Сучасні проблеми розвитку і розміщення металургійних районів України - География и экономическая география курсовая работа

Главная

География и экономическая география
Сучасні проблеми розвитку і розміщення металургійних районів України

Соціально-економічна суть, структура і значення металургійних районів. Місце та значення продукції металургійних районів України у внутрішній та зовнішній торгівлі. Проблеми і перспективи регіонального розвитку і розміщення металургійних районів України.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Київський національний торговельно-економічний університет
«Сучасні проблеми розвитку і розміщення металургійних районів України»
1. Соціально-економічна суть, структура і значення металургійних районів України
2. Передумови регіонального розвитку і розміщення металургійних районів України: природно-сировинні, техніко-економічні, споживчі, історичні
3. Сучасний стан та територіальна структура розвитку і розміщення металургійних районів України
4. Місце та значення продукції металургійних районів України у внутрішній та зовнішній торгівлі
5. Проблеми і перспективи регіонального розвитку і розміщення металургійних районів України
Металургійний комплекс є одним з найголовніших комплексів держави. Без металургії як виробника конструкційних матеріалів неможливий розвиток машинобудування, а в зв'язку з цим і розвиток науково-технічного прогресу, її продукція є основою розвитку будівництва, усіх видів транспорту, особливо залізничного і трубопровідного. Вона має велике значення для оснащення необхідною технікою сільського господарства. Вони використовуються в усіх без винятку галузях народного господарства. Практично немає такого підприємства, яке у тій чи іншій мірі не використовувало б продукцію чорної металургії, адже чорні метали - це основний конструкційний матеріал для виготовлення засобів та знарядь виробництва, від кількості та якості якого в значній мірі залежать рівень розвитку виробничих сил країни, темпи і масштаби технічного прогресу.
Для розвитку металургійного комплексу Україна має декілька сприятливих чинників:
1). Близькість розміщення родовищ коксівного вугілля, залізної та марганцевої руд, вапняків і пісків;
2). Густа мережа шляхів сполучень між родовищами;
3). Велике і надійне джерело водопостачання, яким є Дніпро з його водосховищами;
4). Розвиток металомісткого машинобудування;
Кольорова металургія - галузь промисловості з виробництва кольорових металів та їх сплавів(алюмінію , магнію, титану, міді, кобальту , олова), рідкісних та дорогоцінних металів.
Значення кольорової металургії дуже велике, продукти кольорової металургії використовуються в сучасній електроніці, ядерній техніці, приладобудуванні, ювелірній промисловості, медицині, в харчовій промисловості, у виробництві побутової техніки, автомобілебудуванні та інших галузях виробництва.
Провідними галузями кольорової металургії в Україні є алюмінієва, цинкова, магнієва, титанова, ртутна, феронікілева. Якраз ці галузі складають структуру кольорової металургії.
В металургії значно розвинуте комбінування виробництва. На її відходах працюють виробництва будівельних матеріалів, мінеральних добрив тощо. А отже, виивчення саме металургійного комплексу, є дуже важливим для України.
Предметом вивчення металургійного комплексу України являється розвиток і розміщення металургійного комплексу.
Мета цієї курсової роботи - вивчити структуру комплексу, фактори розміщення галузей. встановити взаємодію цього комплексу з іншими.
Завдання цієї курсової роботи - встановити вивчити соціально-економічну сутність і значення металургійного комплексу, передумови регіонального розвитку і розміщення металургійних районів України, сучасний стан та територіальну структуру розвитку і розміщення металургійних районів України, продукція ринку у внутрішній і зовнішній торгівлі, сучасні проблеми і перспективи розвитку і розміщення металургійного комплексу України.
При написанні цієї роботи були використані такі методи дослідження: статистичний, картографічний, метод максимуму і мінімуму, метод аналіз, та інші.
РОЗДІЛ 1. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА СУТЬ, СТРУКТУРА І ЗНАЧЕННЯ МЕТАЛУРГІЙНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ
Металургійний комплекс України представлено підприємствами чорної та кольорової металургії, які охоплюють усі стадії технологічних процесів: від добування та збагачення сировини до одержання готової продукції у вигляді чорних і кольорових металів та їх сплавів.
Розвиток металургії як інтегральної галузі промисловості не міг бути забезпечений без одночасного інтенсивного розвитку органічно зв'язаних з нею галузей і виробництв, які створюють разом потужний металургійний комплекс.
До складу металургійного комплексу України включається ряд підгалузей і виробництв, без яких неможливо забезпечити виробництво металу. Це такі:
видобуток, збагачення і агломерація залізних, марганцевих та інших руд;
виробництво чавуну, доменних феросплавів сталі і прокату;
видобуток сировини і виробництво вогнетривких будівельних матеріалів (глин, доломітів та ін.), а також флюсових вапняків; випуск металевих конструкцій тощо.
Основним видом технологічних зв'язків та формою суспільної організації виробництва в галузі є комбінування. Тому провідним видом металургійних підприємств є комбінати. Залежно від поєднання цих технологічних процесів виділяють такі типи виробництв у металургійному комплексі:
- комбінати повного циклу, в яких одночасно діють усі названі стадії технологічного циклу.
- комбінати неповного циклу - це підприємства, в яких здійснюються не всі стадії технологічного процесу (видобуток та збагачення руди, виробництво сталі та прокату або ж чавуну та прокату окремо). Підприємства неповного циклу (“малої металургії”) називаються переробними.
Комбінати, на яких відбувається видобуток і збагачення руди, називаються гірничо-збагачувальними (ГЗК). Металургійний комплекс - основа індустрії. Чорні метали називають хлібом промисловості. Чорні та кольорові метали широко використо-вуються в машинобудуванні, будівництві, транспорті й усіх без винятку галузях народного господарства, витримуючи гостру конкуренцію з боку пластмас, кераміки та інших сучасних матеріалів.
Винятково велике комплексо- та районо-утворююче значення металургійного комплексу в територіальній структурі господарства України. Він відіграє відчутну роль у міжнародному поділі праці. Частка неблагородних металів та виробів складає 30% експорту України. Та з погляду на міжнародний попит необхідно поліпшити якість металопродуктів, забезпечивши їх конкуренто-спроможність на дуже вимогливому світовому ринку, збільшити частку електросталі та феросплавів, труб тощо.
Чорна металургія -- одна з найбільш розвинених в Україні галузей промисловості, на яку припадає понад 1/4 всього промислового виробництва. Вона виробляє чавун, сталь, прокат, феросплави, труби та ін. За обсягом виробництва продукції чорної металургії Україна тривалий час входила до числа провідних країн Європи і світу. Україна займає чільне сьоме місце серед провідних світових виробників сталі. В останні роки постійно збільшується виробництво прокату, феросплавів, сталевих труб. Ці товари у значних обсягах експортуються за межі України; загалом продукція чорної металургії дає країні найбільше валютних надходжень від експорту. Продукція чорної металургії має велике значення у зовнішній торгівлі України, є її головною експортно-спроможною галуззю.
Кольорова металургія, на відміну від чорної в Україні розвинута порівняно слабо. Вона має ряд особливостей: а) у рудах міститься незначна кількість металу, що вимагає розміщення багатьох підприємств кольорової металургії поблизу джерел сировини; б) у рудах кольорових металів міститься багато різних металів, а це вимагає комплексного використання сировини; в) галузь потребує багато енергії і води, а також згубно впливає на довкілля. У структурі кольорової металургії України провідне місце займає алюмінієва промисловість. Вона працює на привізній сировині. Серед інших галузей кольорової металургії виділяється виробництво магнію (Калуш), титану і магнію (Запоріжжя), ртуті (Горлівка), феронікелю (Побужжя, Кіровоградська обл.), золота (Мужієво, Закарпатська обл). Ці виробництва працюють на власній сировині, найбільш забезпеченими з них є титанова і ртутна галузі.
Роль і значення металургійного комплексу України визначається перш за все тим, що випускає метал для машинобудування і слугує фундаментом розвитку всіх його галузей. Усі галузі металургії мають подібну технологію переробки сировини - пірометалургію і електрометалургію. Застосовують електротермічний (чорна металургія) і електрохімічний (кольорова металургія) способи виплавки металів.
Значення металургії для економіки України важко недооцінити. Це пояснюється тим, що металургія не тільки впливає на розвиток усіх без виключення галузей народного господарства України і є базою їх формування, але й являється важливою експортоутворюючою галуззю і значною мірою визначає експортний потенціал нашої країни (на продукцію чорної металургії припадає більше 40% експорту України). З огляду на все це немає сумніву, що в умовах економічної кризи металургія може виступити у ролі потяга, який, відновивши, а може навіть і збільшивши свій виробничі обсяги, зможе “підняти з колін” промисловість, а отже і економіку нашої країни.
РОЗДІЛ 2. ПЕРЕДУМОВИ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ І РОЗМІЩЕННЯ МЕТАЛУРГІЙНИХ РАЙОНІВ УКРАЇНИ: ПРИРОДНО СИРОВИННІ, ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ, СПОЖИВЧІ, ІСТОРИЧНІ
М еталургія в Україні почала розвиватись досить давно. Перші спроби започаткувати цю галузь були зроблені ще за часів Київської Русі, але на більш-менш сучасному рівні вона почала розвиватись лише з кінця XIX сторіччя. З появою перших залізниць (1870 р.) починають відкриватися перші родовища руд чорних металів та вугілля. Залізниці дали змогу переправляти сировину до моря на експорт та пов`язали родовища між собою та з Донбасом. Цим самим вони дали могутній поштовх для розвитку металургійної промисловості. Крім того вони самі були великим споживачем металу. З того часу Україна стала вугільною і металургійною базою всієї російської промисловості, а Донбас і Кривий Ріг з прилеглим до нього районом Катеринослава - центром зосередження важкої промисловості України. На основі виробництва власного металу в нашій країні починають розвиватись і інші галузі промисловості (виробництво сільськогосподарських знарядь і машин, транспортне, легке машинобудування, пов`язане з виробництвом устаткування і ремонтними підприємствами цукрової і спиртової промисловостей).
Перший металургійний завод на коксі став до ладу 1872 р. в Юзівці (зараз - Донецьк). А вже на 1913 р. в Україні діяв 121 металургійний завод. На основі величезних запасів залізної та марганцевої руд, а також коксівного вугілля визначають два основні металургійні райони - Донбас і Придніпров`я.
З 1872 по 1913 рр. можна спостерігати значне піднесення металургії (в 1913 р. на Україні нараховувалося вже 21 металургійний завод). Лише в період з 1910 по 1913 (роки реакції) спостерігався невеликий застій в промисловості. Але якщо в 1890 р. чавуну виплавлялося 220 тис. т, то в 1913 р. - 3,1 млн. т., сталі в 1913 р. вироблялося 70% від загальноросійського виробництва. Взагалі за цей період видобуток вугілля зріс в 1,5 р., залізної руди - в 2 р., виплавка чавуну, сталі, алюмінію - в 1,5 р. Україна давала 68% чавуну, 58% сталі і 57% прокату загальноросійського виробництва.
В період Першої світової війни виробництво металу значно скоротилося, підприємства металургії України були майже повністю зруйновані. Лише з 1920р. керівництво взялося за відбудову промисловості (в тому числі і чорної металургії).
З 1920 по 1940 рр. металургія України стрімко йшла вгору, так як компартія та радянський уряд надавали великого значення чорній металургії України. Період планової промисловості і п`ятирічок так чи інакше зумовив значний розвиток металургії, адже Україна була найбільшою металургійною базою Російської Федерації. Поряд з реконструкцією старих металургійних заводів були створені нові підприємства: “Азовсталь” у Жданові, “Запоріжсталь” та “Дніпроспецсталь” у Запоріжжі, Криворізький металургійний завод, Нікопольський та Харцизький трубні заводи, крупні цехи на інших металургійних заводах. Чорна металургія збагатилася такими галузями, як електрометалургія, виробництво феросплавів та іншими, була вирішена проблема виробництва високоякісної сталі. В 1940 р. на Україні виплавляли 9,2 млн.т чавуну, 8,6 млн. т сталі , і це становило відповідно 60,3 % і 47,1% від загальносоюзного виробництва.
Під час Другої світової війни відбувся значний спад промисловості. Але після її закінчення чорна металургія продовжила нарощувати темпи виробництва (цьому сприяло те, що під час Великої вітчизняної війни частина обладнання підприємств чорної металургії України була евакуйована у східні райони країни) і зайняла 3 місце за обсягом виробництва промислової продукції і відігравала значну роль у формуванні експортного потенціалу України.
Металургійний комплекс України досяг найвищого рівня розвитку в 1980--1990 pp. У зв'язку з розривом інтенсивних економічних зв'язків з Росією та іншими країнами СНД, економічною кризою і занепадом економіки та значним скороченням внутрішнього споживання металу в тяжкому стані опинилася і металургійна промисловість. Про це свідчать такі дані:
З наведених даних видно, що за останні сім років різко скоротилося виробництво всіх видів продукції металургійного комплексу. Криза у вугільній промисловості позначилась на скороченні видобутку коксівного вугілля і виробництві коксу. Металургійні заводи не працюють на повну потужність. Виробництво основних видів продукції комплексу -- чавуну і сталі скоротилося більш ніж удвічі, прокату -- майже вдвічі. А видобуток залізної руди зменшився майже в 2,5 раза, марганцевої руди -- більше ніж у 2 рази.
Отже, проаналізувавши всі вищезгадані факти, можна виділити такі основні етапи розвитку даної галузі :
1870-1913 рр. - початкове зародження і розвиток чорної металургії;
1914-1918 рр. - воєнні роки , застій промисловості;
1918-1940 рр. - відбудова та значний розвиток металургії, пов`язаний з періодом індустріалізації;
1945-1990 рр. - постійне зростання в галузі чорної металургії;
1990-1999 рр. - нестабільне становище, пов`язане з переходом до ринкової економіки .
Україна має досить сприятливі природні передумови для виплавки чорних металів. Так, наприклад, загальні запаси залізних руд України становлять 27,4 млрд тонн, що становить 22% розвіданих запасів у країнах СНД (світовий запас залізних руд становить 160 млрд тонн). Вони представлені головним чином докембрійськими залізистими кварцитами, де містяться магнетит, гематит та інші мінерали, які, власне, становлять сировину для чорної металургії України, та бурими залізняками осадового походження. За вмістом чистого металу розрізняють багаті (більше 60% заліза) та бідні (35-40% заліза) залізні руди:
Основна маса залізних руд у нашій країні зосереджена у 48 родовищах, сконцентрованих у Криворізько-Кременчузькому і Білозерсько-Конському басейні на сході Криму та у Приазовському залізорудному басейні (Гуляйпільське, Базавлуцьке та інші родовища). Крім того, високоякісні залізні руди відкриті у чисельних окремих родовищах: Вовчанському (північ Харківської обл, у межах південного схилу Воронезького кристалічного масиву, де ці руди, очевидно, повязані з Курською магнітною аномалією);Матуському (Донецька обл) та інших.
Виявлені родовища залізної руди у Закарпатті та у верхів'ї річки Прут. Сьогодні ці руди не становлять господарського інтересу через низький вміст заліза (від 4 до 16%) та незначні запаси окремих родовищ.
Розглянемо більш детально основні райони залягання залізних руд.
Криворізький басейн розташований у західній частині Дніпропетровської області в басейні річки Інгулець. Він простягнувся вздовж Інгульця на 100 км від ст. Миколо-Козельськ на півдні до с. Жовте на півночі. Ширина рудоносної смуги змінюється від 2 -- 3 до 7 км. Руди басейну досить різноманітні. Вони залягають на глибині від 100 до 600 м, а на окремих ділянках -- і до 2000 м. Багаті руди (переважно мартітові і гематіто-мартітові з вмістом заліза 50 -- 62% і більше) добуваються тільки шахтним способом. Бідні руди (залізисті кварцити) з вмістом заліза 28--39% видобувають відкритим способом (кар'єрним), їх запаси оцінюють у 30,6 млрд. т. Розвідані запаси залізних руд Криворізького басейну становлять близько 18 млрд. т. Цей басейн за запасами належить до найбільших у світі.
Кременчуцький залізорудний басейн розташований на території Кременчуцького району Полтавської області. Басейн має вигідне транспортно-географічне положення. Розвідані запаси залізних руд становлять 4,5 млрд. т. В басейні є руди з вмістом заліза до 69%, але основну їх частину становлять руди з вмістом заліза 35--38%.
Білозерський залізорудний район об'єднує декілька родовищ
Північно-Бєлозерське, Південно-Бєлозерське і Переверзевське
60% запасів - це багаті руди, що містять більш 60% заліза і не вимагають збагачення.
Запорізькі залізорудні комбінати №1 і №2.
Він розташований на лівому березі Дніпра, на південь від Запоріжжя. Район має зручні залізничні і річкові транспортні зв'язки. На березі Каховського водосховища збудовано місто Дніпрорудний, яке є портом для відправки руди по Дніпру.
Загальні запаси руд району (до глибини 1500 м) становлять близько 1,4 млрд. т. На частку багатих руд з вмістом заліза 60-- 64% припадає близько 600 млн. т. Решта запасів руд має переважно вміст заліза 46--48%. В перспективі у районі збільшиться використання значних запасів залізистих кварцитів з вмістом заліза 25--40%, які після збагачення перетворюються в концентрат з вмістом заліза 65 -- 70%. Видобуток руди в районі відкритим способом почався з 1969 р. Геологорозвідувальні роботи в басейні ще не завершені.
Концентрація загальних запасів залізної руди по основних басейнах та залізорудних районах.
Придніпровський марганцеворудний басейн за запасами і видобутком руд є другим у світі.
Басейн розташований у південній частині Дніпропетровської і Запорізької областей і складається з трьох підрайонів: Нікопольського (запаси понад 1 млрд. т), Великотокмакського (запаси 1,4 млрд. т) і Інгулецького (запаси близько 600 млн. т), розташованого між річками Інгулець і Дніпро. Загальні запаси басейну перевищують З млрд. т. На даний час експлуатується переважно Нікопольський підрайон.
Десять родовищ нікелевих руд зосереджених на :
Побузька група поєднує шість родовищ, більшість з який розташовано в Кіровоградській області. Експлуатується лише Дєєнюське
В Україні з рідкісних металів, які використовуються в чорній металургії як легуючі добавки для надання сталі певних якостей, є родовища титану і хрому.
Великими родовищами титанових руд є Самотканське (біля міста Вольногорськ Дніпропетровської області), а також Іршанське і Стремигородське в північній частині Житомирської області. Всі основні родовища хромітів знаходяться в Кіровоградській і Дніпропетровській областях, але вони не мають промислової розробки, і тому потреби металургії України в хромі задовольняються поки що за рахунок його імпорту.
Для забезпечення потреб чорної металургії в необхідній кількості товарної руди значного розвитку набула гірничорудна промисловість. Видобуток залізної і марганцевої руд здійснюється як підземним, так і відкритим способом.
Одночасно з розвитком підземного видобутку руди швидкими темпами розвивається відкритий спосіб (кар'єрний). Відкритий спосіб має величезні перспективи, оскільки він забезпечує широке використання великих запасів бідних руд. Цей спосіб обумовив створення потужних гірничозбагачувальних комбінатів (ГЗК), до складу яких входять збагачувальні фабрики, аглофабрики і кар'єри. Перші виробляють з бідної руди її концентрат з вмістом заліза 62%, а другі перетворюють його в офлюсований агломерат, повністю готовий для доменної плавки.
На території Криворізького басейну діє більше двох десятків 1 крупних шахт і кар'єрів, працює п'ять ГЗК: Північний, Центральний, Новокриворізький, Південний і Інгулецький. Найпотужніший серед них -- Південний.
До гірничорудної промисловості України належать також Кременчуцький, Білозерський і Комиш-Бурунський ГЗК, а також рудники і кар'єри Нікопольського марганцеворудного басейну, Самотканський і Іршанський комбінати з видобутку і збагачення титанових руд.
Важливою складовою частиною металургійного комплексу є видобуток флюсових вапняків і вогнетривкої сировини (доломітів, магнезитів, вогнетривких глин тощо), а також виробництво вогнетривких матеріалів, необхідних для виплавки металу, будівництва доменних і мартенівських печей, розливки сталі та ін.
Головні родовища цієї сировини, які експлуатуються, знаходяться в Донбасі і в Автономній Республіці Крим. Необхідні для виплавки чавуну флюсові вапняки видобувають біля Докучаєвська і Ново-Троїцького Донецької області. Великі запаси їх знаходяться також в районі Балаклави (біля Севастополя). Найбільш якісним для виробництва флюсів є магнезіальні вапняки. Основні поклади їх знаходяться в Докучаєвському і Ново-Троїцькому родовищах. Запаси вапняків в Україні майже невичерпні. В Донецькій області також зосереджені і основні родовища доломітів (Карубське, Докучаївське, біля станції Микитівка та міста Сіверськ). Найбільшими родовищами вогнетривких глин в Україні, які тепер розробляються, є Часів'ярське і Новорайське Донецької області, їх запаси доповнюються новими родовищами, що відкриті в Дніпропетровській, Кіровоградській, Запорізькій областях.
Важливе значення для виробництва вогнетривких матеріалів має каолін. Його запаси в Україні перевищують 80% всіх їх запасів в СНД. Найважливіші з розвіданих родовищ каоліну знаходяться в Дніпропетровській, Донецькій, Черкаській, Вінницькій, Полтавській областях.
В Україні на базі крупних запасів нерудної сировини і великого попиту на неї з боку чорної металургії значного розвитку набула промисловість по виробництву вогнетривких матеріалів (шамотної і динасової цегли для печей, магнезитових, хромомагнезитових виробів та ін.) і флюсів. Вона представлена 13 основними спеціалізованими підприємствами.
В Донецькій області розташована переважна більшість підприємств цієї галузі. Вони дають 90% всього обсягу її валової продукції. До найбільших з них відносяться Часів'ярський і Велико-Анадольський заводи вогнетривкої цегли, Докучаєвський флюсодоломітний комбінат, Красногорівський і Кіндратівський дінасо-ві заводи, Микитівський доломітний завод, Артемівський комбінат вогнетривів.
До цієї групи підприємств належать також Запорізький завод вогнетривких матеріалів і Приазовське рудоуправління (Запорізька обл.), Ватутінський комбінат вогнетривких матеріалів (Черкаська обл.), Христофорівський завод вогнетривких блоків і бетонів (Дніпропетровська обл.).
До підприємств кольорової металургії належать: акціонерні товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат", "Миколаївський глиноземний завод", "Артемівський завод по обробці кольорових металів" (м. Артемівськ Донецької області), "Чисті метали" (м. Світловодськ Кіровоградської області), "Укрграфіт" (м. Запоріжжя); виробниче об'єднання "Придніпровський хімічний завод" (м. Дніпродзержинськ), "Побузький феронікелевий завод" (Кіровоградська область), калійно-магнієвий завод "Оріана" (м. Калуш Івано-Франківської області), хіміко-металургійна фабрика "Металургійний комбінат імені Ілліча", "Укрцинк" та закрите акціонерне товариство "Свинець" (м. Костянтинівка Донецької області); Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат (м. Вільногірськ Дніпропетровської області), Іршанський державний гірничо-збагачувальний комбінат, Казенне підприємство "Запорізький титано-магнієвий комбінат", державний завод "Вуглекомпозит" (м. Запоріжжя), підприємствами вторинної кольорової металургії тощо.
ЕКОНОМІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ ТА РОЗМІЩЕННЯ
Основними економічними умовами розвитку та розміщення металургії є:
· потреби країни в металі, наявність його споживача;
В нашій країні металургія має надзвичайно сприятливі економічні передумови для свого розвитку.
По-перше, в Україні досить добре розвинуті металомісткі галузі і зокрема машинобудування і металообробка, які дають 15,5% загального обсягу промислового виробництва України. Ці галузі потребують велику кількість металу, тобто є споживачами продукції галузі, і таким чином стимулюють розвиток металургії.
По-друге, Україна має достатню кількість трудових ресурсів та кваліфікованих кадрів, з яких 429 тис. зайнято на підприємствах даної галузі промисловості.
В Україні добре розвинута транспортна мережа, яка дає змогу забезпечити підприємства сировиною та транспортувати готову продукцію до споживача. Добре розвинута густа мережа шляхів з твердим покриттям та мережа залізниць, які є особливо густою у промисловому Придніпров'ї та Донбасі. Визначним фактом є те, що питома вага залізничних колій підприємств і організацій в Придніпров'ї та Донбасі значно більше, ніж колій загального користування. Це пояснюється тим, що тут значні обсяги обробки вантажів на металургійних підприємствах. Унікальним для України явищем є залізниця Донбас-Кривий Ріг, яка є трьохколійною. В одному напрямку везеться коксівне вугілля, в зворотному - залізорудний концентрат.
Науково-технічний прогрес також значно впливає на розвиток чорної металургії. За допомогою нових технічних досягнень можна підвищити якість вироблюваної продукції та продуктивність праці. Науково-технічний прогрес дозволяє також збільшити виробництво профілів ( у світі їх виробляється більше 3000, а в Україні - лише біля 200-250). Так, наприклад, завдяки застосуванню мінерального палива замість деревного вугілля, Донбас з його кам'яним вугіллям став основним металургійним районом Російської імперії в кінці XIX століття. Зараз, після впровадження в металургії новітніх технологій найбільш вигідно розміщувати підприємства в районах з достатньою кількістю палива і руди.
РОЗДІЛ 3. СУЧАСНИЙ СТАН ТА ТЕРИТОРІАЛЬНА СТРУКТУРА РОЗВИТКУ І РОЗМІЩЕННЯ МЕТАЛУРГІЙНИХ РАЙОНІВ УКРАЇНИ
Теперішній стан металургійного комплексу України характеризується технологічним відставанням у порівнянні з розвинутими країнами Європи та світу. Структура металопродукції недосконала, низька частка металу, тонкого листа, жесті, прокату з покриттям, гнутих профілів. Чорна металургія України відстає від світового рівня з багатьох причин, найважливішою серед яких було рішення центральних органів Радянського Союзу двадцятирічної давності, за якими були переадресовані інвестиції на розвиток лише східних і центральних підприємств Росії, що призвело до технічного та соціального відставання металургії Донбасу, Придніпров'я та Приазов'я, тому галузь потребує проведення модернізації та технічної перебудови виробництва, поліпшення структури металопродукції. Знос основних виробничих фондів складає по металургійним підприємствам 56,4%, коксохімічним - 57,6%, гірничорудним - 58,2%, трубним -57,2%. На обладнанні з терміном служби вище нормативного виробляється 50% усієї металопродукції. Різко зросли питомі витрати енергоресурсів на виробництво металопродукції. Рівень енергетичних витрат на виробництво кінцевої продукції на підприємствах гірничо-металургійного комплексу у 1,5-1,8 рази вищій за відповідний світовий показник. Тому одним із головних завдань є енергозбереження.
Беручи до уваги експортну спрямованість металургійного комплексу та вагомий внесок галузі до валютних надходжень в Україну (майже 40%), передбачається здійснення першочергових заходів з технічного переозброєння та структурної перебудови галузі. Це знайшло відображення в розробленій програмі розвитку металургійного комплексу України.
Прыоритетними напрямками програми розвитку металургійного комплексу визначено:
· припинення подальшого падіння виробництва та впровадження техніко-економічних та організаційних заходів, які дозволять стабілізувати оптацію в галузі і сприяти підвищенню показників виробництва;
· реструктуризація галузі з метою приведення потужностей підгалузей, підприємств та агрегатів у відповідність з кон'юнктурою внутрішнього та зовнішнього ринків;
· вилучення з експлуатації морально та фізично застарілих агрегатів, нерентабельних виробництв;
· організація виробництва на діючих підприємствах високо ліквідної імпортозамінюючої продукції;
· завершення будівництва та реконструкції незакінчених об'єктів металургійного комплексу;
· прискорення вводу до експлуатації та досягнення проектних показників нових потужностей, які підвищують експортний потенціал галузі та призначені для виробництвависоко ліквідної та імпортозамінюючої продукції;
· підвищення конкурентоспроможності продукції шляхом зменшення енерго- та матеріалоємності продукції, трудових витрат та удосконалення інфраструктури, впровадження досягнень науково-технічного прогресу;
· розвиток киснево-конвертерногота електросталеплавильного виробництва з розши-ренням обсягів безперервного розливу сталі.
Оцінюючи стан справ в металургійному комплексі, слід відзначити, що цього явно недостатньо. Галузь потребує більш динамічних змін в техніці, в технології та взагалі - структурної перебудови.
Територіальна структура розвитку і розміщення металургійних районів України
Розвиткові металургійного комплексу в Україні сприяли такі чинники: а) близькість розміщення родовищ залізної і марганцевої руд до родовищ коксівного вугілля, вапняків, формувальних пісків і вогнетривів (знайдіть ці родовища на карті і визначте відстань між ними); б) густа мережа шляхів сполучення між родовищами (визначте найважливіші з них на карті); в) розвиток металомісткого машинобудування (знайдіть на карті найбільші центри важкого машинобудування); г) велика кількість металобрухту; д) висококваліфіковані кадри.
Сучасний металургійний комплекс України майже повністю зосереджений в Донецькій, Луганській, Дніпропетровській, Запорізькій областях, де сформувався один з найбільших металургійних районів світу. На території цього району з урахуванням умов і особливостей розвитку і розміщення галузей комплексу виділяються три металургійних підрайони: Придніпровський, Донецький і Приазовський.
Металургійні підприємства України мають свої певні принципи розміщення. Першим з них є орієнтація на наявність власного коксівного вугілля і довізну сировину. Згідно з цим принципом металургійні підприємства розміщені в Донбасі (Донецьк, Макієвка, Костянтинівка, Краматорськ в Донецькій області і Стаханов, Алчевськ в Луганській області).
По-друге, металургійні підприємства розміщуються з орієнтацією на сировину і довізне вугілля.
Це комбінати Кривого Рогу, де знаходиться найбіл
Сучасні проблеми розвитку і розміщення металургійних районів України курсовая работа. География и экономическая география.
Контрольные Работы 3 Класс Английский Рейнбоу Инглиш
Курсовая работа: Анализ методов оценки недвижимости, приносящей доход
Реферат: Critical Appreciation Of William Blakes London Essay
Примеры Практической Работы Психолога Практика Реферат
Сколько Длится Итоговое Сочинение В 11 Классе
Реферат: Образовательная модель В.Ф. Шаталова как технология интенсивного обучения
Контрольная работа по теме Принцип свободи договору і його обмеження
Реферат: Первые европейские университеты и наука. Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат: Бюджетный процесс Санкт-Петербурга
Реферат: Не будь тебя, что было бы с Россией. Скачать бесплатно и без регистрации
Контрольная Работа 2 Русский Язык Ответы
Реферат: Экономическая безопасность и антикризисная деятельность предприятия
Книга: Щит Енея уривок з Енеїди
Эссе По Английскому На Отлично Скачать
Курсовая работа по теме Проблемы повышения эффективности функционирования государственной и муниципальной собственности в РФ, приватизация государственного и муниципального имущества: итоги и перспективы
Сочинение 5 Класс 2 Часть
Реферат по теме Контроллинг: понятие, виды, структура
Сочинение О Дистанционном Обучении Во Время Карантина
Реферат: Историко-социологический паспорт финского языка
Реферат по теме Управление термическим цехом
Бухгалтерская и финансовая отчетность организации - Бухгалтерский учет и аудит отчет по практике
Организация бухгалтерского учета на предприятии - Бухгалтерский учет и аудит дипломная работа
Правовое регулирование учета, отчетности и аудита в хозяйственной деятельности - Бухгалтерский учет и аудит реферат