Суїцидальна поведінка

Самогубство - це свідомі дії, направлені на позбавлення себе життя, умисне спричинення власної смерті.

☝🏻На причини суїциду впливають такі фактори:

• Психологічні - екзистенційна криза, невзаємне кохання.

• Економічні - нестача грошей, невдача в бізнесі.

• Біологічні - хронічний біль, невиліковна хвороба.

• Соціальні - неприйняття в суспільстві, цькування, проблеми в родині.

• Психопатологічні - психічні розлади.

І для завершених, і незавершених спроб самогубства основними факторами ризику є екзистенційна криза, імпульсивність, залежність від алкоголю/наркотиків. Результати досліджень свідчать про те, що 90-95% суїцидентів мали психічні розлади, наприклад, розлади особистості.[2, с. 1].

📈 За статистикою ВООЗ [1] кожен рік більш ніж 720 тисяч людей скоює суїцид. Спонтанні самогубства відбуваються під час кризових ситуацій, коли людина не здатна впоратися зі своїми переживаннями. Вони можуть стосуватися фінансового стану (приблизно 73% самогубців походять з країн низького і середнього рівнів доходу[1], ця причина є економічним фактором); втрати когось з близьких, не взаємного кохання або розрив стосунків, самотність (психологічний фактор); постійний біль, хвороба (біологічний фактор).

Серед високого ризику скоєння самогубства є вразливі групи: біженці, мігранти, ЛГБТК+ особи, жертви насилля [3] (соціальний фактор).

Самогубство є третьою за поширеністю причина смерті серед молоді віком від 15 до 29 років.

🩺 Доведено, що розлади нейромедіаторного забезпечення підвищують ризик самогубства. У суїцидентів у ході розтину і досліджень виявили порушення передачі норадреналіну, серотоніну, підвищений рівень тирозингідроксилази (попередник дофаміну) у стовбурі головного мозку. Підвищують ризик самогубства також і наявність хвороб таких як епілепсія, хвороба Геттінгтона, перенесений інсульт. [2, c. 1]

Суїцидальна поведінка включає в себе не лише завершене самогубство, а й його спроби, суїцидальні думки та ідеї, нанесення собі ушкоджень без намірів позбавити себе життя (самоушкодження, селфхарм) [2, с. 1]. Приблизно половина самогубців раніше завдавала собі шкоди[5].

Суїцидальна поведінка поділяється на активну та пасивну. Перша характеризується чітким планом або наміром покінчити з життям, друга включає в себе лише наміри та нав'язливі думки про смерть. 💭

Активна суїцидальна поведінка потребує негайного втручання зі сторони спеціалістів, адже попередня спроба самогубства є важливим фактором ризику самогубства в загальній популяції людства, адже особа може знову спробувати скоїти суїцид [1]. Цей вид включає в себе активне планування та спроби самогубства.

Ті, хто мають пасивну суїцидальну поведінку, не справляються самостійно з кризовою ситуацією, але ще не встигли сформувати план самогубства або нанести собі шкоду. Хоч пасивна форма не вимагає термінового втручання , все ж варто ставитися до неї серйозно і відповідально, не відкладати допомогу людині, адже суїцидальна поведінка може швидко прогресувати в активну, якщо не втручатися. [4]

Прикладом активної є планування самогубства, його спроби, відчуження від друзів та близьких, розірвання будь-яких стосунків з іншими людьми, ризикова поведінка. Коли людина планує скоїти суїцид, то вона може почати віддавати всі свої речі, навіть дуже цінні.

Аргументом може бути "вони мені більше не потрібні/не знадобляться".

Прикладом пасивної є думки по типу "краще б я не народжувався(-лась)" або "без мене було б краще", вдавана веселість, втрата інтересу до життя, розмови про смерть і суїцид, зміни в харчуванні або/та сні. Жарти про смерть і самогубство - це також є червоним прапорцем. 🚩

Приблизно 7% (діапазон: 5-11%) осіб, які намагалися вчинити суїцид, померли. Приблизно 23% повторили спробу без летального результату, а 70% не намагалися [5]. З цього можна зробити висновок, що на кожне завершене самогубство є набагато більше спроб.

Якщо Ви підозрюєте у когось з близьких суїцидальну поведінку, ці ознаки ні в якому разі не можна ігнорувати, неважливо є план суїциду чи це поки лише думки.

Зазвичай самогубці відчувають самотність, тож Ваша підтримка може стати для них дужеважливою. Покажіть їй те, що ви поруч, заохочуйте до різного виду активностей (прогулянки природою, танці, творчість, відвідування цікавих цій людині заходів), дайте людині виговорювати наболіле і виражати емоції, підтримуйте постійний зв'язок, можна запропонувати почати заняття із спеціалістом.

Часто можна спостерігати те, що суспільство, особливо старше покоління, часто висміюють, знецінюють, засуджують проблеми потенційних самогубців («у тебе немає проблем», «інші гірше живуть», «у мене все серйозніше, вони ж помирати не хочуть», "може ти ще з даху стрибнеш?"). Як наслідок другі ще більше замикаються в собі через відчуття відкинутості, ризик суїциду збільшується.

Для забезпечення більшої безпеки під час активної суїцидальної поведінки у когось з родини видаліть потенційно небезпечних предметів (ножі, рецептурні ліки), постійно давайте відчувати турботу і підтримку поруч. [4].🫂

Можете пропонувати людині відвідувати різні цікаві заходи, пов’язані з тим, що раніше її цікавило. Давайте їй виговоритися, якщо вона цього потребує, але ні в якому разі не засуджуйте її.

Уникайте розмов про далеке майбутнє, натомість намагайтесь зосередити увагу потенційного самогубця на сьогоднішньому дні, допомагайте знайти в теперішньому позитивне. Можна спробувати поговорити з Вашим близьким, чому вона хоче померти, для чого живе. Під час цієї розмови також категорично заборонено знецінювати почуття, переживання, проблеми, щоб уникнути закриття потенційного самогубця в собі.

Також важливо запропонувати Вашому члену родини або другу, у якого Ви помітили суїцидальну поведінку, звернутися до спеціаліста. Існує досить багато гарячих ліній підтримки (наприклад, Lifeline (гаряча лінія з профілактики суїцидів); Лінія Національної психологічної асоціації).

Якщо людині комфортніше спілкуватися віч-на-віч, то важливо знайти кваліфікованого спеціаліста, який працює у Вашому місті. Буває таке, що стан потенційних самогубців лише погіршується через те, що вони попадають до психотерапевтів, які не мають відповідної освіти, спеціалізації.

Джерела:

1. Suicide. World Health Organization. URL: https://www.who.int/news-room/fact sheets/detail/suicide

2. Бачериков А. М., Матузок Е. Г., Лакинський Р. В., Ткаченко Т. В. Суїцидальна поведінка та її

профілактика (огляд літератури). Український вісник психоневрології. Т. 20, вип. 2(71). 2012. С.

53-56.

3. Ознаки суїцидальної поведінки: про що варто знати, щоб вчасно допомогти.

Міністерство охорони здоров'я України. URL: https://moz.gov.ua/uk/oznaki-suicidalnoi povedinki-pro-scho-varto-znati-schob-vchasno-dopomogti

4. Kline M. What is Passive Suicidal Ideation vs Active. EmbraceU. URL:

https://www.embraceu.com/passive-suicidal-ideation-vs-active/

5. Attempters’ Longterm Survival. URL: https://means-matter.hsph.harvard.edu/means matter/survival/

Написала: Шангараєва Софія