Sumo
Japanese Culture Club IIRОдне з найдавніших єдиноборств є досі шалено популярним серед японців. Сама назва «сумо» походить від дієслова «сумафу», тобто «мірятись силами». Від спортсменів вимагається повна віддача, адже сумо – це не просто вид спорту, а стиль життя. Борці «рікісі» живуть за спеціальним графіком та багато тренуються, адже на турнірах можна отримати чималі грошові призи💰

Походження
Ще 1500 років тому сумо вважали релігійним обрядом, а найдавніша згадка про нього записана у стародавній книзі VIII століття. Книга розповідає легенду про бій сумо між богами Такемікадзуті й Такемінаката за право володіти Японськими островами. Переможець Такемікадзуті дав початок імператорській династії. Загалом, сумо було своєрідним ритуалом при дворі імператора, а також використовувалось для бойової підготовки воїнів 🥷

Правила
Може здатись, що сумо простий вид спорту, проте і тут є свої правила, заборони та традиції! 📜
Для того, щоб перемогти, рікісі необхідно виштовхнути супротивника за межі внутрішнього кола рингу або змусити його доторкнутись до підлоги будь-якою частиною тіла крім ступень. Тривалість бою обмежена 3 хвилинами для борців 13-15 років та 5 хвилинами для старших учасників. Хоча цей час може бути продовжено для визначення переможця, зазвичай борцям достатньо лише 1-2 хвилин⏳

В сумо відсутні вагові категорії, але бажаючий стати рікісі має бути не менше 70 кг за вагою та 173 см за зростом. Саме те, що різниця у вазі між супротивниками може бути дуже великою, і додає видовищності боям. Найбільша вага учасника складала 310 кг! 😱

Загалом налічується 82 прийоми, які рікісі можуть використовувати, але при цьому їм заборонено битись кулаками, душити супротивника, смикати його за волосся чи заламувати пальці. Використання заборонених прийомів зараховується як програш ❌

Екіпірування
Напевно, найвідомішою ознакою єдиноборства є вбрання борців, адже з екіпірування вони мають лише пояс «мавасі». Ним обмотують спортсмена декілька разів навколо тіла та між ногами. Пояс можуть прикрашати звисаючими підвісками «сагарі». Іншою рисою рікісі є їхня зачіска «такаяма» —зібране у вузол волосся 💆

Майданчик для боротьби
Спеціальний глиняний майданчик для боротьби називається «дохьо» і являє собою квадрат зі стороною 7,27 м. Мірі-дохьо використовується для змагань, а хіра-дохьо зазвичай для тренувань. Арена для боротьби викладаєься у формі кола джгутом з рисової соломи, а в центрі намічаються 2 лінії за 70 см одна від одної. За ними до бою стають борці 👊

Дохьо посипають піском на знак чистоти, а потім кидають на поверхню сіль. При цьому жінкам суворо заборонено заходити на майданчик. Але якщо це все таки станеться синтоїстський священник має провести обряд очищення 🙅♀️
Підготовка
Хибною є думка про те, що борцю сумо достатньо лише багато їсти і спати. Насправді, цього замало для перемоги. Рікісі має володіти великою фізичною силою, швидкістю, координацією та розтяжкою. Під час розминки борці роблять спеціальну вправу, піднімаючи ногу на максимальну висоту. До того ж кожен борець має сідати на шпагат 🫢

Жайворонки рікісі розпочинають ранок о 5 з тренувань натщесерце і снідають лише об 11. Готувати при цьому допомагають молодші спортсмени. Рікісі частують традиційною стравою чанко-набе — печивом з різних сортів м’яса, риби та овочів. Після цього декілька годин борці сплять, займаються вечірнім тренуванням, а о 6 вечора на них чекає наступний прийом їжі 🍜

Хінкаку
Основою поведінки рікісі є поняття гідності — хінкаку, яке охоплює не тільки вчинки людини, а й вигляд та світосприйняття. Порушення хінкаку негідними вчинками має негативні наслідки: борець може ніколи не отримати найвище звання професійного сумо — йокодзуна🥇

Тому шлях рікісі непростий, проте все це робиться заради видовища, яким захоплюються тисячі людей!