Сучасні проблеми впровадження та реалізація концепції соціально-етичного маркетингу для українських підприємств - Маркетинг, реклама и торговля курсовая работа

Главная

Маркетинг, реклама и торговля
Сучасні проблеми впровадження та реалізація концепції соціально-етичного маркетингу для українських підприємств

Аналіз традиційної концепції маркетингу. Соціальний маркетинг Берру, його основні позиції. Основні задачі соціально-етичного маркетингу в Україні. Сутність видів соціально-етичного маркетингу, особливості державного регулювання маркетингової діяльності.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
" Сучасні проблеми впровадження та реалізація концепції соціально- етичного маркетингу для українських підприємств "
Ми живемо в суспільстві, де люди думають не про те, що їм потрібно, а про кількість нажитків. Кожна дівчина хоче мати гардероб із безліччю суконь, туфель та великої кількості парфюмерії. Чоловіки мріють про машини, квартиру в центрі Києва та дачу за містом. Маленькі діти не мають міри про бажану кількість іграшок. Ми стали запрограмованими споживачами, що хочуть отримати більше, але за меншу ціну.
Виробники, борючись за свою долю ринку ідуть на все, щоб її отримати, дуже часто не зважають на норми закону і моралі. На даному етапі підприємцю варто усвідомлювати, що необхідно задовольняти не лише свої потреби і потреби споживача, але і задовольнити все суспільство, яке не є прямим споживачем даної продукції. Така тенденція обумовлена тим, що компанії стали більш залежними від суспільства, різних громадських організацій і держави. Тому вони вимушені зважати на громадськість і діяти на благо суспільства в цілому. Така концепція бізнесу, протилежна до «корпоративного егоїзму», носить назву соціально-етичного маркетингу.
Дана концепція широко використовується в розвинених країнах. Транснаціональні корпорації сприяли розповсюдженню соціально-етичного маркетингу (СЕМ) і в Україні. Але він не так часто практикується вітчизняними фірмами, що не сприяє розвитку ринкової економіки в Україні.
Дана тема вимагає детальнішого розгляду, оскільки вона викликає безліч суперечок і по-різному трактується у різних авторів. В більшості публікацій соціально-етичний маркетинг ототожнюється з екологічним маркетингом. Наприклад, Іванова О. А. відзначає, що “соціально-етичний маркетинг під впливом ідей екологічного менеджменту в 90-х роках змінився і став екологічним маркетингом”[1]. Важливо внести ясність до цього питання, адже екологічність є лише однією гранню соціально-етичного маркетингу і не розкриває цілком його суті.
Тема курсової є надзвичайно актуальною, так як реалізація соціально-етичного маркетингу в умовах ринкової економіки набуває визначального характеру. Метою курсової є дослідження сучасних проблем, що утворилися в результаті впровадження СЕМ українськими підприємствами.
Відповідно до зазначеної мети поставлені та розв'язані наступні завдання:
1. Досліджено еволюцію концепцій маркетингу, узагальнено існуючі теоретичні розробки в галузі СЕМ з урахуванням позитивного зарубіжного та вітчизняного досвіду;
2. Розроблено методологічні підходи застосування елементів соціально-етичного маркетингу в практиці господарювання вітчизняних підприємств.
Об'єктом дослідження виступає сама концепція на українських підприємствах.
Предметом дослідження є комплекс теоретичних, методологічних і практичних аспектів впровадження концепції соціально-етичного маркетингу на підприємствах України.
Але, незважаючи на велику кількість публікацій, присвячених різним аспектам використання соціально-етичного маркетингу, необхідно відзначити, що як будь-яка наукова дисципліна в період свого становлення переживає ряд труднощів, які проявляються у відсутності системності, неоднозначності понять, термінологічній плутанині. У зв'язку із чим нові дослідження в даній області сприяють більш швидкому становленню даної дисципліни. Питання дослідження еволюції концепцій маркетингового управління, у тому числі концепції соціально-етичного маркетингу, знайшли відображення в роботах О.Іванова, Ф.Котлера, Д.Берре, С.Захарова, Є.Савельєва[1-9]. Проте в умовах сьогодення подібні питання недостатньою мірою розроблені у вітчизняній економічній науці по відношенню до базових галузей економіки України.
1.Сутніть і основні концепції маркетингу
1.1 Історична довідка концепцій маркетингу
Заганьні форми маркетингової діяльності можна зустріти на самому початку становлення і розвитку товарно-грошових відносин. Інформація про рекламу товару зустрічаються як у Стародавньому Єгипті, так і в державах Месопотамії.
Поняття маркетингу виникло в США на початку XX сторіччя. У цей час величезний інтегрований американський ринок після промислової революції потребував нових підходів.
Маркетинг як дисципліна викладається в американських університетах із 1902 р. (Пенсільванський університет). У Європі перша кафедра маркетингу була відкрита в 1977 р. (Цюрихський універ-ситет). Після кризи надвиробництва (30-е роки) американські фірми починають звертатися до концепції маркетингу, цілеспрямо-вані кроки в галузі системного підходу до маркетингу були зробле-ні в 50-і роки, у 60-і маркетинг перетворився в активний багато-функціональний засіб рішення довгострокових комерційних задач, у 80-і він набув нового соціального звучання.
Існує п'ять альтернативних концепцій маркетингу, кожна з яких відповідає певному етапу його становлення:
Загальна тенденція еволюції зазначених концепцій - перенос акценту з виробництва товару на споживача й усе більша орієнтація на проблеми споживача.
У залежності від особливостей фірми - розміру, виду діяльності, персоналу, відповідно до своїх цілей і завдань і специфіки ринку розробляється концепція маркетингу, якої фірма дотримується в своїй діяльності. Слід відзначити, що зазвичай важно знайти у чистому вигляді ту чи іншу концепцію, маркетингова концепція фірми може мати риси декількох концепцій одночасно, в залежності від специфіки пропонованих ними товарів і контрольованих ринків.
Виробнича або концепція удосконалювання виробництва.
Напевно, це сама стара з всіх існуючих концепцій, яка з успіхом і досить широко і сьогодні використовується фірмами.
Цю концепцію називають пасивним маркетингом. Пасивний маркетинг характерний для економічного середовища, що має такі характеристики :
- наявність достатньо ємного потенційного ринку при обмеженій пропозиції;
- невисокі прибутки в значної частини реальних і потенційних споживачів;
- відсутність жорсткої конкуренції (іноді конкурентів узагалі немає);
- потреби відомі і стабільні, технологічний прогрес протікає в повільному темпі.
Пріоритетним для фірми при такій концепції є:
- всемірне підвищення ефективності виробництва;
- створення продукту з низькими витратами і запропонованого споживачу по невисокій, доступній ціні.
Маркетинг при цьому зводиться до організації потоку зроблених товарів до споживача, забезпечення їхньої доступності у всіх можливих торгових точках, діяльність по просуванню на ринок відсутня.
Пасивний маркетинг стимулює розвиток орієнтації на виробництво, заснованої на неявному припущенні, що фірма знає, що для споживача добре, а останній розділяє це переконання.
Фірма, що приймає цю концепцію, зосереджує всі свої зусилля на вдосконаленні виробництва та підвищенні його ефективності.
Продуктова або концепція удосконалювання продукту (товару).
Головний принцип концепції - орієнтація більшості споживачів на товари і послуги, що по своїх характеристиках і якостям перевершують аналоги і тим самим забезпечують споживачам більшу вигоду. Ця концепція передбачає, що споживачі віддадуть перевагу товарам з високою якістю та надійними експлуатаційними характеристиками, отже, підприємство зосереджує свою увагу на постійному удосконаленню товару.
До того ж, виробник має на увазі, що споживачі зацікавлені у придбанні саме таких товарів, роблять свій вибір , орієнтуючись на високу якість і погоджуючись платити за нею високу ціну.
Основа концепції - задоволення базових потреб, за допомогою поліпшених, більш якісних товарів - або насичення так званого "базового" або основного ядра ринку. Природним є для виробників слідування "правилу більшості" , тобто розробка товару середнього рівня по переферійні потреби задоволені не будуть і відповідній групі споживачів прийдеться піти на компроміс.
Торгова або концепція інтенсифікації збутових зусиль.
Ця концепція стверджує, що споживачі не купуватимуть товари підприємства в наявній кількості, якщо не докласти значних зусиль для збуту товару.
Одержала розвиток у 50 - і роки. Попит у країнах Західної Європи швидко зростав, розвивалися і виробничі потужності, а система збуту була неефективної і непродуктивної. Підвищенню продуктивності звичайних збутових систем сприяло впровадження нових форм збуту, головним чином, самообслуговування. Крім того, у цей період бурхливо відбувалося розширення географії ринків, і обумовлений цим фізичний і психологічний розрив між виробниками і споживачами зробив необхідними маркетингові комунікації.
Пріоритетною ціллю маркетингу на цьому етапі є створення ефективної системи збуту, тобто виробнику необхідно виявити і організувати ринки для уже виготовлених товарів.
Концепція збуту передбачає певний ступінь комерційної агресивності, в основі якої лежить припущення, що при достатньому тиску з боку виробника ринок спроможний проковтнути усе, що завгодно. Передумовами реалізації цієї тези є :
- споживачі, недостатньо досвідчені в закупівлях.
Занадто енергійне використання продажів і реклами може призвести до маніпулятивного або дикого маркетингу, що намагається зводити попит до вимог пропозиції. У довгостроковій перспективі такий маркетинг руйнівний для фірми, тому що має істотні обмеження.
Сформувалася приблизно в середині 50-х років. Запорукою досягнення цілей підприємства є визначення потреб споживачів і задоволення цих потреб ефективнішими і продуктивнішими - порівняно з конкурентами - методами.
Запроваджуючи цю концепцію, підприємство орієнтується, насамперед, на задоволення потреб певної групи споживачів, для чого постійно проводиться дослідження ринку, аналіз і контроль маркетингової діяльності.
Концепція маркетингу - це більш досконала концепція підприємництва, яка є більш досконалою з попередніми трьома. Якщо основним об'єктом уваги в попередній є виробництво, товар, збут - то в традиційній концепції маркетингу основним об'єктом уваги є потреби цільової групи споживачів. А прибуток підприємство отримує завдяки досягненню і підтримці споживацької задоволеності.
Цю концепцію називають активний маркетинг. Стадія активного маркетингу має місце тоді, коли потреби базового ринку насичені в результаті того, що велике число конкурентів виступають з однаковими пропозиціями. На цій стадії підприємство повертається до раніше відкинутих вимог споживачів, і спеціально випускає товари, призначені для задоволення їхніх потреб.
Посилка, що лежить в основі концепції маркетингу говорить, що задоволення потреб покупців є пріоритетною ціллю фірми як найкращий засіб досягнення її цілей. Головним принципом є знання і розуміння потреб і особливостей використання товарів потенційними покупцями.
Активний маркетинг виявляється тоді, коли потреби базового ринку насичені, а товарна політика усе більше ґрунтується на аналізі потреб і тих благ, котрі споживачі очікують від використання товарів.
1.2 Концепція соціально-етичного маркетингу
У перші післявоєнні роки попит на товари і послуги був надзвичайно високий. Проте вже на початку 50-х років ХХ ст. бізнесмени стали помічати, що недостатньо просто створити продукт і викинути його на ринок. Потреба в предметах першої необхідності поступово вичерпувалася, людям стали потрібні продукти і послуги, що виходять за рамки цієї категорії.
Комерційні структури були вимушені відреагувати на падіння попиту. У своїй діяльності вони спробували керуватися не тільки традицією виробництва, але і вивченням окремих сегментів споживчого ринку і розумінням їх потреб. Незабаром стало очевидно, що, звертаючись безпосередньо до людей, вивчаючи їх істинні очікування, компанія може набагато ефективніше задовольняти цілий спектр потреб своїх клієнтів. А великий ступінь задоволення потреб клієнтів приводить до збільшення обсягу продажу і кінець кінцем-- до збільшення прибутку. Ідеї маркетингу поступово захоплювали всі сфери виробництва і збуту. Якби організації, покликані допомагати людям, мали точніше уявлення про потреби своїх клієнтів, то ці соціально орієнтовані організації стали б набагато більш сильними і ефективними. Так виник соціально-етичний маркетинг, орієнтований на соціальну сферу.
Поняття соціального-етичного маркетингу було вперше використане у І971.Воно відображало спробу застосування принципу: маркетингу, його методів та інструментів до вирішення соціальних проблем, реалізації соціальних ідей, а також у процесі соціальних дій. Саме тоді перед сферою господарювання підприємств все частіше почала поставати необхідність вирішення різноманітних суспільних проблем. Згідно із запропонованою концепцією соціального маркетингу, головним завданням організації є визначення потреб, бажань та інтересів цільових ринків, також їх задоволення більш ефективним і економічним шляхом, який би одночасно зберігав добробут суспільства окремих споживачів.
Концепція соціального маркетингу базується на трьох вихідних гіпотезах:
1. Бажання споживачів не завжди збігаються з їх інтересами, а також інтересами суспільства в цілому.
2. Споживачі віддають перевагу підприємствам (організаціям), які демонструють щиру турботу стосовно задоволення їхніх бажань і потреб, індивідуального і суспільного добробуту.
3. Головне завдання організації полягає в адаптації до цільових ринків таким чином, щоб забезпечувати не лише задоволення бажань і потреб, а й також індивідуальний і колективний добробут для того, щоб залучити і зберегти покупців.
П. Котлер відзначає, що поняття соціального маркетингу набуло більш широкого застосування. Воно, наприклад, використовується стосовно соціально відповідального маркетингу бізнес-фірм або ж стосовно будь-якої маркетингової діяльності некомерційних організацій. Тут він вперше, крім понять соціального і соціально-етичного маркетингу, вживає поняття соціально відповідального маркетингу. Дослідник все ж таки розділяє поняття соціального і соціально-етичного маркетингу. При визначенні сутності соціального маркетингу він наголошує на принципі споживчої орієнтації, оскільки намагається зрозуміти, чому у певних груп людей має місце детерміноване ставлення до чого-небудь і які проблеми виникнуть у зв'язку зі зміною цього ставлення. Автором підкреслюється орієнтація на цільові групи. Предметним полем такої концепції є розроблення, реалізація і контроль виконання програм, метою яких є сприйняття і зміни в позитивну сторону суджень і думок певних цільових груп стосовно соціальних ідей, завдань чи конкретної діяльності[2].
Хоча, на думку Д. Берре, соціальний маркетинг є концепцією запозичення інструментів класичного маркетингу в реалізації спроб зміни у потрібному напрямку поведінки цільової аудиторії.
Виходячи з цього визначення, виділяють основні найважливіші складові плану заходів щодо соціального маркетингу:
• ідентифікація потреб досліджуваної цільової аудиторії;
• попереднє тестування споживачів (анкетування, інтерв'ю);
• пропаганда і реклама соціально значущих дій (заходів);
• аналіз ефективності (наслідків) проведення заходів щодо зміни поведінки цільової аудиторії[3].
Таким чином, соціальний маркетинг розглядають з двох основних позицій як:
• встановлення потреб та інтересів цільових ринків, забезпечення бажаного задоволення (більш ефективнішими ніж у конкурентів способами) з одночасним збереженням і зміцненням добробуту споживача і суспільства;
• суспільне регулювання соціальних змін на основі просування соціальних ідей. І це пов'язано з поширенням маркетингових концепцій на соціальну сферу, на неприбуткові (некомерційні) організації. Мова може йти про маркетинг у суспільних і державно-адміністративних закладах або у некомерційному секторі.
Процес соціального маркетингу починається з того, що організація чітко визначає, кому вона допомагатиме, тобто свою цільову групу. Потім керівники і співробітники організації починають вивчати думки, потреби і очікування людей, що складають їх цільову групу, а також шляхи задоволення цих потреб і очікувань. Подібна оцінка потреб дозволяє сформулювати конкретні цілі організації, які визначають зміст її майбутніх програм. Для оцінки ідей програм знов залучаються представники цільової групи. Одержаний від них «зворотний зв'язок» дозволяє організації удосконалити свою діяльність. Для організацій, метою яких є відстоювання певних позицій, наприклад, екологічних або правозахисних, процес соціального маркетингу залишається практично незмінним. Просто у даному випадку ми говоримо не про виробництво продукту або послуги, а про здійснення взаємодії з людьми, за допомогою якої організація намагається змінити думку і поведінку тих, що оточують.
Також слід зазначити, що при соціально-етичній концепції маркетингу йдеться про розширення класичної концепції маркетингу.
На доп. до задоволення індивідуальних потреб і бажань клієнтів у цьому випадку прагнуть зберегти й поліпшити якісний життєвий рівень суспільства (рис. 1.1).
Рис. 1.1. Схема реалізації концепції соціально-етичного маркетингу
Відомості про покупців. Основні поняття про клієнтів збігаються з такими самими поняттями класичної концепції маркетингу. Але все ж таки виробникам потрібно розуміти, що з точки зору попиту виникають суперечності між індивідуальними і колективними інтересами. Ці суперечності можуть виникати через різні критерії прийняття рішень по короткостроковій або довгостроковій, а також індивідуальній або колективній максимізації вигод. При цьому виходять з того, що поведінка споживача зовсім не обов'язково відповідає його довгостроковому або колективному благу. Тому виробник повинен, ураховуючи інтереси суспільства, прагнути до довгострокового і колективного благополуччя. Соціально-етична поведінка підприємців, направлена на досягнення цих цілей, має як моральну, так і філософську сторони. З такою поведінкою пов'язана упевненість у виявленні сьогодні соціальної свідомості, що в подальшому призведе до відшкодування збитків споживачами.
Розглянуті способи здійснення умов успіху і небезпеки для традиційної концепції маркетингу годяться також і для концепції соціально-етичного маркетингу. Але при цьому необхідно враховувати і звернути увагу ось на що:
Умови реалізації. При реалізації цієї концепції у виробничій програмі потрібно виділяти й постійно втілювати в життя заходи, які мають соціальне значення і вплив на навколишнє середовище.
Дуже важливим є також "внутрішня окупність" таких заходів, завдяки якій співробітники фірми могли б ототожнювати себе з цією концепцією.
Чинники успіху. До чинників успіху належать можливість клієнтів розпізнавати відповідні підприємницькі прагнення, щоб домогтися купівельних переваг, і позитивна реакція громадськості на соціальні досягнення (або негативна-- на поліпшення). Можна виходити з того, що необхідна декотра критична маса соціально-етичних дій, аби надати бажаний імідж фірмі в цілому. Розрізнені ж заходи розглядаються часто з погляду клієнтів швидше як виправдувальні або залишаються без уваги.
Джерела небезпеки. Істотним джерелом небезпеки при використовуванні цієї концепції є те, що в багатьох випадках інтереси клієнтів, суспільства та фірми, котра пропонує свої послуги, стикаються, а для їх узгодження ухвалюються компромісні рішення, які виявляються незадовільними для всіх учасників.
1.3 Особливості соціально-етичного маркетингу у світі
Зміна соціально-економічних відносин вплинула на подальший розвиток концепцій маркетингу по всьому світі. При аналізі стадій розвитку стає явним, що спочатку фірми при прийнятті ринкових рішень орієнтувались на розмір прибутків, потім вони почали усвідомлювати стратегічну значущість задоволення потреб споживачів, а вже на сучасному етапі багато фірм думають й про інтереси суспільства, про навколишнє середовище, тобто керуються концепцією соціально-етичного маркетингу [4]. Ці процеси обумовлені постійним збільшенням ступеню зрілості ринкового господарства, зміцненням в ньому регулюючих засад і появою сучасного соціально орієнтованого ринкового господарства.
Концепція соціально-етичного маркетингу характерна для сучасного етапу, коли ми поступово переходимо до нової парадигми соціально-економічного розвитку.
Тоді як попередній парадигмі було характерно неоптимальне використання основних ресурсів: людські ресурси недовикористовуються, природні - експлуатуються надмірно.
Розширення соціального змісту управління, сучасні вимоги більш високого рівня адаптованості виробництва до соціальних змін, більш повного задоволення потреб призводять до зміни парадигми управління. При цьому спостеригається розширення соціального змісту планування виробництва. Це дозволяє розглядати соціально-етичний маркетинг як специфічну функцію соціального управління і як особливий вид планової діяльності, своєрідний плановий інструмент регулювання ринкової економіки.
Зміна парадигми управління полягає також у відмові від жорсткого силового впливу в управлінні. Головне - стимулювання. Мета - розширене відтворення багатства людської природи, розвиток індивідуальних здібностей на основі надання однакових можливостей кожному й розширення ресурсної бази соціального виробництва. Цей процес прийнято називати соціалізацією управління [5, с. 91--99].
Сьогодні все більше компаній, приймаючи маркетингові рішення, замислюються про потреби суспільства.
Одна з таких компаній -- Johnson & Johnson. За результатами нещодавнього опитування, яке провів журнал Fortune, саме Johnson & Johnson виявилася найкращою серед американських компаній в плані соціальної та екологічної відповідальності. Турбота Johnson & Johnson про інтереси суспільства висловлена в документі, який названо «Наше кредо». В цьому документі декларується відкритість, чесність політики компанії, а також те, що інтереси людей для Johnson & Johnson важливіше за прибуток. Згідно з цим документом Johnson & Johnson скоріше згодна нести збитки, ніж дозволить з'явитись неякісному продукту. Окрім того, компанія підтримує велику кількість соціальних програм, серед яких і ті, що стосуються зайнятості населення, які приносять користь клієнтам, службовцям Johnson & Johnson та навколишньому середовищу. Виконавчий директор компанії висловив це наступним чином: «Якщо ми намагатимося завжди робити добру справу, то зрештою ринок винагородить нас за це» [6].
Ці слова компанія підкріплює справами. Пригадаємо трагічний випадок, коли сім чоловік померло, отруївшись Tylenol -- одним із препаратів виробництва Johnson & Johnson, -- у пігулках якого містився ціанистий калій. І хоча керівництво компанії не мало жодних сумнівів стосовно того, що препарат підмінили в магазинах, воно негайно відкликало всю продукцію цього найменування. В той момент для компанії це обернулося втратою 240 мільйонів доларів. Проте, з точки зору більш віддаленої перспективи, така реакція компанії показала, наскільки важлива для Johnson & Johnson довіра споживачів: завдяки такому рішучому крокові Tylenol й сьогодні залишається найбільш популярним в Америці знеболюючим засобом. Цей і подібні випадки переконали керівництво Johnson & Johnson в тому, що така щира політика є вигідною і клієнтам, і компанії. Таким чином, багаторічна відданість компанії Johnson & Johnson своїм клієнтам та суспільству в цілому зробили її однією з найпопулярніших в Америці -- та однією з найбільш процвітаючих.
Також варто зазначити, що при впровадженні СЕТ в підприємства слід побудувати модель програмно-цільового управління. Концепція соціально-етичного маркетингу застосовується в цій моделі як на соціальному, так і на економічному рівні. Вона передбачає застосування всього комплексу маркетингу для досягнення економічного успіху. Крім того, вона здатна стати інструментом суспільного розвитку. Це особливо актуально в сучасних умовах, коли суспільство намагається відкинути всі фактори, що гальмують більш ефективну власну репродукцію. Посилюється «тиск» суспільства на суспільне виробництво. В системах управління в індустріально розвинених країнах посилюються соціальний контроль над економікою, її планомірне регулювання в інтересах суспільства. Суспільство проявляє свої інтереси шляхом соціального контролю: люди об'єднуються в групи для досягнення колективних цілей, взаємодіють між собою певним сталим чином.
Всі підприємства - орієнтовані та не орієнтовані на отримання прибутків, що опиняються в складних, швидко змінних умовах зовнішнього середовища, повинні постійно відстежувати основні тенденції, її зміни.
Прискорення темпів економічного росту призводить до соціального напруження та обумовлює пошук нової парадигми розвитку. Економічні та соціальні проблеми сучасного суспільства багато в чому обумовлені кризою індустріалізму як ідеології розвитку людства [7]. Розширене виробництво призводить до кризи ідей. Активізуються різноманітні рухи в захист прав споживачів, створюються спілки споживачів - незалежні організації, що захищають права покупців, перевіряють якість товарів, публікують рекомендації для споживачів, готують пропозиції для урядових органів по справам торгівлі.
Зараз більшість фірм вже визнали всі нові права, здобуті споживачами. Заперечення можуть виникати лише по деяким конкретним положенням законодавства як таких, що не сприяють вирішенню існуючих у споживачів проблем найкращим чином. Але в будь-якому випадку визнаються права споживачів на отримання інформації та захисту.
2.Приклади використання соціально-етичного маркетингу в Україні
2.1 Історія впровадження соціально-етичного маркетингу
Вітчизняний бізнес має специфіку в черговості охоплення маркетингом діяльності різних галузей, що пояснюється недостатнім розвитком ринкових відносин, недосконалістю законодавства у сферах господарювання та економічних реформ, нестабільністю політичного середовища тощо. Такі обставини вимагають аналізування діючої практики застосування концепцій маркетингу на вітчизняних підприємствах відповідно до використовуваних бізнес-орієнтаціиї та визначення сучасних напрямів взаємовідносин продуцентів і споживачів на украіїнському ринку[8].
Еволюція концепцій маркетингу як філософіії та інструментарію підприємницької діяльності в Україні відбувалася відповідно до розвитку бізнес-орієнтацій ринкових суб'єктів. У 90-ті роки минулого століття в Україні активізувалося залучення у вітчизняний бізнес інструментарію маркетингу, що було викликано пришвидшеними темпами розвитку ринкової економіки, демократизацією системи управління нею, процесами демонополізацій і зародження концепцій, розширенням середнього та малого підприємництва тощо. У цей період становлення та розвитку ринкової економіки вітчизняні підприємства дотримувалися базової бізнес-орієнтації «проштовхування товару на ринок» (Рroduct out), за якою продається те , що можна чи вигідно виготовляти. Діяльність підприємницьких суб'єктів за такою бізнес-орієнтацією організується з використанням активних методів збуту, просування, конкурентної боротьби на ринку для зростання обсягів продажів. Маркетинг виконує вторинну роль, яка зводиться до підтримування та стимулювання збуту і має витратний характер.
Бізнес-орієнтація Invest in відповідає концепції соціально-економічного (соціально відповідального) маркетингу та її розвитку в концепції маркетингу відносин і утримування споживачів. В зв'язку з погіршенням оточуючого середовища, недостатністю природних ресурсів, інфляцією і запущеним станом сфери соціальних послуг, надзвичайно важливим є усвідомлення суспільством важливості утвердження соціально-етичних стандартів у всіх сферах людської діяльності.
З появою соціально-етичної концепції, маркетинг починає втрачати свій специфічний збутовий характер і перетворюється на ключовий елемент управління міжособистісними та суспільними процесами, тобто його метою є забезпечення «якості життя» не тільки окремого споживача, а й всього суспільства.
Таким чином можна виділити такі основні принципи соціально-етичного маркетингу:
- досягнення максимального рівня задоволення потреб людини
- максимальне поліпшення якості життя
- досягнення максимально можливого рівня споживання товарів та послуг
- створення свободи вибору товарів та послуг[9].
Українські підприємства великою мірою залежать від змін зовнішнього середовища. Це обумовлено процессами світової інтеграції та глобалізації. Для посилення конкурентних позицій української продукції необхідно привести якісні та соціально-етичні параметри вітчизняної економіки у відповідність до функціонування та розвитку світового ринкового господарства[11]. Таким чином українські підприємства потребують реструктуризації на основі принципів соціально-етичного маркетингу.
Впровадження концепцій соціально-етичного маркетингу на вітчизняних підприємствах сприяло формуванню в Україні сучасних економічних відносин, які базуються на центральних ідеях маркетингу, а саме: повага до різноманітних смаків і вподобань людей, індивідуальна свобода, пріоритети споживача тощо.
Новостворена українська продукція поки, що орієнтована на задоволення потреб споживача, а лише деяка її частина відповідає вимогам соціально-етичного маркетингу і є конкурентоспроможною на світовому ринку.
Функціональні обов'язки соціально-етичного маркетингу передбачають формування певної мети, задач, умов, пріоритетів та його принципів.
Мета має бути незалежно від форми власності та асортименту продукції, полягає у менеджменті попитом споживачів з урахуванням можливостей підприємства та ситуації на ринку Україні.
Визначившись з асортиментом, на основі вивчення попиту, потрібно налагодити виробництво та збут цих товарів, відповідно до сучасних технологій та вимог екологічної безпеки.
Умови повинні мати чітку систему планування і управління підприємством. Пріоритети мають бути цивілізованно отриманно і обґрунтовано прибуткові як головний орієнтир господарської діяльності.
Принципи соціально-етичного маркетингу є підприємство, яке працює за цією концепцією , повинно випускати високоякісну продукцію, користуватися гнучкими цінами, вміти працювати в умовах конкуренції, використовувати рекламу.
Сучасне підприємство та його керівництво для ефективної роботи на внутрішньому та зовнішньому ринках повинні враховувати маркетингове середовище.
Маркетингове середовище, що являє собою сукупність активних суб`єктів і факторів, які діють за межами підприємства і впливають на його діяльність. Воно утворює
Сучасні проблеми впровадження та реалізація концепції соціально-етичного маркетингу для українських підприємств курсовая работа. Маркетинг, реклама и торговля.
Важно Ли Найти Смысл Жизни Сочинение
Курсовая работа: Проектування офісу мобільного звязку
Баллада В Стиле Жуковского Собственного Сочинения
Реферат: Государственная экологическая экспертиза. Скачать бесплатно и без регистрации
Технико Экономическое Обоснование Проекта Месторождения Узбекистан
Реферат На Тему Проблемы Гражданской Компетентности
Русская православная церковь как субъект социальной работы
Правовое Государство И Гражданское Общество Курсовая Работа
Транспортная Безопасность Реферат
Конкуренция В Современных Условиях России Реферат
Реферат На Тему Наука Семіотика
Курсовая работа по теме Лекарственные средства, применяемые для лечения головной боли
Оглавление Магистерской Диссертации
Конституционное Развитие России Курсовая
Дипломная работа по теме Исследование коммерческой деятельности по сбыту на примере филиала РУП 'Гомельхлебпром' 'Жлобинский хлебозавод' и разработка путей ее активизации
Сочинение Почему Люди Нарушают Социальные Нормы
Реферат На Тему Творог
Реферат Про Бога Древнего Египта Анубис
Реферат: Взгляды Джона Кейнса
Курсовая Работа На Тему Аренда И Обесценение Активов (Ias 36)
Договор купли-продажи жилых помещений - Государство и право контрольная работа
Языкознание Древней Индии - Иностранные языки и языкознание контрольная работа
Трудовой договор: традиции и новации - Государство и право дипломная работа