Таня

Я від феєричного стусана у вилицю

Відлетів на кілька століть назад.

Не знав, що звичайна п'янка в це виллється.

Ніхто про родовід мій мені не казав.

Офігів, бо пра-прадід — справжній аристократ:

Містечко гуло про його тлусті статки.

Хто ж їх всі під чисту розікрав?

Тепер моя макітра варить гадку,

Якої раніше і в помині не мав:

У мені замість крові протікає блакить...

Совість — прибита, сонна, німа.

Язик їй розв'язався: «Чому став таким»?

Я той, ким не пишається дух мого пра...

Відаю майбутнє: невдаха-злочинець.

Букет із болячок та боргів зібрав.

Не вписався в поворот часу.

Допився?