Навіщо Алабама прийняла неконституційний закон про заборону абортів — і що це розповідає про політичну систему США

Минулого тижня парламент штату Алабама прийняв дуже суворий закон про заборону абортів. Єдиний виняток із цієї заборони — випадки, коли вагітність загрожує життю жінки; однак навіть зґвалтування та інцест не вважаються достатніми причинами для аборту. Тюремні терміни за порушення закону лікарями — від 10 до 99 років. Про це написали багато українських медіа, але майже ніхто з них не пояснив справжні мотиви прийняття цього закону — а ці мотиви значно ширші за просту заборону абортів у Алабамі. І вони розповідають багато цікавого про політичну систему США.

У нового алабамського закону є невелика особливість — дуже сумнівно, що він коли-небудь справді увійде в силу. Закон прямо суперечить рішенню Верховного суду США “Роу проти Вейда” (Roe v. Wade), яке у 1973 році легалізувало аборти по всій країні. Автори закону і не приховують того, що ініціювали його, аби ще раз винести питання абортів перед Верховним судом. Але навіщо оскаржувати Roe v. Wade саме зараз — особливо враховуючи, що з часу легалізації абортів пройшло уже 45 років, а більшість населення США вважають, що аборти мають бути законними?

Відповідь на це питання — у природі Верховного суду. Щоб зрозуміти його важливість, спочатку потрібно подивитися на те, яку взагалі роль Верховний суд грає у США. Це найвищий суд країни, який складається із 9 суддів, що їх пожиттєво призначає президент. Верховний суд має широкі повноваження: зокрема, право судового нагляду дозволяє йому скасовувати прийняті парламентом закони чи видані президентом укази. На відміну від багатьох інших демократичних розвинутих країн, у США лише президент країни призначає суддів Верховного суду (Сенат має затвердити кожну кандидатуру, але не вибирає їх).

При цьому, у порівнянні із Великою Британією і багатьма іншими країнами, Верховний суд США є значно більш політизованим. В останні десятиліття в ідеологічно суперечливих питаннях — одностатеві шлюби, аборти, імміграція тощо — в Суді чітко проявляється поділ на лібералів (призначених президентами-демократами) і консерваторів (призначених президентами-республіканцями). Із часів Другої світової війни у Верховному суді довго домінувала ліберальна більшість. В останні роки консерватори мали певну перевагу, але чіткої консервативної більшості не було, бо суддя-консерватор Ентоні Кеннеді у деяких питаннях, зокрема щодо абортів, голосував з лібералами. Cаме Верховний суд зіграв важливу роль у десегрегації чорношкірих у 1950-их—60-их роках, дозволив аборти і кілька років тому легалізував одностатеві шлюби.

Ця розстановка сил змінилася, коли президентом став Трамп. Завдяки довгостроковій стратегії республіканців і успішній тактиці республіканців у Сенаті під час президентства Обами, уперше з часів Франкліна Рузвельта у Верховному суді встановилася чітка консервативна більшість. Тому консерватори — а саме вони є противниками абортів у США — сподіваються, що новий Верховний суд скасує рішення Roe v. Wade або принаймні послабить його. Раніше вже кілька штатів прийняли схожі до Алабами закони, хоч і не такі суворі.

При цьому більшість аналітиків не вірять, що Верховний суд відразу дозволить штатам забороняти аборти. Яким би де-факто ідеологізованим він не був, судді навряд чи захочуть підривати авторитет судової влади політичним рішенням, яке відразу ставить хрест на 45-річному прецеденті, лише через рік після зміни ідеологічного балансу в суді. Тому жительки Алабами, швидше за все, так і не зіткнуться із забороною абортів в найближчому майбутньому: закон скасують апеляційні суди чи Верховний суд раніше, ніж він вступить в силу.

Утім, цілком імовірно, що найвищий суд в США буде обмежувати аборти поступово, крок за кроком, а через 5-10 років остаточно скасує Roe v. Wade. Принаймні прийняття уже кількома штатами явно неконституційних законів про обмеження абортів показує, що республіканці дуже на це сподіваються. Судді Верховного суду призначаються на необмежений термін і часто залишаються на своїх постах по 20-30 років, тому в консерваторів є усі шанси домінувати в суді кілька десятиліть. По суті, алабамський та інші закони — це не так шлях прямо заборонити аборти, як спосіб привернути широку уваги до цього питання і винести його на обговорення у Верховному суді.

————————————————

Автор — Антон Процюк для Телеграм-каналу The Old York Times