Світовий ринок нафти - Международные отношения и мировая экономика курсовая работа

Світовий ринок нафти - Международные отношения и мировая экономика курсовая работа



































Нафтові війни ХХ століття, періоди еволюції механізму ціноутворення на нафтовому ринку. Аналіз світового ринку нафти. Ціновий бум, загальні причини зростання цін на нафту. Рівні запасів сирої нафти і нафтопродуктів. Місце України у світовому ринку нафти.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
1.Эволюция механізму ціноутворення на світовому ринку нафти
Динаміка витрат (основний чинник динаміки)
Динаміка і рівні цін (долл./барр., у поточних цінах)
Зростання з 2 до 40 (до 1981), зниження до 30(до 1985), падіння до 10 (1986)
Коливання в межах 15-20 (до 1997), зниження до 10(до 1999), зростання до 25 (1999)
Система розрахунку цін CIF в точці доставки
Домінуючі види зовнішньоторговельних операцій
Разові (Об'єм) + регулярні (Об'єм) + біржові (Ціни)
Останнім часом на світовому ринку сирої нафти, яка є ключовим ринком енергоносіїв, спостерігається ціновий бум. За період з 1998 р. -- часу локального мінімуму на нафтовому ринку -- до 2005 р., коли середньорічна вартість сирої нафти в поточних цінах перевищила 50 долл./барр., вартість одного барреля залежно від сорту сирої нафти виросла не менше чим у 4 рази. У поточному році зростання продовжилося: вартість російської нафти Urals в середньому за січень-квітень склала 59.5 долл./барр. (зростання на 35% рік до року), а в першій половині травня -- 65 долл./барр.
Мал. 3.1 .Динаміка середньомісячних цін на сиру нафту
Фундаментальними причинами буму на нафтовому ринку стали збільшений попит на вуглеводневу сировину, з одного боку, і обмежені потужності в здобичі нафти (на фоні перебоїв з її постачаннями) і в нафтопереробці -- з іншою. При появі істотного запасу в резервних потужностях здобичі нафти і її переробки вплив попиту і спекулятивних чинників на нафтові ціни буде значно меншим, ніж зараз. На нашу думку, в даний час формуються передумови для реалізації саме такого сценарію, при якому можна чекати зниження нафтових цін в середньостроковій перспективі. При цьому ми розраховуємо на стабілізацію ситуації в Іраку і припинення ескалації напруженості навколо ядерної програми Ірану. [ 3 ]
Для того, щоб пояснити сказане вище, детальніше розглянемо залежність динаміки нафтових цін від різних чинників.
Пік зростання попиту на сиру нафту впродовж останніх чотирьох років припав на 2004 р. Важливою причиною посилення попиту на паливо стало швидке економічне зростання в світі, що перевищило 5%, -- лише в 1972-1973 рр. світова економіка росла великими темпами. Підвищення цін на нафту прискорило процеси енергозбереження і освоєння нових технологій розвідки і здобичі, нових джерел енергії. Ефект від цих зусиль буде з кожним роком все більш помітний і в найближчі декілька років приведе до поступового зниження цін на нафту. При цьому залежність попиту на нафту від темпів економічного зростання, на мою думку, поступово слабшатиме в сукупності із зменшенням темпів зростання світової економіки (зокрема за рахунок високих цін на нафту), що приведе до істотнішого зниження темпів підвищення попиту на вуглеводневу сировину в порівнянні з прогнозами багатьох експертів. [ 7 ]
Про ослаблення взаємозв'язку між економічним зростанням і попитом на нафту говорять статистичні показники. Наприклад, в період 1970-1986 рр., коли котирування сирої нафти в реальному виразі перевищували 40 долл./барр. (у цінах 2004 р.), досягаючи в окремі роки рівня 80 долл./барр., темпи зростання світової економіки пояснювали більше 80% підвищення попиту на нафту. При цьому 4%-ний приріст ВВП збільшував нафтовий попит на 10%. Така висока залежність економіки від спросового чинника певною мірою пояснювала різке збільшення цін в цей період. В умовах ринкової економіки виробники використовували будь-які можливості для розвитку енергозбережних технологій. В результаті за останніх майже двадцять років коефіцієнт еластичності в лінійній залежності знизився з 2.5 до значення менше 1, пояснюючи при цьому менше 70% всіх коливань попиту.
Згідно з прогнозом СВФ (квітень 2006 р.) темпи зростання світової економіки в 2006-2011 рр. складуть в середньому не більше 4.7% за рік -- це достатньо високий показник. Лише при зростанні світової економіки менш ніж на 3% в рік збільшення попиту на нафту не перевищувало 1%. У зв'язку із зниженням статистичної залежності між цими показниками можна прогнозувати, що збільшення попиту на нафту в середньостроковій перспективі знаходитиметься в діапазоні 1.2-2.7% в рік. На думку експертів, з урахуванням розвитку енергозбережних технологій реальні показники зростання будуть ближчі до нижньої межі цього діапазону.
Поки ж виробники виявилися неготовими до зростання попиту на паливо. Про це свідчать низький рівень запасів сирої нафти і нафтопродуктів в державних і комерційних резервах, недостатній рівень резервних нафтовидобувних потужностей і вільних потужностей нафтопереробки. [ 8 ]
Запаси палива в розвинених странах-членах ОЕСР в 1998 р. досягли рекордного рівня -- більше 4 млрд. барр., і саме в цей період ціни на нафту опустилися до мінімального рівня за попередніх чверть століття. Перевиробництво нафти на тлі різкого скорочення темпів зростання попиту на неї привело до збільшення запасів в країнах ОЕСР до 55 днів добового споживання нафти. Проте потім через низку обставин цей показник дещо знизився, і в останні вісім років рівень таких запасів коливається біля відмітки 50 днів споживання. Здавалося б, зниження незначне, але саме воно могло послужити первинним імпульсом до зростання нафтових цін до деякого рівноважного діапазону, який був визнаний странами-членами ОПЕК як цільовий (22-28 долл./барр. "опековской корзини"). І саме це було передвісником формування сильного підвищувального тренда на нафтовому ринку під впливом нових чинників, що підсилювали свою дію на кумулятивній основі. [ 4 ]
Мал. 3.4 Запаси палива в країнах ОЕСР та ціни на нафту
Останніми роками зростання цін на сиру нафту формувалося вже на тлі очікування виникнення її дефіциту на ринку у зв'язку з наслідками скорочення нафтовидобутку в Іраку, оскільки швидкого відновлення нафтовидобутку в цьому регіоні не відбулося. З квітня 2004 р. лінійна залежність, при якій із зростанням комерційних запасів в США (див. малюнок 3.5) спостерігалося зниження цін, почала мінятися. Політична нестабільність у ряді регіонів здобичі нафти (Персидській затоці, Венесуелі, Нігерії), стихійні лиха на південному побережжі США -- одному з основних нафтовидобувних районів -- не дозволяли розраховувати, що збільшення здобичі нафти само по собі зможе понизити ціни на неї. Центр уваги учасників нафтового ринку почав поступово зміщуватися спочатку у бік об'ємів резервних потужностей нафтовидобутку країнами ОПЕК, а потім і вільних потужностей нафтопереробки в найбільш розвинених країнах.
В умовах скорочення резервних потужностей в нафтовидобутку до рівня нижче 2 млн. барр. у добу можна говорити лише про можливість підтримки щорічного приросту попиту на нафту, але ні про яку компенсацію з боку пропозиції у разі додаткового виникнення форс-мажорних обставин мови вже не йде. Припинення чистого експорту сирої нафти з Іраку (порядка 1 млн. барр. у добу), Ірану (2.7 млн. барр. у добу), Венесуели (2 млн. барр. у добу), Нігерії (2 млн. барр. у добу), а також скорочення здобичі нафти на південному побережжі США в результаті минулих ураганів (1 млн. барр. у добу) здатні у кожному окремому випадку привести до короткострокового виникнення дефіциту нафти на ринку. Тривалість цих перебоїв з постачаннями (до повного відновлення колишнього рівня нафтовидобутку) може варіюватися від декількох місяців до декількох років. Безумовно, країни ОЕСР мають в своєму розпорядженні достатні запаси нафти, які дозволять їм тривалий час (майже чотири роки) обходитися, наприклад, без іранської нафти, якщо раптом Іран зупинить її експорт. Але виснаження запасів тільки посилить ситуацію, а їх використання може лише тимчасово зняти напруженість на ринку. [ 10 ]
Резервні можливості по збільшенню нафтовидобутку, сконцентровані в странах-членах ОПЕК на нафту, поки відстають від попиту, що росте, і на ліквідацію даної диспропорції буде потрібно тривалий час. При цьому значна частка в наявних резервних потужностях доводиться на Саудівську Аравію: наприклад, при існуючому рівні нафтовидобутку в 9.5 млн. барр. у добу ця країна в змозі збільшити видобуток нафти до 11.3 млн. барр. на добу. Відповідно до довгострокового плану Саудівська Аравія має намір інвестувати 50 млрд. дол. в збільшення до 2009 р. виробничих потужностей до 12.5 млн. барр. у добу. Як дозволяє судити наявна інформація про поточну розробку нових родовищ і про плановані проекти, ОПЕК чекає, що в період з 2006-го по 2010 р. її виробничі потужності виростуть на 3.5-4 млн. барр. у добу. У число ключових проектів в цей період входитимуть проекти в Лівії, Нігерії, Саудівській Аравії, Індонезії, ОАЕ і Ірані. [ 8 ]
Проте основним чинником зростання нафтових цін в останні два-три роки стало недостатнє інвестування в минуле десятиліття і дефіцит вільних потужностей в нафтопереробці, що виник у звязку з цим, що позначається і на ринку сирої нафти. Рівень пропозиції нафти в світі поки повністю забезпечує попит, що росте, і дозволяє нарощувати резервні запаси сирої нафти, які ростуть швидше, ніж її переробка. Тому, не дивлячись на очікуване розширення резервних потужностей в середньостроковій перспективі, на нашу думку, для стабілізації і зниження цін на нафту необхідно збільшити потужність нафтопереробних виробництв в світі.
Відставання розвитку нафтопереробки від попиту, що росте, на паливо є основною причиною підвищення в даний час цін на нафтовому ринку. Згідно останньому річному огляду світових ринків енергоносіїв, підготовленому компанією BP, у 2004 р. об'єм вільних потужностей нафтопереробки перевищив об'єм споживання нафти не більше ніж на 5%, що стало мінімальним рівнем з 1965 р.. Очевидно, минулого року ситуація навряд чи істотно змінилася в кращу сторону. Згідно з розрахунками експертів, лише 8%-ный запас вільних потужностей в нафтопереробці здатний змінити ситуацію і істотно понизити ціни на сиру нафту. Для цього необхідно додатково збільшити потужності НПЗ в порівнянні з 2005 р. на 5 млн. барр. у добу, що в найближчі декілька років нереально. Проте навіть наявність вільних потужностей нафтопереробки не захищає від різкого зростання цін у разі нафтового ембарго або вимушеного скорочення постачань нафті з Персидської затоки через крупні військові дії в цьому регіоні.
Частково проблему дефіциту потужностей можна вирішити за рахунок збільшення рівня завантаження вже наявних потужностей (відносини пропускної спроможності НПЗ до фактичної потужності нафтопереробки) в різних країнах, зокрема в Росії. У різних країнах він складає трохи більше 80% (згідно з даними на 2004 р.): наприклад, в Південній і Центральній Америці -- 82%, в Європі -- 83% і на Близькому Сході -- 85%. У країнах Північної Америки і в деяких країнах АТР цей показник істотно вищий. Низька продуктивність (глибина) переробки нафти на старих російських НПЗ створює додаткові можливості в частині задоволення світового попиту, що росте, проте для цього також необхідні інвестиції і час. [ 6 ]
Можливо, вже найближчим часом ми побачимо позитивні зрушення в частині нарощування резервних потужностей в нафтовидобутку, введення в лад нових НПЗ і підвищення глибини нафтопереробки. В зв'язку з цим можна очікувати, що ціни на сиру нафту у найближчі роки декілька знизяться, але як і раніше залишатимуться на високому рівні -- вище середнього значення за останні десятиліття.
Використання в якості рівноважної ціни на сиру нафту середнього значення реальних цін за достатньо тривалий період стикається з проблемою вибору цього періоду. Так, з 1861 р. середня вартість одного барреля нафти на світовому ринку (у цінах 2004 р.) складає близько 24 долл./барр., з 1970 р. -- 35 долл./барр., тоді як за останні десять років -- 30 долл./барр. На думку експертів, середньорічні ціни вище 40 долл./барр. не можуть служити рівноважними в довгостроковій перспективі, хоча ОПЕК розглядає діапазон 40-50 долл./барр. як прийнятний -- що влаштовує і виробників, і споживачів.
Очевидно, що певну роль тут грають чинник валютного ринку, зокрема "розкручування" процесів знецінення долара США, а також зростання спекулятивної складової на світових ринках -- при цьому не тільки на валютних, але перш за все на товарних і фінансових. Причому в період перелому тенденцій на товарних ринках роль спекулятивного чинника різко підвищується. Так, наприклад, остання хвиля ослаблення реального курсу долара відповідно до валют торгових партнерів США (Price-Adj. Broad Dollar Index) почалася з квітня 2002 р. До кінця 2004 р. долар знецінився на 16%, проте ціни на нафту виросли кратно. Саме в цей період на товарних ринках починався ціновий бум, і частина спекулятивного капіталу з валютного ринку була перекинута на товарні ринки. Зведений товарний ціновий індекс, СВФ, що розраховується, за період з 2002 р. виріс в 2.5 разу. Локомотивом цього процесу став ринок палива, на якому ціни виросли більш ніж у три рази, тоді як зростання цін на метали приблизно відповідало загальній динаміці зведеного індексу. [ 7 ]
У разі виникнення зворотної тенденції -- довгострокового зростання курсу долара, що очікується найближчим часом, і зниження цін на нафту -- спекулятивний чинник може підсилити ці процеси, що приведе до падіння цін нижче середнього довгострокового рівня останніх десятиліть.
Стабільний рівень запасів вуглеводневої сировини в резервах, нарощування вільних нафтовидобувних і переробляючих потужностей приведуть в середньостроковій перспективі до зниження цін на сиру нафту до діапазону 40-50 долл./барр. У песимістичному сценарії, у разі нижчих темпів зростання світової економіки (посилених дією спекулятивного чинника), можна очікувати зниження цін на нафту нижче за рівень 40 долл./барр.
Але ж не можна також виключати і зростання цін, якщо ситуація в Персидській затоці загостриться до фази чергового військового конфлікту.
Для повноцінного функціонування економіка України потребує 36-40 млн т нафти на рік. Середньорічний видобуток нафти за останні десять років із власних родовищ становить близько 7 млн т. Наведені дані свідчать, що власної нафти для повного покриття своїх потреб Україна не має і впродовж найближчого часу не матиме. Покриття потреб України власною нафтою складає 6-10% залежно від коливання виробничого і невиробничого попиту на продукти її переробки.
Основним постачальником нафти і газу в Україну є Російська Федерація, на частку якої припадає понад 80 відсотків необхідних Україні обсягів нафти, решта дефіциту покривається поставками з Казахстану, Киргизії, Туркменістану, Білорусі і частково з прибалтійських країн.
Характер відносин між Росією і Україною призводить до того, що знаходження і реалізація альтернативних російському джерел постачання нафти стає надзвичайно важливим не тільки економічним, а й політичним завданням. [ 6 ]
Одним з таких альтернативних джерел нафтогазового забезпечення країни є поставка каспійської нафти. Економічною основою реалізації цього варіанта вирішення проблеми є прагнення продуцентів каспійської нафти, перш за все Азербайджану й Казахстану, експортувати її до країн Західної Європи. За цих обставин Україна отримує реальний шанс на поставку певних її обсягів у рахунок оплати за транспортування нафти через свою територію. Суть економічних труднощів полягає в тому, що існують певні протиріччя між інтересами України і продуцентів каспійської нафти щодо маршрутів її транспортування. Вони посилюються постійними намаганнями Росії умовити каспійських виробників нафти транспортувати її через російську територію, від чого вона мала б подвійну вигоду: економічну - зиск від транспортування і політичну - оскільки нафта пішла б не через територію України, а це зберегло б нафтову залежність України від Росії і, отже, дало б їй змогу не зменшувати політичного тиску при вирішенні тих чи інших спірних питань.
Активні зусилля української сторони щодо максимального зближення її інтересів з інтересами продуцентів нафти дещо знівелювали ці труднощі, однак їх ще не усунено повністю. Якщо до недавнього часу точилися суперечки, яким шляхом потече каспійська нафта, то нині питання про створення “основного експортного трубопроводу” вже не стоїть. За попередніми даними, буде створено декілька маршрутів до Європи, і, можливо, Україна стане головним транспортером нафти, що перекачуватиметься із Баку до грузинського порту Супса, а далі танкерами по Чорному морю до Одеського терміналу і по трубопроводу Одеса-Броди - до Польщі та інших країн Європи. Якщо ж говорити в цілому, то в інтересах України слід не тільки лобіювати всі проекти по спорудженню нафтопроводів, які забезпечують вихід каспійської нафти у порти Чорного моря, а й брати активну участь у всіх заходах, що сприяють видобутку та реалізації каспійської нафти, і виступати їх ініціатором. [ 5 ]
Також однією з країн-партнерів України може у найближчий час стати Лівія. Переговори з країною ведуться вже декілька років, але для того, щоб тісно співпрацювати України спочатку необхідно зарекомендувати себе як надійного партнера.
Отже, будемо вважати, що в майбутньому Україна матиме змогу стати незалежною від Россії. Але Россія все одно буде залишатися одним із основних партнерів України, тож розглянемо можливі шляхи співпраці двох країн.
Міжнародна торгівля: поняття, основні форми, закономірності розвитку. Кон'юнктура світового ринку нафти: національні та регіональні чинники. Стратегія адаптації країни до розвитку світового ринку нафти. Аналіз специфіки позицій країн-імпортерів нафти. курсовая работа [1,4 M], добавлен 22.11.2014
Дослідження особливостей створення організації країн-експортерів нафти. Аналіз їх економічного потенціалу та місця в світовій економіці. Сучасний склад організації. Характеристика структури імпорту та експорту, темпів зростання ВВП країн-членів ОПЕК. презентация [5,7 M], добавлен 31.10.2013
Теоретико-методологічні основи розвитку і функціонування світового ринку: країни-постачальники і країни-імпортери. Місце України на світовому ринку рибопродуктів. Реформування механізму державного регулювання зовнішньої торгівлі України, його перспективи. научная работа [367,0 K], добавлен 15.02.2011
Виявлення залежності між ціною на сиру нафту та ВВП країн Єврозони, США та Японії як основних споживачів сирої нафти. Дослідження природи нафтових шоків та зміни цін на нафту. Розробка рекомендацій щодо мінімізації залежності від цін на сиру нафту. научная работа [324,5 K], добавлен 06.05.2013
Сутність ринку технологій та його роль у світовій економіці. Економічна доцільність імпорту технології. Аналіз сучасного стану України на світовому ринку технологій, позитивні та негативні аспекти. Шляхи ефективного розвитку трансферту технологій України. реферат [28,4 K], добавлен 30.10.2011
Дослідження ролі інфраструктурних інституцій світового аграрного ринку. Характеристика діяльності та співробітництва України в системі світового аграрного ринку із країнами Європейського Союзу. Перспективи розвитку українського біржового аграрного ринку. реферат [23,9 K], добавлен 22.11.2014
Теоретичні засади функціонування світового валютного ринку. Аналіз валютного ринку з питань: валютні показники, динаміка валютного курсу, обсяги обороту та проведення валютних операцій. Прогнози та очікувані тенденції у розвитку світового валютного ринку. курсовая работа [472,0 K], добавлен 19.06.2010
Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д. PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах. Рекомендуем скачать работу .

© 2000 — 2021



Світовий ринок нафти курсовая работа. Международные отношения и мировая экономика.
Доклад: Из истории московского книгопечатания
Курсовая работа по теме Тенденции в развитии российской молодежной политической культуры
Сказка О Попе И Работнике Балде Сочинение
Эсси
Дипломная Работа На Тему Маркетингові Дослідження Ринку Побутової Техніки Водолічильників
Эссе На Тему Общение В Деятельности Педагога
Реферат Механические И Математические Первоисточники Компьютеров
Курсовая работа по теме Организация работ и пути сокращения затрат времени и средств на ликвидацию осложнений при бурении скважин
Курсовая Работа На Тему Ценообразование В Строительстве
Реферат: Христианская оценка пиратства как феномена современной культуры
Реферат: Этические кодексы в технических сообществах. Скачать бесплатно и без регистрации
Контрольная работа: Три брата в Братьях Карамазовых символизируют Россию. Скачать бесплатно и без регистрации
Устное Сочинение По Картине Васнецова Гусляры
Дипломная работа по теме Мотивация вступления в брак у молодежи
Доклад по теме Голубые дискусы нерестятся
Реферат: Схема анализа литературно-художественного произведения. Скачать бесплатно и без регистрации
Самостоятельные И Контрольные Работы По Биологии
Практическое задание по теме Биографический словарь по экономической теории
Эссе по теме 'Quo vadis': проекція на сучасність
Сочинение По Теме Моя Семья 5 Класс
Тема (идея бизнеса): Груминг - Маркетинг, реклама и торговля презентация
Современная мюзикл-индустрия Франции: теория и практика - Культура и искусство курсовая работа
Проблемы и перспективы экономического сотрудничества России и Финляндии в лесном секторе - Международные отношения и мировая экономика реферат


Report Page