Суд і примус

Сьогодні маємо некласичний лонгрід, а дещо філософський і трохи більш юридичний. Для "подумати" - цікаве ваше ставлення, як людини, яка може з цим зіткнутися (або й уже стикалася). Натхненний навчанням.

Нещодавно під час заняття з криміналістики зачепили тему примусу під час збору доказів. Застосування цілком звичайного примусу, як от одягання наручників, викликало в аудиторії активний спротив. Одразу зазначимо, що насильство, котре порушує честь і гідність особи дійсно неприпустиме у кримінальному процесі і може призвести до того, що докази взагалі визнають недопустимими. До 2012 року було дещо інакше.

Питання щодо порушення честі і гідності - дуже складне. Для когось смертельною образою буде почути у свій бік слово «дурень» чи «дурепа», для іншого й примусові статеві зносини не будуть образливими.

То як же застосовувати примус до людини, чи ні? Повертатися до старих методів слідства, де можна було ставити людину на дибу, чи переходити до гуманістичних засобів і виключати насильство в принципі? Може, не бути такими категоричними… Але де тоді межа між примусом допустимим і недопустимим?

Давайте розберемо, чи взагалі примус важливий, чи його можна уникнути:

Ситуація 1

Ви – підозрюваний. Вас заарештували, вручили підозру і хочуть зібрати докази. Ви дійсно вчинили порушення, але вважаєте, що мали на це право. Ви дуже боїтеся, що експерти неправильно оглянуть докази і ви отримаєте жорстке покарання. Тому ви відмовляєтеся співпрацювати. Вам страшно і ви точно не хочете, щоб до вас застосовували насильство. Звісно, в такому разі ви проти примусу.

Як би ви хотіли, щоб поводився слідчий, експерти? Чи готові ви співпрацювати і за яких умов?

Ситуація 2

Ви – підозрюваний. Вас заарештували, вручили підозру і хочуть зібрати докази. Ви дійсно вчинили порушення і не хочете, щоб його розкрили. Ви знаєте, що застосувати до вас примус не можуть, тому вперто мовчите, щоб докази зникли/сильно зіпсувалися, щоб пройшли строки чи щоб ще якось врятуватися. Звісно, ви не хочете, щоб до вас могли застосувати примус. Чи варто дозволити його, чи є інший шлях отримати з вас інформацію?

Ситуація 3

Ви – потерпілий. Ви зазнали шкоди, перебуваєте у стресі. Вам хочеться, щоб усе це якомога швидше закінчилося і, звісно, не хочете, щоб злочинець уникнув кари. Ви збираєте докази, стараєтеся, але у вашій справі треба обов’язково отримати матеріал і від зловмисника. Щоразу процес затягується, бо їх не вдається отримати, людина мовчить і пручається. Зрештою, суд сповіщає, що наданих вами доказів було замало, ваш кривдник нічого не надавав, а коли надав – то всі докази вже були зіпсовані, тому компенсації не буде, а вирок суду – виправдувальний. Але ви точно знаєте, що ця людина вчинила злочин. Що ви відчуваєте? Напевно, ненависть до суду, несправедливість, образу. Звичайно ви більше не довірятимете державі.

Гадаю, ви вже не один раз бачили ці повідомлення, що розслідування проводять мляво, неефективно.

З погляду потерпілого, чи хотіли б ви, аби м’якість слідчих призвела до безкарності злочинця? Чи хотіли б ви, аби його могли скрутити і примусово зібрати докази? Чи навпаки, ви не хочете, щоб з цією людиною повелися жорстко, адже це важливіше за покарання?

Ситуація 4

Ви – слідчий. Ви зробили все, що могли для отримання доказів від підозрюваного, але він не дає їх добровільно. У вас завершуються строки на розслідування, простоює купа справ. Зрештою, ви розумієте, що нічого не можете вдіяти. Суд виправдовує злочинця. Будучи людиною сумлінною у своїй роботі, чи відчуваєте ви провину за те, що злочинець не зазнав ніякого покарання і може бути небезпечним? Чи вважаєте це справедливим?

Ситуація 5

Ви – слідчий. Ви маєте справу зі злочином, який треба розслідувати негайно, поки не зникли сліди. Ви просите підозрюваного співпрацювати, але він відмовляється, реагує агресивно. Він готовий навіть побити вас. Ви будете вмовляти його припинити? Як ви будете діяти, якщо спробуєте таки наблизитися, а він справді вас вдарить?

Ідеї для вирішення пропонуємо обміркувати вам самостійно. Можете написати в коменти. Не варто намагатися знайти законодавство, воно може бути і неправильним. Кажіть так, як дійсно вважаєте правильним, незалежно від того чи ваша позиція винятково мирна, чи ж навпаки ви готові застосовувати будь-які методи. Продовження з власними думками опублікуємо пізніше. Креативні відповіді від вас також включимо)