Суспільно-географічні особливості відтворення населення світу - География и экономическая география курсовая работа

Главная

География и экономическая география
Суспільно-географічні особливості відтворення населення світу

Типи відтворення населення. Методи дослідження відтворення населення. Демографічні фактори та демографічна політика. Соціально-культурні та психологічні чинники. Природний та механічний рух населення регіонів світу. Проблеми відтворення населення.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ГЕОЛОГІЇ, ГЕОГРАФІЇ РЕКРЕАЦІЇ ТА ТУРИЗМУ
КАФЕДРА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ І РЕГІОНОЗНАВСТВА
з дисципліни «Основи суспільної географії»
на тему: “СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВІДТВОРЕННЯ НАСЕЛЕННЯ СВІТУ”
напряму підготовки 6.0401104 - Географія
Керівник: доцент кафедри соціально- економічної географії і регіонознавства
Члени комісії: ________________ Сегіда К.Ю.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДТВОРЕННЯ НАСЕЛЕННЯ СВІТУ
1.1 Поняттєво-термінологічний апарат дослідження та показники, що характеризують відтворення населення
1.3 Методи дослідження відтворення населення
РОЗДІЛ 2. ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ВІДТВОРЕННЯ НАСЕЛЕННЯ
2.1 Демографічні фактори та демографічна політика
2.3 Соціально-культурні та психологічні чинники
РОЗДІЛ 3. ХАРАКТЕРИСТИКА ВІДТВОРЕНЯЯ НАСЕЛЕННЯ РЕГІОНІВ СВІТУ
3.1 Природний рух населення регіонів світу
Уся історія розвитку людства прямо пов'язана із змінами динаміки чисельності і відтворення населення. Друга частина XX століття та ХХI століття характеризуються значним ростом населення, великими змінами в народжуваності і смертності, у віковій структурі, міграції населення. Виділяють значні регіональними відмінностями в розвитку населення світу.
Серед найбільш глобальних проблем сучасного світу (запобігання ядерній війні, подолання відсталості країн, що розвиваються, продовольча і енергетичні проблеми, ліквідація небезпечних хвороб, забруднення довкілля) особливе місце належить демографічній проблемі яка обумовлює розвиток практично усіх глобальних проблем людства.
Актуальність. Важливість і значущість питання, яке ми дослідили в цій роботі, в наші дні визнана усіма державами, що усвідомили небезпеку швидкого росту світового населення, особливо в країнах, що розвиваються, відстала економіка і нерозвинена соціальна сфера яких не в змозі обернути цей ріст на благо свого розвитку. Стає очевидним, що поширена небезпечних захворювань типу СНІДУ, епідемії якого виникають знову ж таки в найбідніших країнах, веде до збільшення смертності.
Мета. Метою є дослідження суспільно-географічних особливостей відтворення населення світу та чинників, які на них впливають.
Предметом дослідження є населення, типи і особливості його відтворення та чинники, які мають вплив на відтворення населення світу.
? розглянути теоретичні аспекти дослідження відтворення населення.
? дати визначення поняттям "відтворення населення"
? показати сутність відтворення населення і вивчити його типи;
? охарактеризувати типи відтворення населення;
? встановити основні тенденції відтворення населення та фактори, що зумовили його зміну;
? проаналізувати особливості міграцій населення у світі;
? виявити особливості демографічної політики населення
Об'єктом дослідження є відтворення населення.
Тему відтворення населення вивчали такі вчені:
Уорреном С. Томпсоном, Френк В. Ноутстайн, Дж. Блейк ( американські демографи),З. Павлик, А. Вишневский, П. Калатбари (російські демографи), А. Сміт, Д. Рікардо (дослідження питання про економічне питання відтворення населення), та інші.
В роботі були використані такі методи:
Джерельною базою були матеріали Центральної наукової бібліотеки ХНУ імені В.Н. Каразіна, періодична література, матеріали конференцій та фахових видань кафедральної бібліотеки, та інтернет - ресурси.
Структурно робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел.
Загальний обсяг роботи - 40 сторінок, рисунків - 6 .
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1 Поняттєво-термінологічний апарат дослідження
Чисельність населення держави, світу чи окремих її регіонів, величина не стабільна. Вона змінюється відповідно до дії усієї сукупності різноманітних факторів.
Відтворення населення - це зміна чисельності і складу населення внаслідок народжуваності і смертності, без урахування механічного переміщення. Відтворення населення визначає розміри природного приросту.
Природній рух населення - це зміна чисельності та складу населення внаслідок народжуваності й смертності без урахування механічного переміщення. Природний рух населення характеризується абсолютними та відносними показниками. Серед абсолютних показників основним є природний приріст (спад) населення, серед відносних - коефіцієнт природного приросту (відношення абсолютного рівня природного приросту до середнього показника населення за конкретний період); його обчислюють і як різницю між загальними коефіцієнтами народжуваності та смертності (зазвичай у проміле). Коефіцієнт природного приросту може мати позитивне, негативне і нульове значення, характеризуючи відповідно збільшення, зменшення або незмінність чисельності населення території з огляду на різні поєднання народжуваності та смертності.
Природний приріст - це різниця між народжуваністю та смертністю (обчислюється на 1000 жителів на рік). Він буває додатним у разі перевищення народжуваності над смертністю, або нульовим, коли ці показники мають однакове значення[16].
Народжуваність - процес дітонародження в сукупності людей, що складають покоління (генерацію) або в сукупності поколінь - населення (людність).
Смертність - демографічний показник кількості смертей у певній популяції або певній підгрупі населення в одиницю часу, що найчастіше визначається як кількість смертей на 1000 осіб на рік.[18]
Міграція населення - переміщення людей, зв'язане зазвичай із зміною місця проживання.
? за причинами (економічні, політичні, гуманітарні, тощо);
? за строками (сезонні,тимчасові,постійні);
? за напрямами (зовнішні і внутрішні);
а) еміграцію - виїзд громадян зі своєї країни до іншої держави на постійне проживання або на тривалий період;
б) імміграцію - в'їзд до країни громадян іншої держави на постійне або тривале проживання [8]. Більш докладно це можна побачити у схемі (Додаток Б).
Демографічна криза - глибоке порушення відтворення населення, що загрожує самому його існуванню.
Демографічний вибух - різке прискорення кількісного зростання світового населення [9].
Депопуляція - це зменшення населення внаслідок звуженого відтворення, що приводить до його абсолютного убутку.
Найбільш загальними демографічними показниками є коефіцієнти, які розраховуються на основі зіставлення абсолютних показників. Демографічні коефіцієнти служать для вимірювання частоти демографічних подій, опис та аналізу демографічних процесів і структур при вивченні їх у часі і просторі, для різного роду порівнянь. Демографічні коефіцієнти виражають в одиницях, відсотках або проміле.
Клас "А". Показники зображають уявлення про відтворенні населення як безперервний процес, що відбувається з певною інтенсивністю.
Демографічні коефіцієнти характеризують:
o швидку зміну населення, як великої кількості людей, змінюваної весь час під впливом різних демографічних подій, що збільшують або зменшують її;
o інтенсивність демографічних процесів у населенні і в когортах;
o ступінь заміщення одного,старшого покоління, більш молодим;
Клас "Б". Структурні коефіцієнти поділяють:
o перший з них - показники завантаженості, вимірює співвідношення від ділових частин населення між собою та іншими частинами населення;
o другий різновид характеризує частки людей (чи подій), що мають певні ознаки, в тих чи інших частин населення або їх групам [17]. (Додаток 1)
Урбанізація - це процес, у якому підвищена роль міста у розвитку суспільства. Для урбанізації характерним є зростання міст за рахунок припливу в них сільського населення. Найбільшим суспільним значенням урбанізації є особливі, так звані, «міські відносини», що охоплюють населення та усе що з ним зв'язано, а саме: його спосіб життя, розселення, культуру, розміщення продуктивних сил, тощо. Зростання в містах індустрії та розвиток їх функцій є передумовами урбанізації [6].
У наш час, у найпростішому вигляді можна виділити два основні типи відтворення населення світу.
Для цього типу відтворення населення або, як його ще називають, «демографічної кризи», характерні невисокі показники народжуваності та смертності, а це означає і низькі показники природного приросту населення ( менше 2-х осіб на 1000 жителів). Він отримав поширення, в першу чергу, в високорозвинутих та в постсоціалістичних країнах, де весь час зростає частка літніх людей. Тобто, відбувається прискорене старіння населення, що саме по собі знижує показник народжуваності і збільшує показник смертності. Характерним цей тип відтворення є для більшості країн Європи, Північної Америки, Австралії і деяких інших регіонів світу.
Зниження народжуваності в промислово розвинених країнах пов'язано, перш за все, з поширенням міського способу життя. Тоді діти виявляються для батьків «тягарем». У сфері послуг та промисловому виробництві, потрібні висококваліфіковані кадри, наслідком цього є необхідність у тривалому навчанні (до 21-23 років). Значний вплив на рішення народити більше одної дитини надає висока залученість жінки в процес праці, тобто її бажання зробити кар'єру, стати фінансово незалежною, тощо.
За прогнозами, у період 2009 - 2050 рр. чисельність населення в 45 розвинутих країнах зменшиться. Наприклад, у Росії чисельність населення зменшиться приблизно на 33 млн осіб, в Японії - на 25 млн осіб, в Україні - на 15 млн осіб, у Німеччині - на 8,4 млн осіб, а в Польщі - на 7,7 млн осіб [21]. Отже, це призведе до нового переселення народів. Тобто, це значить , що китайці заселять весь Сибір: африканці, індійці й пакистанці - Європу, мексиканці - США.
Серед країн першого типу відтворення населення ми виділили ще такі три підгрупи:
? До першої підгрупи входять країни із середньорічним природним приростом населення в 0,5-1 % (або 5-10 чоловік на 1000 жителів, або 5-10 ‰). Прикладами таких країн можуть виступати США, Канада, Австралія. В цих країнах забезпечується значний природний приріст населення. Це ми можемо пояснити тим, що приблизно половина всіх сімей в цих країнах має двох дітей, а інша половина - трьох. З часом дві дитини, так би мовити, «заміщають» батьків, а третя дитина може не тільки покривати спад від негативних зовнішніх чинників (хвороб, нещасних випадків та ін.) і «компенсувати» відсутність дітей у бездітних родин, але і забезпечувати достатній загальний приріст населення.
? До другої підгрупи входять країни з «нульовим » чи близьким до нього природним приростом населення. Це характерно для, наприклад, Італії, Великобританії, Польщі та ін.. У таких країнах показники смертності приблизно дорівнюють показникам народжуваності. Це вже не забезпечує розширеного відтворення, яке зазвичай стабілізується на досягнутому рівні.
? До третьої підгрупи ми відносимо країни з негативним природним приростом. Це країни, де смертність перевищує народжуваність, у результаті чого зменшується число їх жителів. Таке явище називається депопуляцією, або демографічною кризою [19].
Як ми вже зазначили у пункті 1.1., депопуляція - це зменшення кількості населення внаслідок звуженого відтворення, що приводить до його абсолютного убутку. Найбільш характерне це явище для країн Європи: для Білорусі, України, Угорщини, Болгарії, ФРН тощо. Усі ці країни мають негативний природний приріст.
Для другого типу відтворення населення, або для «демографічного вибуху» - типові дуже високі показники народжуваності та природного приросту і відносно низькі показники смертності. Він характерний, перш за все, для країн, що розвиваються. Висока народжуваність зумовлена збереженням у більшості країн цього типу традицій багатодітності, які часто підтримуються домінуючими там релігіями.
До цього типу відтворення населення належать країни, що розвиваються, а саме, країни Азії, Африки та Латинської Америки. У країнах цих регіонів висока народжуваність, а рівень смертності знижується завдяки покращенню медичного обслуговування. У зв'язку з цим природний приріст населення високий. У віковій структурі країн другого типу відтворення населення переважає молодь.
Більш докладно можна розглянути відтворення населення, розділивши його на 3 типи:
? Звужене: це коли населення, не відтворює собі заміну. Абсолютна чисельність поколінь які вмирають, перевищує чисельність поколінь, які народжуються;
? Просте: покоління дітей, які приходять на зміну поколінням батьків, а покоління батьків дорівнюють один одному по своїй абсолютній чисельності;
? Розширене: характеризується збільшенням чисельності кожного нового покоління і зменшенням чисельності поколінь літніх людей.
Звужене, просте і розширене відтворення можна розглядати з двох точок зору:
? зміни поколінь по когортах, тобто яке за чисельністю залишила після себе когорта чоловіків або жінок певного року за весь плідний період свого життя;
? яку за чисельністю залишає після себе зміну, з урахуванням рівня смертності поколінь, кожна сукупність населення, вмирає на критичний момент проведення перепису населення.
Рис.1.2. Типи вікової структури населення відповідно до режимів відтворення населення а)примітивний (розширений); б)стаціонарний (простий); в)регресивний(звужений) [17].
1.3 Методи дослідження відтворення населення
населення демографічний відтворення рух
Рух населення, можна досліджувати різними методами. Методи демографії поділяються на загальнонаукові і демографічні, що відображають специфіку відтворення населення як самооновлюваної сукупності людей, що визначається особливими якісно-кількісними характеристиками, процесами їх функціонування та розвитку, формами відтворення. Теоретичною основою демографії є концепції демографічного і міграційного переходів. Оскільки ті чи інші умови існування та розвитку людини динамічні, що зумовлює відтворення населення одного типу іншим, то в методології демографічного дослідження важливе місце належить принципу історизму. Причому, історичний підхід важливий при вивченні не тільки предмету демографії, але й еволюції самого демографічного знання.
У демографії широко застосовуються загальнонаукові методи дослідження - наукової абстракції та сходження від абстрактного до конкретного, порівняння, аналізу та синтезу, індукції і дедукції, висунення гіпотез та їх перевірки, екстраполяції та моделювання.
Власні методи демографії відповідають предмету демографічного пізнання, зокрема, біологічній і шлюбній структурі населення та залежних від статі і віку характеристик демографічних процесів. Такими є:
- Метод когорт. Цей метод застосовується при вивченні різних процесів протягом покоління. По іншому, метод когорт називають методом реального покоління або поздовжнього аналізу. При цьому демографічні процеси аналізуються в сукупностях людей, які одночасно вступили в який-небудь демографічний стан. Мета методу -- отримання для даної когорти населення характеристик демографічних процесів, які піддаються дослідженню. У порівняльних дослідженнях стоїть мета отримання такої інформації для ряду когорт.
- Метод поперечного аналізу. Друга назва -- метод умовного або гіпотетичного покоління. Користуючись цим методом, вивчення демографічних процесів базується на інтерпретації показників частоти подій, отриманих на інтервалах тривалості відповідних станів для порівняно нетривалого часового періоду. Це той самий метод когорт, що дозволяє отримати графічне зображення подій, що протікають ніби поперек лінії життя покоління.
Поздовжний і поперечний аналіз -- можливість порівнювати особливості відтворення ряду поколінь. Методи реального й умовного покоління є відмінними специфічними методами демографії поряд із залученням всього арсеналу методів статистики, соціології, соціальної психології, історії та культурології. Завдяки цим методам
- Методи стандартизації демографічних коефіцієнтів, що дозволяють при порівнянні демографічних коефіцієнтів шукати вплив структурних особливостей демографічних спільнот, що порівнюються. Порівняння загальних демографічних коефіцієнтів для характеристики того чи іншого демографічного процесу може дати його перекручену картину, якщо не враховувати вплив різних порівнюваних сукупностей за статтю, віком, шлюбним станом, рівнем освіти і т.д. Тому загальні коефіцієнти порівнюються тільки після коригування з урахуванням цього впливу або стандартизації. При цьому показники інтенсивності процесу і структура однієї порівнюваної демографічної сукупності приймаються за стандарт, а для інших вираховується властивий кожній з них індекс відносно до стандарту. Шляхом множення цього індексу на показники стандарту, отримують стандартизовані демографічні коефіцієнти для порівнюваних демографічних сукупностей, в яких індивідуальні особливості їх структури усунені.
- Методи демографічного моделювання є в даний час найбільш поширеним прийомом аналізу та прогнозування процесів демовідтворення. Вони описують зміну населення в цілому або компонентів його зростання. Метод моделювання замінює собою метод експерименту, який в демографії далеко не завжди можливий. Він широко застосовується для вивчення демографічних процесів і демовідтворення в цілому, а також зв'язків з іншими соціальними явищами і процесами. Поширеними є моделі стаціонарного населення і стабільного населення, а також числові моделі демографічних процесів для гіпотетичних поколінь у вигляді демографічних таблиць, широко використовуються стохастичні (ймовірні) моделі і т.д.
- сучасний етап розвитку демографічних знань характеризується швидким розвитком у ньому прийомів і методів математичного моделювання, що дозволяє підвищити його ефективність, у тому числі, можливості використання цих знань у практиці соціального управління. Всі ці методи спираються на масові прояви поодиноких демографічних подій. Тому важливе місце в демографічній методології займають прийоми вивчення та аналізу співвідношень кількісних показників демографічних явищ, а отже, статистичні та математичні методи.
- територіальне порівняння демографічних станів і процесів здійснюється за допомогоюкартографічних методів. При цьому використовуються карти: людності поселень і щільності територіального розселення; статевовікового складу, а також механічного і природного руху; соціоструктурного, у тому числі соціально-професійного, класового, етносоціальної і т.д. складу; культурних, побутових, антропологічних, лінгвістичних особливостей демографічних спільнот; характеристик розселення, у тому числі особливостей населення міста і села, різного типу поселень і регіонів.
- особливе місце займає метод побудови демографічної сітки, що дозволяє за допомогою геометричних побудов отримувати різноманітні характеристики, у тому числі ті, що прямо не спостерігаються, наприклад, демографічних процесів в поколінні і аналізувати їх протікання в часі.
- Методи демографічного прогнозу. Ці медоти дають можливість оцінювати роль різних компонентів, що мають вплив на зміни в населенні, тобто на чисельність населення і його структуру. Найпоширенішим є метод пересування за віком (він застосовується при обчисленнях населення) і метод компонентів (окреме прогнозування народжуваності, смертності та міграції).
- в останні роки для розкриття механізму формування ставлення населення до демографічних проблем стали широко застосовуватися психологічні тести та методики, які дозволяють глибше зрозуміти навіть не завжди усвідомлене ставлення населення до проблеми.
Характеристики закономірностей демографічних процесів (і зростання населення) вимагають кількісної оцінки темпів зміни сукупностей людей як функції часу календарною або власного часу когорти (віку або тривалості перебування в тому чи іншому демографічному стані). Тому в демографії широко розповсюджені методи математичного аналізу, зокрема диференційного та інтегрального обчислення, коли кількісні сукупності й час розглядають як непереривні зміни, а також матрична алгебра, коли їх розглядають як дискретні змінні.
Залежності демографічних процесів від віку та тривалості перебування в тому чи іншому стані не завжди можуть бути подані в аналітичному вигляді. Тому в демографії широко використовують прийоми їх графічного зображення аналізу у вигляді кривих народжуваності, смертності, шлюбності й методи підбору відповідних кривих до емпіричних даних. Для наочного подання головних функцій демографічних таблиць застосовують графічні методи. Особливе місце серед них посідають демографічні сітки, які дозволяють за допомогою геометричних побудов отримати кількісні значення деяких явищ, що безпосередньо спостерігаються, обчислити основні характеристики демографічних процесів у генерації та аналізувати їхній перебіг у часі [14].
Методи демографічного прогнозу дають можливість оцінити роль тих чи інших компонентів зміни населення, порівнюючи їх вплив на населення, порівнюючи їх вплив на чисельність та структуру населення в майбутньому. Найпоширеніший метод пересування по вікових групах, який також застосовують при перспективних обчисленнях населення для потреб планування та управління.
Великого поширення набувають у демографії методи соціологічного аналізу. Їх використовують при вивченні демографічних установок, демографічні мотивації, демографічної поведінки, а також при дослідженні залежності процесів відображення населення від функціонування тих чи інших соціальних інституцій.
Порівняння демографічних процесів і структур населення окремих країн, їх регіонів, міської та сільської місцевості часто здійснюють за допомогою картографічних методів, тісно пов'язаних зі статистичними та математичними методами. Розміщення населення по території, його відтворення, структура та його міграційна рухливість, етнічні характеристики населення дістають відображення демографічних та етнографічних картах які є особливими образно знаковими моделями. Значну роль у підвищенні інформативності демографічних карт відіграє впровадження в картографування населення електрично-обчислювальної техніки й розвиток [2].
До абсолютних показників природного руху населення відносяться:
3) абсолютний природний приріст (Р-У).
До відносних показників народжуваності відносяться:
1) загальний коефіцієнт народжуваності:
Цей показник характеризує число народжених в середньому на кожну тисячу осіб населення.
РОЗДІЛ 2. ФАКТОРИ ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ВІДТВОРЕННЯ НАСЕЛЕННЯ
2.1 Демографічні фактори та демографічна політика
У наш час більшість держав зосереджує свою увагу на приріст населення та контроль над ним, тобто проводить так звану демографічну політику.
Демографічна політика - цілеспрямована діяльність державних органів та інших соціальних інституцій. Метою є збереження або зміни наявних тенденцій у демографічних процесах. Демографічна політика може розглядатись у двох напрямах: у царині народжуваності та смертності. Політика в царині смертності зазвичай є складником соціальної політики щодо охорони здоров'я населення. Заходи в царині народжуваності можуть бути спрямовані на підвищення її, збереження на існуючому рівні або зниження. Більшість країн світу має такі спільні цілі: зменшити приріст населення, поліпшити здоров'я й харчування, збільшити технічні потужності й ліквідувати бідність. Планування сім'ї, як засіб регулювання чисельності всього населення, прийнято урядами декількох країн: Китаю, Індії, Індонезії, Шрі-Ланки та ін. А втім, уряди деяких країн і католицька церква до ідеї регулювання приросту населення ставляться негативно [5].
Природно, що спрямованість демографічної політики в різних країнах залежить від характеру проблем у державі в цілому. В країнах з дуже високим показником приросту населення вона спрямована на його зменшення. Так, мета влади Китаю - найчисленнішої країни планети - різке зменшення приросту населення. Для цього вживають адміністративних, економічних та пропагандистських заходів щодо планування сім'ї. Більшість країн Азії - Індія, Бангладеш, Індонезія, Шрі-Ланка, Пакистан та інші пішли шляхом Китаю. Але зусилля державних органів цих країн щодо вимушеного зменшення рівня народжуваності та планування сім'ї значних результатів поки що не дали. Демографічна політика більшості європейських та північноамериканських держав спрямована на заохочування тих, хто бажає мати дітей. Для цього створюється система державної підтримки багатодітних сімей. Країни Азії, що розвиваються, впливають на кількість і відтворення населення в світі і визначають демографічну політику планети. Для стабілізації кількості населення необхідно цілеспрямовано проводити демографічну політику. Це сприятиме підвищенню життєвого, культурного рівнів, розвитку науково-технічного прогресу, стабілізації соціально-економічних відносин між країнами.
Так, у багатьох європейських країнах (ФРН, Нідерланди, Швеція тощо) запроваджують грошові субсидії, певні міри соціального захисту та стимулювання, інші заходи соціально-економічного характеру для підтримки сімей і жінок, які мають дітей. А в Китаї, навпаки, державного значення набула політика стримування народжуваності.
У країнах з дуже високим приростом населення демографічна політика має зовсім іншу спрямованість. Вона передбачає систему заходів, що покликані значно обмежити темпи приросту населення, стабілізувати його кількість у державі. Дуже малоефективною є демографічна політика урядів у слаборозвинених країнах Африки. У мусульманських країнах, де також характерні швидкі темпи приросту населення, релігія продовжує заохочувати багатодітність населення.
Протягом усієї демографічної історії людства аж до кінця XVIII ст. причинами демографічної кризи були часті голодування, епідемії та війни; обумовлений ними високий рівень смертності призводив до скорочення чисельності населення деяких країн і регіонів світу, а інколи й до повного обезлюднення територій. Історичний процес зміни репродуктивної поведінки в деяких промислово розвинених країнах виявляє тенденцію до падіння рівня народжуваності нижче від необхідного для простого відтворення населення, що є причиною сучасної демографічної кризи [15].
Демографічний вибух почався у 1950-х pp. коли зниження смертності значно випереджає зниження народжуваності, то це приводить до прискореного збільшення чисельності населення, неузгодженого з об'єктивними вимогами соціально-економічного розвитку суспільства. Перевищення числа народжень над числом смертей досягає великих розмірів. Оскільки сучасні високі темпи росту чисельності населення земної кулі значною мірою визначаються темпами його збільшення в країнах, що розвиваються (Азії, Африки та Латинської Америки, де проживає близько 70% населення світу), демографічний вибух у цих країнах перетворюється на світовий. За демографічного вибуху середньорічний приріст населення перевищує 1,8 - 2,0%.
Це явище тимчасове, адже з розвитком демографічного переходу порушена узгодженість типів народжуваності та смертності відновлюється, проміжний тип відтворення населення поступається місцем основному, і демографічний вибух припиняється. Але темпи демографічного переходу залежать від загального соціально-економічного розвитку, і коли він, як у більшості слаборозвинених країн, відбувається повільно, довго зберігається і проміжний тип відтворення населення. У багатьох країнах, що розвиваються, проводиться демографічна політика, спрямована на подолання перехідного характеру відтворення населення. Процес демографічної стабілізації повсюдно завершиться наближенням до стану, характерного для постійного населення. У різних регіонах світу це відбудеться в різні строки, але в більшості країн, що розвиваються, - не раніше середини XXI ст. [6].
Соціально-економічні причини, що викликають невисокі показники народжуваності:
? високий рівень соціально-економічного розвитку (в сім'ї ростуть доходи, і зменшується кількість дітей);
? високий рівень урбанізації - 75%, швидке зростання доходів;
? зміна статусу жінок,емансипація і поява нової системи цінностей;
? збільшення частки старших вікових груп;
? «Старіння нації» ( Великобританія, Франція), зменшення віку молодих;
? наслідки воєн, військових конфліктів, тероризм;
? виробничий травматизм, техногенні катастрофи, автомобільні аварії, дорожньо-транспортні пригоди тощо;
? смертність від хвороб (СНІД, рак);
На відтворення населення багатьох країн великий вплив мають соціально-економічні фактори, а саме:
? низький рівень розвитку економіки, з переважання сільського господарства (країни, що розвиваються);
? невисокий рівень урбанізації - 41% (у сільській місцевості народжуваність вище);
? своєрідний суспільний устрій, релігійні звичаї, що заохочують багатодітність;
? підневільне становище жінок, ранні шлюби;
? використання досягнень сучасної медицини для боротьби з епідемічними захворюваннями, поліпшення санітарної культури;
? заборони з планування сім'ї в мусульманських країнах [3].
Один і той же чинник може впливати на відтворення населення прямо, опосередковано і в зворотних напрямах, розглянемо ці особливості більш детально.
Рівень добробуту, зокрема поліпшення матеріальних умов життя людей, доступність медичної допомоги сприяють зменшенню смертності, особливо дитячої, і підвищенню середньої тривалості життя населення. В цілому це неминуче веде до підвищення питомої ваги в структурі населення осіб літнього віку, що в свою чергу викликає збільшення показника смертності . Влив рівня добробуту на показники народжуваності відбувається перш за все через культурний рівень населення, адже із зростанням добробуту у людей розширюється коло інтересів (подорожі, туризм, спорт), зростають витрати на виховання дітей. Таким чином, вплив рівня добробуту на величину народжуваності може бути відносно характеру дії -- зворотним [20].
Високий рівень життя, на перший погляд, повинен сприяти високій народжуваності. Однак у багатьох країнах, де витрати на освіту та виховання дітей зростають надто швидкими темпами, випереджаючи темпи зростання доходів, народжуваність навпаки зменшується. У зв'язку з покращенням матеріальних умов людей, із зростанням рівня їхнього життя розширюється коло позасімейних інтересів, що не сприяє високій народжуваності [12]. Тобто, залежність між народжуваністю і рівнем доходів сім'ї, зокрема рівнем життя, є досить складною. Вона далеко не завжди чітко простежується, може бути прямою або зворотною в різних умовах. У сучасних розвинених країнах не спос
Суспільно-географічні особливості відтворення населення світу курсовая работа. География и экономическая география.
Курсовая работа: Нахождение критического пути табличным методом
Книга: Введение в философию Фролов И. Т.
Реферат: Расчет гравитационных смесителей
Эссе По Просмотренному Фильму Пример
Контрольная работа: Касетні автовідповідачі
Дипломная Работа Консультирование
Химическая безопасность. Аварии на химически опасных объектах
Реферат: Южнославянская литература XVII столетия
Как Писать Курсовой Проект
Дипломная работа по теме Оценка состояния экономической безопасности Российской Федерации в сфере экспорта
Реферат: Word and Meaning. Скачать бесплатно и без регистрации
Эссе Оптимизм Предпринимателя
Реферат: Iraq Essay Research Paper p232 This
Реферат: Аминокислоты, белки. Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат: Джохар Мусаевич Дудаев
Реферат: Лидерство 11
Дипломная работа по теме Проект автоматизации отделения ректификации установки производства стирола
Дипломная работа по теме Организация утилизации твердых бытовых отходов (на примере г. Фокино)
Реферат История Культуры
Как Написать Итоговое Сочинение 2022
Оценка финансового состояния предприятия и пути предотвращения несостоятельности (банкротства) (на примере ООО "Пенза-Доступ") - Бухгалтерский учет и аудит презентация
Учет основных средств автотранспортного предприятия - Бухгалтерский учет и аудит реферат
Учет товарно-материальных запасов - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа