TED ed "Що таке шизофренія?"
Чаша психології
ДИСКЛЕЙМЕР:
📌При копіюванні та розповсюдженні матеріалів з нашого каналу, будь ласка, вказуйте посилання на джерело.
Шизофренія як самостійне захворювання вперше була описана в психіатрії більше ста років тому, однак причини її виникнення досі залишаються невідомими.
Сьогодні шизофренія є одним з маловивчених та найстигматизованіших захворювань. Давайте поговоримо про те, що нам відомо про симптоми, причини та методи її лікування.
Шизофренія включає в себе різні симптоми, тобто хвороба може охоплювати цілий ряд взаємопов’язаних розладів, що мають схожі симптоми, але різні причини.
У кожного з людей, які хворіють на шизофренію, захворювання може проявлятись по-різному, а тому перші ознаки захворювання легко не помітити. Такими ознаками можуть бути ледь помітні зміни особистості, дратівливість або поступове наростання маячних ідей. Хворобу часто діагностують після перших приступів психозу, які у чоловіків можуть проявлятись в пізньому підлітковому віці або ближче до 20 років, а у жінок – ближче до 30 років.
Перший психотичний епізод може супроводжуватися маячінням, галюцинаціями, а також розладами мовлення та поведінки. Такі симптоми називаються позитивними, тобто вони зустрічаються у людей, хворих на шизофренію, але відсутні у здорових людей. Поширена помилка, що хворі на шизофренію страждають від дисоціативного розладу особистості, але насправді симптоми вказують швидше на порушення процесів мислення, ніж на роздвоєння особистості.
У шизофренії можуть бути і негативні симптоми, які характеризуються зниженням реакцій, властивих здоровій людині, таких як мотивація, яскравість емоцій та мовлення.
Існують також когнітивні симптоми, наприклад проблеми з концентрацією, труднощі з запам’ятовуванням інформації та прийняттям рішень.
Що може стати причиною психозу?
Скоріш за все причина тут не одна, і в розвитку хвороби може зіграти роль поєднання генетичних та зовнішніх факторів ризику.
З усіх психічних розладів шизофренія характеризується найбільш високим ступенем спадкової зумовленості. І хоча на шизофренію хворіють близько 1% населення, вірогідність появи хвороби в десять разів вище у дітей, а також рідних братів та сестер хворих на шизофренію. А якщо на шизофренію страждає один з однояйцевих близнюків, то вірогідність захворювання у другого складає 40%. Частіше у близьких родичів тих, хто є хворим на шизофренію, проявляються лише незначні ознаки хвороби, які не потребують лікування.
Відомо, що в розвитку шизофренії грають роль одразу декілька генів, однак ми й досі не знаємо, що це за гени та скільки їх.
Зовнішні фактори, в тому числі вірусні інфекції, на які людина хворіла в дитинстві, можуть підвищити ризик розвитку шизофренії. Спровокувати захворювання можуть і деякі наркотичні речовини, включно з марихуаною, – вони можуть викликати приступ психозу в людей з підвищеною схильністю до захворювання.
Однак всі ці фактори впливають на людей неоднаково. У тих, хто має низьку спадкову схильність, вірогідність розвитку шизофренії під впливом зовнішніх факторів дорівнює нулю. І навпаки, серед людей з високою схильністю навіть незначні фактори можуть призвести до розвитку хвороби.
За допомогою нейролептиків, якими лікують шизофренію, вченим вдалось виявити деякі зміни в головному мозку, які виникають при шизофренії. Класичні нейролептики блокують дофамінові рецептори. Вони ефективно пригнічують позитивні симптоми захворювання, які пов’язані з надлишком дофаміну в певних ділянках мозку. Однак ті ж самі медикаменти можуть посилити негативні симптоми. Було встановлено, що негативні симптоми шизофренії можуть виникнути через низький рівень дофаміну в інших ділянках мозку. У деяких хворих на шизофренію спостерігається атрофія нервової тканини, і поки незрозуміло, чи є це наслідком самої хвороби чи результатом медикаментозного пригнічення імпульсів.
На щастя, з появою нейролептиків нового покоління негативні побічні впливи медикаментів зменшились. Сталося це через те, що їхня дія спрямована на декілька нейромедіаторів одразу. Тобто окрім дофаміну вони впливають також на рівень, скажімо, серотоніну.
Зрозуміло, що симптоми шизофренії не є результатом порушень якоїсь одної нейромедіаторної системи, і оскільки медикаменти впливають на передачу імпульсів у всьому організмі, вони можуть призвести до такого побічного ефекту, як збільшення ваги. Але незважаючи на це, нейролептики можуть бути цілком ефективними, особлива в поєднанні з іншими видами терапії, такими, як, наприклад, когнітивно-поведінкова терапія.
Ще одним методом є електроконвульсивна терапія, яка, незважаючи на відносно недовготривалий ефект, знову почала використовуватись в сфері медицини, особливо тоді, коли інші види терапії стають неефективними.
Дуже важливо почати лікування хвороби на ранніх стадіях її розвитку. Якщо психоз не лікувати місяцями чи навіть роками, деякі його прояви можуть стати невід’ємною частиною особистості.
На жаль, через принизливі ярлики, з якими асоціюється ця хвороба, багато людей навіть не хочуть звертатися за допомогою. Існує думка, що хворі на шизофренію небезпечні для суспільства. Але насправді люди, які страждають від цієї хвороби, частіше стають жертвами, а не винними в насильстві. При якісному лікуванні вірогідність насильства від хворого можна суттєво знизити. От чому освітні програми для пацієнтів, членів їх родин та соціуму можуть не тільки зняти принизливі ярлики, а й забезпечити належне лікування людям, які страждають від цієї хвороби.
Читайте також:
Переклад з англійської: Ганна;
Редакція: Аліна.