно работают в связке. В преподавании пожалуй тоже самое, хочется чтобы на наших занятиях люди влюблялись в танец. Это сложно сделать, если сам ты недоволен и мыслями в пельмешках перед теликом.
Яку фразу ви готові повторювати на кожному занятті?
Тарас: навіть не фраза, слово - preparation! Багато разів переконувався і намагаюсь переконувати інших лідерів, що без цього етапу неможливо повести фолловера зручно.
Ксю: раньше часто повторяла «осаженное плечо», в последней группе оно реже звучит, надо ввести обратно в обиход. Еще на вопрос «а так можно?» всегда отвечаю «можно!», это ж импровизированный танец, можно вообще как угодно, хоть в мостик падай.
Бугі чи шег?
Тарас: та якось вони не дуже й заважають одне одному. Мабуть більше залежить від музики.
Ксю: ШЭГ!(вопит истошным голосом) На самом деле от музыки зависит конечно.
Що бісить?
Тарас: Люди. Включно з самим собою 😅 Бісить наприклад коли не можу довести розпочату справу до якогось логічного кінця, або ще бісить коли все навалюється одночасно, або ти вже домовився з кимось, напланував усе - а тут бац і виявляється що ті домовленості нічого не варті, і тобі через це треба в короткі терміни щось кардинально змінювати. Та багато що бісить.
Ксю: то, что в неделе всего 7 дней. И вечный дефицит партнеров во всем, что касается социальных танцев.
Чого боїшся?
Тарас: Відрізок часу (секунди 2-3) від літака до розкриття парашута був дуже стрьомний, не впевнений що готовий повторити цей досвід 😅. Але зараз мабуть більше боюся, щоб з Варькою чого раптом не трапилося.
Ксюша: серьезно травмироваться, стремных насекомых и когда нужно позвонить незнакомому человеку.
Які плани?
Тарас: Дуже хочу автоматизувати усю рутину, пов’язану з школою і організацією івентів, скейтинг калькулятор - то тільки маленька частинка планів, яким уже роки три (що теж дуже бісить, бо нереально довго), сподіваюся все таки добити цю справу. Також дуже хочеться продовжувати возити в Київ крутих викладачів, як було до карантину.
Ксю: в ближайших планах найти новую работу.
Из танцевальных продолжать развиваться и преподавать, есть много материала в загашниках, который хочется разобрать и акро очень нравится. Еще хотелось бы шэговый ивент, новые постановки, может шимшэг еще разок запилить. В общем всего и побольше!
І традиційне відео, щоб ми всі знали, як танцюєте саме ви.
Ксю: Нежно люблю этот номер. Наверное потому, что мы его больше всего тренили и мне даже стало нравится, как получается в конце. Это постановка Тараса с Аней, мы ее для Свингляндии, кажется, на 2 пары переложили.
И Бальбошеговый номер с Славой и Ирой: